Головна » Суспільство » Здоров'я » Імпланти, об’єднання, нові методи: що змінилося у лікуванні раку грудей в Запоріжжі

Імпланти, об’єднання, нові методи: що змінилося у лікуванні раку грудей в Запоріжжі

Що змінилося в лікуванні захворювання на рак молочної залози в ЗОКЛ
Олег Левенко в операційній

Рак молочної залози — найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. У 2023 році в Україні зареєстрували 12 683 випадки цього захворювання, з них 12 582 — серед жінок та 101 — серед чоловіків (без урахування даних з АР Крим і м. Севастополя, — прим. авт.). Внаслідок хвороби померли 3 553 людини. Актуальних даних за минулий рік поки немає.

До Всеукраїнського дня боротьби з раком молочної залози журналістка Inform.zp.ua поспілкувалася з лікарем-хірургом-онкологом, заступником медичного директора з онкології та провідним фахівцем із патології молочної залози Запорізької обласної клінічної лікарні Олегом Левенком. 

Він розповів, чому рак молочної залози є найпоширенішим серед жінок, якою є ситуація у Запоріжжі, чи впливає на статистику екологія промислового міста, а також про зміни, що відбулися у лікарні після об’єднання із Запорізьким протипухлинним центром.

Рак молочної залози – це злоякісне утворення, що розвивається в тканинах грудей. Найчастіше його першим симптомом стає безболісне ущільнення або «шишка», яку можна відчути в молочній залозі.

Лікар-хірург-онколог Олег Левенко. Фото: Inform.zp.ua

«Цей рік ще не закінчився, тож наведу дані за минулий. По Запорізькій області вперше виявлено 269 випадків раку молочної залози. У самому Запоріжжі — 169. Загалом на обліку нині перебуває близько 4,5 тисячі пацієнтів у місті та близько 8,6 тисячі по області. Це справді найпоширеніше злоякісне новоутворення серед жінок. Воно також посідає перше місце у структурі смертності від онкозахворювань серед жінок», – розповідає лікар-хірург-онколог Олег Левенко.

Серед основних факторів, які можуть підвищувати ризик розвитку раку молочної залози, медики називають кілька ключових.

Насамперед — вік. Найвищі показники захворюваності спостерігаються у віці 40–60 років, коли в організмі відбуваються значні гормональні зміни, що впливають на захисні можливості й стабільність гормональної системи.

Велику роль відіграють і репродуктивні чинники. Ранній початок менструацій, пізня менопауза або народження першої дитини у старшому віці — усе це пов’язано з тривалою дією естрогенів і може підвищувати ризик розвитку пухлин. Не менш важливим є й прийом гормональних препаратів — зокрема оральних контрацептивів чи засобів для гормональної терапії.

Ще один суттєвий чинник — спадковість. Якщо в родині вже були випадки раку молочної залози, ризик для інших жінок зростає у 2–3 рази. Відомі мутації генів BRCA1 і BRCA2, які значно підвищують імовірність розвитку «сімейного» типу цього захворювання.

«Групи ризику — це жінки з обтяженим сімейним анамнезом, тобто ті, у родинах яких багато членів хворіли на рак молочної залози, рак яєчників, колоректальні раки, рак простати або рак підшлункової залози. До групи ризику також належать жінки, у яких виявлено носійство мутацій генів BRCA1 та BRCA2 — це генетична схильність до розвитку раку молочної залози.

Жінки, які вже перенесли рак молочної залози, теж належать до груп ризику. Також сюди входять ті, хто мав онкологічне захворювання, лікування якого включало опромінення органів грудної порожнини, й жінки з вузловою або дифузною патологією молочних залоз», — пояснює онколог.

«Рак молочної залози частіше діагностують у розвинених країнах»

Причин збільшення кількості випадків декілька, і одна з головних — це ритм життя сучасної жінки.

«Рак молочної залози частіше діагностують у розвинених країнах, де рівень життя доволі високий, а жінка активно реалізується у професійній сфері. Вона багато працює, має менше дітей, постійно перебуває під впливом стресів, які диктує сучасне суспільство», — пояснює лікар Олег Левенко.

За словами фахівця, чим більше жінка народжує, тим нижчий ризик розвитку хвороби. Це пов’язано з тим, що під час вагітностей і грудного вигодовування менструальні цикли зменшуються, а отже, молочна залоза менше піддається дії статевих гормонів. Відповідно, знижується ймовірність надмірного клітинного поділу, який може призвести до онкології.

«Звісно, це не єдиний фактор. Йдеться лише про підгрупу гормончутливих форм раку молочної залози, але саме вони становлять більшість, тож цей аспект має велике значення», — уточнює він.

