Щороку 28 червня Україна відзначає День Конституції — важливе державне свято, яке нагадує про шлях країни до державності, демократії та верховенства права.
Журналісти Inform.zp.ua поспілкувалися з Віктором Дудукаловим — українським військовим, який нині захищає права і свободи людини, а також суверенітет і територіальну цілісність України.
Досьє: У 2008 році здобув юридичну освіту в Запорізькому юридичному інституті та технічну — в Запорізькій державній інженерній академії. У 2020 році отримав ступінь магістра з публічного управління в Національній академії державного управління при Президентові України.
З 2015 по 2019 рік очолював спочатку Чернігівську, а згодом Токмацьку райдержадміністрацію. У 2020-му кілька місяців працював помічником міського голови, а з грудня того ж року і дотепер — заступник голови Бердянської районної ради.
Після окупації Бердянська виїхав на підконтрольну Україні територію. Продовжив роботу і паралельно займався волонтерством. Наприкінці 2024 році мобілізувався до ЗСУ. Зараз чоловік служить у підрозділі протиповітряної оборони, охороняючи повітряний простір Запорізької та Дніпропетровської областей:
«Я потрапив у частину, де більшість військовослужбовців — з Бердянська. Мої земляки. Це саме та частина, по якій ще 24 лютого прилетіло в Бердянську, тобто яка прийняла один із перших ударів, зокрема і в межах Запорізької області.
Зараз я служу поруч із тими, кого знав раніше, і з тими, хто знав мене. Ми тримаємося разом — не лише як військовий підрозділ, а як справжня команда бердянців. І в нас часто є що згадати», — розповідає військовий.
Ми вирішили поговорити з ним про те, чи правильно українське суспільство розуміє, що таке Конституція, навіщо вона потрібна — і коли саме здатна нас захистити.
Конституція: історія народження Основного Закону
Конституцію України було ухвалено 28 червня 1996 року під час п’ятої сесії Верховної Ради України другого скликання. Цьому передував тривалий і складний процес. Протягом доби з 27 на 28 червня депутати працювали без перерви — саме тоді народжувався Основний Закон незалежної держави.
О 9:18 ранку за нього проголосували 315 народних депутатів — необхідна конституційна більшість.
Це була перша Конституція незалежної України — правовий акт, який закріпив суверенітет, територіальну цілісність, недоторканність державного кордону, поділ влади, а також фундаментальні права і свободи людини.
Цікаво, що Україна стала останньою з пострадянських країн, яка ухвалила нову Конституцію після розпаду СРСР. Проте це дало змогу врахувати помилки сусідів і закласти більш демократичні та правові засади.
До того ж День Конституції — єдине державне свято, яке закріплене безпосередньо в самій Конституції (Ст. 161 “День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України”).
«Прийняття Конституції супроводжувалося різними подіями — трохи скандальними, трохи веселими, трохи сумними. Але факт лишається фактом: до 1996 року Україна жила без Конституції.
І це виглядало доволі дивно, адже багато пострадянських країн ухвалили свої Основні закони раніше і вже активно ними користувалися. А ми — п’ять років не могли цього зробити. Це, на мій погляд, така наша українська специфіка: там, де двоє юристів — там три думки, а де двоє козаків — там три отамани.
Думаю, саме через це ми так довго йшли до ухвалення Конституції.
Але точно можу сказати: Конституція, ухвалена у 1996 році, — одна з найкращих. І вона такою залишається. Як професійний юрист, який викладав і цікавився цим питанням, можу підтвердити: багато досліджень свідчать, що українська Конституція є однією з найгуманніших і найбільш збалансованих серед світових конституцій. Це дійсно так», — розповідає Віктор Дудукалов.
Конституція — це основний закон держави, який має найвищу юридичну силу. Вона об’єднує норми, що визначають:
- основи державного ладу
- права, свободи й обов’язки людини і громадянина
- систему та принципи організації державної влади
- територіальну структуру держави
- діяльність органів місцевого самоврядування
Для українського народу Конституція — це не просто документ, а фундамент національного законодавства. Усі інші нормативно-правові акти мають відповідати її положенням.
