Щодня український інформаційний простір атакують сотні російських фейків, головною мішенню яких є Збройні сили України. Окупанти маніпулюють найболючішим: вигадують історії про «злочини» наших військових, створюють за допомогою штучного інтелекту відео зі скаргами бійців та безжально грає на почуттях родин зниклих безвісти. Чому наш мозок, навіть попри наявність критичного мислення, миттєво вірить у катастрофу? Як постійне читання тривожних новин призводить до «кортизолового отруєння», чому підлітки почали «призначати» собі антидепресанти та що робити, якщо близька людина повірила російській пропаганді?
Журналістка Inform.zp.ua поспілкувалась із Вікторією Геращенко — кризовою психологинею та спеціалісткою по роботі з втратами, щоб з’ясувати, як інформаційна війна руйнує нервову систему українців та що є нашою головною психологічною бронею.
Емоційне оніміння як спосіб вижити
Кризова робота Вікторії Геращенко розпочалася ще з часів Майдану у 2013 році. З 2014-го фахівчиня надавала допомогу пораненим військовим у шпиталях та супроводжувала їхні родини, а з початком повномасштабного вторгнення стала психологинею Добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ) у Запоріжжі. Сьогодні вона зосереджена на найважчій категорії — довготривалому супроводі родин загиблих та зниклих безвісти героїв. Цей багаторічний досвід дозволяє їй чітко бачити, як із роками трансформується наша психіка і чому ми стаємо такими вразливими до інформаційних атак.
Порівнюючи початок війни у 2014 році та вторгнення у 2022-му, психологиня зазначає колосальну різницю. Десять років тому суспільство абсолютно не було готовим до бойових дій, а конфлікт здавався точковим. У 2022-му людей охопили тотальний страх, розпач і паніка. Зараз же, на п’ятий рік великої війни, головними проблемами українців стали вигорання та емоційне оніміння.
«Психіка не справляється з довготривалим стресом і починає гальмувати, щоб ми адаптувалися. Вона ніби каже: “Досить, я не можу більше на це реагувати”, — розповідає Вікторія. — З одного боку, це оніміння нас рятує. В природі виживає той, хто швидше адаптується. Я знаю колег, які через надмірну емпатію вигоріли, а декого вже немає з нами — на тлі стресу загострилися хвороби, які забрали їхні життя. Тому оніміння зараз — це не погано, це механізм виживання».
Чому мозок миттєво вірить у фейки про ЗСУ
Саме на тлі виснаженої психіки російські пропагандисти сіють свої фейки. Українці гостро та болісно реагують на будь-які вкиди про ситуацію на фронті, відключення світла чи втрати, навіть коли логіка підказує, що інформація сумнівна. Психологиня пояснює це з точки зору еволюції та нейробіології.
«На рівні біологічної істоти наше головне завдання — вижити. Тому швидкість реакції для нас переважає над критичним аналізом інформації, — пояснює Вікторія Геращенко. — Чому мозок одразу вірить фейкам? Бо в цей момент домінує лімбічна система — наш емоційний мозок. Спочатку ми бачимо загрозу, реагуємо на неї емоційно, і лише через певний час підключається префронтальна кора, яка відповідає за логіку. Ефект первинності працює безвідмовно: перша емоція запам’ятовується найсильніше, і спростувати її потім дуже важко».
За її словами, пропагандисти чудово знають що, умовно, з 10 інформаційних повідомлень 7 сприймається людським мозком, як негативні і загрозливі і тільки 3, як позитивні. Тому російські канали використовують кричущі, клікбейтні заголовки.
«Наш мозок автоматизує процеси, щоб зекономити енергію. Йому набагато легше й швидше відреагувати емоційно, аніж логічно осмислити текст. Ми бачимо заголовок-катастрофу, мозок малює трагедію, ми лякаємося. А коли починаємо читати текст — префронтальна кора “прокидається” і розуміє, що текст не відповідає заголовку. Але перша реакція вже відбулася», — зазначає фахівчиня.
«Кортизолове отруєння» та самолікування підлітків
Постійне перебування в російському інформаційному полі, читання тривожних новин і спроби бути «напоготові» мають руйнівні наслідки для нервової системи. Психологиня називає цей стан «кортизоловим токсикозом».
