Сьогодні, 25 травня, в Україні відзначають День філолога. Питання мови викликає в соціумі диспути, а часом навіть суперечки. Розберемося, як змінилася ситуація з українською мовою в Запорізькій області на третій рік повномасштабної війни. 

Inform.zp.ua поспілкувався із запорізькими філологинями та викладачками української мови, щоб змалювати мовну ситуацію в регіоні.

Чому українська мова є важливою для запоріжців?

На думку кандидатки філологічних наук, деканки факультету філології Запорізького національного університету (ЗНУ) Ірини Бондаренко українська мова для жителів Запорізької області є своєрідною зброєю.

“Наразі спілкування українською мовою є дуже вагомим внеском кожного/кожної у боротьбу нашого народу проти ворога. Справді, наша українська постає своєрідною зброєю, яка не тільки гуртує суспільство, а й демонструє нашу готовність відстоювати духовні кордони нації, боронити нашу історію, захищати право бути незалежними”, – каже пані Ірина. 

Також, на думку філологині, українська мова є маркером, яка ідентифікує запоріжців як громадян суверенної України. З цією ідеєю погоджується кандидатка філологічних наук та викладачка факультету філології ЗНУ Оксана Меркулова.

“Відповідь, надто ж після 24 лютого 2022 року, є очевидною: росія приходить захищати російськомовних. Ворог не вдається до політичних “сентиментів” і не з’ясовує, хочуть російськомовні українці приходу рф чи ні. Він просто спочатку знищує село, містечко, місто, а потім заходить. Або одразу заходить і робить усе так, як закономірно для окупанта. Запоріжжя дуже довго грало з вогнем, не розуміючи важливості мови як одного з маркерів нації. Сьогодні, сподіваюся, люди потроху приходять до такого розуміння. Через окупацію частини області, через обстріли самого міста. Запоріжжя перестає боятися свого українства в усьому, і в мові також”, – каже пані Оксана. 

Кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри видавничої справи та редагування ЗНУ Наталія Романюк вважає це запитання дивним в контексті повномасштабної війни:

“Запоріжці повинні були перейти на українську хоча б у 2014 році, коли сусідня недодержава вирішила “захищати” росіян чи то російськомовних в Україні. В ідеалі для мене спілкування української мовою мало бути ще у 1991 році. Але маємо те, що маємо. Саме зараз українська мова набирає в нашому місті особливого значення, бо цим ми ніби кричимо, що тут немає місця для російського духу, тут живуть українці, тут українська територія, традиції, історія, тут батьківщина козаків!”. 

Як змінилося ставлення до української мови в Запоріжжі та області?

У грудні 2022 року Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва провів опитування, в якому брали участь понад 2 тисячі українців з усіх областей країни. Тоді більшість респондентів зі Сходу та Півдня відповіли, що вдома переважно спілкуються російською мовою. Але при цьому опитуванні зазначили, що рідною мовою вважають українську. 

“Найімовірніше, значна частина тих, хто відзначили російську як переважну мову спілкування вдома, послуговуються українською у публічній сфері, при спілкуванні з українськомовним співрозмовником тощо”, – додають дослідники.

Станом на сьогодні в Запоріжжі стали частіше чути українську мову в спілкуванні. Наталія Романюк стверджує, що часто чує державну мову саме від молоді.

“Чую українську мову навіть у спілкуванні між собою людей, які проходять повз. Переважно це молодь. Але дуже приємно, коли чую українську від дітей. Однак є ще випадки, коли в магазинах ти звертаєшся до продавця українською, а він у відповідь – російською. Та це поодинокі випадки. Принаймні, я так спостерігаю”, – каже пані Наталія. 

Натомість Ірина Бондаренко зазначає, що у сфері послуг (магазинах, закладах харчування тощо) запоріжці адаптувалися до спілкування українською мовою. Філологиня додає, що працівники виявляють бажання говорити виключно державною мовою.

“Звичайно, українська мова стала повсюдною у нашому місті. Кожного дня приємно чути на вулицях, у громадському транспорті рідну українську мову у різних її говіркових варіаціях. Як філологиня, я професійно за вимовою визначаю територію постійного проживання співмовців. Вони дивуються, коли я точно називаю їх малу батьківщину. І в цьому виявляється дивовижний феномен української мови – через артикуляцію, словниковий запас, діалектні вкраплення відтворювати історію роду”, – каже вона. 

Філологиня Оксана Меркулова зазначає, що позитивний вплив на поширення української мови в Запоріжжі має мовне оточення:

“Люди купують українськомовні книги, люди йдуть у кіно з українським дубляжем. Люди чують українську. Люди бачать українську майже скрізь по місту. І це дає свої результати. Багато важить мовне оточення. І воно в Запоріжжі активно формується. Не так швидко, як хотілося б, але складний історичний бекграунд нашого міста ми ще довго “видихатимемо”…”.

