Війна загострила проблеми багатьох сімей. Через складні життєві обставини деякі батьки втрачають можливість забезпечувати своїм дітям належний догляд. Дітей вилучають і минає певний час до моменту ухвалення офіційного рішення про повернення дитини у сім’ю або позбавлення батьківських прав біологічних батьків. У цей період дитина може знаходитись у патронатних вихователів.
Журналістка inform.zp.ua відвідала патронатну сім’ю, яка взяла до себе на виховання двох маленьких сестер. Про свій досвід, особливості патронату та життя з дітьми розповіла родина Карпенків. Детальніше – у матеріалі.
Як сім’я наважилась на патронат
Юлія та Олександр Карпенки вирішили стати патронатною родиною після розмови з друзями. Дізнавшись про патронатну службу вони майже одразу почали шукати офіційну інформацію та збирати необхідний пакет документів.
«Ми були з друзями на відпочинку біля моря і вони розповіли нам про патронатну службу, яка допомагає дітям. Після цього ми, недовго думаючи, пішли та подали всі документи, щоб стати патронатною родиною», – згадує Юлія.
Перш, ніж отримати можливість взяти дитину під патронат, необхідно пройти декілька обов’язкових етапів. Спочатку Юлія та Олександр звернулися до служби у справах дітей, де подали довідки. Далі фахівці перевірили житлові умови, провели співбесіди та поставили багато запитань щодо мотивації майбутніх вихователів. Всі члени сім’ї, включаючи рідних дітей подружжя, пройшли медичну комісію. Важливе значення мала і житлова площа – вона повинна була відповідати вимогам для проживання дітей. Після цього Юлія та Олександр пройшли навчання, по завершенню якого поїхали знайомитись з дівчатами.
«Ми з чоловіком пройшли двомісячні курси, багато спілкувалися з психологами та відвідували різні тренінги. А вже потім, через два-три місяці, поїхали до лікарні, знайомитися з дітьми, яких можна взяти під патронат».
Навчання для патронатних вихователів та їхніх помічників є безкоштовним. Курси оплачуються державою, адже їх проходження є обов’язковою умовою для отримання статусу патронатної сім’ї та офіційного працевлаштування.
Знайомство з дітьми та новий дім
Юлія розповідає, що майбутніх патронатних батьків одразу попереджають: діти можуть мати складний життєвий досвід, адже вони потрапляють у патронат із кризових сімей.
Патронатні вихователі можуть обговорити з фахівцями, дітей якого віку вони готові прийняти у родину.
«Я завжди любила маленьких дітей. Житлові умови дозволяють нам взяти двох діток, тож ми взяли під патронат двох маленьких сестер. Зараз одній дівчинці рік і сім місяців, іншій – два роки і сім місяців», – розповідає Юлія.
Спершу подружжя у супроводі фахівців приїхало на знайомство з дітьми у лікарню. Вдруге їхали вже забирати дівчат додому.
«Вони дуже зраділи, коли ми прийшли до них вдруге, посміхалися нам. Без проблем пішли на руки. Схоже, їм не вистачало батьківського тепла. А коли побачили, що ми приїхали по них на машині, в них аж оченята заблищали» – згадує Юлія.
Жінка пригадує перші дні. Каже, що спочатку дівчата були дуже тихими, з великою обережністю досліджували новий простір. Їли все, що їм пропонували, і постійно просилися на руки. Зараз вони вже добре освоїлись, мають гарний апетит, проте часто хворіють. Тому сім’я дбає про те, щоб удома завжди були вітаміни і всі необхідні медичні препарати.
У Юлії та її чоловіка є троє власних дітей, тому спочатку жінка хвилювалася, як родина адаптується до появи ще двох маленьких дівчат. Втім, за її словами, діти швидко знайшли спільну мову. Юлія каже, що для їхньої родини було важливо, аби в домі не виникало конфліктів чи ревнощів, і, на щастя, усе склалося саме так, як вони мріяли:
«Вони швидко знайшли спільну мову. Дівчатка ще маленькі, тому характер у них ще не сформований. Наші діти прийняли їх як рідних сестер. Усе склалося саме так, як ми й хотіли – без конфліктів і сварок».
Як служби контролюють умови проживання дітей
Юлія каже: перш, ніж передати дітей патронатним вихователям, до них приходили представники різних служб – служби у справах дітей, соціальної служби та психологи. Вони перевіряли житлові умови, дивилися, чи достатньо місця для дітей, а також радили, що потрібно змінити або покращити. Після влаштування дітей контроль продовжується. Сім’ю регулярно відвідують представники служб, а психолог проводить із родиною консультації та бесіди. Крім того, патронатні вихователі ведуть спеціальний журнал спостереження за дітьми. Ці записи надалі додають до особової справи.
«Ми ще ведемо журнал спостереження за дітьми: записуємо нові дії, слова, настрій, чим займалися, куди ходили», – ділиться Юлія.
Підтримка, яку отримує патронатна сім’я
Патронат – не благодійність, а робота. Патронатний вихователь і його помічник отримують окремі державні виплати за свою діяльність, а для дітей передбачена спеціальна допомога «Дитина не одна». Крім фінансової підтримки, сім’ю також залучають до різних заходів, свят, конкурсів і тренінгів для дітей.
«Нас постійно запрошують на різні заходи, тренінги, свята, конкурси. Для дітей передбачені подарунки та різні активності».
Тимчасова форма опіки може перейти в постійну
Патронат є тимчасовою формою влаштування дитини. Зазвичай він триває від трьох до шести місяців, однак через судові процеси або затримки в роботі різних інстанцій цей термін може збільшуватися навіть до року. Після завершення патронату дитину можуть повернути біологічним батькам, якщо вони змогли налагодити умови для життя та виховання. Якщо ж суд позбавляє батьківських прав, дитину передають у сім’ю усиновлювачів або опікунів.
«Якщо ми захочемо зробити такий крок – всиновити дітей або оформити над ними опіку, нам потрібно буде відмовитися від патронату та закрити його. Після цього вже можна буде оформлювати усиновлення чи опіку» – пояснює Юлія.
Сьогодні сестри мають не лише повноцінне харчування, одяг, медичний супровід і спокійне дитинство, а й турботу та тепло родини. Двоє дорослих людей тимчасово замінили батьків і стали для них опорою, а троє дітей прийняли дівчат у свою сім’ю як рідних.
Фото з особистого архіву Юлії Карпенко
📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням 👈