Ми у соцмережах
Головна » Кримінал » Резонанс » “Оріхів вже взяли…ну, майже”: як за російською пропагандою приховуються невдачі окупаційної армії

“Оріхів вже взяли…ну, майже”: як за російською пропагандою приховуються невдачі окупаційної армії

“Оріхів вже взяли…ну, майже”: як за російською пропагандою приховуються невдачі окупаційної армії

Російські окупаційні війська з початку повномасштабного вторгнення захопили близько 60% Запорізької області. Вони просувалися досить швидко здебільшого з південного напрямку: з окупованого Криму та території Херсонської області. Та вже в березні-квітні просування російських військ значно сповільнилося, а фронт відтоді залишався майже без змін. 

Щоб приховати свою неспроможність досягти успіхів на полі бою, російські пропагандисти весь час анонсували, що ось-ось “областной центр Запорожье, которий врємєнно находітся под нацистскім неорежімом Зеленского будет асвобождьон”. Та сталося не як гадалося. Бажане росіянами знову лишилось нездійсненним.

“Освобождєнію” не судилося

У грудні 2022 року, коли на Донбасі почалися майже безрезультатні для окупаційної армії запеклі бої, а за майже рік так званої “спецоперації” вона так і не змогла захопити обласний центр – Запоріжжя, російські пропагандисти знову почали анонсувати, що найближчим часом відбудеться “освобождєніє Запорожья”. Таким чином вони відвертали увагу своєї аудиторії й давали надію, що російська армія ось-ось піде в наступ на Запорізькому фронті. 

В інформаційному фронті росіяни також плодили багато фейків щодо їхніх нових “територіальних здобутків” наприкінці минулого – на початку нинішнього року. Тоді з’являлася неправдива інформація про захоплення Вугледару, повного оточення Бахмуту та взяття Оріхова.

Визначну роль в поширенні фейків грав запорізький колаборант, так званий голова руху “Мы вместе с Россией”, член фейкової “головної ради адміністрації Запорізького регіону” Володимир Рогов. В інтерв’ю пропагандистським ЗМІ він без жодних доказів говорив, що російська армія на початку січня нібито почала локальні наступальні дії на Запорізькому напрямку. Зазначав, що “бойові дії йдуть практично по всій лінії фронту”, зокрема, в районі міст Оріхів, Гуляйполя, а також населеного пункту Чарівне. За словами колаборанта Рогова, “удалось освободить, взять под огневой или оперативный контроль девять населённых пунктов”. Після цього він без жодних доказів заявив, що російська армія нібито вибудовує нову лінію оборони, та формується “з урахуванням нових зайнятих рубежів”. А в результаті “наступальних дій” військам РФ в січні нібито вдалося досягти більше, ніж за декілька місяців до того.

Карта бойових дій, продемонстрована колаборантом Роговим

Пізніше Рогов повідомив, що окупаційні війська на пологівському напрямку просунулися в бік Гуляйполя й нібито взяли під контроль декілька опорних пунктів українських військових.

Ситуація із “захопленням Оріхова”, про яку так активно говорили російські пропагандисти та віськкори, заслуговує на окрему розповідь. Ціла епопея з великим нічим.

Російська пропаганда все так само волає про надзвичайні “наступальні дії” в Запорізькій області, колаборант Рогов стирає пальці через клавіатуру, виписуючи все нові пости до свого телеграм-каналу про “бої вже всередині міста”, російські військкори знімають сюжети, де над ними ледве не літають ворожі міни, сидячи “десь під Оріховом”. А місто все так само стоїть, а контролюють його українські військові. Стоїть, хоч і потерпає від щоденних російських обстрілів.

Але пропагандисти наполегливо переконували, що росіяни прорвали першу лінію оборони ЗСУ, а в Оріхові почали діяти російські ДРГ.

Ба більше, росіяни навіть заявляли, що й саме Запоріжжя ЗСУ стали готувати до вуличних боїв. Чому це відбувалося?

Слідами ворожого ІПСО…

В Інституті вивчення війни припускають, що повідомлення про буцімто завоювання нових територій російськими військовими могли бути черговою інформаційною операцією. Її мета – розосередити українське військо перед вирішальним наступом на Сході.

Аналітики ISW згадують про заяву радника мера Маріуполя Петра Андрющенка, в якій він сказав, що окупанти весь час намагалися обмежити доступ до інформації з будь-яких джерел, які не є російськими. Тож експерти Інституту вважають, що поширення чуток про атаку на Запоріжжі – продовження інформаційних операцій.

На фоні поразок ворога у його наступальних діях в Донецькій та Луганській областях з метою виходу на їхні адміністративні кордони, мова про наступ на Запоріжжя не йде.

