Через активні бойові дії та масові російські обстріли люди у Запорізькій області змушені виїжджати буквально за кілька годин, часто без речей, у стресі й невідомості. Саме тому в Запоріжжі працює транзитний центр, де евакуйовані можуть отримати першу підтримку.
Журналістка Inform.zp.ua поспілкувалась із Даніілом Пічікіним, співзасновником благодійного фонду «Артак разом до мрії», координатором напрямку евакуації та координатором благодійного сектору в транзитному центрі в Запоріжжі.
У цьому інтерв’ю інформація про те, як працює транзитний центр, з яких громад найчастіше евакуюють людей, яку допомогу можна отримати на місці, і що робити мешканцям прифронтових громад, зокрема Степногірської, Комишуваської, Кушугумської та інших прифронтових громад, якщо вони вирішили виїхати.
– Транзитний центр відкрився Запоріжжя в листопаді 2025 року, скільки людей встигли прийняти за весь час роботи?
– З 20 листопада – десь 5 000 людей. 1289 – це маломобільні люди, 948 – дітей.
– Яку найбільшу кількість людей доводилося приймати у транзитному центрі в Запоріжжі за один день?
– Більше двохсот людей, коли була примусова евакуація із Кушугумської громади.
– Транзитний центр працює цілодобово?
– Так. Транзитний центр може працювати в кількох режимах. Це залежить від поточної ситуації. Якщо людина виїхала, наприклад, уночі, вона спокійно може потрапити туди. Її там розселять.
– Скільки людей працює в транзитному центрі?
– Багато людей. Це і персонал закладу, на базі якого відкрито транзитний центр, це і благодійний сектор. Також на транзитному центрі працюють державні служби: Пенсійний фонд, соцзахист, центр зайнятості та працівники банку, які надають усі необхідні послуги евакуйованим людям. Це єдиний транзитний центр, який працює за новою постановою, де держава виконує головну роль, а благодійний сектор підсилює там, де це потрібно.
– З яких громад найчастіше евакуюють людей?
– Зараз у нас евакуація, хоча вона не оголошена, але люди залишають заявки на наших гарячих лініях. Це – Вільнянськ, Новомиколаївка, Комишуваська громада. Також частково є Кушугум і Балабине.
Гуляйпільською громадою ми займалися раніше. Там практично всі, хто бажав, вони виїхали. Тобто ми вивезли цих людей. У тому числі люди, які потребували нашої допомоги, бо вони самостійно не могли виїхати, тому що наша благодійна організація спеціалізується на маломобільних людях та людях похилого віку. Ми маємо повний цикл евакуації від моменту забору людини з прифронту і до моменту постійного поселення в інші місця.
– Коли ви приїжджаєте на евакуацію в прифронтові громади, чи вдається переконати виїхати тих людей, які спочатку не залишали заявку і не планували евакуюватися?
– Немає такої мети, щоб когось змушувати. Якщо це обов’язкова евакуація, ми працюємо разом із поліцією. Поліція пояснює людям, що потрібно виїжджати. Але бувають такі випадки, коли дійсно людина підходиш до людини, кажеш там: «можете поїхати сюди». І тоді людина погоджується на те, щоб їхати кудись далі. Дуже різні ситуації, різні люди. І тому потрібен підхід до кожної людини окремо.
– Чи всі евакуаційні виїзди в прифронтові громади проходять безпечно і без ускладнень?
– Більша частина так. Але є дронова небезпека та дуже багато різних факторів, які потрібно визначити перед тим, як ми виїздимо на евакуаційні місії. Це дуже великий процес, у якому задіяні і Національна поліція, і поліція, які працює на місці. Іноді також військові допомагають нам зробити ці місії більш безпечними в небезпечних районах. Це великий процес планування. Якщо ми плануємо, то це 90% успіху нашої місії.
– Який алгоритм дій після прибуття евакуйованих до транзитного центру?
