Рівно два роки тому, 6 червня 2023 року, російські війська підірвали дамбу Каховської гідроелектростанції. Тоді вода затопила десятки населених пунктів на Херсонщині. Удар по водосховищу мав наслідки і для Запорізької області.
Inform.zp.ua згадали, як це було, та проаналізували, які наслідки руйнації Каховського водосховища були та залишаються для Запоріжжя та Запорізької області.
Про підрив Каховської ГЕС на окупованій частині Херсонської області повідомили вночі 6 червня 2023 року. Тоді були затоплені щонайменше 80 населених пунктів, розташованих нижче за течією на берегах Дніпра. Водосховище обміліло, через що декілька областей України частково залишилися без водопостачання. В Укргідроенерго того ж дня заявили, що внаслідок підриву машинної зали зсередини станція відновленню не підлягає.
Вода пішла: які наслідки
Після підриву рівень води різко змінився й у Запоріжжі, що помітили містяни. 6 червня 2023 року колишній в.о. міського голови Запоріжжя Анатолій Куртєв заявив, що ця ситуація не загрожуватиме місту. А експерт з екологічного моніторингу Максим Сорока запевняв, що вода в кранах запоріжців не зміниться, оскільки водозабір роблять вище за течією.
Згодом Уряд прийняв рішення про виділення Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, і Дніпропетровській областям більш ніж 845 мільйонів гривень на транспортування питної води в постраждалі населені пункти цих областей.
Для забезпечення водою Дніпропетровщини у Запоріжжі згодом збудували магістральний водогін. Він протягнувся майже на 80 кілометрів на ділянці “Запоріжжя-Томаківка-Марганець”. Водогін складається з 6 насосних станцій і десятків спеціальних камер для випуску повітря, зливу води, перемикання потоків, обліку та розподілу. Воду забирають із Дніпра в Запоріжжі та транспортують до Марганця, де на фільтрувальній станції вона проходить очищення і надалі надходить до споживачів через вже наявну інфраструктуру.
“Магістральний водогін є, без перебільшення, безпрецедентним масштабним проєктом і дуже важливим з огляду на гуманітарну катастрофу регіону внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС”, – зазначали фахівці.
На Запоріжжі досі долають наслідки підриву. Днями у Кушугумській громаді в Запорізькій області запрацював другий бювет з артезіанською питною водою, який допоможе вирішити проблеми із водопостачанням, які виникли після підриву Каховської ГЕС. До цього у Малокатеринівці Запорізького району відкрили бювет, який забезпечує водою понад 400 мешканців селища.
Про проблеми із питною водою у регіоні продовжують писати і росіяни. Так, наприклад, минулого року псевдогубернатор тимчасово окупованої частини Запорізької області Євген Балицький заявляв, що “у зв’язку з руйнуваннями на Каховській ГЕС невідкладного вирішення потребує проблема відсутності якісної прісної води в прилеглих Запорізькій та Херсонській областях”.
А у Бердянській міській військовій адміністрації нещодавно повідомили, що через критичне падіння рівня води у Бердівському водосховищі окупаційна влада планує розчищати річку Берда, що може знищити місцеву флору і фауну. Раніше місто отримувало воду з Каховського водосховища, однак після його підриву у червні 2023 року окупанти змушені були повністю перейти на Бердівське, що призвело до його виснаження. Подальший тиск на водосховище ставить під загрозу всю екосистему регіону.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС та зниження рівня води в річці Дніпро у парках відпочинку в Запоріжжі обміліли і водойми, зокрема у “Дубовому гаю” та Вознесенівському парку. Вода у цих водоймах залежить від рівня води у річці, а також від грунтових вод, що живлять озера.
Так, рівень води у “Дубовому Гаю” почав знижуватися у 2023 році. У міськраді пізніше заявили, що не будуть штучно наповнювати водою ставки, але у квітні цього року ситуація стала критичною та водойми наповнили штучно. Останній хоч і наповнили водою, але практику регулярною не робитимуть.
“… якщо ми зараз штучно будемо наповнювати ці водойми, вона так чи інакше все одно всотується через грунтові води, і її там знову не буде. І тут питання, чи раціонально зараз так використовувати кошти. Є один з механізмів насосного постачання з Дніпра цієї води, але це складна процедура і достатньо дорога. … Це стихійне лихо, я вважаю, що це екологічна катастрофа, наслідки якої ми будемо бачити і відчувати, на жаль, на собі наступні десятиріччя з підривом Каховської ГЕС”, – коментувала цьогоріч обміління секретарка Запорізької міськради Регіна Харченко.
Через обміління водойм у парках почали гинути і тварини у них. У “Дубовому гаю” відвідувачі помічали мертву рибу. А завдяки втручанню містян та комунальників черепах у Вознесенівському парку переселили у безпечне озеро.
Через 10 днів після підриву Каховської ГЕС Державна екологічна інспекція провела орієнтовні підрахунки втрат через можливу загибель диких тварин, спричинену катастрофою. Вже тоді збитки для України оцінили у 883 мільйони гривень.
