На початку лютого з прифронтової Комишувахи Запорізької області волонтери евакуювали понад сотню тварин. Серед них коти та собаки, яких роками доглядала місцева родина. Операцію проводили під ризиком обстрілів і атак дронів, а частину тварин довелося вивозити окремо – кількома машинами та з причепом.
Журналістка Inform.zp.ua поспілкувалась із власницею тварин пані Наталею та PR-менеджеркою зоозахисної організації UAnimals Ксенією Шепеленко про те, як відбувалася евакуація, що пережили люди й тварини та чому черга на порятунок із прифронтових громад лише зростає.
Чотири дні під загрозою обстрілів
«Евакуація тривала чотири дні – з 3 по 6 лютого. Частина тварин, яких ми змогли забрати з Комишувахи, жили на вулиці, частина – у людей в будинку. Люди, які про них дбали, забезпечували їм хороший догляд, але ситуація у місті стрімко погіршувалась, відбувались постійні обстріли, і перебувати там стало занадто небезпечно, тому люди вирішили евакуюватись разом зі своїми підопічними», – розповіла Ксенія Шепеленко.
Через складну безпекову ситуацію команда вирішила не заїжджати в селище великим евакуаційним бусом – він надто помітний. Замість цього звернулися по допомогу до місцевих волонтерів. Ті поступово, невеликими автівками підвозили тварин до точки виїзду, де їх пересаджували в транспорт UAnimals.
Так вдалося вивезти 80 тварин. З них 73 – за запитом однієї родини: 62 коти, 10 дорослих собак і одне цуценя. Ще сімох котів евакуювали за іншими зверненнями. Шість котів після виїзду доправили до ветеринарної клініки у Борисполі – згодом їх перевезуть до родини на Хмельниччині. Ще один кіт поїхав у притулок «Пегас» у Дніпропетровській області.
Як розповіли в організації, основний ризик – це життя і здоров’я евакуаційної команди. Автівки UAnimals за останній рік двічі потрапляли під обстріли. Водночас зволікати не можна: території, куди ще вчора можна було заїхати, сьогодні стають недоступними.
«Як можна одного взяти, а іншого залишити?»
Пані Наталя – корінна жителька Комишувахи. Тут жили її батьки, тут народилися діти, тут проходило її життя. До повномасштабної війни в родині було семеро котів, три собаки в батьківському домі та ще семеро котів у квартирі Наталі з чоловіком. Після перших обстрілів люди почали виїжджати, а тварини залишалися. Частину приносили сусіди, частину родина знаходила сама. З часом їх кількість лише збільшувалась.
У дворі її матері сім’я облаштувала утеплені котобудинки на місці колишніх господарських споруд. Стіни, підлога, стеля – все утеплене, з закритими вигулами. За останній рік родина навіть розширила простір – добудували ще один вигул. Про евакуацію думали давно, але остаточне рішення ухвалили 22 січня – після обстрілу, який зруйнував дім.
«Я прийшла з роботи та побачила зруйнований будинок. Вікон немає. Коли я зайшла в під’їзд у сусідній квартирі на майданчику напроти, яка зруйнована вщент, там лежав мій собака. Наляканий, певно, контужений, не знаю. Він на мене не реагував зовсім. Я його звідти витягла, швиденько віднесла до доньки. Будинок доньки був поруч. І побігла шукати своїх котів. Котів я, на щастя, познаходила всіх. Одну тільки довго шукала, три дні, але і її знайшла», – розповіла Наталя.
Дорога довжиною майже в добу
Евакуація тварин силами UAnimals була безкоштовною, але в транспорт помістилися не всі. Родині довелося наймати велику вантажну машину для речей і деяких тварин. У кузов завантажили майже 30 котів, будки, клітки, переноски, ковдри, лотки – усе, що роками облаштовували. Окремо їхали з причепом, який спеціально придбали й обладнали під перевезення.
Разом у дорогу вирушили кілька поколінь: пані Наталя з чоловіком, літня мама, донька з однорічною дитиною.
«Мали їхати 6-8 годин, а їхали майже добу. Відірвався фаркоп, пробили ми скат (автомобільна шина, покришка, яка встановлюється на обід колеса, – ред.) під час бортування, застрягли в снігу», – згадує жінка.
У Черкаському районі, в селі Сахнівка, розвантажити тварин і речі родині допомогли місцеві мешканці та волонтери. Тимчасовий прихисток надала сільська рада. Доньку із маленькою дитиною на перші дні прийняли небайдужі люди – щоб маля не перебувало в хаосі переїзду.
Життя після евакуації
Зараз родина з тваринами живе у Черкаській області, поступово облаштовує нові вигули та вольєри. Частину матеріалів уже закупили. Та найскладніше – стан здоров’я тварин. Перед виїздом за три дні стерилізували й кастрували близько 18 тварин. Операції, стрес, дорога – усе наклалося.
«Вони чхають, кашляють, як малі діти. Масово хворіють. Ми квокчимося біля них, лікуємо. Сподіваємося, що впораємося із цим усім, що викарабкаємося», – ділиться жінка.
Коти, які раніше жили в окремих приміщеннях, тепер разом у трьох кімнатах невеликого будинку. Частина досі ховається, боїться, адаптується.
«Дуже рада, що вони живі. Бо тоді, коли побачила наш зруйнований будинок, зрозуміла, що я можу когось втратити і не знайти. У мене була більша паніка не від того, як там моя швейна машинка, мої холодильники, мої меблі. Це взагалі було не важливо, взагалі. Було важливо, щоб я їх знайшла», – каже Наталя.
Черга на порятунок росте
В UAnimals наголошують: евакуація – це лише початок. Безпритульні тварини після виїзду проходять ветеринарний огляд, лікування, стерилізацію. Організація співпрацює з офіційно зареєстрованими притулками, підтримує їх кормами, ліками, допомагає облаштовувати інфраструктуру. Цю евакуацію повністю профінансували завдяки пожертвам – регулярним донатам і цільовим зборам.
Запитів на порятунок критично багато. Деякі люди чекають із листопада. Лінія фронту зміщується, і часу щоразу менше.
«Ми закликаємо людей, які перебувають у прифронтових громадах, планувати евакуацію завчасно, не відкладати звернення по допомогу до моменту, коли ситуація стає критично небезпечною», – підкреслюють в організації.
Пані Наталя ж мріє про одне – знайти для кожної тварини дім.
«Я ніколи не хотіла мати притулок, бо це дуже багато біди й горя. Це як дитячий будинок: усі нагодовані, наче всі одягнені, але вони нещасні. Я дуже мрію всім тваринам знайти будинки, родини».
📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням👈