Запорізький шелтер: чому домашнє насильство справа не тільки поліції

Запоріжанка Оксана* все своє подружнє життя страждала від емоційного і фізичного насильства, але знайшла сили розлучитися зі своїм чоловіком. Проте через житлові проблеми вона вимушена була жити з ним на одній території. Все знову погіршилося, коли їй треба було приймати рішення щодо навчання доньки за кордоном. Аби це відбулося, чоловік наполіг на повторному одруженні і після цього знову почав застосовувати до неї насильство, бо жінка знов стала “його власністю”.

Героїня розлучилася зі своїм насильником тільки після повноліття доньки. Однак хоча розлучення відбулось ще два роки тому, жінка досі не має достатньо сил, аби продовжити судові процеси по розділу майна, яке належить їй. Саме цьому вона звернернулася по допомогу до спеціалістів обласної організації “Взаємодія”, адже їй досі дуже складно витримувати тиск і вплив колишнього чоловіка.

Це – одна з великої кількості історій про домашнє насильство, у якої ще є шанс на позитивне завершення. У більшості інших – такої гарантії немає. 

Домашнє насильство

90% жертв домашнього насильства – жінки

Щодня від домашнього насильства в Україні потерпає величезна кількість людей і кількість жертв неухильно зростає. Так, у  травні 2020 року кількість кримінальних справ, пов’язаних із домашнім насильством, становила 1511, натомість у травні 2019 року – вдвічі менше, 795. Згідно з інформацією ООН, близько 90% постраждалих від цієї проблеми в Україні – жінки. За даними статистики Мінсоцполітики України, мова йде про кожну п’яту жінку в Україні. Ситуація погіршилася і через самоізоляцію на карантині, а також інші супутні фактори – стрес, скорочення робочих місць, постійне перебування поряд з агресором у закритому просторі. Так, за даними ООН, щотримісяці карантину можуть приносити 15 мільйонів випадків насильства щодо жінок. В Україні ж кількість випадків насильства зросла на 40% і досягла понад 140 тисяч звернень за дев’ять місяців 2020 року. За інформацією Катерини Павліченко, заступниці міністра внутрішніх справ, працівники поліції за цей же період винесли близько 34 тисячі термінових заборонних приписів щодо осіб, які вчинили домашнє насильство. Вдвічі більше випадків домашнього насильства стало і в Запоріжжі. 

форми домашнього насилля

Під час карантину, надає свої цифри правозахисна організація Ла Страда-Україна, число скарг на домашнє насильство зросло практично вдвічі – і це тільки офіційні дані, не кажучи вже про випадки, коли потерпілі бояться звернутися за допомогою, не мають можливості цього зробити, або просто не знають, як діяти в подібній ситуації.

За словами начальника Управління дільничних офіцерів поліції Департаменту превентивної діяльності Сергія Альошкіна, у березні 2020 року, за два тижні до локдауна, на лінію 102 надійшло близько 18 тисяч звернень громадян, які попередньо кваліфіковано як домашнє насильство. У середньому, за добу  це становило 1600–1650  повідомлень. Вже з 12 березня по 7 квітня до Нацполіції надійшло близько 42 тисяч таких викликів, тобто близько 2000 звернень на добу. За інформацією Національної поліції у Запоріжжі, за рік фіксується близько 6000 звернень з приводу вчинення домашнього насильства.

Домашнє насилля що робити

Хто може допомогти

На сьогоднішній день найбільш поширеним методом боротьби з домашнім насильством є втручання поліції. В управлінні був навіть створений підрозділ спеціального реагування “Поліна”, який працює і в Запоріжжі. Cтарша інспекторка відділу комунікації Нацполіції в Запорізькій області Олена Лебединська оцінює роботу спеціалізованого поліцейського підрозділу “Поліна” як ефективну. “Підрозділ працює, поліція продовжує реагувати на повідомлення про домашнє насильство”, – розповіла вона в телефонному коментарі.

Крім цього, з випадками домашнього насильства працюють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги. Однак спеціальних закладів, або ж шелтерів, куди потерпіла могла б звернутися за допомогою в Україні, у нашій країні небагато – вони є тільки в Києві, Херсоні, Дніпрі та Слов’янську. У зв’язку з небезпекою зараження Covid-19, деякі центри допомоги намагаються працювати та консультувати дистанційно. А ось притулки, створені за підтримки UNFPA Україна, продовжують свою роботу у звичайному режимі. В Запоріжжі ж немає жодного притулку для жертв насильства: тут працює лише мобільна бригада соціально-психологічної допомоги та центр допомоги обласної громадської організації “Взаємодія“. 