– Коли людина потрапила у транзитний центр, вона реєструється. Це робить обласний соцзахист. Після того, як вона зареєструвалась, людина отримує талончик спеціальний, і з цим талончиком вона проходить далі. Вона може на місці далі від держави отримати довідку ВПО, звернутися в Пенсійний фонд.
Також там присутній центр зайнятості. Людина може одразу влаштуватися на роботу. Якщо потрібно зробити банківську картку, там присутній працівник банку. Після цього людина проходить по благодійному сектору і вже отримує гуманітарну допомогу, наприклад, простирадла. Також можна отримати медичну допомогу.
– Скільки діб можуть перебувати евакуйовані у транзитному центрі?
– Взагалі можливо перебувати на транзитному центрі сім днів. Але, якщо людина має складнощі з документами або ще якісь, ми можемо дозволити проживати там до 21 дня. Після цього, якщо навіть у людини є проблеми, ми її нікуди не женемо.
Ми можемо цю людину поселити на території Запоріжжя. Це гуртожитки, модульні будиночки, щоб людина тимчасово могла десь залишитися, прийти до тями і зрозуміти, що робити далі.
– Які умови отримання матеріальної допомоги в транзитному центрі, і в яких випадках евакуйовані можуть не отримати виплату?
– Зараз транзитний центр приймає всіх, але є «але». Якщо, наприклад, в Кушугумській громаді оголошена евакуація, люди приїздять і на транзитному центрі отримують весь пакет допомоги, включно з виплатою 10 800 гривень.
Якщо ж в громаді не оголошена евакуація, то ці люди не можуть отримати цю матеріальну допомогу у транзитному центрі. Не тому, що ми так захотіли. Це такі правила і ми би хотіли робити для людей більше, але то неможливо, тому що є деякі зловживання цими правилами.
– Тобто фактично люди з Вільнянської громади, де не оголошена евакуація, зараз не отримують фінансової допомоги?
– Так, вони можуть не отримати її на транзитному центрі. Але вони можуть податися в інших місцях на цю допомогу. Тобто це не означає, що людина приїхала та їй ніхто не допоможе. Коли людина приїздить на транзитний центр, вона отримує таку мультисекторальну підтримку від благодійного сектору, від державного сектору.
– Як людині, яка захотіла евакуюватися, зв’язатися з вами, щоб потрапити до транзитного центру?
– У нас є телефони гарячої лінії транзитного центру: 0 800 33 16 30. Ця гаряча лінія працює цілодобово. Людина може звернутися, описати свою проблему або залишити заявку на евакуацію і ми їй допоможемо.
Також у нашої благодійної організації є телефон гарячої лінії: 0 800 335 0 37. У нас щовівторка відбуваються евакуаційні рейси людей, які бажають виїхати за кордон. Ми супроводжуємо повністю цих людей. Спочатку вони доїжджають до Львову, потім ми їх передаємо партнерам. Партнери довозять їх до місць за кордоном.
– Часто на прифронтових територіях немає мобільного зв’язку, як людині зв’язатися з вами?
– Перше, куди людина може звернутися – це селищна рада або до голови. Зараз усі голови знають, що робити, куди звертатися, які організації що роблять, як допомагають.
Також людина може звернутися до нас, наприклад, на нашу гарячу лінію не тільки по телефону. Вона може написати нам в соціальних мережах наших, тобто каналів зв’язку дуже багато. І ми допоможемо.
– У якому стані приїжджають люди з прифронтових громад Запорізької області ?
– По-різному. Є люди, які колись покидали свої домівки та приїхали у село, яке зараз евакуюється. Вони вже розуміють, що робити. Вони розуміють, що ми приїжджаємо за ними, ми також ризикуємо життям. Вони кажуть нам: «Спасибі, що приїхали, що допомогли, що дали час нам зібрати речі».