Водночас мовознавиця стурбована тим, що в місті залишилися російськомовні блогери. Проте, на думку пані Оксани, всі вони з часом також перейдуть на державну мову. 

Всі освітянки відзначають, що студенти почали більше та якісніше спілкуватися державною мовою на заняттях. Якщо раніше в деяких запоріжців виникала потреба в переході на російську мову під час відповідей, то зараз ситуація змінилася. Студенти навіть вимагають прибрати завдання з перекладу російських текстів.

“Зараз студенти на заняттях з української мови просять прибрати завдання, які передбачають переклад з російської на українську, бо вони хочуть забути мову окупанта й агресора і не проводити паралелі. Довелося переглянути завдання, чому я була дуже рада!”, – каже Наталія Романюк. 

При цьому, за оцінкою Ірини Бондаренко, абітурієнти частіше звертають увагу на освітню програму “Філологія. Українська мова та література” і “Прикладна лінгвістика”. На думку деканки факультету філології, це пов’язано з необхідністю володіти державною мовою в будь-якій сфері діяльності.

“Оскільки володіння і професійне використання державної мови необхідні у будь-якій професійній сфері – правоохоронні органи, органи державної і судової влади, сфера справочинства, медицина, освіта. Зрештою, нам потрібно українізувати цифровий світ, штучний інтелект. Зараз студенти філологічного факультету не вивчають філологію за традиційними програмами. Ми додали до їх навчання курси з мови програмування, математики, юриспруденції, психології”, – каже Ірина Бондаренко. 

Як можна популяризувати українську мову в Запоріжжі та області?

Раніше Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомляв, що у Запоріжжі досі немає мовної програми. Наразі Запоріжжі розпочали підготовку втілення Програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя Запоріжжя на 2024-2030 роки.

На сайті Запорізької міськради з’явилося розпорядження міського голови про затвердження складу робочої групи з підготовки проєкту. До неї увійшли, зокрема, діюча секретарка Запорізької міської ради Регіна Харченко, заступник міського голови Сергій Білов, юрисконсульт Юлія Бірюкова, проректор ЗНУ Геннадій Васильчук, начальник управління внутрішньої політики Євген Коваленко, директор департаменту освіти і науки Юлія Погребняк, письменник, історик, журналіст Валентин Терлецький та інші.

Міська влада пропонує ініціативи для популяризації державної мови: безкоштовні мовні курси, перейменування вулиць, полиці з українськими книжками, відзнака “Ми розмовляємо українською!” у сфері закладів готельно-ресторанного бізнесу. Також рекламу в місті будуть робити виключно українською мовою.

За словами Ірини Бондаренко, безкоштовні мовні курси існують в Запоріжжі з 2014 року. Проте раніше вони не мали великого попитусеред містян. Наразі ж міська влада планує посилювати контроль над дотриманням мовного законодавства.

На наше запитання, як можна заохотити людей вивчати українську мову, пані Ірина відповіла, що запоріжцям потрібен час.

“Не треба робити якихось надзусиль або фінансово дорогих програм для вивчення української мови. Чітка спрямованість усього суспільства на шанування рідної мови, численні державні програми підтримки української, українськомовні медіа і кінематограф, освіта сприяють закріпленню державної мови у свідомості громадян. Аби вивчити українську мову достатньо готовності кожного/кожної нею спілкуватися”, – каже філологиня.

Також філологинядодала, що в межах факультету філології ЗНУ щоп’ятниці з 13:00 до 14:00 працює безкоштовний розмовний клуб “Говорімо”. Там всі охочі можуть у невимушеній обстановці поспілкуватися українською мовою.

Водночас, на думку Наталії Романюк, час “лагідної українізації” вже пройшов. Якщо запоріжці хочуть отримувати послуги в Україні, то мають спілкуватися українською, каже філологиня.

“В умовах російсько-української війни питання треба ставити не про заохочення, а про створення 100% україномовного середовища, щоб не давати шансу існування чужинської мови! Переконана, що цей процес уже йде: вивіски скрізь змінюють на україномовні, книги – україномовні, фільми, музика – україномовні. Якщо сфера обслуговування, освіти, починаючи з дитячого садочка, культури будуть україномовними без вибору, то для російської мови залишиться лише кухня квартир і будинків”, – каже пані Наталія. 

З цією думкою згодна Оксана Меркулова та каже, що в Запоріжжі сформований простір, який дає змогу вивчати українську мову:

“Не знаю, чи зможу без емоцій відповісти на це запитання… До незаохочених поставлю своє запитання: “Що ще має зробити росія, аби ви захотіли вивчити українську на розмовному рівні?”… У місті для цього є майже все: українськомовні регіональні ЗМІ, розмовні клуби ледь не в кожному районі міста. Є книгарні, де нарешті бачимо українськомовну книгу, а не завезений із московсько-пітерських широт тоннаж російськомовного продукту. Тільки беріть, читайте, дивіться. Не бійтеся говорити! Говорите неправильно – не біда! Усе приходить із досвідом!”.

