Головна » Суспільство » Як алгоритми змінюють реальність: головний виклик для журналістики у 2026 році

Як алгоритми змінюють реальність: головний виклик для журналістики у 2026 році

Ольга Мирович
Ольга Мирович

Штучний інтелект, алгоритми соцмереж і цифрова пропаганда дедалі більше впливають на те, як люди сприймають світ. Під час відкриття 12-го Львівського медіафоруму керівниця ГО «Львівський медіафорум» Ольга Мирович закликала журналістів не миритися зі сконструйованою реальністю та наголосила: боротьба за правду стає однією з ключових битв сучасності.

Свій виступ вона розпочала зі згадки про журналістів, які загинули або постраждали через російську агресію. За її словами, від початку повномасштабної війни загинули 138 українських та іноземних журналістів. Щонайменше 29 представників медіа Росія продовжує незаконно утримувати в полоні.

Особливу увагу учасники форуму приділили пам’яті журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні. Також на форумі був присутній журналіст і правозахисник Максим Буткевич, якого вдалося звільнити після перебування в російському ув’язненні.

Максим Буткевич

Однак головна дискусія стосувалася не лише війни на полі бою, а й інформаційного фронту. На думку Мирович, алгоритми соціальних мереж та інструменти штучного інтелекту дедалі більше впливають на те, як люди сприймають події навколо себе.

Як приклад, вона навела випадки, коли за допомогою штучного інтелекту люди створюють фотографії подій, яких насправді ніколи не було. Йдеться про згенеровані весільні фото, сімейні світлини із загиблими родичами чи зображення, які втілюють бажану, але не реальну дійсність.

За словами спікерки, такі технології можуть допомагати людям переживати особисті трагедії. Водночас вони відкривають можливості для масштабного створення альтернативної реальності, яку можуть використовувати політичні режими, пропагандисти та дезінформаційні кампанії.

На форумі згадали і про сучасні приклади інформаційних операцій. Зокрема, про російські мережі, які масово генерують контент для поширення потрібних Кремлю наративів, а також про використання ботоферм і фейкових акаунтів для впливу на громадську думку в різних країнах світу.

Для жителів Запоріжжя ця тема має особливе значення. Прифронтовий регіон вже багато років залишається однією з головних цілей російської пропаганди. Окрім ракетних атак, область постійно перебуває під тиском інформаційних кампаній, спрямованих на поширення паніки, недовіри до державних інституцій та маніпуляцій суспільною думкою.

Учасники Львівського медіафоруму наголошували, що журналістика сьогодні має не лише повідомляти новини, а й допомагати аудиторії відрізняти факти від маніпуляцій. Особливо в час, коли дедалі більше людей отримують інформацію через алгоритми соціальних мереж, які формують персоналізовану стрічку новин.

Ольга Мирович звернула увагу і на ще одну проблему — втому від новин. За міжнародними дослідженнями, близько 40% людей свідомо уникають новинного контенту. У таких умовах медіа змушені шукати нові підходи до розповіді про складні теми, не жертвуючи при цьому точністю та достовірністю.

Підсумовуючи, спікерка наголосила, що головним викликом для суспільства стає не лише протидія диктаторам чи пропагандистським кампаніям. Не меншою загрозою є байдужість, небажання перевіряти інформацію та готовність приймати комфортну, але неправдиву версію подій.

Саме тому, переконані учасники форуму, боротьба за правду залишається одним із ключових завдань журналістики в часи війни, розвитку штучного інтелекту та стрімкого поширення дезінформації.