Еліна Сєлємєнєва, 21-річна мешканка Запоріжжя, вже встигла побувати в понад 25 країнах світу і завоювати майже 100 нагород на змаганнях з карате. У 2024 році вона здобула бронзову медаль на чемпіонаті Європи в дорослій категорії.
Про травму ноги, підготовку до Євро та командний дух запорізька спортсменка розповіла Inform.zp.ua.
Перші кроки в карате та перші нагороди
Еліна Сєлємєнєва займається карате вже 10 років, для неї цей вид спорту став “коханням з першого погляду”. На першому тренуванні Еліна зрозуміла, що буде займатися карате та за цей час жодного разу не думала йти з рингу.
“Я з дитинства хотіла піти на якісь єдиноборства. Але батьки віддавали мене то на танці, то на волейбол. Одного разу зустріла свого друга, який йшов на тренування з карате. Разом почали, однак він вже не займається. А я змогла затриматись в карате”, – каже запорізька спортсменка.
Родина Еліни спочатку думала, що карате це тимчасове захоплення. А коли побачили жагу дівчини, то підтримували її на кожному етапі. Навіть молодша сестра перейняла в запорізької спортсменки цікавість до поєдинків та почала відвідувати заняття. Перше змагання в Еліни Сєлємєнєвої було в 12 років на обласному рівні. Тоді каратистка отримала срібну медаль та продовжила відточувати свої навички.
У 2018 році Еліна виборола свою першу золоту медаль в юнацькій лізі. Дівчина із захватом згадує про ті часи:
“В п’ятнадцять років я взяла медаль, стала першою. В мене тоді було дуже багато емоцій, я була собою задоволена. Це була сам перша медаль, ще й така велика”.
Про команду та спорт в Запоріжжі під час війни
Спорт в житті дівчини займає провідне місце, адже вона навчається в інституті на фізичному факультеті. Але заходити на пари через змагання часто не виходить, жартома Еліна каже: “Ну, як навчаюся…Скоріше зарахована”.
Коли спортсменка починала виступати на змаганнях, то відчувала постійне хвилювання. Однак згодом напруга зійшла майже нанівець, завдяки підтримці тренера та команди. Раніше спортсмени запорізького клубу “Karate Concordia” відзначали разом свята, влаштовувала посиденьки. Для Еліни її тренер та одноклубівці стали другою родиною, з якою вона підтримує спілкування й у звичайному житті.
“Ми з дівчатами можемо піти у вільний час в кіно або поїсти морозива. Раніше до повномасштабного вторгнення ми разом Новий рік святкували, дні народження. Зараз вже ми такого не практикуємо через війну. Тренер нас дуже підтримує. Наприклад, якщо у батьків немає грошей, щоб відправити дитину на змагання, то він може власним коштом допомогти. Якщо бачить, що спортсмен має прагнення, але не має можливості”, – каже Еліна.
На початку повномасштабного вторгнення тренер Еліни, Анатолій Михайленко відправив дівчину та її молодшу сестру спочатку до Львова. Їх прихистив тренер місцевого спортивного клубу, який також надав запоріжанкам житло. Згодом дівчата з іншими спортсменами перебралися до Польщі.
“Тренер відправив нас до Польщі в клуб “Олімп”, щоб ми там займалися та не втрачали форму. Ми пробули там чотири місяці, тренер відправив майже всю дорослукоманду в безпечне місце. В Польщі ми жили, продовжували тренування та їздили звідти на змагання”, – каже Еліна Сєлємєнєва.
Як проходять тренування чемпіонів
Після повернення з Польщі Еліна та її команда повернулися до звичного графіку тренувань. Запорізькі спортсмени тренуються з понеділка по суботу двічі на день. Зранку відбувається фізичне тренування зі штангами та іншими вправами, а ввечері відпрацьовують карате-техніки.
“П’ятниця та субота для мене найважчі дні, адже втома за тиждень назбиралася. В суботу на тренуваннях я вже ледь-ледь щось роблю”, – каже каратистка.
Щоб відновитися після тренувань спортсмени можуть сходити в сауну. Але частіше Еліна обирає провести час вдома, або за кавою в компанії друзів.
За словами запорізької спортсменки, карате – це відносно дорогий вид спорту. Самі змагання коштують багато, а з собою каратисти повинні взяти два види кімоно, дві екіпіровки (червона та синя), капи, пояси. Як пояснює Еліна Сєлємєнєва, на змаганнях спортсмени виступають з двох сторін: червоної та синьої. Залежно від того, як покаже сітка, каратист має одягнути екіпіровку відповідного кольору.
Також перед важливими змаганнями запорізька спортсменка може пильніше стежити за своїм харчуванням. За словами Еліни, жорстких заборон немає, але вона самостійно стежить, щоб не набрати ваги.
“Я можу їсти менше хлібобулочних виробів або солодощів. Зовсім без солодкого я не можу, тому просто їм його трохи менше. А так заборон в нас немає”, – каже вона.
Чемпіонат Європи та травма ноги
Чемпіонат Європи з карате 2024 проходив у Хорватії в місті Задар. Запорізька спортсменка в перший раз змагалася в дорослій лізі у категорії до 68 кг. Підготовка до чемпіонату Європи тривала місяць. На цьому турнірі Еліна взагалі не хвилювалася та почувалася впевнено:
“Я виходила, як на звичайне тренування. Такий емоційний стан для мене найкращий. Було важко тільки, коли в першому поєдинку рухалася по майданчику через стару травму ноги”.
