Штучний інтелект вичитує тексти, розшифровує аудіо і відео, аналізує великі масиви даних, генерує заголовки і частково озвучує новини і рілси. Це далеко не повний перелік того, що ШІ робить замість запорізьких журналістів, полегшуючи рутинну роботу в прифронтових медіа. Втім, всі медійники сходяться в одному: ШІ – асистент, а не автор, тож, кожна редакція сама обирає ступінь застосування інструментів штучного інтелекту у роботу.
Про те, як регіональні редакції залучають ШІ в роботу, регіональна представниця Інституту масової інформації у Запорізькій області поговорила з редакторами і журналістами семи запорізьких медіа.
ШІ-помічник в журналістській рутині
ШІ не може замінити журналіста і є лише інструментом для автоматизації рутини – це загальне відношення до ШІ всіх опитаних медійників. Питання лише в тому, хто і для чого його використовує.
Майже всі редакції використовують ШІ для роботи з графікою та оптимізації текстів – створюють ілюстрації, колажі, підбирають заголовки. Головний редактор сайту “Акцент” Олександр Чубукін розповідає, що в редакції використовують ШІ для створення мініатюр та інфографіки, розшифровки аудіо/відео, систематизації великих масивів інформації та глибоких досліджень. Smm-відділ застосовує ШІ для озвучки та адаптації контенту.
“Можливості штучного інтелекту значно допомагають в роботі нашим журналістам та smm. Проте користуватися ним треба вміти, і робити це уважно та обережно. За допомогою ШІ ми створюємо зображення, в основному, для мініатюр на сайті або з інфографікою, обробляємо великі масиви інформації, розшифровуємо аудіо та відео, а ще використовуємо його для адаптації контенту для соцмереж, наприклад, озвучки” – розповідає головред. ШІ залучають і для систематизації інформації. “Наприклад, коли є багато джерел інформації, ти розумієш, що хочеш побачити на виході, то ШІ допомагає швидко отримати головне. Це помітно економить час”, – говорить Олександр Чубукін. Він згадує кілька матеріалів, у яких використовував ШІ для глибокого дослідження.
У редакції є спеціальний гайд з використання ШІ, з яким ознайомлені всі члени команди. “У цьому напрямку нам дуже допомагає участь в тренінгах та донорська підтримка – цього року ми маємо її від двох організацій – АНРВУ та ІМІ. Проте нових членів команди ми наполегливо просимо дуже обережно використовувати ШІ, адже він також несе певну небезпеку в достовірності контенту та численні помилки. Штучний інтелект може бути якісним помічником, проте не може повноцінно замінити журналістську роботу”, – говорить головред.
SODA у використанні ШІ основний акцент робить на діджитал-контенті: картинках для соцмереж та озвучування відео. За словами головної редакторки медіа Катерини Рождественської, за допомогою ШІ вони також частково створюють колажі.
“Ми користуємося ШІ, наприклад, коли робимо картинки для соцмереж або озвучуємо відео, тобто для діджитал-контенту. В цьому випадку маркуємо такий контент. Щодо сайту, то інколи користуємося інструментами штучного інтелекту для створення колажів, але не повноцінно. Тобто щось створило ШІ, щось ми самостійно вирізали, додали через інші програми, типу Figma”, – розповідає вона.
У редакційній політиці SODA правил щодо використання ШІ ще немає, втім, говорить редакторка, про те, щоб їх додати, подумають.
Робота ШІ з текстами економить ресурси
Майже всі медіа використовують ШІ для швидкого перетворення аудіоінтерв’ю чи відео у текст. Наприклад, журналістка 061.ua Ельміра Шагабудтдинова залучає ШІ для транскрибації, копірайтингу окремих блоків, генерації заголовків та перевірки на помилки. “У нас немає окремої редакційної політики щодо використання ШІ. На рівні редакції також не було ні усних, ні письмових інструкцій щодо червоних ліній чи межах дозволеного. Як журналістка я використовую ШІ в роботі для розшифровки тексту, копірайтингу якихось блоків матеріалів, генерування заголовків, перевірки на помилки тощо. Користуюся платною версією ChatGPT, Pinpoint, Gemini, рідше Claude та Grok”, – розповідає медійниця.
Щоденно використовують платний ChatGPT, а ще DeepL для перекладів в редакції inform.zp.ua. Її головний редактор Ерік Бринза розповідає, що для роботи сайту і радіо в редакції створили кастомних ботів для SEO, лідів та описів у соцмережах. Для радіо використовують ElevenLabs для озвучки місцевих новин. “Інколи використовуємо ChatGPT для генерації зображень і відповідно їх маркуємо. Також для нашого радіо “Максимум”, 101.8 ФМ в Запоріжжі, використовуємо ElevenLabs для озвучки новин. Місцеві новинні блоки озвучуємо через ШІ, але монтує жива людина”, – ділиться медійник.
За словами керівника inform.zp.ua, політику щодо ШІ в редакції ще не написали, але вже почали. “Бо все більше її використовуємо, і тому потреба в ній вже є”, – резюмує Ерік Бринза.
У “Відбудові Запоріжжя” також активно використовують NotebookLM для транскрибації та систематизації. За словами головного редактора медіа Максима Савченко, завдяки ШІ вони на 80% автоматизували ведення телеграм-каналу з афішею, що економить до п’яти годин на тиждень. Ще ШІ застосовують для ретуші фото спікерів та генерації фонів для обкладинок.