Є люди, які не розуміють, що буде далі, куди їм їхати потім. Тобто вони покидають свої домівки. Найчастіше це люди похилого віку, самотні люди. Багато людей приїздять в дуже пригніченому психологічному стані.
Я завжди кажу: «не потрібно на людину тиснути». Людині спочатку потрібно дати час видихнути, зібратися з думками і зрозуміти, що їй робити. Тому що кожна людина – це окрема історія. І підхід до цих людей повинен бути окремим для кожного.
Є такі випадки, коли люди взагалі жодного разу не виїздили зі свого села. Вони не знають, що таке місто. Наприклад, це державні послуги в телефоні. І ми намагаємося показати. Тобто люди соціалізуються.
– Чи надається психологічна допомога в транзитному центрі?
– Так, там повний спектр послуг, у тому числі психологічні. Це може бути звичайний або дитячий психолог. Це може бути психолог, який спеціалізується на так званому ГЗН, це гендерно-зумовлене насильство.
– Якщо людина під час евакуації отримує поранення, чи є в транзитному центрі первинна медична допомога?
– По-перше, там знаходяться наші команди, які займаються швидким реагуванням, всі вони мають велику кількість сертифікатів, які дають нам право надавати першу домедичну допомогу, щоб зберегти людині життя до приїзду швидкої. На транзитному центрі також маємо медичного працівника, який працює на базі закладу, в якому наразі відкрито транзитний центр.
Люди втрачають свідомість. Евакуацію дуже важко переносять маломобільні люди та похилого віку. Це 90% відсотків людей, вони приїжджають у дуже поганому стані.
– Якими історіями діляться евакуйовані, і чи виникають труднощі з розміщенням людей, які виїжджають разом із домашніми тваринами?
– В основному люди жалкують, що вони покидають те місце, яке вони наживали все життя. Дуже багато історій з тваринами, які там залишаються. Кого ми можемо забирати з собою, ми забираємо. Але є велика проблема з розміщенням людей з тваринами. Там (у транзитному центрі, – ред.) проживають люди, у яких може бути алергія. Ми не можемо поселити людину в приміщення, де живуть ще люди з тваринами. Це не тому, що ми не хочемо. Ми просто не можемо, тому що є санітарні норми.
Немає зараз спеціалізованих місць, де можна було би розмістити цих тварин. Тому нам всіх шкода. Ми довозимо до Запоріжжя всіх. І дякую, що є люди у Запоріжжі, які допомагають із цими тваринами, кудись їх влаштувати. Це роблять, але не в тих масштабах, у яких ми веземо цих тварин. Тобто потрібне спеціальне місце.
Колись я віз із Гуляйпільщини 15 котів і чотири собаки. Ми зібрали всіх, такий зоопарк. І я подзвонив жінці, яка колись допомагала з тваринами нам. І кажу: «Везу 15 котів, що мені робити? Бо людей з цими котами ніде не поселять». Дівчина приїхала, забрала цих котів. Через дві години вони вже були у потязі та поїхали у Львів у притулок.
– Загалом, які категорії людей потребують найбільшої підтримки?
– Це родини з дітьми: одинокі матері, багатодітні сім’ї. Для родин з дітьми є програми, є житло. Ми практично одразу відпрацьовуємо момент, коли сім’я з дітьми приїжджає на транзитний центр, щоб вони відразу потрапляли в ті місця, де будуть гідні умови для проживання.
– Як працюєте з людьми, які втратили житло або документи?
– Якщо у людини немає документів, вона їх втратила, ми також допомагаємо відновити ці документи. Це все безкоштовно робиться, тому що ми розуміємо, що якщо людина приїхала і у неї немає документів, то ця людина не може отримати ніяку допомогу. У Запоріжжі працює багато благодійних організацій, які займаються і документами, і юридичною підтримкою.
– У Запорізькій ОВА заявляли про можливий дефіцит місць у транзитному центрі. Чи справді є проблема з розселенням евакуйованих і як можна її вирішити?
