Рік тому на будинку Главпоштампу в центрі Запоріжжя з’явився патріотичний напис «Україна назавжди», автором якого був Денис Ліптон. За період війни, він став популярним в Запоріжжі завдяки своїм патріотичним муралам. Окрім цього Денис маскує транспорт для ЗСУ під нестандартний камуфляж та займається татуюванням.
Від появи муралу на площі Фестивальній минув рік, ми вирішили дізнатися більше про запорізький стріт-арт, про нових «бойових котиків» на будинках міста та чим зараз займається Денис.
Від чого залежить те, чим ти будеш займатися завтра або післязавтра, це настрій чи плани ?
На жаль у цей складний час неможливо якось планувати, нехай планують військові, їм видніше як правильно та коли, тому я завжди намагаюсь знайти час на камуфляж для військових насамперед, бо потреба з’являється у самий несподіваний час, це що стосовно камуфляжу. Щодо татуювання , приблизно та ж сама ситуація, тому що більшість клієнтів – військові . З муралами та стріт-артом інакше, це великі проєкти, які потребують багато часу та зусиль. Без плану, якісного продукту не вийде, але частіш за все мені доводиться адаптуватись на ходу. Взагалі мій день – це баланс між чітким планом та повною непередбачуваністю. Дяка настрій завжди бойовий.
Що ти відчуваєш після фарбування чергового автомобіля, який опиниться на фронті ?
Як кажуть самі військові авто – це видатковий матеріал , але в кожну з них я вкладаю частинку своєї сили та надії на скорішу перемогу. Є автівки що були пофарбовані ще на початку вторгнення і «живі» досі , а є нажаль випадки коли авто після фарбування існувало лише кілька днів, добре що з хлопцями усе нормально. Добре що у камуфлюванні я вийшов на такий рівень, що можу почути зворотній відгук від хлопців, що це працює, бо вони живі і це найкращий фідбек до моїх почуттів.
Були такі часи, коли не хотілося нічого робити ?
Чи були такі часи? Такі часи можна створити собі завжди, але я не людина настрою, я людини дії , якщо я можу – я повинен.
Що надихає на нові ідеї ?
Багато чого. Насамперед моя муза – це моя дружина, і зараз найголовніше щоб до неї та усіх українців повернулося відчуття свободи, тому весь фокус спрямований лише на перемогу.
Чим займаєшся зараз ?
Зараз створюю новий мурал у центрі міста присвячений цьому самому місту, під назвою «Вдома». Це буде мій подарунок усім мешканцям Запоріжжя.
Хтось допомагає тобі ?
Мені неймовірно пощастило, адже моя дружина завжди поруч і на сто відсотків допомагає мені з кожним моїм проектом, можна сказати що вся наша діяльність родинна. Є ще локальний хлопець – вуличний митець Phoeme, він часто нам допомагає створювати мурали. Та, нажаль, багато хто поїхав і маю підтримку від друзів лише на відстані.
Чи була якась підтримка зі сторони місцевої влади ?
Підтримка влади це взагалі окреме питання. Без участі нашого департаменту культури взагалі б нічого не було. Мені завжди щастить отримувати необхідну кількість фарби та на жаль не завжди щастить з локаціями, це купа підводних камінь. Але дяка адекватності людей, що завжди все вирішує і проєкти створюються у запланованих мною місцях. Але був випадок що локацію запропонувала влада – «Україна назавжди» на главпоштамті.
Нещодавно на домівках культурної спадщини почали з’являтися «бойові котики», що зазнали критики як від культурологів так і від мешканців міста, яка твоя думка з цього приводу ?
Відповім відверто, ми з дружиною нещодавно стали кураторами проєкту «Стіни культури» до котрого входять ці «бойові коти». І цим усе сказано. Проєкт викликав обурення у місті, і нам довелося зібрати цілу робочу групу і створити меморандум що до вуличного мистецтва у місті Запоріжжя .
Творчість яких митців із Запоріжжя або з інших міст тобі до вподоби ?
В Україні дуже потужна графіті сцена, є купа представників світового масштабу з котрими мені пощастило бути знайомим , їх творчість безумовно надихає. Серед них Bios, Pako, Mane, Shum&Ku, Waone, Step, Steor, Spin і ще купа хлопців та навіть дівчат яких можна перераховувати і перераховувати.
Ти розмірковував про те, чим ще можеш займатись, на чому творити і чим ?
Я вільний митець , звісно я міркую та фантазую. Але, нажаль, експериментатор з мене поганий. Берусь лише за те, у чому я вже досягнув певного розвитку. Я звик займатися справою роками, набивати скілл, досягати нових вершин , а не змінювати вид діяльності кожного місяця.
Що плануєш робити після перемоги ?
Створювати нову культурну спадщину України , активно відбудовувати нове. Є купа планів, але більш за все хочеться вільно дихати!
