Протягом останніх чотирьох років в Україні проводиться децентралізація. В Запорізькій області активно проходить процес створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ).
Яких успіхів досягли запорізькі громади і з якими проблемами вони зіштовхнулися, ми дізналися у радника по децентралізації Центру розвитку місцевого самоврядування Аскада Ашурбекова.
Якщо б ви складали рейтинг успішних проектів в об’єднаних громадах Запорізької області, хто до нього потрапив?
За 4 роки є безліч проектів в об’єднаних територіальних громад в Україні і Запорізькій області, зокрема, про які можна розповідати. Це і Веселівська громада, де є літна школа, виробництво міні авіації, а також виготовлення спорткарів ручної зборки. Це все фактично робиться в селищі Веселе. Фонтани, скульптури, дуже багато інфраструктурних проектів.
Які проекти найчастіше намагаються реалізовувати новостворені громади?
Ключові – це проекти з благоустрою та соціальної інфраструктури. Ремонти шкіл, дитячих садків, реконструкція ФАПів, амбулаторій або побудова нових. Також купівля шкільних автобусів.
Такі проекті, які торкнуться кожних мешканців громади. Головне завдання децентралізації: щоб кожен мешканець жив краще, ніж до реформи.
Є проекти, які можна показати, і до Запорізької області приїжджають, щоб подивитися на наш досвід, і ми тут можемо казати про Веселівську громаду.
Окрім нагальних потреб, багато громад починають задумуватися і над певними естетичними питаннями. Можна згадати ремонт дому культури у Комишуваській ОТГ. Цей ремонт на рівні обласного центру, і таких прикладів у нас багато. Воскресеньська сільська громада, там є фонтани, сквери і все це було побудовано за останні 4 роки.
Звідки з’явилися гроші на фінансування подібних проектів, чому їх не реалізовували до реформи?
Це ключовий аспект децентралізації. З реалізацією реформи з’явилося декілька джерел фінансування.
Перерозподіл податків. Ті громади, що об’єдналися отримують податок на дохід фізичних осіб на пряму у свій бюджет. Раніше питання використання цих коштів вирішувалося на рівні районів. Не завжди кошти витрачалися там, де їх зібрали. Зараз 60% ПДФО залишається місцевому бюджету і це левова частка дохідного бюджету.
Друге джерело – це державна субвенція на розвиток сільської інфраструктури. Фактично всі громади з 2016 року отримували безповоротні кошти від держави на розвиток своєї соціальної інфраструктури. Це ключові два джерела.
Також громади активно співпрацюють з міжнародними фондами. Починаючі від міжнародних донорів і закінчуючи міжнародними інвестиційними проектами. З громадами, представникам міжнародної спільноти, більш зрозуміло як співпрацювати. Тому, наприклад, в адміністративно-територіальному устрої європейських країн не має такого розуміння, як райадмінстрація або райрада. У них є місцеве самоврядування. І саме громада стає таким суб’єктом. Тому є поштовх до залучення інвестицій.
У нас є багато таких проектів. EuroCape в Приазовському районі, це вітрові електростанції. Окрім економічної ефективності, там закладені інвестиції і на розвиток соціальної інфраструктури.
Наразі частина коштів із податків в громадах залишаються у бюджеті, але є громади, які не мають достатньо власних коштів. Що передбачено для них?
З передачею коштів, до громад передають і повноваження. Є громади профіцитні, тобто такі, які генерують податків більше, аніж загальноукраїнська норма. На сьогодні в Запорізькій області є дві такі громади – Воздвижівська та Смирновська громади. Також є громади дотаційні.
Європейська практика – дотація вирівнювання. Якщо у громаді збір податків перевищує загальнодержавний на 130%, то частину цих коштів передають до держбюджету. А вже з нього цільові кошти передають громадам, які податків зібрали менше ніж на загальнодержавному рівні.
