Головна » Блоги » Запоріжжя медійне: чим запам’ятався журналістський 2021 рік

Запоріжжя медійне: чим запам’ятався журналістський 2021 рік

Президентський офіс запорізькі медіа
Медиа

Протистояння журналістів і журналісток з міськрадою стало головним трендом 2021 року для запорізького медіаполя. І хоча все завершилось добре для медійників і медійниць і не дуже для вже екс-міського голови Володимира Буряка, задовольнитися повним відчуттям перемоги все-таки не вдається. Мабуть тому,  що кримінальна справа щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів на кінець року здається фантомом, який зникає пропорційно кількості згадок про мера, що пішов.

Тим не менш, результатами медійного року можна потішитися. Цей рік приніс крутий досвід об’єднання журналістів в протистоянні свавіллю чиновників, солідарності у діях, які призвели, в результаті, до відновлення їхніх прав. Цей рік можна назвати успішним навіть з точку зору взаємодії журналістів і, зокрема, ІМІ, з правоохоронцями саме щодо контролю по справах, які стосуються перешкоджання журналістам. До скарбнички медійних надбань можна віднести і нову політику в.о. мера Запоріжжя, який, як усі сподіваються, зробив висновки щодо ефективних стосунків з медіа і заявив про повну відкритість журналістам і журналісткам. Втім, рік приніс і не дуже оптимістичні результати. Особливо відзначилися Офіс Президента і прес-служба Запорізької облдержадміністрації, які примудрилися “налажати” під час майже усіх “акредитацій”, пов’язаних із приїздом столичних гостей. Із поганих новин можна згадати також дві Ddos-атаки на запорізькі сайти. Тож яким запам’ятався 2021 рік для медійників і медійниць Запоріжжя?

Протистояння року 

Карантинні обмеження, які стали головним інструментом перешкоджання з боку міської влади, тільки підтвердили тренд у комунікації з журналістами і журналістками, який сформувався з самого початку першої каденції у вже колишнього очільника міста Володимира Буряка. На початку цього року ніхто навіть не міг подумати, що за десять місяців потому у міста трапиться зміна влади. Володимир Буряк переміг на повторних виборах і демонстрував уперту впевненість у правильності своїх дій, в тому числі щодо комунікації з журналістами. Комунікація ж була максимально жорсткою: як тільки в 2020 році з’явилися карантинні обмеження, вони стали головною причиною для ігнорування прав журналістів з боку чиновників міськради. З листопада 2020 року журналісти і журналістки систематично не допускалися в приміщення міськради всупереч усім законам. Протягом кількох місяців будь-які спроби журналістів потрапити до сесійної зали або хоча б до будівлі завершувалися нічим. В січні нового року журналістам зовсім заборонили приходити навіть на засідання постійних комісій, які весь цей час, до переобрання мера, були відкритими. А далі почалося відкрите протистояння. 

Запорожье Буряк операция перенос сессии горсовета
Володир Буряк Фото: Запорізька міськрада

Було тут й ігнорування проблеми з боку правоохоронців, й ігнорування мером запитів депутатів, і фізичне перешкоджання журналістам у доступі до будівлі з боку депутата міськради. В результаті, журналісти і журналістки об’єдналися, написали відкрите звернення, через що Комітет ВР з питань свободи слова включив питання перешкоджання в розгляд. Так співпало, що в цей же період поліція,  нарешті, відкрила кримінальну справу. Трохи менше, ніж за півроку інтенсивної кампанії журналістів і журналісток проти неприпустимих дій чиновників міськради, введення акредитації, спроб максимально обмежити діяльність медійників і медійниць в міськраді, чиновники здалися і в червні повністю зняли всі обмеження щодо журналістів і журналісток.