Які складнощі можуть виникнути під час вивчення української мови?

У запоріжців можуть виникати труднощі під час вивчення української мови: психологічні та мовні. Оксана Меркулова про психологічні перешкоди каже:

“Ми впираємося у психологічний момент. Складно, бо: звикли, оточення, родичі, друзі тощо. На подолання психологічних бар’єрів необхідний час і українськомовне середовище. Його сьогодні нескладно знайти навіть у Запоріжжі. А ще читати, вчитуватися, запам’ятовувати почуті слова, можна навіть занотовувати щось цікаве з прочитаного чи почутого. Спрацьовує все, якщо є бажання”.

Про мовні труднощі розповіла Ірина Бондаренко, зокрема це неправильна вимова слів та звуків.

“З вимовою шиплячих звуків у запоріжан усе добре. Мій філологічний слух “ріже” якраз говоріння запоріжців російською мовою, оскільки саме в цю мову ми додаємо нашого українського “перцю” – фрикативних “г”, співучості, що не властиво для балто-слов’янської мовної гілки. Запоріжцям варто накопичувати словниковий запас. У цьому допоможе читання українськомовних книжок, перегляд українськомовних фільмів і навіть пасивне прослуховування українських пісень, приміром, в автівці. Вивчення української мови має бути у задоволення”, – каже мовознавиця.  

Наталія Романюк зазначає, що також в містян виникають складнощі з пошуком українських відповідників до російських слів:

“І не завжди запоріжці знають власне українські відповідники російських слів, бо ніколи їх не чули. Був випадок: на запитання, які квіти я люблю, відповіла, що це конвалії і волошки. Пожалкувала у своєму виборі квітів, оскільки  довелося довго пояснювати, що це за квіти, бо я геть забула російський варіант. Адже російською не спілкуюся, а вчила її ще в школі як іноземну, а потім на 1 курсі в інституті. Це було ну дуже давно. Тому проблеми, звісно, є і у вимові, і в лексичному багатстві, і в побудові речень, але вони вирішуються з часом. Було б бажання говорити правильно!”.

Для запоріжців, які прагнуть більше спілкуватися українською мовою, збільшувати словниковий запас та покращити свої навички, в Запоріжжі працюють такі мовні курси та клуби:

• Безкоштовний онлайн-курс для вивчення або вдосконалення розмовної української мови
• Розмовний клуб “Єдині”. Більше інформації за номером: +380509270544
• Розмовний клуб української мови “Теревені”. Адреса: м. Запоріжжя Бібліотека ім. В. Комарова (вул. Ситова, 6) 
• Курси з української мови. Адреса: Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека м. Запоріжжя, проспект Соборний, 142
• Розмовний клуб української мови “КУМ”. Адреса: Запорізька обласна бібліотека для юнацтва м. Запоріжжя, проспект Соборний, 210
• “Говоримо українською”. КУ “Центр професійного розвитку педагогічних працівників” Запорізької міської ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 20.

Наскільки актуальна наразі професія філолога в Запоріжжі?

Вільне володіння українською мовою є актуальним для людей різних професій в Запоріжжі. Водночас філологи можуть допомогти іншим громадянам розібратися у мовних питаннях.

“Хороший філолог сьогодні – це знахідка передусім для суспільства, оскільки він може пояснити чимало того, що є незрозумілим для людини звичайної. Він може розкрити причини того чи того мовного або літературного факту/явища, він може працювати з текстом – від його зміни/редагування до створення автентичного матеріалу, він може працювати з текстовими даними у сфері IT, розробляти спеціальні програми для, наприклад, пошукових систем, він може виконувати лінгвістичну експертизу – авторознавчу або семантико-текстуальну, він може виконати літературознавчий аналіз художнього тексту, він може, зрештою, перекладати”, – каже Оксана Меркулова.

За словами мовознавці, лінгвістична експертологія сьогодні – доволі актуальний напрям в Україні, який активно розвивається. Пані Оксана додає, що українська філологія сьогодні – це не лише учителювання в школі, а й широкий спектр повної зайнятості для людини, яка знає про слово все і прагне дізнатися ще більше. 

Станом на 2023 рік філологія входить в топ 5 популярних спеціальностей серед абітурієнтів України. За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, 6 вищих навчальних закладів в Запорізькій області надають навчання за цим напрямом. В Запорізькій області понад 6 тисяч абітурієнтів вступили на філологічні факультети ВИШів. З них 731 студент обрав напрямок української мови.