Важливою рисою Конституції є її стабільність. Внести до неї зміни значно складніше, ніж до звичайних законів — для цього передбачено окрему, спеціальну процедуру. Це зроблено, щоб не допустити ситуацій, коли Конституція може співіснувати з законами, що їй суперечать. Захист Основного закону забезпечується і правовими механізмами — саме вони не дозволяють знецінити чи обійти його норми.
«Я б рекомендував кожному громадянину України хоча б раз знайти у собі сили й час прочитати Конституцію. І це справді правда: якби в Україні Основний закон виконувався на всі 100%, ми жили б значно заможніше й краще — навіть краще, ніж у багатьох країнах світу.
Сьогодні для мене особисто Конституція — це, зокрема, та її стаття, де перераховані адміністративно-територіальні одиниці, з яких складається Україна. Вибачте, не згадаю точний номер, але в ній чітко зазначено: Автономна Республіка Крим, місто Київ, місто Севастополь, а також усі області — Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська, Харківська, Сумська… Вся територія — до державного кордону.
І для мене сьогодні саме ця стаття — одна з найголовніших. Бо вона нагадує нам: Україна — єдина, цілісна і неподільна держава», — акцентує житель Бердянська.
Для довідки: Стаття 133 Конституції України визначає систему адміністративно-територіального устрою держави. До неї входять:
- Автономна Республіка Крим
- Області
- Райони
- Міста
- Райони в містах
- Селища
- Села
До складу України належать:
Автономна Республіка Крим, області: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська.
А також — міста зі спеціальним статусом: Київ і Севастополь.
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Текст Основного Закону містить основні конституційні положення України щодо прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. У ньому викладені фундаментальні принципи рівності, гідності, свободи, недоторканності особистості, права на життя, свободу слова, віросповідання, правовий захист, право на працю, соціальний захист, освіту, охорону здоров’я, житло, власність та підприємницьку діяльність. Також описані обов’язки громадян, зокрема захист Вітчизни, сплата податків і дотримання законів. Текст підкреслює, що права є невідчужуваними, не можуть бути незаконно обмежені, а гарантії їх захисту забезпечуються судами та державою. Особливу увагу приділено рівності прав, захисту вразливих категорій (жінок, дітей, національних меншин), а також свободі об’єднання і участі у політичному житті.
“Українське суспільство має працювати саме в тому напрямку, щоб статті Конституції були виконані.
Думаю, що йдеться не лише про право на безкоштовну медицину, землю, надра, право обирати та бути обраним, а також про функціонування правоохоронних органів, незалежність медіа, рівність людей незалежно від релігійних переконань тощо.
Усі ці норми є справді гуманними і дуже важливими. Найголовніше — життя і здоров’я громадян, вибачте за тавтологію, це найперше і найцінніше для України.
Саме ця норма — це максимальне досягнення, коли ми гарантуємо собі все, що прописано в Конституції. Але сьогодні потрібно починати з основ, з тих статей, які визначають склад адміністративних одиниць України”, — продовжив військовий.
Війна накладає свої корективи…
В тексті Розділу XIII є ключові статті Конституції України, що регламентують порядок внесення змін до Основного Закону. В ньому описано, хто може ініціювати законопроєкт про зміни (Президент або певна кількість депутатів), як проходить його схвалення у Верховній Раді (більшість або дві третини голосів), а також умови, за яких зміни можуть бути прийняті чи заборонені (захист прав людини, недопущення порушення суверенітету та територіальної цілісності, заборона змін у воєнний або надзвичайний стан). Також прописано, що для внесення певних змін потрібен всеукраїнський референдум, і що законопроєкт має отримати висновок Конституційного Суду.
Водночас Конституція як основний закон країни та гарант забезпечення і захисту цих прав і свобод, містить перелік прав, які не можуть обмежуватися навіть в період дії воєнного стану. Це передбачено статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63.
“По-перше, права і свободи та воєнний час — це не синоніми. Якщо ми вживаємо ці поняття в одному реченні, то завжди варто наголошувати: воєнний час передбачає менше прав і свобод. У цьому й полягає його суть.
Не говоритимемо зараз про якісь гострі кути в суспільстві, зосередьмося на простому. Право обирати та бути обраним — сьогодні його реально немає, бо воєнний стан забороняє проведення виборів. Так, точаться дискусії щодо Верховної Ради, яка вже шість років працює без перевиборів, і щодо інших суб’єктів — але цей момент уже є обмеженням наших прав.