Стоп домашнє насильство

Як розповіла директорка центру соцслужб для сім’ї, дітей та молоді Людмила Токарева, відділи соцроботи виявляють і обстежують сім’ї в складних життєвих обставинах, а потім оцінюють їх потреби. Якщо для виходу з кризи потрібна стороння допомога, сім’ї беруться під соціальний супровід.

За міською комплексною програмою соцзахисту населення на 2019-2021 роки, з лютого 2020 року функціонує мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Допомагають це робити фахівці із соціальної роботи та практичний психолог. З тими, хто перебуває під соціальним супроводом, взаємодіємо у телефонному режимі та  за можливістю в онлайн-режимі, в Skype. Виходи з метою проведення оцінки потреб в основному здійснювались за попередньою домовленістю з родиною. Переважна частина запитів про якнайшвидше проведення соціальної роботи надходило від відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей, – прокоментувала ситуацію директорка центру соцслужб для сім’ї, дітей та молоді

Ірина Куратченко про домашнє насилля

Ірина Куратченко, керівниця об’єднання психологів та психоаналітиків “Взаємодія”

Ірина Куратченко, керівниця об’єднання психологів та психоаналітиків “Взаємодія” підтверджує: під час карантину центр соціально-психологічної допомоги у Запоріжжі обласної ради працював у змішаному режимі – і дистанційно, і офлайн. Ще один центр соціально-психологічної допомоги, у громадський організації «Взаємодія», з березня працював у звичайному режимі, але й надавав онлайн-послуги та індивідуальні консультації. 

Нещодавно у нас почали працювати групи взаємодопомоги для жінок, що постраждали від домашнього насильства, де вони можуть отримати підтримку. Кривдники часто застосовують силу, і коли жінка не може чинити супротив, вона страждає, тому що не може захистити себе або свою дитину. Певні ознаки, за якими можна ідентифікувати домашнє насильство (економічне, психологічне, фізичне або сексуальне) – коли насильство завжди відбувається за попередніми намірами, коли це порушення права і свободи іншої людини та унеможливлює її самозахист, коли є певна залежність від людини (економічна чи психологічна), а ще насильство завжди має фізичні або психологічні наслідки, – розповідає експертка.

Чому потрібен саме шелтер

Катерина – учасниця групи взаємодопомоги для жінок. Вона розлучилася зі своїм чоловіком, заможним бізнесменом, який часто застосовував до неї газлайтинг – знецінював її, вона почувала себе винною та ні на що не здатною. У пари народилися двоє дітей – дівчинка та хлопчик з захворюваннями аутистичного спектру. Катерина довго не працювала і була знецінена своїм чоловіком, але змогла покинути чоловіка і жити у мами. В цей період чоловік брав дітей на прогулянки і одного разу побив їх у якості покарання. Після інциденту Катерина поставила умову: спілкуватися з дітьми тільки в її присутності. Чоловік, зрозуміло, був незгодний. Завдяки групі підтримки жінка навчилась відстоювати своє право захищати себе і своїх дітей. Крім того, їх вдалося отримати на певний час обмежувальний припис. Зараз жінка продовжує реабілітуватися та ходити у групу взаємодопомоги.

За словами Ірини Куратченко, коли жертва знаходиться в емоційно-нестабільному стані, дуже важко приймати рішення, зрозуміти, що відбувається, дати цьому оцінку. Тому важливо, щоб постраждала особа відчувала себе у безпеці і мала можливість подумати про своє життя і майбутнє, а це неможливо зробити, якщо постраждала завжди знаходиться під контролем кривдника. Також це стосується дітей, адже згідно з новим законодавством, діти, що були свідками домашнього насильства, також є постраждалими, адже дуже сильними є психологічні наслідки, які потребують професійного втручання, наголошує експертка.

Лариса Толстопятенко про домашнє насилля

Лариса Толстопятенко, начальниця сектору ювенальної превенції Дніпровського відділу ГУНП

Начальниця сектору ювенальної превенції Дніпровського відділу ГУНП Лариса Толстопятенко говорить: зараз поліція проводить різноманітні профілактичні заходи для протидії домашньому насильству. «У нас також тісна співпраця з школами, дитячими садками та іншими навчальними закладами – тож насильство щодо сімей зокрема з дітьми у нас виявляється своєчасно, і робиться все можливе для вирішення цієї проблеми», – говорить вона.

За словами психологів, потерпілому/потерпілій не можна залишатися з кривдником на одній території, адже часто заяви про вчинене насильство або штрафу може не вистачити, навпаки, це може спричинити ще більшу агресію. 

