Головна » Економіка » Що відбувається з ринком праці в окупованому Бердянську — аналіз вакансій

Що відбувається з ринком праці в окупованому Бердянську — аналіз вакансій

Центр зайнятості в тимчасово окупованому Бердянську
Центр зайнятості в тимчасово окупованому Бердянську

До широкомасштабного вторгнення та окупації у лютому 2022 року Бердянськ залишався типовим приазовським містом із сезонною зайнятістю, розвиненим туристичним сектором та активним приватним бізнесом. Влітку економіка міста оживала: тисячі туристів, відпочиваючих приїжджали на море, забезпечуючи роботою місцевих мешканців – від рестораторів до орендодавців. У місті працювали українські банки, медині та освітні установи, державні служби. Трудова міграція здебільшого спрямовувалася до великих міст України або за кордон. Зміни, які принесла окупація, трансформували як ринок праці, так і саму структуру міста.

У тимчасово окупованому Бердянську зараз активно шукають працівників — десятки вакансій щодня з’являються на російських сайтах з працевлаштування. Найбільше пропозицій — у торгівлі, банках і на низькокваліфіковані роботи. При цьому частину вакансій закривають приїжджі з Росії, яких приваблюють вахтові зарплати та додаткові виплати.

На популярному в РФ сайті hh.ru щонайменше 50 вакансій формально розміщені для Бердянська. Роботу пропонують торговим представникам, менеджерам, кур’єрам, водіям і працівникам банків. Найбільш активними роботодавцями є російські банки — ВТБ і ПСБ, які давно працюють на тимчасово окупованих територіях. Також багато пропозицій надходить від приватних підприємців з Криму й Донбасу.

Зарплати: обіцяють до 120 тисяч гривень

Порт у Бердянську

Заробітні плати у вакансіях мають доволі великий розбіг – від 20 тисяч до 250 тисяч рублів (10 000 – 123 000 грн). Найбільше обіцяють за важку фізичну працю або роботу вахтовим методом:

  • слюсар механік – до 150 тис. руб. (79 000 грн);
  • водій категорії Е (вахта) – до 250 тис. руб. (132 000 грн);
  • інженер ПТО – до 220 тис. руб. (116 000 грн);
  • супервайзер торгових представників – 150 тис. руб (79 000 грн).

Для працівників банку, торгових менеджерів або консультантів заробітні плати коливаються в межах 70-120 тис. руб. (37 – 63 тис. грн.) При цьому значна частина вакансій вказує про виплати «на руки», що говорить або про неофіційне працевлаштування, або про бажання обійти податкову систему.

Медицина та освіта — майже відсутні

Попри дефіцит лікарів і вчителів, у відкритому доступі є лише кілька медичних вакансій. Освітніх — взагалі немає. Окупаційна влада натомість завозить кадри з Росії. Їм пропонують підвищені оклади, компенсації за житло і добові. Наприклад, лікарям платять по 8,5 тис. рублів (4,5 тис. грн.) на день і виплачують одноразову «підйомну» — 2 млн руб. (1,06 млн. грн.) за переїзд в Бердянськ.

За даними Радіо Свобода, у місті вже проживають сотні приїжджих з РФ — не лише медики чи чиновники, а й будівельники. Часто вони селяться в квартирах, які залишилися після депортованих українців.

Ярмарок вакансій для Бердянського морського порту в окупації

У чати місцевих — пошук офіціантів, кухарів і вантажників

Оголошення в бердянських Telegram-чатах підтверджують дефіцит кадрів у сфері послуг: шукають працівників ресторанів, барів, готелів, складів, будівельників і технічних спеціалістів. Зарплата за зміну — від 2 300 до 6 000 рублів (1200–3200 грн). Переважає сезонна зайнятість — з проживанням і харчуванням.

Робочі руки з Росії: не з ідеології, а за гроші

Попри те, що Росія – одна з найбагатших країн світу за запасами нафти, газу і золота – тисячі її громадян їдуть заробляти на тимчасово окуповані території України. Особливо активний рух спостерігається у південному напрямку – на Донбас, у Маріуполь та Бердянськ. Люди з глибинки Росії, лікарі, вчителі приїжджають на тимчасово окуповані землі не з ідеологічних міркувань, а заради грошей.

У Бердянську, як і в інших містах, окупаційна влада стикається з кадровим голодом. Особливо це помітно у сфері охорони здоров’я та державного управління. Бракує лікарів, комунальників та навіть суддів. На ці вакансії завозять росіян – часто за програмами вахтової зайнятості.

За кожен день роботи на окупованій території працівникам із РФ нараховують підвищені зарплати – фактично подвійні оклади, добові (від 8,5 тисяч рублів на день) і компенсації за оренду житла. Таким чином за місяць на ТОТ можна заробити понад 100 тисяч грн, що у 5-7 разів перевищує середню зарплату в російських регіонах (15-30 тис. грн.).

Бердянськ входить до переліку міст, де Росія впроваджує свою програму “Земський доктор” – надаючи медикам одноразову виплату у 2 млн грн. за переїзд. Проте фактично лікарів набирають за вахтовим методом – на місяць-два. 

Росія не просто закриває вакансії – вона цілеспрямовано заселяє Бердянськ і прилеглі міста своїми громадянами, створюючи базу лояльного населення. Люди приїжджають працювати – і лишаються. Привозять родини, оформлюють документи, отримують житло – іноді навіть в українських квартирах, господарів яких депортували або примусили виїхати. На кінець 2023 року у Бердянську вже проживали сотні новоприбулих з РФ, зокрема працівники так званих “державних установ”, будівельники та медики. 

Ремонтні роботи в тимчасово окупованому Бердянську

Окупований Бердянськ переживає глибоку трансформацію ринку під впливом російської адміністрації. З одного боку, місто формально залишається економічно активним – щодня з’являються нові вакансії, функціонує сфера послуг, торгівлі, логістики. З іншого – спостерігається дефіцит кваліфікованих кадрів у ключових галузях, як-от медицина, освіта. Вакансії часто заповнюють приїжджими з Росії, яких приваблюють високі зарплати, вахтові умови.

Ринок праці в Бердянську виконує не лише економічну, а й політичну функцію – через нього відбувається поступова заміна населення, посилюється залежність міста від російських інституцій та впроваджується нова соціальна структура, лояльна до окупаційного режиму.