В Україні з червня 2024 року очікуються зміни у тарифах на електроенергію, допомозі ВПО, мобілізації та в освітніх процесах.

Inform.zp.ua розповідає, яких нововведень варто очікувати.

Тариф на електроенергію зросте

Кабмін ухвалив рішення про підвищення тарифу на світло. З 1 червня почне діяти єдина ціна за світло – це 4,32 гривні за кіловат-годину.

Нова ціна 4,32 грн діятиме на всі кіловати. Тобто тариф підняли на 60%. І діятиме він до 1 травня 2025 року. Це означає, що якщо лічильник «накрутив» умовні 150 кВт*год на місяць, то суми у платіжках зростуть із 396 до 648 грн. Такі споживачі з 1 червня до 30 вересня платитимуть по 4,32 грн за кіловат. А з 1 жовтня до 30 квітня – залежно від обсягу споживання.

Нова вартість за світло встановлена до 1 травня 2025 року.

Як зазначили в Міненерго «нічний тариф» на електроенергію, за наявності двозонного лічильника, становитиме 2,16 грн за кВт/год.

Крім того, протягом опалювального періоду (з 1 жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року) передбачено пільговий тариф для споживачів, які використовують електроопалювальні установки, на рівні 2,64 грн/кВт год (при споживанні ними в цей період до 2000 кВт/год електроенергії на місяць).

Місячний обсяг до 2000 кВт*год в опалювальний період тарифікуватиметься по 2,64 грн за кіловат.  Якщо лічильник покаже більше 2000 кВт*год, то доведеться заплатити за тарифом 4,32 грн, причому за весь спожитий обсяг (без дешевих кіловатів до 2000 кВт*год).

Відключення світла

В Україні очікується ускладнення ситуації в енергосистемі через дефіцит електроенергії. У червні ситуація може погіршитися.

Про це в ефірі “Суспільного” повідомив голова компанії “Укренерго” Володимир Кудрицький. Він пояснив, що причина – у трьох факторах:

– плановий ремонт двох блоків атомних електростанцій;

– наслідки російських обстрілів об’єктів енергетики 31 травня і 1 червня;

– прогнозоване зростання споживання через спеку, оскільки українці почнуть вмикати кондиціонери.

Дефіцит в енергосистемі Україні стався внаслідок ракетних ударів ворога по українським електростанціям.

“З 22 березня по 8 травня росіяни п’ять разів цілеспрямовано атакували всі великі теплові та гідроелектростанції. Через значні пошкодження вони не можуть виробляти стільки ж електроенергії, як до початку атак. Для подолання дефіциту в енергосистемі залучаються імпорт та аварійна допомога з країн Європи. Але через масштабність пошкоджень – цих заходів не вистачає для підтримки балансу в енергосистемі, особливо у години максимального споживання. Тому Диспетчерський центр «Укренерго» змушений застосовувати заходи обмеження споживання і для промислових, і для побутових споживачів”, – пояснили в “Укренерго”.

За словами голови правління НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького, потепління дещо знизило рівень споживання електроенергії в Україні. І це, ймовірно, дасть можливість не відключати споживачів упродовж ночі та вранці. Вимушені обмеження триватимуть ще упродовж місяців – і влітку, і восени та взимку.

Військовий квиток у Резерв+

Протягом найближчих тижнів, із впровадженням QR-коду, інформація стане важливим військовим документом. Завдяки цьому коду вона матиме таку саму юридичну силу, як і військовий квиток або приписне свідоцтво.

Наразі додаток “Резерв+” дозволяє змінювати лише контактні дані. Незалежно від очікувань користувачів, не всі персональні відомості можна змінювати згідно з законом, що набрав чинності 18 травня.

Міноборони ставить перед собою завдання розробити мобільний додаток, що буде виступати як електронний кабінет військовозобов’язаного. Після оновлення інформації, військовозобов’язані можуть ознайомитися з даними про себе в реєстрі “Оберіг”. Наразі ця інформація набула інформативного характеру.

На сьогодні прикордонники не розглядають мобільний застосунок “Резерв+” під час перетину кордону, оскільки він використовується громадянами лише для оновлення своїх даних. Прикордонники перевіряють лише паперовий військовий квиток з відповідними відмітками.

Уже незабаром в застосунку “Резерв+” зʼявиться електронний військовий квиток. Його можна буде показувати правоохоронцям за вимогою.

Субсидія на оренду житла для ВПО

З червня внутрішньо переміщені особи можуть отримувати субсидію на оренду житла. 

За проєктом, субсидія призначатиметься лише у випадку, якщо витрати сім’ї на оренду перевищують 30% їхніх доходів. Цей показник може змінюватися залежно від реального рівня доходів.

Планується встановити соціальний стандарт площі орендованого житла на кожну особу і на сім’ю, а також середню ціну за оренду 1 квадратного метра житлової площі. Ці дані використовуватимуться для розрахунку субсидії, повідомляла раніше в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. Проте як саме отримуватимуть переселенці цю субсидію в Мінсоцполітики не повідомили.

Складання НМТ

Третій рік поспіль під час повномасштабної війни українські випускники шкіл складатимуть тести, аби довести рівень своїх знань та вступити до вищого навчального закладу. Як і в попередні роки, школярі складатимуть Національний мультипредметний тест (НМТ).

Основна сесія розпочалася 14 травня та триватиме до 25 червня. Додаткова сесія почнеться 11 липня та завершиться 19 липня.

Кожен учасник/учасниця має виконати завдання із 4-х навчальних предметів, три з яких є обов’язковими (українська мова, математика та історія України), а один – на вибір із переліку (українська література, іноземна мова (англійська, німецька, французька, іспанська), біологія, хімія, фізика, географія).

Випускники мають скласти чотири іспити в один день у два етапи. Під час першого етапу, який триватиме 120 хвилин, потрібно буде виконати завдання з української мови та математики, а під час другого, теж тривалістю 120 хвилин, —  з історії України та навчального предмета на вибір, вказаного під час реєстрації для участі в НМТ. Між етапами буде 20-хвилинна перерва. 

Іспит, як і в минулі роки, онлайн-тестування планують провести в укритті, аби не відволікатись на можливі повітряні тривоги. 

Сучасним випускникам не звикати до онлайн-формату проведення іспитів. Адже декілька років поспіль вони не виходили на офлайн навчання: спершу – через пандемію коронавірусу, а останні два роки – через війну.