Водночас  в поліції і прокуратурі заявляли про пріоритетність цієї справи, яка об’єднала не менше п’яти потерпілих журналістів і журналісток. У вересні криза влади, нехай не ключовою, але значущою частиною якої була і відсутність комунікації мера і його команди з журналістами, призвела до його відставки. Новий в.о. міського голови Анатолій Куртєв наприкінці жовтня одразу заявив: він буде відкритий до медіа, як і вхід до будівлі міськради.

Щодо ж справи по перешкоджанню, вона почала згасати  разом із відставкою мера. На сьогодні формально нічого не змінилося: справа все ще розслідується. Буквально за тиждень до звільнення Буряка прокурори повідомили журналістам, що слідчі дії у справі про перешкоджання журналістам у доступі до Запорізької міської ради фактично завершено. Все, що треба було зробити, це відправити кримінальний кейс до Державного бюро розслідувань, аби оцінити дії поліції охорони, яка охороняла будівлю міськради. Також залишилося отримати від Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій оцінку ухваленого  рішення про недопуск до будівлі відвідувачів, зокрема журналістів, з боку міської комісії з питань техногенної безпеки.  Це було три місяці тому. На кінець року ситуація виглядає так, що справу все-таки зіллють. І це навряд чи можна назвати позитивним трендом цього року.

Фантастичні “акредитації”  року

2021 рік запам’ятався і рядом “факапів” від Офісу Президента та Запорізької ОДА, яка систематично акредитувала на заходи вибіркові медіа. Почалося це ще в 2020 році, в цьому ж році цей тренд ще більше закріпився. Так, у серпні 2021 року, під час візиту на острів Хортиця Олени Зеленської, щонайменше три запорізькі медіа не акредитували на цю зустріч. “Акредитацію” проводив безпосередньо Офіс президента, а обласна держадміністрація координувала цей процес. І хоча про політичні мотиви таких рішень неакредитовані медіа відкрито не заявляли, питання щодо прозорості й рівних можливостей для всіх медіа з боку центральної влади так і залишилося відкритим. Це вже був другий випадок вибіркової акредитації: перший трапився за рік до цього, також у серпні

Запорожье Елена Зеленская Хортица
Олена Зеленська на острові Хортиця Фото: Запорізька обласна державна адміністрація

Цього року такі вибіркові “акредитації” стали непоодинокими випадками. Ще були пригоди з “акредитацією” у жовтні, коли Запорізька обласна адміністрація вибірково “акредитувала” місцеві медіа для висвітлення візиту президента Володимира Зеленського до області, пояснивши це карантинними обмеженнями. А коли журналісти спробували зрозуміти принципи, за якими проводилася “акредитація”, то, як з’ясувалося із відповіді на запит за підписом голови облдержадміністрації, ніякої акредитації  на захід взагалі не було, бо і не мало бут, бо формально підстав для акредитації на разові заходи за ЗУ “Про інформацію”, дійсно, немає.

Фінальним акордом процесів, коли щось пішло не так, став візит до Запоріжжя прем’єр-міністра Шмигаля. Тоді журналістам повідомили, що умовою потрапляння на зустріч є обов’язковий ПЛР-тест, безвідносно, чи вакциновані журналісти, чи ні. Тільки після втручання в процес медіаюристів ІМІ, які дали роз’яснення, що це незаконно, умови змінилися. Вакцинованих журналістів дозволили пускати без ПЛР-тесту, усім іншим треба було його зробити прямо в приміщенні ЗОДА перед виїздом на зустріч із прем’єром. Пізніше з’ясувалося, що це був тест на антитіла, який показував, чи перехворіла людина на  коронавірус. Як би там не було, можна говорити, що 2021 рік сформував певний тренд щодо непрямого перешкоджання журналістам з боку представників обласної влади.