Це вимога воєнного стану. Сьогодні вперше в історії — і, сподіваюся, востаннє — керівників міст не обирає народ, їх призначає держава. І вони виконують повноваження одразу трьох суб’єктів, передбачених Верховною Радою: міських голів, депутатів місцевих рад та виконкомів. Раніше ці функції виконували представники громади, обрані самими мешканцями. Сьогодні ж місцеву владу призначають примусово — такою є реальність воєнного часу.
Втім, більшість інших норм Конституції ніхто не скасовував. Конституція, як основний закон держави, містить базові принципи, на які мають орієнтуватися всі інші закони. Саме для цього вона існує — щоб забезпечувати верховенство права та визначати рамки, в яких мають діяти всі органи влади”, — наголошує Дудукалов.
Угода про надра та права
У ніч на 1 травня Україна та Сполучені Штати Америки підписали стратегічну угоду про створення Інвестиційного фонду відновлення та партнерства у сфері критичних корисних копалин.
Фонд стане спільною ініціативою обох держав із рівним розподілом участі — по 50% кожна. Кошти фонду інвестуватимуться виключно в Україну: у видобуток корисних копалин, нафту, газ, а також у інфраструктурні та переробні проєкти. Водночас повний контроль над надрами та ресурсами залишається за Україною, так само як і право визначати умови використання національних ресурсів.
На сайті Верховної Ради підписання цієї угоди назвали «великим кроком назустріч глибшій співпраці між двома країнами».
“Угода про надра зі Сполученими Штатами — це саме той випадок, коли варто було уважно подивитися на Конституцію.
Я не пригадую, щоб хтось детально аналізував конституційні норми, які регулюють це питання. А якщо справді заглибитись, стає очевидно: така угода в її нинішньому вигляді не може існувати. Адже щоб її підписали, потрібна уповноважена особа. А щоб таку особу уповноважити — необхідна правильна, юридично обґрунтована підготовка.
Надра розташовані на землі, яка має власника — незалежно від того, розвідані вони чи ні. Формально вони вже під кимось. І саме тут ми стикаємося з ключовою проблемою — чи відповідає цей процес Конституції.
Що ж до практичних аспектів — це вже не зовсім про Основний закон. Я не вважаю, що Конституція має бути ширмою, за якою можна приховати незаконний видобуток. Є чинне законодавство, є посадові особи, які мають відповідати за процеси. І саме вони повинні діяти в межах Конституції. Це — моя позиція”, — наголошує колишній посадовець.
Конституція України — моральний компас
Конституція визначає Україну як правову державу, що базується на принципах поваги до людини, верховенства права та дотримання закону. У ній закріплено суверенітет України над усією її територією, яка є недоторканною. Захист цього суверенітету та територіальної цілісності — найважливіша функція держави і справа всього українського народу.
Українці неодноразово доводили дієвість цієї норми на практиці, роками відстоюючи країну від російської агресії.
“Я вірю, що настане день, коли ми, принаймні всередині України, об’єднаємося всі разом і, умовно кажучи, сядемо за один стіл — нехай це буде стіл переговорів між собою. Можливо, за цим столом навіть буде самогонка — це неважливо. Головне, щоб суспільство було об’єднане навколо однієї мети.
Це мета — розквіт нашої держави, її відновлення, відбудова, перемога, деокупація всього, про що ми сьогодні мріємо.
І я дуже хочу, щоб кожен українець, який почує ці слова, відчув справжнє задоволення від того, як безвідмовно працює кожна норма Конституції — допиваючи коктейль на пляжі в українській Ялті в Криму, або влаштовуючись на роботу у Донецьку обласну державну адміністрацію, або купуючи каву в Старобільську на Луганщині.
Або просто їдучи Бердянською косою і замислюючись, яка красива наша країна і як тут чудово жити”, — на позитиві завершує розмову Віктор Дудукалов.
Нагадаємо, Inform.zp.ua поспілкувався із заступником голови Бердянської районної ради Віктором Дудукаловим, аби дізнатися про обстановку в місті та районі, поведінку окупантів та життя людей, яке контролюють росіяни третій рік поспіль.
📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням 👈