– Це трошки не так. Немає такого, що немає місць в транзитному центрі. Тому що ми розуміємо, скільки до нас приїде людей, на скільки ця людина залишиться.
Щовечора відбувається нарада і ми вирішуємо питання, кого ми куди можемо відправити: по території України або за кордон. Намагаємось максимально швидко вирішити проблему людини і надати їй місце постійного проживання.
Таким чином ми звільняємо додаткові місця в транзитному центрі і можемо приймати на ці місця нових людей. Транзитний центр розрахований на 160 місць, 50 – для маломобільних людей. У будь-якому випадку ніхто на вулиці не залишиться.
– Як змінюється кількість евакуацій залежно від просування лінії фронту?
– Це ситуаційно – «хвилями». Передбачити точну тенденцію неможливо. Якщо буде великий наплив людей, ми впораємось, тому що вже маємо план і розуміння, як діяти.
– Чи надходять зараз заявки з Гуляйполя та Степногірська?
– На нашу гарячу лінію останнім часом не було. І я гадаю, всі люди, які бажали виїхати, вже виїхали звідти. Був проміжок часу, коли ми не могли туди їхати через небезпеку, і забирали вже людей на бронетранспорті.
Ми, як благодійний сектор, не можемо обіцяти людині «золоті гори». Так не буде. Буде тяжко, але ми допоможемо, чим зможемо. І ми намагаємось залучити більше фінансування, щоб комплексно допомагати людині. Зараз ми дуже велику роботу робимо. А хочеться робити ще більше.
– Чи доводилось вам декілька разів евакуювати одну й ту саму людину?
– 19 разів. Одну людину. Цій жінці було 62 роки, Запорізька область.
– А чому вона туди поверталась?
– То курочок покормити, то ще щось. І постійно вона залишала заявку на евакуацію. Ми розуміємо, що деякі люди не можуть так швидко покинути свої домівки. На 20-й раз ми вже сказали: «Вибачте, але немає такого ресурсу».
Намагаємось увійти в ситуацію кожної людини, але, на жаль, ми не можемо робити такі речі. Я гадаю, більша частина людей похилого віку, вони не розуміють, що наша команда також може потрапити в якусь небезпеку. Ми їдемо туди, тому що ми знаємо як нам туди їхати і що нам робити, і ми розуміємо цей ризик.
– Що, на вашу думку, найважливіше для евакуйованих в перші дні?
– По-перше, людині потрібно розуміти, що з нею буде далі, які в неї є можливості, у яке житло вона може потрапити. Найголовніше, що людина повинна розуміти – благодійний сектор робить все, щоб допомогти. Це колосальна робота. Ніхто нікому нічого не повинен. Ні люди нам, ні ми людям. Але ми знаємо, що ми можемо допомагати і ми допомагаємо, чим можемо.
– На вашу думку, як можна покращити роботу транзитного центру у майбутньому?
– Запоріжжя – єдине місто, у якому працює транзитний центр, до якого немає ніяких зауважень з боку кластерів благодійного сектору і з боку інших транзитних центрів. Вони будуть брати приклад з нас. Тому що цей транзитний центр працює по зовсім іншій системі.
Якщо в інших транзитних центрах все робить благодійний сектор, то у Запоріжжі координує, керує і залучає свої ресурси держава. А благодійний сектор підсилює. Це так і повинно бути всюди. Для того ми і є, щоб допомагати людям, щоб підсилювати нашу державу. Щоб робити добрі справи.
– Що б ви побажали евакуйованим?
– Коли ми веземо людей за кордон, я кажу: «Наша мрія повернути вас назад додому».
Куди звертатися, якщо ви або ваші близькі, маєте бажання евакуюватися з прифронтових громад Запорізької області:
- Пошта БФ «Артак разом до мрії»: [email protected]
- Мобільний телефон: +38 (099) 359 21 15
- Безоплатний номер гарячої лінії: 0 800 33 50 37
📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням 👈