Журналісти Inform.zp.ua провели експеримент у Запоріжжі та перевірили, чи можуть містяни відрізнити справжні фотографії міста від зображень, змінених за допомогою штучного інтелекту. Учасникам показали п’ять світлин, серед яких лише дві були справжніми.
Під час опитування відвідувачам парку пропонували уважно роздивитися фотографії відомих місць Запоріжжя та визначити, де використовували ШІ.
На одному зі змінених зображень була площа Поляка із фонтаном у вигляді кульбаби, якої насправді немає. На іншому показали Запорізький цирк. Штучний інтелект спотворив написи та афішу на будівлі, а перед нею з’явилися клумби, яких на оригінальній фотографії не було.
Менш очевидними були зміни на фотографії з бульвару Шевченка. На ній з’явилося багато автобусів, частина з яких неприродно заїхала на тротуар. Також ШІ змінив один із прапорів, але цієї деталі ніхто з опитаних не помітив. Одна з учасниць натомість звернула увагу, що автобуси виглядають неприродно.
Загалом більшість учасників правильно визначали згенеровані або змінені фотографії. Складніше було людям, які переїхали до Запоріжжя нещодавно та ще не встигли добре запам’ятати вигляд міських локацій. Натомість найбільше сумнівів викликало справжнє фото, на якому була тимчасова інсталяція до Дня міста у Вознесенівському парку.
Усі опитані розповіли, що неодноразово зустрічали згенеровані штучним інтелектом зображення в мережі. Щоб визначити їхню справжність, люди переважно придивляються до деталей на фото. Додатковими способами перевірки учасники опитування не користуються.
Детальніше про експеримент дивіться у відео Inform.zp.ua.
Як відрізнити справжнє фото від ШІ
Раніше ми писали, що згенеровані фотографії можуть використовувати не тільки для розваг, а й для створення фейків та інформаційних маніпуляцій.
Розпізнати дипфейк можна за неприродними деталями. У відео варто перевірити, чи збігаються рухи губ зі словами, як звучить голос і чи немає дивних змін у якості зображення. На згенерованих фото ШІ можуть видавати викривлені обличчя, пальці, написи, фон або неприродні пози людей. Фото також можна перевірити через зворотний пошук Google або онлайн-сервіси. Для аудіо існують PlayHT, AI or Not та AI Speech Classifier, а для зображень – Fake News Debunker by InVID & WeVerify, FotoForensics та AI or Not. Водночас їхні результати не варто вважати остаточним доказом.
Медіааналітикиня Інституту масової інформації Олена Голуб радить перевіряти не лише саме зображення чи відео, а й зміст повідомлення та його першоджерело. Особливо уважно варто ставитися до дописів, які викликають сильний страх, стосуються безпеки або різко суперечать попереднім заявам людини. Потрібно з’ясувати, хто першим опублікував інформацію та чи підтверджують її офіційні джерела або перевірені медіа.
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️