Для цього і потрібний шелтер – спеціальний притулок для жінок, які постраждали від домашнього насильства, яким не можна повертатися до агресора і нікуди піти. В першу чергу, така установа гарантує постраждалим безпеку.

Там жінці можуть надати необхідну правову та психологічну допомогу, а також подальшу реабілітацію – адже в більшості випадків домашнє насильство тягне за собою негативні психологічні наслідки у потерпілих, депресію, посттравматичний синдром, ментальні розлади тощо. 

В Запоріжжі ще в жовтні було подано петицію про створення шелтеру. Для того, щоб її прийняли до розгляду, потрібно 750 підписів. За тиждень до дедлайна, 6 грудня 2020 року, необхідна кількість підписів була набрана.

Авторка петиції, керівниця об’єднання психологів та психоаналітиків “Взаємодія” Ірина Куратченко, уточнює: «За законом України про запобігання та протидію насильству і Стамбульською конвенцією, шелтер передбачено як потребу. Розрахунки – одне місце на 10 тисяч населення. Тобто в Запоріжжі має бути шелтер на 50-70 місць. У кожному районі Запоріжжя мають бути такі притулки на 10 місць, аби постраждалі могли дістатися них. Тоді ми могли б задовольнити потреби постраждалих осіб”. 

За словами експертки, коли петиція набере необхідну кількість голосів, вона буде обов’язково розглянута на депутатських комісіях і це питання стане першочерговим. “Коли набереться необхідна кількість підписів, депутати приймуть рішення про створення притулку і оскільки кошти на 2021 рік уже закладено, ми можемо розраховувати на те, що створення притулку буде вже у 2022 році, але у наступному році можна буде вже знайти необхідне приміщення для цього. ОПП «Взаємодія» буде намагатися залучати міжнародних донорів щоб вони допомогли створити цей притулок, але це не означає, що зараз не треба нічого робити».

Стоп домашньому насиллю

Шелтер не є кризовий центр

Різниця між шелтером і кризовим центром або центром допомоги для людей в складних життєвих обставинах полягає у специфіці роботи з жінками, які постраждали від домашнього насильства або ж за ознакою статі, програмах запобігання і протидії насильству. Їх відсутність робить неможливим задоволення всіх потреб жінок, які звернулися за кваліфікованою допомогою.  Крім того, далеко не в усіх притулках достатньо місця й ресурсів для того, щоб постраждалі могли оговтатися і повернуться до нормального життя. Особливо важливе це питання для жителів сіл і невеликих населених пунктів.

За законом України про запобігання та протидію насильству відокремлені спеціалізовані заклади та установи працюють виключно для постраждалих осіб. Шелтер – це притулок для постраждалих, інші особи не мають там знаходитися, адже є ризик, що через інших людей кривдник дізнається про місцезнаходження жертви і це небезпечно. Також спеціалісти, які там працюють, пройшли відповідну підготовку. Так само як і Поліна, що складається зі спеціально навчених людей і виключно виїжджає на випадки домашнього насильства, адже вони розуміють різницю між звичайною сваркою та домашнім насильством і можуть зупинити кривдника, – уточнює керівниця об’єднання.

За словами Ірини Куратченко, шелтер має бути облаштований не лише для жінок, але й для дітей – наприклад, включати в себе спеціальні ігрові кімнати. В ідеалі, шелтер має бути розрахований на сім’ю – три кімнати на кожну, що мають всі необхідні умови для життя. Але головна умова шелтеру – таємність місцезнаходження і безпека, про нього має знати обмежена кількість людей. 

авторка: Софія Кінік

 *імена змінені задля конфіденційності

 Корисна інформація

З 2018 року покаранням за домашнє насильство може бути кримінальна відповідальність, а також, згідно з новим законодавством, агресора може чекати терміновий заборонний припис, штраф та обмежувальний припис, який передбачає заборону на контакт, наближення і, звичайно, переслідування кривдником постраждалої особи.

***

Національна гаряча лінія попередження домашнього насильства – 0800500335 (зі стаціонарного/мобільного) або 116 123 (з мобільного)

***

Контакти денного центру ОПП Взаємодія:

проспект Запоріжжя, Соборний, 180а

[email protected] +38 (067) 393-80-65

***

Запорізький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 

Служба екстреної психологічної допомоги «Телефон Довіри»:

067-515-15-84; 066-313-15-84; 073-515-15-84

Куди звертатись у випадку насильства

Подписывайтесь на наш Telegram-канал и станьте частью событий нашего города: https://t.me/informzp1