Контрнаступ української армії влітку приніс невеликі досягнення, бо з самого початку усе пішло не за планом.
Що саме сталося не так, та які були плани в українського військового керівництва написало виданная The Washington Post.
47-ма ОМБр 7 червня мала почати контрнаступальні дії, аби за перші 24 години просунутися майже на 9 миль до села Роботине, аби в подальшому звільнити Мелітополь і перерізати російські шляхи постачання.
Однак усе пішло не за планом. Щільність мінних полів та обстрілів перевищила всі очікування, втрати людей і техніки були надто великі, багато бійців «вперше переживали шок від бою» і відходили на перегрупування, аби знову вступати в кривавий бій.
На четвертий день Залужний побачив згорілу західну військову техніку: американські БМП Bradley, німецькі танки Leopard, машини розмінування вкривали поле бою.
Кількість загиблих і поранених підірвала бойовий дух.
Залужний наказав своїм військам призупинити атаку до того, як буде знищено все обмежене українське озброєння.
Головнокомандувач вирішив, що українські солдати підуть пішки невеликими групами по 10 чоловік – цей процес збереже техніку і життя, але буде набагато повільнішим.
Місяці планування зі Сполученими Штатами Америки були відкинуті того четвертого дня, – і вже запізнілий контрнаступ, розрахований на вихід до Азовського моря протягом двох-трьох місяців, майже зупинився.