У нас таку дотацію отримують, я так думаю, 30% громад. Це не свідчить про те, що такі громади неспроможні. Це свідчить про те, що їм потрібно працювати, аби підвищувати свою податкову базу.
У нас не має кризових громад, але отримання дотації вирівнювання це перший дзвіночок того, що потрібно активізуватися. Приклади деяких громад показують, що навіть невеличкі ОТГ, які на перший рік отримували великі дотації вирівнювання за рахунок якісного менеджменту, пошуку інвесторів, своєї активності на другий-третій рік виходили на нульовий баланс. Багато в чому все залежить від якісного менеджменту на місцях.
Багато в чому все залежить від якісного менеджменту на місцях.
Кошти міжнародних організацій, як правило, цільові. Проекти якої направленості найчастіше реалізуються?
Думаю, можна виділити декілька напрямків. Перший – центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Є окремий компонент програми U-LEAD, який займається розбудовою ЦНАП. В цілому по Україні планується реконструювати та надати програмне забезпечення шести сотням таких центрів.
Окремо, центри безпеки, пожежні станції, ФАПи, амбулаторії, тобто розвиток соціальної інфраструктури. Також боротьба з проблемами вимушено переміщених осіб.
Європейців цікавить аграрний сектор: грантові програми, які направлені на сформування економічних центрів ефективності, на переробку і формування додаткової вартості виготовленої продукції.
Інший аспект – це європейські інвестиції. Ключовий проект на сьогодні – вітрова, сонячна енергетика, аграрний сектор. Перспективними напрямками бачаться – переробка твердих побутових відходів. У нас вже є відповідне законодавство.
Якщо говорити про Запорізьку область – це туристичний потенціал. У нас є багато громад, які мають суттєвий туристичний потенціал.
Які громади найбільш активно співпрацюють з європейськими міжнародними організаціями?
Одразу можна сказати, що це Веселівська громада і Широківська громада. У них багато проектів з європейськими партнерами. Вже є міста-побратими, поїздки в Європу і, навпаки, приїзд європейців до нас.
До того ж вони є учасниками проекту “рівний рівному” – це проект програми U-LEAD. Міста або громади з України, налагоджують кооперацію з аналогічними містами та громадами ЄС. У Широкого є місто-побратим Барлебен із Німеччини, у Веселого – місто Раквере з Естонії. В рамках цієї співпраці у Веселівській ОТГ напрацювали стратегію сталого енергетичного розвитку, у Широкінській ОТГ – стратегію розвитку малого та середнього бізнесу. Це загальні проекти, які вже на сьогоднішній день дають результат.
При цьому і інші громади намагаються співпрацювати з європейцями. Тому що зараз у громад вже є такі повноваження. Їм вже не потрібні умовні посередники аби виходити на співпрацю.
Як активно за цей час, у порівнянні з іншими регіонами, в Запорізькій області створювалися ОТГ?
Запорізька область з першого дня реформи зайняла лідерську позицію. За останніми рейтингами Міністерства регіонального розвитку займаємо 3 місце серед регіонів України, і тому реформа в області була весь час в ТОПі.
Але звісно загальноукраїнські тенденції торкалися і нашої області. В перший рік було сформовано тільки 6 ОТГ, наступного – 18, потім знову 18, а далі 10. Фактично маємо вже 52 об’єднані територіальні громади. Перспективним планом передбачені 76.
У нас немає жодного району, де не створено ОТГ, тобто реформа пройшла повсюди
У нас немає жодного району, де не створено ОТГ, тобто реформа пройшла повсюди. Є райони, де громад сформовано менше, є райони, які повністю вкриті громадами.
Є ще одне проблемне питання, коли в громади не хочуть об’єднуватися. З чим це пов’язано?
Причин декілька і в більший мірі вони суб’єктивні. Можемо відкрито говорити, що в Запорізькій області є декілька районів, які в окремих випадках фактично саботують реформу – Василівський і Мелітопольський райони. Там створено мало громад, і фактично райрада максимально цей процес гальмує.
