Ми у соцмережах
INFORM.ZP.UA - це інформаційний портал та веб-сайт новин міста Запоріжжя. Кожен день ми розповідаємо головні та свіжі новини політики, економіки, культури, криміналу, подій, спорту Запоріжжя та України. Фото та відеозвіти за сьогодні. Онлайн - актуальні та останні новини Запоріжжя та Запорізької області на день. Інформація та особи Запоріжжя. INFORM.ZP.UA публікує статті запорізьких журналістів, розслідування та чесну аналітику. Ми дуже цінуємо наших читачів і відбираємо та розміщуємо для них найважливішу інформацію про події міста Запоріжжя та області.
----:--
Ми у соцмережах
Головна » Суспільство » “Це рана, яка досі болить”: історія родини із Запоріжжя

“Це рана, яка досі болить”: історія родини із Запоріжжя

“Це рана, яка досі болить”: історія родини із Запоріжжя

Родина Одарюків. Фото: родинний архів

Повномасштабна війна кардинально змінила життя родини Одарюків із Запоріжжя. Пані Світлана втратила чоловіка та змушена тепер виховувати дітей сама.

Вона розповідає про власний досвід після втрати та виклики, з якими вона зіткнулась. 

Життя після 24 лютого

24 лютого Михайло Одарюк мав відвезти дружину на роботу. Але цього ранку замість слів: “Поїхали”, вона почула від чоловіка те, що почалася війна.

Михайло Одарюк військовий
Михайло Одарюк. Фото: родинний архів

“Найближчі дні ситуація в місті тільки загострювалась. Але я держслужбовець і наша організація жодного дня не припиняла працювати. Тож в перші тижні повномасштабної війни ми з чоловіком та дітьми часто всі разом їздили до мене на роботу, там було безпечніше”, – розповідає Світлана. 

Родина із Запоріжжя
Михайло Одарюк з сином. Фото: родинний архів

У квітні Михайло вступив до лав ЗСУ. У відпустку чоловіка не пускали. У рідних днями не було з ним зв’язку. А коли була можливість, він одразу писав чи дзвонив родині.

Михайло Одарюк військовий
Михайло Одарюк. Фото: родинний архів

“Вже тоді почався найважчий період у моєму житті. Залишившись наодинці з дітьми, було страшно та образливо, адже раніше ми все робили разом”, – каже дружина військового. 

21 серпня 2022 року Михайло Одарюк загинув на Донецькому напрямку. Пряме влучання по місцю базування спричинило травми несумісні з життям. 

Михайло Одарюк військовий
Фото: родинний архів

Як жити далі?

“Мене сповістили його побратими. Донька Катруся також дізналась одразу, бо була поруч. Вона стала для мене величезною підтримкою в той момент. Сину Михайлику я не змогла сказати одразу, сказала лише згодом. Проте Михайлик і досі не може прийняти цю новину. Він досі чекає на тата. Це дуже боляче”, –  так розповідає про втрату Світлана.

Жінка каже, що це як рана, яка досі болить. Лише завдяки підтримці рідних вона живе далі.

Родина із Запоріжжя
Родина Одарюків. Фото: родинний архів

Старша донька Катерина нещодавно вступила до університету. Дівчина навчається на психолога, а далі планує вивчати військову психологію. Катерина хоче допомагати нашим військовим.

Молодшому Михайлу тільки виповнилось 6 років. Хлопчик навчається в школі, ходить на танці і на боротьбу. У Михайлика є мрія – він хоче стати офіцером, як його батько. 

Родина із Запоріжжя
Світлана та Михайлик. Фото: родинний архів

“Після смерті чоловіка я знайшла в інтернеті інформацію про благодійний фонд, який допомагає діткам, що втратили батьків через війну, та їх родинам”, – каже пані Світлана. 

Родина Одарюків отримала грошову допомогу, дитячий одяг та взуття, продуктові та гігієнічні набори. А також дітям зробили подарунки на день народження від фонду “Діти Героїв”.