Ddos-атаки року

Якщо минулого року ІМІ зафіксував тільки один випадок Ddos-атак в регіоні, зокрема, на мелітопольский сайт, цього року їх здійснили, мінімум, на два запорізькі сайти. Так, у лютому  зазнав DDoS-атаки запорізький сайт “Актуально”. Вона тривала майже добу. Власник сайту тоді припускав, що атака могла статися через один з політичних конфліктів між кількома місцевими політиками й лідером однієї з українських партій.

slili bazu dannykh ukraintsev khaker diya
Фото: urldigitalmedia

Кількома місяцями пізніше, у вересні, кілька днів атакували сайт Ipnews. У результаті, сайт не працював кілька днів. За словами редакторки Ipnews, вразливою зоною стала пошукова система через wordpress. Невідомі зробили через неї запити та в результаті зламали доступ wordpress до наших даних. Ddos-атаку керівники сайту пов’язували з одним із матеріалів, який був опублікований в той період.

Призначення року

Очевидною після відставки мера Володимира Буряка восени 2021 року стала зміна генерального директора муніципального телеканалу Z. Неочевидним стало призначення на цей пост людини, яка ніколи не мала жодного стосунку до медіа. Так, 1 листопада, за згодою сторін був звільнений начальник КП «Муніципальна телевізійна мережа» (Телеканал Z) Дмитро Веліканов. Протягом багатьох років він, зокрема, утримував цей стратегічний медіамайданчик подалі від опонентів мера і наближав його до всіх захоплених величчю роботи міського голови і представників його команди. Найголовнішою зіркою новинного контенту тут рік за роком був саме Володимир Буряк. Але все змінилося. 

телеканал Z
Фото: Телеканал Z

Тепер телеканал, який щедро фінасувався із міського бюджету, очолила Ірина Полієктова. До цього вона ніколи не мала жодного стосунку до медіа. Нова керівниця працювала HR-консультанткою та коучем і  була пов’язана із діяльністю громадської організації “Ділові Українські Жінки у Запорізькій області”. Втім, вже 1 грудня на своїй сторінці у фейсбуці вона оголосила про свій перший робочий день на телеканалі  і пообіцяла, що “робота телеканалу базуватиметься на головних принципах об’єктивності, оперативності та неупередженості.  Попереду багато цікавих нових програм та  проєктів, завдяки яким запоріжці зможуть отримувати найактуальнішу інформацію”. Що входить в уявлення про об’єктивність та неупередженість нової директорки, покаже наступний рік. Зараз з телеканалу вже долітають тривожні дзвіночки щодо не дуже професійних вимог до журналістів. А у сюжетах телеканалу уже більше показують в.о. міського голови Анатолія Куртєва. Він з’являється виключно у позитивних новинах про ефективну і продуктивну діяльність. Знову на екрані з’явилися представники і ПАТ “Запоріжсталь”, чого не було з періоду, як екс-мер розійшовся у поглядах з заводом і усіма, хто робив його мером.

Стартап року

Але завершити хочеться на позитивній ноті. Можливо, не дуже гучно, але впевнено і спокійно в Запоріжжі вже рівно рік розвивається цікавий медійно-благодійний проєкт Неначасі. Самі про себе вони говорять: ми працюємо, щоб повернути цінність людському життю і допомогти знайти підтримку тим, хто її потребує. На сайті виходять новини та історії про соціальні проблеми та процеси, а також про життя людей, права яких порушують. На сайті можна знайти купу історій про людей, цікаві подкасти і масу корисної інформації для громадських і благодійних організацій. Керівниця проєкту Катерина Майборода, яка працює в проєкті на волонтерських засадах, мабуть, одна з перших в області ризикнула і започаткувала систему донатів для підтримки сайту. І хоча поки що донати не фееричні, але вони є, що, як мінімум, розбиває стереотип про неможливість це робити в регіоні. 2022-й покаже, чи є у таких проєктів майбутнє. Ми віримо, що є.


Наталія Виговська, регіональна представниція ІМІ в Запорізькій області

Блог підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.  Зміст блогу є відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та його автора й необов’язково відбиває позицію Freedom House та редакцію сайта inform.zp.ua