Освітня реформа – є про що посперечатися!

Закони схвалено та підписано  – освітня реформа відбудеться!

Найбільш актуальними проблеми у освітній реформі є 12-річка, мова освіти, компетентнісний підхід і закриття шкіл. І хоча у цьому році навряд встигнуть реалізувати хоч якусь частину освітньої реформи – панікують усі. Батьки дітей, які у наступному році мають стати школярами не можуть розібратися за якою програмою готувати дітей до вступу, якою мовою будуть навчатися їхні чада.

Так склалося, що протягом останніх кількох років підготовка до першого класу забирала дуже багато зусиль. Для батьків першокласників це було справжнє випробування, особливо якщо є бажання відправити дитину до однієї з  кращих шкіл. Відразу з першого класу на дитину чекало серйозне навантаження, у хороших школах це високі вимоги, які позбавляли дітей дитинства, а батьків спокою. Великі та важкі наплічники, заморений першокласник, який не особливо поспішає додому, бо знає – там продовжиться навчання – ось образ учня початкових класів протягом останніх кількох років.

освітня реформа

У цьому році батьки майбутніх першокласників орієнтуються на старі вимоги

“У мене двоє дітей, у наступному році молодша йде до першого класу, старший зараз у п’ятому. Я тільки передихнула, вийшла на роботу та враховуючи мій досвід з першою дитиною, розумію що доведеться знову відмовитися від власного розвитку заради дітей.  Коли  Артур йшов до першого класу ми готувалися дуже старанно. Я зайшла на сайт департаменту освіти, ознайомилася з програмою і зрозуміла – або ми беремо приватні курси і додатково займаємося вдома, або з моя дитина піде в першу зустрічну школу. Наче на державному рівні чітких вимог саме  до першокласника немає, але школи з хорошим рейтингом вимагають, на мій погляд – знання учня третього класу. Реформа дуже потрібна, я нею цікавилася. Якщо реалізують так, як прописано, то буде може не ідеально, але все ж краще ніж є зараз. Проте сьогодні  в інформаційному плані повний хаос. Більшість баків уже пристроюють  своїх дітей на курси при школах і готують відповідно до старих вимог. Якщо з наступного року перший клас буде суто для розвитку, особливого навчання не буде, то підготовлені діти втратять тонус і певні знання. Тут треба все продумати.”  – каже мати двох дітей, запоріжанка Оксана Коропець.

Новий закон про освіту передбачає 12-річку – відлік  з 6 років, зрештою, більшість українських дітей справді ставали першокласниками саме у цьому віці.  Дитина фактично піде не у перший клас, а у нульовий і буде навчатися 12 років.  Фактично тривалість навчання у школі не зміниться. У цьому першому класі не буде оцінок, домашніх завдань, тобто дитина буде готуватись до школи, формувати відповідне ставлення і мотивацію. Якщо орієнтувалися на європейську освіту, то слід розуміти що перший рік у школі це розвиток школяра, як особистості. Більша увага буде приділена саме адаптації, психологічній підготовці до справжнього навчання.

Мовою освітнього процесу є державна мова

Багато галасу також наробила і мова освіти. Реакція закордонних колег Президента теж не заставила  на себе чекати.  У першій частині сьомої статті чітко написано «мовою освітнього процесу є державна мова». А далі роз’яснюються позиції, які надають – можливість національним меншинам рідною мовою – поряд з українською – вивчати предмети у школі. Цей законопроект руйнує ізоляцію національних меншин тим, що вводить для них освіту українською, яка є інструментом доступу до всієї інфраструктури життя в Україні. Тобто деякі предмети, які стосуються наприклад, історії і культури чи то гагаузів, чи угорців, чи румунів, можуть викладатися відповідними мовами. Як бачимо, протягом останніх кількох років східна Європа має потребу в кадрах. А враховуючи, що ті самі румунські чи угорські меншини мали нагоду навчатися іноземною мовою,  сусідні країни у майбутньому отримували готових кадрів.  Сьогоднішні розклади їх не вельми влаштовують.

