Півтора року війни навчальний процес у запорізьких вишах був онлайн. Нині розглядається питання, аби новий навчальний рік стартував для студентів вже в стінах навчальних закладів. Однак з цим є певні труднощі.
Про те, які перспективи того, що восени студенти в Запоріжжі вийдуть на пари офлайн, редакція inform.zp.ua поспілкувалася з керівником прес-служби ЗНУ, доцентом факультету журналістики Павлом Мірошниченком.
Як був побудований навчальний процес на початку повномасштабного вторгнення?
Перші кілька тижнів ми мали вимушену перерву в роботі, шукали способи налагодити навчання. Але невдовзі, завдяки тому, що в нас є система електронного навчання Moodle, у якій за десятки років завантажена вся необхідна навчальна інформація, яка до того ж регулярно, оновлюється, ми продовжили працювати онлайн більш-менш ефективно. Певні проблеми були пов‘язані з тим, що чимало студентів виїжджало і, відповідно, вони не могли відразу включатися в навчальний процес. А частина студентів опинилась на тимчасово окупованих територіях. Отже, в них теж виникали труднощі з залученням до навчання. Пандемія коронавірусу, зрештою, підготувала нас до ефективної роботи за допомогою електронних ресурсів.
Викладачі ЗНУ відвідали безліч тренінгів, стажувань, оволоділи найрізноманітнішими техніками та методиками роботи з різною аудиторією. Тож, наприкінці навчального року, не траплялося складних випадків, які не можна було розв‘язати. Пізніше, навіть за умов вимкнення електрики, нам вдавалося підтримувати стабільний зв’язок зі студентами і в навчанні, і в спілкуванні.
Звісно, є люди, які можуть знайти вихід із будь-якої ситуації, усвідомлюючи реальну цінність освіти, знання, а є й ті, що радше знайдуть будь-які пояснення, чому вони не можуть або не хочуть навчатися.
Які були незручності і складнощі в такому форматі навчання?
Насамперед, те, що не всі мали однаковий доступ до електронних ресурсів, до Moodle. Звичайно, були проблеми з електрикою. Особливі труднощі – повітряні тривоги, адже тоді заняття треба перервати і продовжити вже після відбою.
У якому форматі студенти складали заліки й іспити?
Онлайн. Це були тестові завдання, на них робили особливий акцент. Колеги також розробляли завдання більш творчого характеру, але їх теж складали онлайн.
У нашому університеті лише з 15 дисциплін біологічного факультету, факультету іноземної філології, Інженерного навчально-наукового інституту заняття відбувались офлайн.
Як досвід такого навчального процесу допоміг у 23-му році? Чи вдалось позбутися проблем і недоліків, що виникали у 22-му?
Більш усвідомлено викладачі ЗНУ підходять до розуміння, що треба вдосконалювати навички й уміння організації навчання онлайн. Треба, урізноманітнювати форми донесення інформації, бо немає сенсу проводити академічну лекцію, ти маєш розуміти, що інтерактив дуже важливий, тести мають бути різноманітнішими, адже вони, зокрема, виявляють рівень знань і вмінь студентів, якими вони оволоділи з певного курсу, навчальної дисципліни.
До того ж з’явилося усвідомлення, що більша кількість завдань повинна мати практичний характер, зокрема, це стосується дисциплін факультету журналістики. Бо перші практики в умовах війни були здебільшого не надто ефективними, адже студенти не могли відвідувати заходів офлайн, прийти до засобів масової інформації. Знайомство з особливостями їхньої роботи, зокрема, відбувалося дистанційно.
А чи зросла цього року частка офлайн-занять для таких дисциплін, порівняно з минулим роком?
Принаймні, у тих матеріалах, що я отримую, як керівник прес-служби, для публікації на сайті ЗНУ від інших факультетів, про найрізноманітніші виробничі практики, зокрема від біологічного, йдеться про практику офлайн для студентів у лабораторіях підприємств.
Студенти-журналісти, які перебувають у Запоріжжі, теж виконували завдання практики у пресслужбі університету офлайн: відвідували заходи, відстежували розвиток подій. Тобто, кількість офлайнових занять зростає. Якщо більше студентів повертатиметься до Запоріжжя завдяки поліпшенню безпекової ситуації, відповідно, зростатиме і кількість таких занять.
Чи існує для викладачів та студентів проблема відсутності живого спілкування на заняттях?
Я знаю, що вже сформувалося ціле покоління студентів, яких абсолютно влаштовує онлайн. Це також влаштовує і багатьох викладачів, які дуже добре володіють інструментами онлайн-навчання.
Є, разом із тим і студенти, і викладачі, яким бракує живого спілкування, живого безпосереднього контакту на занятті.
Буквально вчора спілкувався зі студенткою, яка сказала, що вона б залюбки ходила на навчання офлайн, бо скучила за ним.
Наскільки складно було викладачам старшого покоління освоювати проведення пар онлайн?
Принаймні, в нас, на факультеті журналістики, не було таких випадків, коли викладачі, старші за мене за віком, не давали собі ради із Zoom або Google-meet, з тим самим Moodle.
Викладачі легко використовують Padlet і Kahut, створюючи за їхньою допомогою вікторини, ребуси й кросворди для того, щоб урізноманітнити заняття онлайн і зробити зріз знань цікавішим і надійнішим. Я не помітив особливої різниці між молодими і старшими колегами в оперуванні інструментами онлайн-навчання.
Студенти, які вимушені навчатися в окупації і користуватися російськими інтернет-мережами, якщо їх підводить зв‘язок і вони не можуть вчасно виконати завдання або вийти онлайн на екзамен, – які заходи є на такі випадки?
Ми не ставимо жорстких дедлайнів для завдань і не особливо зважаємо на саму вчасність їхнього виконання.
Стосовно сесії, то майже всі встигали скласти все, що потрібно. Наприклад, якщо відбувається іспит, то екзаменаційні тестові завдання доступні в Moodle доволі тривалий час.
Які плани на наступний навчальний рік?
Наш університет готується до змішаної форми навчання, коли поєднуватимуться заняття офлайн і онлайн: практичні та лабораторні здебільшого відбуваються очно, а ось лекційні – онлайн.
Перший проректор ЗНУ Олександр Бондар на останньому засіданні ректорату сказав, що університет здатний у короткий термін підготуватися до виходу на навчання офлайн: аудиторного фонду в нас достатньо, адміністративно-господарська частина працює добре, а гуртожитки готуються до прийому студентів, які потребуватимуть житла. Зрозуміло, що перехід на навчання офланй залежить передусім від ситуації на фронті
Задля проведення офлайн-навчання, чи впроваджуються зараз додаткові заходи безпеки з тими ж укриттями?
Так, безперечно. ЗНУ має загалом достатню кількість укриттів. Їхні стан і якість були офіційно підтверджені як належні ще минулого навчального року. Нині всі відповідальні за безпеку студентів і викладачів ЗНУ мають повідомити МОН України про стан укриттів на новий навчальний рік. Зараз облаштовують укриття в гуртожитках університету.