«Коли людина читає маніпулятивну новину, яка викликає лють або розпач, мозок дає команду наднирникам виділяти гормони стресу — кортизол і адреналін. Якщо читати це постійно, людина перебуває в безперервній напрузі, нервові клітини крутяться в цьому замкненому колі й не мають часу на відновлення, — пояснює Вікторія. — Відбувається залипання, яке переходить у невротизацію та паніку. Людина потрапляє на гачок і не може зупинитися».
Найбільше від цього інформаційного капкану страждають родини зниклих безвісти військових. Вони моніторять російські пабліки та пошукові системи 24/7.
«Для них телефон — це єдиний спосіб зв’язку і надії. Вони думають, що кожної хвилини можуть отримати інформацію. Це призводить до виснаження дофамінової системи. Гойдалки від надії до розпачу настільки розхитують психіку, що порушується сон, режим дня. Жінки приходять і кажуть: “Я нічого не розумію, не знаю, як зупинитись, і водночас не хочу зупинятись”», — ділиться реаліями своєї роботи Вікторія.
Такий рівень стресу змінив ставлення українців до психіатрії. Якщо у 2014 році люди боялися психологів і прирівнювали їх до психіатрів («думали, що ми копаємося в містках»), то зараз ситуація змінилася – послугами психіатрів користуються багато людей і це добре, бо тільки лікар може добирати правильне дозування препаратів і лікування. Турбує інше — люди почали масово і безконтрольно займатися самолікуванням.
«З одного боку, я радію, що українці зрозуміли різницю між психологом і психіатром. З іншого — всі почали самі собі призначати антидепресанти. У вільному доступі опинився, наприклад, “Гідазепам”, який по сарафанному радіо пропонували одне одному навіть підлітки: “Якщо тобі тривожно, попий Гідазепам” (з особистого досвіду). Це дуже серйозна проблема. Тому я завжди раджу звертатися до лікаря. Якщо нервова система виснажена, краще за правильно підібрані ліки нічого не придумаєш», — наголошує психологиня.
Правило «СТОП» і боротьба з інформаційними атаками
Російська пропаганда еволюціонує. Вікторія зізнається, що сама, іноді, може потрапити на гачок сучасних технологій.
«Зараз масово використовують фейки, створені штучним інтелектом. Я дивлюся відео і думаю: “Оце так, це ж правда!”. А моя донька підходить і каже: “Ні, це штучний інтелект”. Я, як людина доросла, вже можу не помічати певних деталей, тому довіряю молодшому поколінню, і це нормально», — каже фахівчиня.
Як же захистити себе від інформаційних атак? Психологиня радить просту, але дієву техніку:
- Правило «СТОП». Коли ви бачите емоційну новину, скажіть собі: «Стоп. Я подумаю про це, наприклад, пізніше, через 20 хвилин. А зараз я піду і зроблю собі чай». Це дає час включитися префронтальній корі.
- Таймінг на новини. Виділіть конкретний час для читання новин. Наприклад, лише зранку і лише ввечері, наприклад, 30 хвилин.
- Метод уяви. Уявіть, що ви в автобусі. Емоційна новина — це зупинка. Двері зачинилися, і ви поїхали далі, до наступної станції.
- Перевірка джерел. Дочекайтеся офіційного спростування або перевірте інформацію на інших ресурсах, перш ніж реагувати емоційно.
Якщо ж ваша близька людина вже стала жертвою фейку і перебуває в стані агресії чи паніки, фраза «це брехня» не спрацює.
«Треба побути з людиною. Обійняти її, якщо вона близька, або запропонувати води. Запитати: “Що ви зараз відчуваєте? Де болить?”. Треба перемкнути увагу. Запропонуйте подихати. Лише після того, як людина заспокоїться, можна сказати: “Давай я подивлюся в іншому джерелі”. Ми ставимо питання: “А чому ти так думаєш? Звідки це?”. Таким чином ми розхитуємо бажання людини сліпо вірити всьому, що вона бачить», — пояснює Вікторія.
Наша головна психологічна броня
На запитання, що є найголовнішим захистом для українців у цій жорстокій інформаційній та фізичній війні, психологиня відповідає однозначно:
«Це здатність розвинути здорову довіру одне до одного. У ці важкі часи ми повинні бути солідарні з головним меседжем нашої країни — вижити в цій війні і зробити все, щоб захистити державу. Мені б дуже хотілося, щоб ми не розпорошували свої сили на внутрішні чвари. Усе це підриває довіру і дає ідеальне підґрунтя для ворога. Йому навіть не треба вигадувати свої історії, коли наша внутрішня система сама дає для цього привід. Єдність і довіра — це наша головна психологічна броня».
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️