Головна » Суспільство » 1000 днів повномасштабної війни: кількість загиблих, зруйновані будинки та українізація у Запоріжжі

1000 днів повномасштабної війни: кількість загиблих, зруйновані будинки та українізація у Запоріжжі

Війна, росіяни, 1000 днів
1000 днів від початку повномасштабної війни. Фото: Inform.zp.ua

Сьогодні, 19 листопада 2024 року, налічується рівно 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Кожен з нас рахував дні в очікуванні, що війна закінчиться через декілька тижнів. Однак минуло 2 роки, 8 місяців та 23 дні. За цей час лінія фронту постійно наближалася до Запоріжжя, що спричиняло незворотні зміни для нашого міста. 

Журналісти Inform.zp.ua зібрали інформацію про те, що пережили запоріжці за тисячу днів війни, спричиненою росією на суверенній території України. 

Зруйновані будинки 

З перших днів війни цілями ворога стали не лише військові та критичні об’єкти інфраструктури, а й житлові будинки та квартири у Запоріжжі. Росіяни досі заперечують, що їхні ракети руйнують та забирають життя цивільних людей. Однак варто згадати лише випадки наймасовіших обстрілів, коли ворог тероризував мирне населення.

Самая масштабная ракетная атака на Запорожье 6 октября: год спустя. Как сейчас выглядит обстрелянный дом на Сталеваров
Фото: REUTERS

Рано вранці, 6 жовтня 2022 року, окупанти запустили сім ракет по житлових будинках у центрі Запоріжжя. В той день постраждав багатоквартирний будинок за адресою проспект Соборний, 151/ Сталеварів, 11. З-під завалів зруйнованої будівлі рятувальники витягнули 14 загиблих людей. 

Зруйнований будинок на Зестафонській,8 у Запоріжжі
Зруйнований будинок на Зестафонській,8 у Запоріжжі

У ніч на 9 жовтня 2022 року під атаку росіян потрапила дев’ятиповерхівка в Осипенківському районі Запоріжжя. Чотири під’їзди були зруйновані, тоді понад 150 мешканців втратили свої оселі. Наразі в цьому будинку знесли декілька під’їздів, а інші два продовжують відбудовувати

Зруйнований готель на набережній “Reikartz”

18 березня 2023 року окупанти вдарили ракетами по відомому комплексу на правому березі Запоріжжя – “Моніка Белуччі”. Також постраждав ЖК “Ренесанс”. Від вибухової хвилі в дев’яти будинках вибито 240 вікон і 7 дверей, приблизна площа пошкодженого скління – 650 квадратних метрів, в чотирьох будинках частково пошкоджені покрівлі. 10 серпня 2023 року російські війська вдарили по готелю “Reikartz”. Тоді щонайменше 1 людина загинула і 16 осіб були поранені. 

Дні обстрілів Запоріжжя назавжди закарбувалися в пам’яті містян, як часи найбільшого страху. Руйнування будинків, пожежі та біль у поглядах сусідів стали частиною реальності, яку важко забути. Через тисячу днів війни росіяни продовжують і далі тероризувати запоріжців, застосовуючи авіабомби, балістичні ракети та дрони проти мирного населення. 

Кількість загиблих та поранених

Згідно зі статистикою Запорізької обласної військової адміністрації, з початку повномасштабного вторгнення російські обстріли вбили 582 людини на Запоріжжі. Серед них – 39 дітей, а 53 особи так і не змогли ідентифікувати. Всі ці люди будували своє життя та мирні плани в рідному місті, однак росіяни забрали у них цю можливість назавжди.

З 24 лютого 2022 року внаслідок регулярних обстрілів обласного центру та області на Запоріжжі отримали поранення 1898 людей. Серед них 142 дитини, а чотири особи невідомі. Мінно-вибухові поранення отримали 2272 запоріжців, а кульові – 208.

Загалом за даними Офісу Генерального прокурора внаслідок збройної агресії росії в Україні постраждали більше ніж 2270 дітей. З них 589 дітей загинули та понад 1681 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Найбільша кількість постраждалих дітей у таких областях: Донецькій – 598, Харківській – 459, Херсонській – 187, Дніпропетровській – 190, Київській – 133, Запорізькій – 154, Миколаївській – 117.

Звільнені території

В перші місяці повномасштабного вторгнення росіяни стрімко окупували більшу частину Запорізької області. У 2023 році завдяки контрнаступу українські військові звільнили десятки населених пунктів.