Щодо впливу екології та харчування, то фахівець уточнив, що це не є вирішальним фактором:

«Роль поганої екології часто переоцінюють. Харчування теж впливає опосередковано — через зайву вагу. Надмірна маса тіла означає більшу кількість підшкірного жиру, а це своєрідне депо жіночих статевих гормонів. Коли їх забагато, запускається цілий каскад гормональних реакцій, що може підвищувати ризик розвитку пухлин».

Левенко також зазначає, що неправильне харчування впливає на роботу печінки, яка відповідає за утилізацію надлишку гормонів, і таким чином теж може непрямо посилювати ризики:

«Захворюваність на рак молочної залози справді зростає, але водночас ми бачимо позитивну тенденцію — зменшується смертність».

Коли говорять про рак молочної залози, зазвичай мають на увазі саме жінок — і це цілком природно, адже більшість випадків припадає саме на них. Проте рак грудної залози може виникати й у чоловіків.

«У структурі захворюваності на рак грудної (або молочної) залози чоловічі випадки становлять близько 1% від загальної кількості. Термінологічно навіть досі триває дискусія — як правильно називати: рак грудної чи молочної залози. За свою кар’єру я оперував трьох чоловіків із таким діагнозом. Це поодинокі випадки, але вони трапляються», — розповідає лікар.

«Ще 20–30 років тому підхід до лікування був зовсім інший»

Олег Левенко працює онкологом з 2008 року. За цей час підхід до лікування кардинально змінився.

«Якщо говорити більш широко, ще 20–30 років тому підхід до лікування був зовсім інший», — уточнює він.

Раніше п’ятирічна виживаність при ранніх формах раку молочної залози (перша-друга стадія, прим. авторки) становила лише близько 30%. У запущених формах шанси на виживання були значно нижчими. Зараз же при ранніх стадіях безрецидивна та загальна виживаність досягає 90% і більше.

Навіть при третій стадії виживаність значно покращилася — вона може сягати 60–90%. І навіть при четвертій стадії існує шанс дожити до п’ятирічного рубежу і більше.

Такі результати стали можливими завдяки більш точній діагностиці: сьогодні легше виявити рак на ранніх стадіях. Також важливу роль відіграє глибше розуміння патогенетичних процесів виникнення раку та досягнення фармакології, які значно покращили ефективність лікування.

«Ми не працюємо з неповнолітніми — це компетенція педіатрів. Починаючи з 21 року і старше, жінок ділимо на вікові групи, а в кожній виділяємо тих, хто має фактори ризику розвитку раку молочної залози», — наголошує Левенко.

Вік 21–29 років: жінка повинна відвідувати свого сімейного лікаря або гінеколога раз на три роки. Лікар оцінює фактори ризику, заносить пацієнтку до відповідної групи та проводить обстеження за допомогою ультразвуку молочних залоз. При підозрі на рак молочної залози методом вибору є МРТ з контрастуванням і консультація онколога-мамолога.

Вік 30–39 років: візит до сімейного лікаря або гінеколога раз на два роки. При наявності факторів ризику або підозрі на рак — консультація онколога і проведення мамографії.

Вік 40–50 років: відвідування лікаря раз на два роки, а мамографія виконується як скринінг кожні два роки.

Вік 50–69 років: ця група найбільш схильна до захворювання. Візит до мамолога — раз на два роки. Якщо жінка не належить до групи ризику, мамографія робиться раз на два роки; при наявності факторів ризику — щорічно.

Жінки старше 70 років: відвідують мамолога раз на рік, мамографія проводиться за потребою.

Найдоступніший метод обстеження молочних залоз

Самообстеження молочних залоз — найпростіший і доступний спосіб перевірити стан грудей. Цей метод не дозволяє виявити всі можливі новоутворення, але регулярне самообстеження допомагає помітити будь-які зміни у структурі тканини.

Огляд грудей рекомендується проводити щомісяця в один і той самий день, бажано між 5-м і 15-м днем після початку менструації.

Спочатку станьте перед дзеркалом і уважно огляньте груди: чи немає асиметрії, почервоніння, припухлості, втягнень шкіри або зміщення молочної залози.

Потім ляжте на спину і розслабтеся. Подушечками пальців обмацайте молочну залозу, рухаючись послідовно і не пропускаючи жодної ділянки (праву залозу — лівою рукою, ліву — правою). Звертайте увагу на ущільнення, розм’якшення, зміни консистенції або болючість. Потім повторіть те саме стоячи.

Затисніть сосок великим і вказівним пальцями, злегка натисніть і перевірте, чи не з’являються виділення. Якщо ви помітили будь-які виділення — кров, гній, слиз або безбарвне молозиво — обов’язково повідомте про це лікаря.

