Вчитель історії Олександр Горєлов викладає у Запорізькій гімназії №32 майже дев’ять років. Вночі він чергує в укритті, а вдень — допомагає учням усвідомити українську ідентичність і глибше зрозуміти історичні причини боротьби українського народу.
Журналістка Inform.zp.ua поспілкувался зі вчителем про вплив війни та російської пропаганди на дітей, важливість знання історії України та дистанційне навчання.
Змішаний формат навчання
У школі, де викладає Олександр, запровадили змішаний формат: тиждень — очне навчання в укритті, тиждень — дистанційне. Це дозволяє продовжувати урок навіть під час повітряної тривоги. Якщо сирена під час перерви — діти спускаються в укриття. Хтось із вчителів завжди там чергує.
Через обмеженість укриття школа навчається у дві зміни. Один тиждень навчаються учні середньої школи, інший — початкової. Близько шести класів одночасно перебувають в укритті. За словами вчителя, це значно краще, ніж повністю дистанційна форма. Він виділяє наступні переваги такого формату навчання:
- діти краще соціалізуються та налагоджують комунікацію одне з одним;
- діти краще засвоюють матеріал.
Деякі батьки не погоджуються на очне навчання, тому не всі класи виходять повністю. Частина учнів залишаються досі на дистанційному форматі. Через повітряні тривоги вчителю доводиться постійно коригувати програму. Уроки іноді перериваються або скасовуються. Якщо дитина вдома — все залежить від того, чи є можливість долучитись до онлайну з безпечного місця.
На думку вчителя, учні на дистанційному форматі «відстають» у навчальній програмі та соціалізації.
“Їм важче. Тому що очне навчання більш ефективне, ніж лише дистанційне. Важко дітям, батькам, вчителям. Всім важко під час дистанційки. Я класний керівник у восьмому класі. Діти вже вісім років разом навчаються, але налагодити минулу комунікацію змогли лише після виходу на змішане навчання”, – каже вчитель.
За словами педагога, зараз найскладніше для дітей — щотижня перелаштовуватись. Діти, які ходять до школи, розслабляються під час онлайну. А для тих, хто вчиться лише дистанційно, у кожного вчителя передбачено додаткові години для консультацій.
Вплив війни на дітей
Вчитель говорить, що повномасштабна війна дуже впливає на дітей. Щодня о 9:00 в школі проходить хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії росії. Спочатку було важко пояснити молодшим учням, що треба мовчки стояти, але поступово вони зрозуміли.
Особливо чутливо це сприймали учні 5–6 класів. Олександр розповідає, що окремо говорив із кількома хлопцями, які не могли стояти спокійно. Після цього проблема зникла.
“Війна травмувала абсолютно всіх дітей. Але градація цієї травми, вона у кожного різна. Є діти, які втратили батьків. А є ті, кого війна не торкнулася настільки сильно, вони цього можуть не розуміти. Спочатку дуже важко було дітям, особливо молодшим, пояснити, що треба стояти мовчки та вшановувати”, – розповідає вчитель.
Багатьом дітям важко зосередитися після обстрілів у Запоріжжі. Вони не висипаються, і втрачають інтерес до навчання. Але водночас молодь вже звикла до нової реальності й розуміють, що навчання необхідне, особливо для старшокласників.
Професійне зростання та вигорання
Олександр Горєлов працює у школі з 2016 року. За цей час він виріс як педагог. Він помічає, що його методи викладання покращилися. Вчитель став краще розуміти, де можна дати дітям відпочити, а де активізуватися. Однак через війну та змішану форму навчання педагог відчуває вигорання:
“Зараз я перевіряю купу письмових робіт, які робить ChatGPT. На це все витрачається час за комп’ютером. Це дуже важко, і це подвійне навантаження. Тому мені дистанційка не подобається. Я дуже люблю взаємодіяти з дітьми, дивитися в очі, жартувати з ними, щоб був живий урок. На дистанційці це важко, тому що більшість дітей працюють без камер”, – каже вчитель.
Як це викладати історію України для підлітків, які слухають російську музику?
За словами Олександра, російська пропаганда проникає до дітей через соцмережі та музику. Діти можуть слухати російських виконавців або повторювати пропагандистські фрази. У школі він робить зауваження учням, коли ті слухають російську музику:
“Я дітям кажу, якщо ви слухаєте якогось російського виконавця на платформі, типу Spotify, Apple Music, YouTube Music, ви монетизуєте їх. Таким чином ви платите за те, що у вас запускають шахед чи ракету. Ви є спонсором цього. Їм це не подобається”, – розповідає вчитель.
На думку історика, найбільше впливу на дитину має родина. Але навіть батьки не завжди можуть контролювати, який контент споживає дитина. Заборони лише провокують інтерес. За спостереженнями Олександра, діти не співвідносять, що слухання російської музики — це теж частина війни.
“Тобто зовсім немає співвідношення, що це одна і та сама нація. Це люди, які можуть підтримувати “СВО”. Діти навіть не можуть уявити, що треба перевірити, хто виконавець. Тому я намагаюся пояснити з точки зору історії, щоб вони бачили картину повністю. Я рекомендую зменшити кількість перегляду російськомовного контенту і, можливо, їм це допоможе”.
Олександр каже, що споживання російського контенту зараз може здаватися безпечним, але з часом воно формує погляди. Водночас зазначає: його колишні учні – зараз військові, які слухають російську музику, але боронять та люблять Україну.