Так зване взяття Оріхова окупантами настільки не мало успіхів, що на допомогу військовому фронту прийшов інформаційний, тобто пропагандистський. Це помітив й мер тимчасово окупованого Мелітополя Іван Федоров й додав, що росіяни змінили риторику.

“Вони вже розповідали нам, що Херсон не віддадуть – і вийшли з Херсона. Усім віщали, що на Харківщині вони назавжди – і ми бачимо, чим це закінчилося для них. 2 тижні сурмлять про вдалий контрнаступ на Запоріжжі.  Тепер вони поміняли риторику і кажуть: “щоб зробити вдалий контрнаступ, потрібно зробити низку кроків назад”, – зазначив в ефірі “5 каналу” мелітопольський міський голова Іван Федоров. 

Він також поінформував, що результатами наступу росіян є переповнені лікарні, морги й крематорії в тимчасово захоплених Мелітополі та Токмаку. 

Український контрнаступ

В той час, як Росія планує наступати на Донбасі, Україна готує контрнаступ, про що неодноразово повідомляли українські високопосадовці на чолі з президентом Зеленським.

Американське видання New York Times пише, що перспективним напрямком для наступу українських військ є саме Запорізький.

Мелітополь був би очевидною метою, оскільки перебуває на перетині двох автомагістралей та важливої залізничної гілки. Якщо під Мелітополем Україна зможе поділити російські сили, це послабить контроль Росії над Херсонською областю, зазначає NYT.

В цьому Україні активно допомагають західні партнери. Зокрема, на початку лютого США оголосило про виділення нового пакету допомоги для України на суму 2,2 мільярда доларів. Пакет включатиме далекобійні снаряди, дальність дії яких становить 150 кілометрів.

Агентство Reuters опублікувало карту із зоною поразки внаслідок удару далекобійних ракет GLDSB. Вона становить 150 кілометрів (зображена темнішим кораловим кольором, світлішим його відтінком намальована зона поразки HIMARS). Ракети зможуть дістати, зокрема, до Бердянська, Маріуполя та північної частини Криму.

Такі цифри змусили окупантів запанікувати – і вони почали вигадувати нові фейки про те, чого не може бути. Зокрема колаборант Рогов заявив, що постачання Україні далекобійних ракет робить актуальним питанням відсунення лінії бойового зіткнення вглиб України на 150 кілометрів.

Трохи математики

Загальна кількість російських окупантів у Запорізькій області – це 30 БТГ (батальйонно-тактичних груп), говорить військовий оглядач Олександр Коваленко. За його словами, в середньому одна БТГ може вести наступальні дії на відрізку фронту – 2-4 кілометри. На сьогодні довжина фронту в Запорізькій області складає майже 100 км. 

Як пояснення, чому російські війська не зможуть взяти Оріхів тими силами в області, що є в них наразі, експерт наводить ситуацію з Вугледаром. Наступальний фронт там був протяжністю майже три кілометри, на який мали наступати 9 повністю оснащених російських батальйонно-тактичних груп. І цей наступ провалився.

“Ось приклад того, як не працює з російською армією така військова константа. І ось ці 30 БТГ, якщо прийдуть по широкому фронту в наступ на всі 100 кілометрів, то взагалі не зможуть тримати цей фронт й тижня. Вони дуже швидко виснажать свої ресурси. А що їх буде замінювати? А хто залишається в тилу? А хто буде тримати оборону в тилу, коли треба буде тікати? Отже, цього ресурсу недостатньо”, – резюмує військовий експерт.

За його оцінками, вони можуть наступати виключно на вузькому фронті. Наприклад, на Оріхів, лінія фронту якого складає приблизно 10 кілометрів.

“Це фактично по 3 батальйонно-тактичні групи на кілометр. Якщо вони будуть наступати. А якщо ні? М‘яко кажучи, те, що вони сконцентрували 9 БТГ, то це 1 БТГ на кілометр. І їх все одно було недостатньо, тому що у Вугледарі їх було 3 БТГ на кілометр. І дійти до Запоріжжя така сила не зможе”, – підсумував Коваленко.

“Ми перемагаємо, але окопи в Криму все-таки зробимо”

Саме так зараз виглядає російська риторика на фоні невдач російської армії з наступом в Запорізькій області. Хоч пропаганда росіян транслює інакшу картину на фронті, де окупанти вже “оточили Бахмут”, й зовсім скоро “підуть на Київ”.

В одному з останніх звітів Інституту вивчення війни аналітики  зазначали, що російське військове керівництво втратило пріоритетність нових територіальних завоювань в Запорізькій області. 

Про те, що Запорізький напрямок не розглядається як пріоритетний для росіян, повідомляв раніше й начальник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Євгеній Єрін.

Тим часом геолокаційні знімки від 21 січня та 20 лютого показують, що російські війська продовжують копати окопи на південь від Армянська, що на півночі Криму.