Цю травму дівчина отримала на початку весни після того, як повернулася з прем’єр-ліги в Анталії. На тренуванні спортсмени перестрибували через бар’єри, під час стрибка Еліна не вдало стала на ногу.
“Вона там хруснула в мене, лікар сказав, що це надрив зв’язок. Я тоді тиждень взяла перерву від тренувань, тільки приходила дивитись. А потім потроху почала займатися. Я думала, що вже все в порядку. Але як показала практика, нога загоїлася не до кінця”, – каже Еліна.
Попри травму, Еліна Сєлємєнєва виграла бронзову нагороду в поєдинку з представницею Боснії та Герцеговини. Однак в поєдинку за вихід у фінал чемпіонату запорізька каратистка поступилася спортсменці зі Швейцарії. Раніше вони вже зустрічалися на поєдинках, попередні чотири рази Еліна здобувала перемогу.
“Але на жаль, в цей раз було менше в мене маневру через травму ноги. А ця спортсменка любить побігати, тому за нею треба слідкувати. Ну так і поступилася їй 1:0”, – каже запорізька чемпіонка.
В карате є два напрями, в яких спортсмени можуть демонструвати свої вміння: ката та куміте. В першому випадку учасники змагань показують техніку без противника, аля “бій з тінню”. А в другому випадку це саме поєдинок з іншим спортсменом. Еліна обирає для себе куміте та вважає, що цей напрям більш захопливий.
Також Еліна розповіла, що за чемпіонат Європи грошову винагороду спортсменам не дають. Фінансову підтримку може надати Міністерство молоді та спорту України у вигляді стипендій для молоді та зарплатні для дорослих спортсменів. Проте запорізька чемпіонка каже, що після повномасштабного вторгнення стало важко отримати таку підтримку.
“Після початку вторгнення скасували президентську стипендію для молоді, принаймні в карате. Видають тільки за Всесвітні ігри, наскільки я знаю”, – каже Еліна.
Не поєдинками єдиними: робота тренером для дітей
Своїм досвідом Еліна Сєлємєнєва також ділиться з молодшим поколінням спортсменів. Ще під час навчання в школі 16-річна каратистка почала працювати тренером для дітей.
“Маленькі діти набагато краще тебе слухають, ніж підлітки. Їм один раз сказав і вони заспокоїлися. Якщо в дітей не виходить щось на тренуванні, то я кажу, що нічого страшного, бо це лише навчання. До кожної дитини свій підхід, я знаю, хто і чому може плакати”, – каже запорізька спортсменка.
Для учасників клубу проводять атестації, де вони складають іспити на кольорові пояси, які визначають вміння спортсменів. В карате найкращим поясом заведено вважати чорний. Водночас, на думку Еліни, що одержання поясів є більш цікавим для юних каратистів.
“Насправді я не маю чорного пояса, в мене – бордовий. Казали, до речі, що за чемпіонати Європи можуть дати перший дан (ред. рівень майтерності в карте) – чорний пояс. Але ні сертифіката, ні пояса в мене немає. Та я цим дуже й не переймаюся”, – каже Еліна.
На таких атестаціях спортсменів перевіряють за такими показниками: техніка, фізична підготовка та знання теорії. В карате також є базові знання, якими має володіти майбутній чемпіон:
- правила поведінки в залі;
- рахувати японською мовою;
- знати правила карате;
- знати назви поясів;
- знати назви ударів тощо.
Також серед важливих знань для юних каратистів є система штрафів на змаганнях. Покарання можуть застосовувати, якщо спортсмен вийшов за лінію, не веде бій, симулює тощо.
Мрія про Олімпійські ігри та плани на майбутнє
Мрією запорізької каратистки було взяти участь в Літніх Олімпійських іграх, які пройдуть в цьому році в Парижі. Однак плани змінилися, тому найближча ціль – Всесвітні ігри.
“Нам сказали, що наш вид спорту не буде брати участь ні на Олімпіаді в Парижі у 2024 році, ні в Лос-Анджелесі у 2028 році. То плани трішки змінилися. Далі за значущістю йдуть Всесвітні ігри, чемпіонат Світу. Я вважаю, що треба ставити найвищі цілі для себе та потрошку до неї йти”, – каже Еліна Сєлємєнєва.
Своїх противників Еліна не боїться. Каратистка вважає, що до кожного спортсмена можна знайти свою стратегію шляхом вивчення їх помилок.
“Раніше ми дивилися попередні бої наших противників та вивчали їхню техніку. Проте зараз тренер каже нам відмовитися від цього. Адже під час змагання ми й так бачимо їхні дії”, – каже вона.
На думку Еліни Сєлємєнєвої, спорт додав їй впевненості у собі, яка підштовхує розвиватися далі. З посмішкою дівчина каже, що головне в карате – слухатися тренера.
“Якщо спортсмен хоче перемагати, йому все одно потрібна команда. Сам він не впорається, навіть якщо це єдиноборства. Як у футболі, баскетболі, так і в карате, є командна робота. Без якої чогось досягнути буде дуже важко”, – каже Еліна.
Всі фотографії надані героїнею матеріалу з її особистого архіву
Раніше ми писали про тренера Еліни Сєлємєнєвої та президента Запорізької обласної федерації карате Анатолія Михайленка, який рамках благодійного марафону на підтримку ЗСУ пробіг 70 км від Запоріжжя до Дніпра.