Фотоілюстрація Обласного медичного центру онкології КП “Волинська обласна клінічна лікарня”

Як проводиться діагностика та на якому обладнанні в ЗОКЛ проводять обстеження

Рак молочної залози, для прикладу, другої стадії — насправді це не одне захворювання, а велика група патологій, об’єднаних одним органом. І навіть у межах другої стадії форми раку лікуються по-різному.

«Жінку з другою стадією можуть оперувати або обов’язково призначати хіміотерапію. Коли пацієнтка звертається з діагнозом рак молочної залози, проводиться мультидисциплінарний онкоконсиліум. Тут збираються онкохірург, онкохіміотерапевт, радіолог-діагност, патогістолог, а за потреби — анестезіологи, психологи та інші спеціалісти», — зауважує онкомамолог. 

Рішення про лікування раку молочної залози приймається за світовими протоколами, адаптованими для України та лікарні. Складається план лікування, який пацієнтка обов’язково погоджує. 

Лікування може розпочинатися з медикаментозної терапії — хіміотерапії або гормонотерапії, або з оперативного втручання. Якщо обирають операцію, пацієнтці пропонують різні методи — з реконструкцією або без неї. 

«Жінка сама обирає, що їй підходить, без її згоди жодне лікування неможливе», — додає лікар. 

Якщо планується хіміотерапія, це завжди обґрунтовано і необхідно.

Пацієнтки мають право звернутися в інші лікарні для отримання другої думки. Лікар відзначає, що «іноді це може трохи затягнути процес, але це право пацієнтки». При цьому рак молочної залози не розвивається миттєво, тому пацієнтка має кілька тижнів на підготовку, але відкладати лікування на місяці або роки не можна.

Вартість лікування не оцінюють окремо: всі процедури проводяться за пакетами медичних гарантій та є безоплатними, оскільки витрати покриває НСЗУ.  

Для діагностики використовують ультразвукову діагностику молочних залоз, гінекологічне обстеження, мамографію з томосинтезом та МРТ молочних залоз з контрастуванням. МРТ призначають не всім, а лише у складних випадках, коли стандартні методи не дозволяють поставити точний діагноз. Як пояснює лікар, «це зазвичай молоді пацієнтки або ті, у кого вже були естетичні операції та імпланти».

Лінійний прискорювач, на якому отримують променеву терапію. На фото Микола Воробйов, в.о. завідувача відділення радіотерапії і радіохірургії, лікар з променевої терапії ЗОКЛ. Фото: ЗОКЛ
Лінійний прискорювач, на якому отримують променеву терапію. Фото: ЗОКЛ

При стандартній мамографії знімки роблять з двох проекцій, а мамографія з томосинтезом дає ефект томограми і дозволяє бачити молочну залозу зрізами. Це допомагає виявити навіть найменші зміни та зменшує кількість непотрібних біопсій.

Біопсія є заключним етапом діагностики, бо точний діагноз можна поставити лише після гістологічного дослідження матеріалу підозрілої ділянки. Матеріал отримують за допомогою пункційних або трепан-біопсії (діагностична процедура для забору зразка тканини (стовпчика) з підозрілої ділянки за допомогою спеціальної товстої голки (трепана), яка зазвичай проводиться під контролем УЗД. Цей метод є більш інформативним, ніж тонкоголкова біопсія, прим. авт.).

Якщо звичайними методами матеріал для біопсії отримати неможливо, його беруть за допомогою діагностичної операції. 

«При раку молочної залози можна постаратися зберегти імплант»

Видаляти грудні імпланти при раку молочної залози не обов’язково, якщо немає прямих показань чи симптомів. Усе залежить від багатьох факторів: типу та стадії раку, його агресивності, загального стану здоров’я пацієнтки, а також від того, як планується подальше лікування.

«При раку молочної залози можна постаратися зберегти імплант, і це дуже часто вдається», — пояснює лікар. 

Природна тканина молочної залози на наявність імпланта не впливає.

Щодо побоювань, що імпланти можуть спровокувати рак — це швидше чутки. Науково доведено, що деякі види імплантів із певним покриттям можуть спричиняти лімфому, тобто злоякісні захворювання лімфоїдної системи. Такі імпланти були виведені з виробництва і заборонені в Євросоюзі, США та Австралії.

При цьому, якщо у жінки видаляють молочну залозу, сучасна медицина дозволяє проводити реконструкцію. У локальних протоколах американської асоціації клінічних онкологів і онкохірургії зазначено, що реконструктивна хірургія є етапом лікування раку молочної залози. Вона допомагає відновити форму грудей і спокій жінки, щоб пацієнтка не страждала через хворобу та не втрачала впевненість у собі.