4 червня 2023 року ЗСУ вдалося звільнити село Новодарівка в Запорізькій області. Також на початку літа бійці звільнили село Нескучне на кордоні Запорізької та Донецької області. Згодом у Запорізькій області Сили оборони звільнили ще один населений пункт — П’ятихатки. У кінці червня військові звільнили село Рівнопіль на кордоні із Запорізькою областю.

Карта бойових дій у Запорізькій області станом на 19 листопада 2024 року. Фото: DeepState

16 серпня 2023 року стало відомо про звільнення населеного пункту Урожайне, що на Донеччині. Село знаходиться недалеко від кордону із Запорізькою областю. У кінці серпня ЗСУ досягли центральної частини Роботиного. Тоді українські військові організували евакуацію мирних жителів на БМП Бредлі. На початку жовтня 2023 року у Запорізькій області українські війська вийшли на лінію окопів на захід від Вербового і прорвали лінію оборони біля Роботиного. 

Повітряні тривоги

Перша сирена у Запоріжжі пролунала 24 лютого 2022 року. Тоді цей звук викликав паніку та невідомість у людей, більшість з нас ночували в укриттях, щоб зберегти своє життя. За 1000 днів війни цей звук став індикатором небезпеки, не дивлячись на спокійних перехожих під час оголошення тривоги. 

Статистика повітряних тривог. Скріншот з сайту Аir-alarms.in.ua

Згідно зі статистикою, Запорізька область знаходиться на третьому місці за кількістю повітряних тривог по всій території України. За період повномасштабного вторгнення сирена лунала в нашій області 5061 раз. Середня тривалість – 58 хвилин. 

Українізація 

Події Революції Гідності започаткували найважливіший етап в історії України – дерусифікацію. Тоді завдяки зусиллям активістів в центрі міста знесли пам’ятник радянського вождя та диктатора В. Леніна. А найдовший проспект в Європі отримав назву Соборний. 

Демонтаж бюсту Олександра Пушкіна
У Запоріжжі демонтаж бюсту Олександра Пушкіна

Повномасштабна війна стала каталізатором для подальшої боротьби з радянськими та російськими символами у Запоріжжі. Містяни розпочали активно перейменовувати назви вулиць, які стосувалися російської, а не української історії. Також зносилися радянські зірки з верхівок домів, а найважливішим кроком для Запоріжжя став демонтаж пам’ятника російського поета О. Пушкіна. 

Деякі запоріжці реагували на це позитивно, деякі засуджували. Однак перейменування тривало, а прифронтове Запоріжжя починало звучати по-новому. Наприклад, майдан О. Пушкіна отримав назву академіка В. Вернадського, а вулиця Маяковського української художниці М. Примаченко. Також перейменували парк імені Гагаріна у Комунарському районі на парк імені Міст-побратимів. Ознайомитися з повним переліком нових назв вулиць та скверів у Запоріжжі ви можете за посиланням

Мова та нові артоб’єкти

За 1000 днів повномасштабної війни запоріжці відокремилися від російського минулого не лише ментально. Більшість з нас перейшли на українську мову, відмовилися від музики та фільмів російського виробництва. Нас почали обслуговувати виключно державною мовою в публічних місцях, а вивіски магазинів та кафе все рідше можна зустріти мовою ворога.

Артоб’єкт біля будівлі Запорізької ОВА. Фото: Inform.zp.ua

Не дивлячись на постійні обстріли росіян, запоріжці невпинно продовжують зберігати історію міста. Зокрема запоріжці почали створювати нові артсимволи, наприклад, вздовж проспекту Соборного з’явилися інсталяції присвячені 10 рокам українського спротиву російській агресії. Також в парку Металургів встановили “Дерево Пам’яті”. Це – символ вшанування загиблих у російсько-українській війні. 

Інсталяціїя “Дерево пам’яті” Фото: Inform.zp.ua

Війна – це найскладніше випробування, яке ми не обирали. За 1000 днів повномасштабного вторгнення в Україні, наша ментальність змінилася. Ми говоримо та міркуємо іншою мовою, їздимо по інших вулицях, слідкуємо разом за новинами під час вибухів. Ми досі об’єднанні спільною метою – захистити свою країну від російських окупантів, як в перший день війни, так і через 1000 днів.