Тому що, якщо громади будуть створені, то у райради не буде об’єкта управління, а люди не хочуть втрачати свій вплив.
Інше питання, це судові рішення. На сьогодні у Запорізькій області є один такий прецедент і остаточного рішення в ньому ще не має. Це Григорівська сільська рада і Новоолександрівська сільська рада, вони об’єдналися, але в судовому порядку хочуть зупинити цей процес. Поки що невідомо чим це закінчиться.
Але це не дуже добрий прецедент. Більшість мешканців хоче приєднатися до реформи, проте групи впливу хочуть цьому завадити.
Об’єднання громад дуже складний процес оскільки є різні групи впливу, починаючи від районних рад і закінчуючи фермерами. Є багато інтересів.
Маємо користуватися розрахунками Кабміну. Вони враховують і площу, і кількість населення, так щоб громада була спроможною. Але є амбіції, які цьому заважають.
Скільки ще громад мають об’єднатися у Запорізькій області?
Згідно перспективному плану – 76, у нас сформовано 52. Тобто ще має бути сформовано 24 громади. Але є нюанси: міста обласного значення вони вже фактично є спроможними об’єднаними громадами. Тобто фактично можна віднімати ще 5 громад.
Зараз діє закон про добровільне об’єднання громад, тобто є можливість створити громаду не за цим планом. Тобто їх може стати більше, або менше поки діє цей закон.
Якщо у цьому році перейдемо до адміністративного об’єднання, то нам залишиться тільки об’єднати громади згідно перспективного плану.
Скільки це займе часу?
Є план дій Уряду – це 600 днів реалізації другого етапу реформи. Думаю, що перший етап буде реалізований в найближчий час, можливо після виборів. Коли приймуть закон про адміністративний та територіальний устрій, там вже з’явиться термін “громада”. І наступне, це або постанова Кабміну, або ще один законопроект, де буде об’єднання з урахуванням перспективних планів. Зараз усі області активно готують перспективні плани, щоб вони перекривали 100% їх територій.
У випадку добровільного об’єднання громади можуть провести процедури буквально за два тижні, з урахуванням громадських обговорень, слухань, сесій. Якщо говорити про адміністративне об’єднання, то цей процес буде проходити ще швидше. Але все одно після цього будуть вибори до створених ОТГ.
В часовому проміжку, я думаю, що до 2020 року ми вийдемо на новий адміністративно-територіальний устрій. Тому що не можливо проводити місцеві вибори в об’єднаних і не об’єднаних громадах, не може функціонувати дві системи.
Які проекти в Запорізькій області вас найбільше вразили?
Приємно здивували, це Веселівська громада – створений комплекс скульптур в учбових закладах, в дитячих закладах. Створені спортивні майданчики в Широкінській, Веселівській громадах, будинок культури в Комишуваській громаді. Вони були реалізовані на досить якісному рівні і підіймають громади на новий рівень.
Також вразили бізнес-інвестиційні проекти. Літна академія, машини ручної зборки, – вони генерують нові податки, нові робочі місця. Вони приваблюють не лише місцевих жителів, але й людей з інших областей.
Плюс на сьогодні реалізується мелітопольський туристичний кластер. В ньому об’єдналися Мелітополь, Веселе, Кирилівка, Мирне, тобто багато громад, де склався комплекс туристичних об’єктів, які можна вже зараз побачити, приїхати не на один день. Можна подивитися на Чумацький шлях, політати на літаках у Веселому, далі поїхати в Мелітополь, щоб побачити мультикультурні особливості і далі в Кирилівку…
Багато в чому з реформою децентралізації Запорізька область відкривається по-новому, як і для місцевого мешканця, так і для людей з інших областей України.
Що в цьому році плануть реалізовувати в ОТГ?
Цього року подається більшість проектів на освоєння інфраструктурної субвенції. В загальних рисах це буде реконструкція спортивних об’єктів, шкіл, амбулаторій, центрів безпеки, тобто проекти соціальної інфраструктури.