Можливість абсолютного переходу на державну мову під час викладання у школі лякає самих вчителів. Молоді карди не чинять спротиву. Швидше за все,  молоді спеціалісти народилися вже в Незалежній Україні і добре володіють державною мовою. Але як бути з вчителями, які велику частину життя прожили в іншій країні. На Заході країни та у центрі протягом 26 років вже встигли перелаштуватися, а в російськомовному Запоріжжі з цим будуть проблеми.

“Ми достойно приймаємо виклики життя і встигаємо за замінами. Можу сказати навіть – у багатьох планах тримаємо першість. Наша школа завжди була російськомовною, для багатьох цінних нам кадрів болісною процедурою є перехід на державну мову. Не тому, що це якесь принципове питання чи нерозуміння нових віянь.  Якщо вчитель перед пенсійного віку, усе життя пропрацював у одній школі, йому справді важко перейти на іншу мову. В такому віці вчитися чогось нового значно складніше, ніж в юному.  Проблема є, невелика, але на жаль присутня, зрештою часу, на усунення недоліків теж достатньо.  З усім пораємося і у цьому плані все буде гаразд. Якщо не буде чітких вимог, то у наступному році відкриємо хоча б один україномовний перший клас і поступово будемо переходити повністю”, – розказала директор школи №6 Людмила Бєлік.

Досить багато нерозуміння освітньої реформи вносить такий пункт для компетентнісний підхід. Для українців це щось нове і поки незрозуміле. Перший заступник голови комітету з питань освіти у Верховні Раді Олександр Співаковський каже:

освітня реформа

“Компетентність потрібна – це просто здатність людини на основі отриманих знань, умінь і навичок розв’язувати життєві задачі у конкретному середовищі. Але розвиток здібностей може відбуватися тільки на основі базових знань – не можна суттєво скорочувати викладання базових знань і переносити акцент тільки на розвиток компетенцій, як це часто пропонують прихильники компетентнісного підходу до освіти. Крім того, наприклад, у Міністерства були плани ввести інтегровані уроки, під час яких би викладались зразу кілька дисциплін – мова, математика, природознавство. По-перше, столітній досвід показав, що тільки 20% вчителів здатні проводити інтегровані уроки. А у нас в початковій школі їх планують ввести як основний вид навчання. Міністерство хотіло їх ввести навіть після дев’ятого класу – одночасно проводити математику, фізику, хімію і біологію. Від таких планів взагалі відмовились.

Я, як математик, не розумію, як можна в реальності одночасно викладати, наприклад, матаналіз, алгебру, геометрію і дискретну математику. Викладачів, які можуть це зробити, менше 5%. У мене була розмова з міністром Лілією Михайлівною Гриневич навколо інтегрованого навчання – вона вже м’якше ставиться до цього питання. Ми погодились, що математику не потрібно інтегрувати в інші дисципліни, бо ми багато чого можемо втратити. Я дуже сподіваюсь, що після цих розмов ми зможемо вийти на забезпечення того, щоб школи в Україні давали дійсно гарну освіту”, – пояснив Олександр Співаковський.

Досить важливим є питання мотивації вчителів, для українців актуально – фінансової мотивації! На жаль у реформі нічого не сказано про додаткову винагороду за більше навантаження. У Запоріжжі є школи де 15 учнів у класі, а є такі де 37. Якщо медична реформа передбачає додаткову оплату  за більшу роботу, то чому б це добре правило не перенести також і в сферу освіти?.

освітня реформа

Оскільки законодавча база вже майже повністю готова – реформа відбудеться. Завжди будуть ті, кому комфортно сидіти у власних крісла і не докладати зусиль, але загалом країна налаштована на суттєві і рішучі дії. Молоді спеціалісти, у минулому студенти іноземних вишів – майбутнє українських шкіл. А ті, хто володіє багаторічним досвідом, мудрістю та навичками допоможуть зробити освіту в Україні дійсно якісною.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: