У Запорізькій області влітку 2023 року почали масштабно будувати оборонні споруди для українських військових. Натомість на окупованій частині Запоріжжя росіяни почали робити це ще в 2022 році.
Центр журналістських розслідувань розбирався, наскільки Україна готова стримувати наступ російської армії на Півдні, хто і за які кошти будує фортифікації на Запоріжжі на загальну суму у понад 6 мільярдів гривень.
Росіяни розпочинали своє “велике будівництво” на Запоріжжі орієнтовно в серпні 2022-го року, ще до великого відступу з Херсону і правобережжя Дніпра. Вже у січні 2023-го перша з трьох ешелонованих ліній оборони була готова. Вона простягнулася від Василівки на схід через Пологи й далі на Донбас. На той час на супутникових знімках вже проглядалась і друга лінія: Мелітополь – Токмак – Пологи і далі на Схід.
Карта російських фортифікацій від OSINTера Brady Africk. Джерело фото: https://twitter.com/bradyafr
До всього, аеропорт Бердянська перетворили на укріплену базу ударних гелікоптерів з підземними спорудами для особового складу.
За підрахунками аналітиків проекту DeepState, окупанти збудували майже 1900 км фортифікацій тільки на Запоріжжі.
“Ворожі лінії оборони можна легко роздивитись на супутникових знімках, чого не скажеш про укріплення з боку вільної території України – нічого схожого за масштабами тут немає”, – зазначають в ЦЖР.
Як і окупанти, українці в Запорізькій області почали масштабно будувати фортифікації в кінці літа, але вже 2023-го року.
Більшість закупівель Запорізької обласної військової адміністрації та Служби відновлення на ці роботи були проведені у червні та липні 2023-го року, а будівництво проходило восени й продовжується взимку.
На початку листопада 2023-го року під час брифінгу запорізькі журналісти запитали начальника обласної військової адміністрації, наскільки вільна частина Запоріжжя захищена оборонними укріпленнями. Юрій Малашко перевів стрілки на військових.
“Ну це справа військових насправді на сьогоднішній день. Але те, що роблять військові і ми їм допомагаємо, це максимально забезпечити на тих напрямках тяжких і важких, зробити так, щоб військові могли робити не тільки контрнаступ, а і оборонятися. Скільки у нас фортифікаційних споруд? В нас достатньо, щоб конкретніше – в нас є першочергові фортифікаційні споруди, які вже будуються“, – повідомляв у листопаді 2023 р. начальник Запорізької ОВА Юрій Малашко.
Окупанти також залучали на будівництво окопів і опорників не тільки інженерні війська, а й приватні цивільні компанії. В Рунеті майданчики з працевлаштування рясніли оголошеннями про роботи з риття окопів у Криму, на Донбасі та Запоріжжі. На Південь України вагонами привозили росіян та гастарбайтерів з країн Середньої Азії. Будівельників, як і солдат, розкваритровували у віджатих базах відпочинку та будинках у селах Приазов’я.
Друга лінія російської оборони на ділянці с.Очеретувате – с.Романівське(~30 км на схід від м.Токмак). Джерело фото: супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua
Загальні обсяги фінансування будівництва російських ліній оборони невідомі.
Прем’єр-міністр Міхаіл Мішустін у грудні минулого року оприлюднив суму у 34 млрд руб, які пішли тільки на прикордонні з Україною регіони РФ.
У вільній Запорізькій області за закупівлі матеріалів та послуг для будівництва фортифікацій відповідають кілька структурних підрозділів обласної адміністрації. Це управління капітального будівництва, департаменти житлово-комунального господарства та з питань цивільного захисту населення і управління транспорту та зв’язку.
За підрахунками ЦЖР, у 2023-му році разом вони витратили на ці потреби майже 98 млн. грн. 2022-го бюджет області витратив на будівництво укріплень майже 20 млн грн.
“Враховуючи обсяги робіт, такі суми виглядають як мізер. Особливо у порівнянні з витратами агресора. 118 млн грн проти, приміром, 10 млрд рублів у Білгородській області (а це 3 мільярди гривень), погодьтесь, лишають сумне враження”, – зазначають журналісти.
Головним замовником будування фортифікацій є не обласна адміністрація, а Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області. Це структурний підрозділ, створений однойменним Державним агентством ще 2020 року на базі Служби автомобільних доріг.
ОНОВЛЕНО: У матеріалі Сергія Старушка «Хто і як будує фортифікації для оборони Запоріжжя за мільярди гривень» зроблено хибні висновки щодо предмету закупівлі на об’єктах у Запорізькій області, які мають гриф «Для службового користування», а відтак не названі у тендерній документації. А саме: закупівлі на інженерні та будівельні роботи (з розробкою проектної документації) по об’єктах № 13 і №14 були хибно названі як роботи із будівництва фортифікаційних споруд. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області спростовує цю інформацію.
Наприкінці 2023-го року Кабінет Міністрів ухвалив розроблену Міністерством оборони Постанову, яка розширила перелік державних органів, що можуть закуповувати товари, роботи і послуги для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.
Тобто будівництво оборонних споруд забезпечуватиметься не за рахунок окремої бюджетної програми, а в межах видатків державного та місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Також ця постанова дозволяє виплату авансу до 70% вартості робіт. На думку урядовців, це допоможе будівельникам зводити фортифікації швидко і, зокрема, і в небезпечних зонах. Крім того, встановлено єдиний підхід у проектуванні, адже досі фортифікаційні споруди зводилися несистемно.
“Отже, маємо нові підходи і вже поділені мільярди гривень на будівництво фортифікацій, а разом з грошима – і розподілену відповідальність за оборону Запорізького краю. Адже виконання робіт на папері може й перевірятимуть чиновники, але ж справжню якість фортифікацій тестуватимуть наші воїни у суворій реальності війни”, – підсумовують розслідувачі.
Як писав раніше Inform.zp.ua, у районі населених пунктів Роботине-Новопрокопівка на Запорізькому напрямку окупанти влаштували систему перекритих ходів. Їхня мета – приховати від ЗСУ кількість особового складу та його переміщення в окопах.