Роль вчителя під час війни
За словами Олександра, сьогодні вчитель має давати не лише знання, а й психологічну підтримку. Адже, дітям так само важко, як і дорослим, а іноді — ще важче.
“Вчитель під час війни має підтримувати. Обов’язково треба створити на уроці ситуацію успіху, щоб дитина відчула себе щасливою. Якщо на уроці всі пригнічені, а вчитель кричить – дитина не буде отримувати позитивних емоцій”.
Вчитель вважає, що у школі мають навчити дітей вчитися. Просто сказати: “Запам’ятай: у 988 році хрестили Русь” — неефективно. Треба показати цінність знань. Олександр Сергійович переконаний, що розуміння історичних процесів допомагає пояснити, чому світ виглядає так, як сьогодні.
“Якби Трамп вчив історію світу, він би знав, що політика умиротворення агресора не працює”, – каже Олександр.
На виховних годинах вчитель часто згадує важливі постаті. Наприклад, для восьмикласників проводив окрему годину про військового Дмитра Коцюбайла за позивним “Да Вінчі”.
ЗНО чи НМТ: що краще?
Цьогоріч, як і в попередні роки за часів повномасштабного вторгнення, запорізькі випускники складатимуть національний мультипредметний тест (НМТ) з чотирьох предметів, серед яких українська мова, математика, історія України – обов’язкові.
Олександр зазначає, що критично ставиться до формату НМТ, адже він передбачає складання одразу чотирьох предметів. Це перевантажує дітей та додає зайвого стресу.
“Дітям важко, вони не роботи все ж таки. Їм потрібно десь зосередитися, десь відпочити, а перепочинок між двома предметами у них 20 хвилин. Цього мало. Я би все ж таки повертався до ЗНО. Дітям буде легше”, – зазначає вчитель.
Повернення до ЗНО (Зовнішнього незалежного оцінювання), на думку педагога, могло б бути доцільним в онлайн-форматі. Оскільки друковані зошити, у яких діти виконували тестування до війни, були дорогими.
Освітня платформа «Мрія»
Запоріжжя стало першим містом в Україні, яке приєднали до освітньої платформи “Мрія”. З квітня школа Олександра Сергійовича бере участь у пілотному проєкті. Вчитель вже відзначив декілька “плюсів” цієї платформи:
“Ця платформа поєднує вчителів, дітей та батьків. Тобто співпраця з батьками полегшується. Вони одразу можуть бачити, які оцінки дитина отримала, що їй задали. Плюс, там є певні цікавинки, наприклад, поставити оцінку олівцем”, – говорить Олександр Сергійович.
Якщо пілотний проєкт затвердять, вчителям можна буде відмовитися від окремої платформи Google Classroom. Оскільки в “Мрії” можна завантажувати всі необхідні матеріали.
Серед “мінусів” Олександр Сергійович назав технічні недоліки “Мрії”. Зокрема, її додаток не працює коректно на iPhone, а браузерна версія — нестабільна. Вчитель каже, що більше зможе сказати про її ефективність у вересні, коли завершиться пілот.
Про підручники історії України
У гімназії, де викладає Олександр, вже декілька років немає старшої школи. Однак, ми запитали думку вчителя щодо нового підручника для 11 класу, навколо якого виникли дискусії в соцмережах. Зокрема, історикиня Марія Воротило звернула увагу на відсутність критики влади та доречність висвітлення подій після 2022 року.
“На рахунок критики цього підручника, це дуже суб’єктивно. Чи критикували ми Януковича в підручниках? Яскравої критики Януковича не було. Були просто факти. Якщо взяти будь-який підручник, його можна розкласти на атоми і знайти недоліки. Але я б краще тему повномасштабного вторгнення висвітлював в контексті медіаграмотності для дітей, а не історії”, – каже вчитель.
На думку Олександра, оспівування чи надмірна критика влади — це політична пропаганда. У шкільних підручниках важливо зберігати фактологію і послідовність.
Стосовно підручників з історії для 5-9 класів, вчитель відмітив позитивну тенденцію: “Звідти повністю зникли російські наративи”.
Інтерес до історії у школярів
Найбільш зацікавлені в історії молодші школярі — п’ятикласники та шестикласники. Підлітків можна захопити, якщо провести сучасні паралелі або інтерактивні формати. Наприклад, одного разу Олександр Сергійович провів з восьмикласниками на уроці суд над Іваном Мазепою.
“У нас були адвокат, прокурор, присяжні та судді. Діти наводили свої аргументи. І один клас в мене його засудив, а інший – його правдив”, – згадує Олександр.
Це не обов’язкова частина шкільної програми, але вчитель вирішив провести цей формат, щоб зробити матеріал цікавішим для дітей.
Попри перебування деякої молоді у російському інфопросторі, вчитель помічає, що серед більшості дітей зростає інтерес до української мови і культури. Вони намагаються говорити українською, навіть ті, кому це складно. Деякі з його учнів пишуть вірші українською та надають перевагу вітчизняній літературі.
“Цікавість до українського збільшилася в порівнянні навіть з 2022 роком. Діти намагаються перейти і спілкуватися українською мовою. Тобто це показник того, що їм подобається українське”, – каже вчитель.
Фото надані героєм інтерв’ю
Авторка: Євгенія Казанцева
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.