Від затопленої історії до нових знахідок
Після підриву окупаційними російськими військами Каховської гідроелектростанції екологи та історики заговорили про відмову її відновлення. Натомість розглядається варіант відновлення відомого водосховища у Запорізькій області за часів козаччини – Великого Лугу, який вважається колискою запорізького козацтва.
“Козаки не випадково називали Великий Луг батьком, себто тим, хто давав їм життя. І справді: коли б не було Великого Лугу, то не існувало б і запорожців. Бо чи втрималася б у ХV-ХVII і навіть у ХVIII століттях на низу Дніпра невеличка християнська громада – серед численних татарських орд? А разом з тим Великий Луг був і місцем праці та заробітків запорожців”, – писав колись історик Адріан Кащенко.
Через зведення Каховського водосховища Великий Луг був затоплений. Близько 400 квадратних кілометрів території – острови, села, церкви, цвинтарі та родючі землі – опинилися під водою, зникли й поселення з багатовіковою історією.
Саме ці території у другій половині XV століття були колискою запорозького козацтва. А острів Хортиця, де виникла Запорізька Січ, був частиною так званого Великого Лугу – унікального природного середовища, яке давало змогу козакам виживати й оборонятися.
“Весь Дніпровський Низ, від Запоріжжя до Каховки, зразу став невпізнанним. Пішов під дніпровську воду великий Запорозький Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах. Все, що батькам і дідам віками здавалося красивим від перших дитячих років, – все щезло”, – писав у кіноповісті “Поема про море” український і радянський режисер та кінодраматург Олександр Довженко.
Руйнування Каховського водосховища оголило частину затопленої історії, але водночас знищило тисячолітні шари спадщини, яка зберігалася під водами Дніпра.
“…Якщо припустимо, що Каховське водосховище не будуть відновлювати, то заплава Великого Лугу за 5-7 років зможе відновитися. Звичайно, не на всі 100%, якою вона була до 1950 року. Перше, що там з’являться – це різні осоки та очерети. А далі будуть з’являтися чагарники з верби. Ця рослина поширюється дуже швидко насінням і вегетативно. Місцями там виростуть тополі, якщо у перші роки на цій частині не буде значних підтоплень”, – розповів еколог Олександр Соколенко.
Внаслідок підриву оголилося приблизно 180 гектарів узбережжя Національного заповідника “Хортиця”. Обміління річки Дніпро відкрило нові можливості для археологів та науковців.
“Щодо знахідок, їх було дійсно багато – декілька тисяч. Здебільшого це фрагменти кераміки доби бронзи, частково скіфського періоду та середньовіччя. Зараз всі ці матеріали обробляються і будуть цьогоріч викладені у звітах наших співробітників”, – розповів у травні завідувач відділу охорони археологічних пам’яток та природи Національного заповідника «Хортиця» Дмитро Кобалія.
Колишній директор Національного заповідника “Хортиця” Максим Остапенко вважає, що відновлювати Каховську ГЕС – хибне рішення для Запорізької області. На його думку, будівництво цієї гідроспоруди свого часу вже завдало непоправної шкоди природному середовищу регіону.
Остапенко пропонує альтернативу – замість повернення до старої моделі варто зосередитись на відновленні Великого Лугу як унікального природного простору. Він бачить у цьому шанс для створення нового міжнародного екологічного проєкту, який би повернув регіону його історичну та природну цінність.
Що буде із Каховською ГЕС?
Колишній генеральний директор Укргідроенергор Ігор Сирота в етері телемарафону минулого року повідомив, що після руйнування Каховської ГЕС Україна втратила 35% питної води. Без водопостачання залишилися Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська та Миколаївська області та Автономна Республіка Крим. Сирота також заявив, що на місці зруйнованої дамби в Каховці в Укренерго є план з’єднати правий та берег лівий Херсонщини, але це буде втілюватися в життя після деокупації територій.
Вже зараз, до другої річниці знищення Каховської гідроелектростанції, в.о. гендиректора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький знову наголосив на тому, що компанія готова розпочати її відновлення після звільнення окупованих територій. За його словами, повна відбудова Каховської ГЕС триватиме орієнтовно п’ять років, а ще два знадобиться для наповнення водосховища. Він розповів, що після підриву дамби у 2023 році Південь України зіткнувся з нестачею води, екологічними збитками, зупинкою судноплавства та втратами в енергосистемі. За оцінками Сухецького, щорічні недоотримані прибутки “Укргідроенерго” сягають 6–8 мільярдів гривень.
Псевдогубернатор Херсонської області Володимир Сальдо навесні заявив російським ЗМІ, що Каховську ГЕС доведеться повністю будувати з нуля. За його словами, рішення про її відновлення відкладається на “післявоєнний час”, однак греблю обов’язково відбудують. Технічний стан залишків споруди, за словами гауляйтера, ще мають оцінити. А сьогодні, на річницю, він заявив, що “вся Херсонська область буде звільнена, а Каховська гребля відновлена”.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.