“Зараз не можу згадати момент, коли ми почали використовувати ШІ в роботі – тривалий час журналісти самі вирішували, які інструменти та чого використовувати. Було два основних критерії – ШІ не має бути “автором” остаточного продукту, та все, що пропонує штучний інтелект, має оцінюватись через призму здорового глузду. Найбільше ШІ використовувався в трьох випадках: транскрибація аудіо, систематизація великих масивів інформації за допомогою NotebookLM та генерація елементів для редакційних зображень – переважно фонів для головних зображень публікацій. Окремо зверталися до ШІ для коригування фото спікерів, які потім використовувалися в колажах. Наприклад, змінювали фото, де людина жестикулює на зображення, де вона стоїть рівно. Але до такого зверталися у крайніх випадках. І, звісно, будь-які маніпуляції з репортажними фото заборонені та ніколи не застосовувались”, – розповідає Максим Савченко.
Головне завдання ШІ в редакції, говорить головний редактор, – забрати максимум рутинних задач з колективу, щоб лишити більше часу на творчі та ґрунтовні задачі. “Маємо дуже простий та показовий приклад – на 80% автоматизували ведення редакційного телеграм-каналу з афішею. Тільки завдяки цьому економимо приблизно п’ять годин на тиждень. Ще одне рішення – ШІ-бот, який адаптує наші великі тексти у сценарії для відео та дає рекомендації щодо відеоряду. Однак поки він не дуже затребуваний, бо команда, яка займається відео, робить акцент на репортажних форматах”, – говорить Максим Савченко.
ШІ не створює контент для проєктів редакції, за виключенням афіш. Тож маркування, уточнює редактор, не використовують, оскільки йдеться тільки про опрацювання інформації для тексту, який пише журналіст, чи генерування окремих елементів для картинок, які дороблюються руками. Він розуміє, що питання гайду по використанню ШІ стає все актуальнішим і планує найближчим часом його написати.
Різні межі використання ШІ
У Запорізькому центрі розслідувань ШІ використовують для створення графіки, каруселей і слайдшоу в Instagram. “Іноді з ChatGPT ми створюємо колажі на заглавну ілюстрацію. І це зазвичай маркується, що фото ілюстративне і створено за допомогою ШІ: або підписом, або на самій картинці”, – розповідає керівник ЗЦР Сергій Сидоров.
За його словами, в редакції планують інтеграцію ШІ в адміністративні процеси, фандрейзинг, систематизацію даних та внутрішній менеджмент проєктів. Поки ж редакція активно застосовує нейромережі для створення візуального контенту. Допомагає ШІ у роботі з текстами, SEO-оптимізацією та стилістичним редагуванням. Проте журналісти ставляться до результатів з обережністю через схильність алгоритмів до надмірного спрощення.
“Щодо створення текстів ШІ, ми, скажімо так, поки що з ним лише радимось. Буває, дивимось на текст і використовуємо ШІ як таке собі “свіже око”, щоб він підказав, чи можна зробити його цікавішим. Втім ми ставимося до ШІ з обережністю і все за ним вичитуємо, бо він занадто любить узагальнювати. Коли ми проганяємо текст крізь ШІ, бачимо, що з нього випадає низка важливих нюансів чи деталей, а нас це не влаштовує, бо нас цінують саме за деталі і за нюанси”, – розповідає директор ЗЦР Сергій Сидоров.
Мабуть, найсуворішу політику щодо використання ШІ має “Суспільне Запоріжжя”. За словами головної редакторки запорізької філії Альони Наталухи, ШІ використовують виключно для рутинних процесів, зокрема, транскрибації, перекладу, субтитрів, покращення якості фото тощо і принципово відмовляються від генерації картинок та озвучки через ШІ, щоб не спотворювати інформацію.
“Суспільне має свою політику використання ШІ у матеріалах. У нас розроблена концепція та прописаний гайд для всіх філій. Основна думкая: ШІ – це просто крутий асистент, а не заміна людям. ШІ впроваджуються лише для рутинних та аналітичних процесів, при цьому людина залишається головним контролером – кожен результат роботи ШІ обов’язково перевіряє та адаптує працівник. Суспільне відмовляється від інструментів, які можуть викривити інформацію, створити «бульбашки» чи порушити стандарти журналістики. Так, наша редакція не використовує ШІ для озвучки чи генерації картинок. Застосовуємо лише як помічника: покращити зображення, згенерувати інфографіку та для транскрибування аудіо. Ми самі створюємо, начитуємо, знімаємо, а ШІ просто помічник для покращення якості”, – розповідає гловна редакторка “Суспільне Запоріжжя”.
Замість висновків
За останні кілька років ставлення медійників до ШІ та залучення його інструментів у роботу помітно еволюціонувало. ШІ став звичним помічником у роботі запорізьких регіональних редакцій. Частина редакцій вже має письмові гайди та редакційну політику щодо ШІ, інші планують це зробити в найближчий час. Це важливо: хоча поки опитані редактори і медійники лише згадували окремі проблеми з використання ШІ, вони прогнозують зростання етичних і практичних викликів у застосуванні цих інструментів в майбутньому. Бо ШІ також еволюціонує і медіа треба встигати за цим процесом.
Наталія Виговська,
регіональна представниця Інституту масової інформації в Запорізькій області