До початку повномасштабної війни Мала Токмачка була невеличким мирним селищем, у якому мешкало кілька тисяч людей. Нині ця територія стала центром обговорень російської пропаганди. Малу Токмачку «захоплювали» десятки разів в етері пропагандистів на кшталт Володимира Соловйова. Проте станом на червень 2026 року Малу Токмачку контролюють Сили оборони України, а чергові повідомлення про його окупацію регулярно спростовуються.
Про оборону Малої Токмачки, російські втрати та брехню в соцмережах журналістка Inform.zp.ua поспілкувалася з начальником відділення комунікацій 118-ї окремої механізованої бригади Дмитром Пелихом.
Наприкінці травня ця бригада потрапила до Книги рекордів України за утримання оборони Малої Токмачки понад 1500 днів.
Щоб зрозуміти масштаб цього досягнення, можна порівняти його з тривалістю інших відомих оборонних операцій:
- Мала Токмачка – понад 1500 днів;
- Авдіївка – 723 дні;
- Бахмут – близько 300 днів;
- Донецький аеропорт – 242 дні;
- Маріуполь – 86 днів.
Чому Малу Токмачку постійно оголошують захопленою?
Російські пропагандисти та військові блогери неодноразово заявляли про нібито захоплення Малої Токмачки, хоча насправді населений пункт продовжує перебувати під контролем Сил оборони України, наголошує Дмитро Пелих.
«Все розпочалося з мему, коли один з експертів на російському телебаченні постійно говорив, що тривають бої за Малу Токмачку, то вже Мала Токмачка їхня, то вже захопили повністю, то вже зачищають від ВСУ. Але це далеко не так.
Вони люблять захоплювати авансом населені пункти, так би мовити, займатися флаговтиками. І більшість мемів розповсюджені самими росіянами. Вони самі з цього “тягнуть прикол”», – каже Дмитро.
На думку офіцера, такі фейки потрібні російській владі для створення ілюзії успіхів на фронті та виправдання значних втрат особового складу.
«Крім того, населення (росіяни, – ред.) вже починає бачити на реальному прикладі, коли в містах і селах ростуть кладовища. Їм потрібні якісь перемоги. Показувати, що так, є в них втрати, але ж і беруть населені пункти. Але не все так однозначно», – каже пресофіцер.
Чому Мала Токмачка важлива?
Оборона Малої Токмачки напряму пов’язана з безпекою Оріхова та Запоріжжя. За словами Дмитра Пелиха, чим далі російські війська залишаються від цих міст, тим менше можливостей вони мають для застосування дронів, артилерії та штурмових груп. Саме тому окупанти роками намагаються прорвати оборону на цій ділянці фронту.
«Мала Токмачка – це південно-східні ворота до міста Оріхів. І якщо вони зайдуть, то їм фактично відкриваються ворота на саме місто.
Не так просто взяти саме місто Оріхів, тому що для цього треба достатньо особового складу. Міські бої передбачають більш насичені бої. А наші підрозділи там доволі кваліфіковані рекси, кіборги Малої Токмачки, як я їх називаю. Тому досі Оріхів за стільки часу ворог не взяв», – каже пресофіцер.
Яке ставлення у бійців до нагороди?
У різні роки Малу Токмачку боронили підрозділи Збройних сил та Національної гвардії України. Водночас саме 118 бригада найдовше виконує завдання на цьому напрямку та залишається його основною силою. Для самих військових нагорода Книги рекордів України стала несподіванкою. Бригада не подавала заявок на рекорд, а про нагородження дізналася в день вручення сертифіката.
«Звичайно, що для військових це визнання їхньої стійкості, їхньої мужності. Однозначно ми не святкуємо, немає що. Вже будемо після перемоги», – говорить Дмитро.
Головним завданням залишається не допустити просування російських військ углиб Запорізької області:
«Насправді, ніхто ж не гнався ні за якими рекордами. Не за рекордами тут стоїмо. Ми стоїмо, аби ворога зупинити та якнайбільше знищити їх у наших таврійських степах, на козацьких землях», – говорить Дмитро Пелих.
У чому секрет тривалої оборони Малої Токмачки?
За весь час боїв на цьому напрямку Росія неодноразово намагалася прорвати оборону. Раніше окупанти використовували великі механізовані штурми із залученням бронетехніки. Втім, зараз вони діють переважно малими піхотними групами або намагаються прорватися на мотоциклах.
«Із розвитком дронової складової, понад 90% російських штурмовиків чи їхніх найманців просто гинуть в таврійських степах ще на підходах до Малої Токмачки», – каже Дмитро Пелих.
Сьогодні значну роль в обороні цього селища відіграють оператори дронів, інженерні загородження та робота розвідки. Якщо деяким окупантам вдається дійти до Малої Токмачки, українські групи зачистки працюють над знищенням ворога.
«Велика частина з них гине. Частину беремо в полон. Деякі окупанти самі вважають за потрібне здатися, тому що без підтримки, їжі та боєкомплекту довго протриматися у Малій Токмачці не виходить. Наші пілоти цілодобово в небі, тому не завжди вдається дронами доставити харчі», – каже Дмитро.
За оцінками офіцера, лише в районі Малої Токмачки росіяни втратили понад дві тисячі військовослужбовців.
«Хоча я недавно побачив, що один з їхніх блогерів озвучив, що ця цифра становить понад 10 тисяч. Напевно, їм інформація більш відома», – зазначив офіцер.
У якому стані селище?
До війни Мала Токмачка була звичайним запорізьким селом, де люди займалися господарством, працювали на землі та жили звичним життям. Сьогодні більшість будинків зруйновані обстрілами та авіаударами. За спостереженнями військових, населений пункт практично спорожнів.
«Немає можливості виживати в цьому населеному пункті, будемо відвертими. Це вже зруйноване село. Згорілі хати, понищені КАБами, тому що ворог не жаліє. Є безпечні місця хіба що в погребах», – каже пресофіцер.
Попри руйнування, Дмитро Пелих називає Малу Токмачку неприступною фортецею. Нині оборона цього села тримається, в першу чергу, на людях.
«У нашій бригаді зараз чимало людей з Волині, з Черкаської, Вінницької областей. Є львів’яни, кияни. Останнім часом доволі багато людей, які проживають у Запоріжжі, в області. У нас є військовослужбовці, які змушені були виїхати з Оріхова, а зараз доєдналися до бригади і обороняють свою домівку, свій край».
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️