Цього року, 9 грудня, ми відзначаємо 30 років дипломатичних відносин між Євросоюзом та Україною.
За ці три десятиліття ми разом пройшли неймовірний шлях: від Угоди про партнерство та співробітництво у 1994 році до Угоди про асоціацію 2014 року; запровадили безвізовий режим; створили поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі; Україна отримала статус країни-кандидатки; та, нарешті, нещодавно Європейська комісія рекомендувала розпочати переговори про вступ України до ЄС.
За ці 30 років Україна пережила дві революції, й обидві були пов’язані з вашим європейським вибором.
Увесь світ став свідком непереборної жаги України до свободи та демократії. І сьогодні Україні знову доводиться відбивати чергову жорстоку спробу Росії підкорити її. Безглузда загарбницька війна, звірства, руйнування; війна, яка також підриває глобальну безпеку та стабільність.
Упродовж цих 30 років ЄС безупинно підтримував Україну – і коли Віктор Янукович хотів відмовитися від Угоди про асоціацію, і коли Владімір Путін фантазував про російських окупантів, які пройдуть парадом у Києві.
Наші відносини багато чого пережили.
Не завжди було зрозуміло, куди приведе вас цей шлях.
Однак події останнього десятиліття безпомилково вказують, що наша спільна мета – ще тісніше об’єднатися та, зрештою, жити під одним дахом Європейського Союзу.
Задля цієї мети ЄС всю дорогу супроводжував Україну, впроваджуючи незліченну кількість проєктів, інвестицій і, що важливо, підтримуючи ключові реформи.
Від часів Помаранчевої революції ми підтримували реформування України у питаннях децентралізації, системної боротьби з корупцією, судової реформи і реформи поліції, банківської реформи та новий підхід до державного управління тощо. Ці грандіозні реформи зрештою допомогли модернізувати країну та зробити суспільство стійкішим.
Вони допомогли Україні значно просунутися вперед на шляху євроінтеграції.
Та ключовою складовою, що зробила ці реформи успішними, був народ та громадянське суспільство України.
Ваше громадянське суспільство тримало оборону під час Революції гідності та у перших рядах підтримало захисників України. Ваше громадянське суспільство на рівні з урядом є партнером Євросоюзу, ми з ним співпрацюємо і маємо честь підтримувати.
Наші відносини змінилися не лише політично. Угода про асоціацію та поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі зробили ЄС основним торговельним партнером України, а загальний обсяг торгівлі подвоївся.
Повномасштабне вторгнення Росії також не могло зупинити наше партнерство. “Шляхи солідарності”, створені в середині 2022 року, щоби подолати російську блокаду Чорного моря – основний експортний напрямок для України, стали порятунком для ваших експортерів. Наразі “шляхами солідарності” вдалося експортувати 102 млн тонн товарів, що також допомогло Україні й надалі годувати світ, а українська агропродукція досягла найбільш вразливих країн.
Так, наша спільна подорож не завжди була легкою.
І попереду ще довгий шлях, але Європа сьогодні стоїть пліч-о-пліч з Україною. У моїх інтерв’ю за останні місяці мене найчастіше запитували, чи серйозно Євросоюз налаштований на те, щоб дозволити Україні приєднатися. А ще – про те, що європейці насправді думають про українців за нинішніх умов. Між тим ЄС десятиліттями доводив, що вміє зростати й адаптуватися і завжди виходить з цього сильнішим. Це є в самій його сутності.
І так само сильнішими ставали країни, які приєдналися до сім’ї ЄС.
Це сталося і з моєю рідною Словаччиною, яка приєдналася до ЄС у травні 2004 року разом із дев’ятьма іншими країнами. Нам тоді також довелося впроваджувати фундаментальні реформи нашого суспільства, економіки та інституцій. Але зрештою ми стали новими членами, більшого, більш розмаїтого та сильнішого Союзу.
Між тим зміни чекають не лише на Україну.
Ваш вступ багато у чому змінить також сам Євросоюз.
Але, зрештою, розширення ЄС принесе обом сторонам більше можливостей, аніж ризиків.
Громадяни Європи знають це, оскільки їхня підтримка України та українців залишається сильною. Згідно з даними Євробарометра за вересень, 86% громадян ЄС схвалюють те, щоб ЄС продовжував надавати Україні гуманітарну допомогу, 71% підтримують введення економічних санкцій проти Росії. Близько двох третин європейців виступають за євроінтеграцію України.
Що стало для мене справді відчутним за ті кілька місяців, що я прожила в Україні – то це стійкість і рішучість її людей.
Українці не відмовляться від своєї свободи, якою б виснажливою не була ситуація. Велика війна триває вже 653 дні. Українці сумують за втраченими життями синів і батьків, матерів і дочок, друзів і відважних земляків, які пішли воювати проти російського агресора.
Європейський Союз є проєктом миру та процвітання на нашому континенті. Це мета, яку ми поділяємо з Україною, і завдячуючи саме цій спільній меті, ми підтримуємо Україну в цій війні. Я не можу не погодитися з високим представником ЄС із зовнішньої і безпекової політики та віцепрезидентом Єврокомісії Жозепом Боррелем, коли він говорить: “Найпотужніше зобов’язання безпеки, яке ЄС як невійськовий альянс може дати Україні – це членство в Євросоюзі”.
Україна проводить глибокі реформи, протидіючи російській навалі. Борючись за своє національне виживання, Україна є стійкою державою. Її органи влади функціонують.
І хоча вона зараз недосконала – але вона прагне до модернізації, демократії, процвітання і передусім миру. Це демократія, яка здатна захистити себе, водночас приймаючи необхідну підтримку від друзів.
Нам потрібно продовжувати підтримувати прогрес України як європейської демократії, яка має міцне коріння в європейських цінностях і принципах.
Одного дня Україна стане членом Європейського Союзу.
Не тому, що я це пишу. Не тому, що так говорять наші політичні лідери.
Це станеться завдяки рішучості, реформам та вибору, який зробив народ України.
Можу запевнити вас, від імені всього колективу представництва Європейського Союзу в Україні, що ми продовжуватимемо працювати над досягненням цієї мети.
Слава Україні!
Зі статті Катаріна Матернова
посла Євросоюзу в Україні виданню Євпропейська правда