«Якщо жінка бажає, ми пропонуємо різні види реконструкції — за допомогою імплантів або власних тканин, використовуючи сучасні онкопластичні методики. Це дозволяє не лише радикально видалити пухлину, але й зберегти або навіть покращити форму молочних залоз, поєднуючи ефективне лікування з естетичним результатом»,  — продовжив лікар-мамолог. 

«Насправді основні труднощі з’явилися після прильоту КАБ»: як вплинуло приєднання онкодиспансеру до ЗОКЛ

1 серпня 2024 року Запорізький регіональний протипухлинний центр приєднали до Запорізької обласної клінічної лікарні. До цього у медзакладі відбулися кілька мітингів проти об’єднання, створювалися відповіді петиції. Люди побоювалися, що після приєднання обласна лікарня не зможе забезпечити комплексний та спеціалізований підхід до лікування, а через наплив пацієнтів медики просто не впораються.

За словами лікаря-онколога Олега Левенка, жодних труднощів після приєднання не виникло, адже тепер у Запорізькій обласній клінічній лікарні пацієнти можуть отримати необхідну допомогу за трьома напрямками лікування без будь-яких бар’єрів.

«Насправді основні труднощі з’явилися після прильоту КАБ на територію колишнього протипухлинного центру. Будівлі були пошкоджені, довелося переводити пацієнтів та тимчасово призупиняти лікування на лінійному прискорювачі. Але адміністрація ЗОКЛ впоралася з цими викликами. Пацієнти швидко отримують хірургічну допомогу на новій локації, променева терапія відновлена повністю, а найближчим часом планується встановлення ще одного лінійного прискорювача, що дозволить ще більше зменшити чергу на початок лікування», — розповідає Левенко.

Хіміотерапія проводиться як на новій локації, так і за адресою вул. Перемоги, 78. Усі маршрути руху пацієнтів та надання медичної допомоги відпрацьовані й налагоджені. Зараз у багатьох лікарнях є нестача кваліфікованих спеціалістів, Левенко наголошує, що ЗОКЛ цієї проблеми немає — кістяк онкологічної служби залишився, а переїзд до багатопрофільної лікарні дав великий бонус.

Це особливо важливо для складних операцій. Наприклад, онкологічна операція може починатися планово, а під час втручання виявлятися, що пухлина проростає у важливу судину. Раніше для цього доводилося викликати судинного хірурга з іншої лікарні, що забирало час і створювало труднощі. Тепер усі необхідні фахівці — судинні хірурги, кардіохірурги, травматологи, неврологи — працюють в єдиному операційному блоці і за потреби одразу залучаються. 

«Це і є мультидисциплінарний підхід: різні фахівці об’єднують свій досвід і знання, щоб врятувати життя пацієнта. Кожен приносить свої знання, і разом вони ухвалюють оптимальні рішення для складних випадків», — пояснює онколог.

Де у Запоріжжі лікують рак: маршрут для пацієнтів

На Оріхівському шосе, 10, лікарі хірургічного відділення займаються діагностикою та хірургічним лікуванням пухлин шлунково-кишкового тракту. Хірургічний етап лікування пухлин органів грудної порожнини виконують онкохірурги відділення інтервенційної пульмонології. Лікарі-онкологи з гінекологічного відділення діагностують та проводять операції при пухлинах жіночої статевої системи. В урологічному відділенні лікують пухлини сечовивідної системи, нейрохірурги — пухлини нервової системи, а лікарі травматологічного відділення — пухлини опорно-рухового апарату.

Онкохірурги Запорізької обласної клінічної лікарні займаються лікуванням пухлин шкіри, а хірурги онкологи-мамологи виконують повний спектр операцій при раку молочної залози, включно з реконструктивними та естетичними етапами.

На вул. Культурна, 177-А пацієнти отримують променеву терапію. Після реконструкції приміщень, пошкоджених під час обстрілів, вже працює перший лінійний прискорювач, тривають роботи з монтажу другого. Також планується запуск апарату для брахітерапії. Тут виконуються повний обсяг досліджень на мамографі та ангіографі.

На вул. Перемоги, 78 здійснюється лікування пацієнтів за допомогою хіміотерапії. У першому відділенні лікують пацієнтів із солідними пухлинами, у другому — гематологічному — онкологію крові та лімфоїдних тканин. За цією ж адресою працює поліклінічне відділення та апарат ультразвукової діагностики.

Нагадаємо, понад три роки повномасштабної війни, постійна тривога й нестабільність виснажили запоріжців – і дедалі більше людей шукають професійну підтримку, аби впоратися з емоційним навантаженням. У місті вже діє низка безкоштовних програм і центрів, де можна отримати психологічну допомогу – від індивідуальних консультацій до групових занять. 

Про те, де саме мешканці Запоріжжя можуть отримати фахову підтримку – далі у матеріалі.

Авторка: Оксана Щербина


📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням👈