Україна вже понад рік живе у стані повномасштабної війни. На самому її початку більшість не задумувалася про шкоду пластика, коли щодня гинули люди. Наше життя вже точно не буде таким, як раніше. Та є звички, які мають залишитися з нами й після війни – екологічні.
Чому це зараз важливо для суспільства, та що може зробити кожен з нас, аби мати чисте повітря й воду. Inform.zp.ua поспілкувався з головою громадської організації “Екосенс” Тетяною Жавжаровою.
— На Вашу думку, чи вже “на часі” порушувати екологічні проблеми, боротися за чисте довкілля під час війни?
— Якраз добре Ви сказали, що в перші дні війни було, на Вашу думку, не до екологічних звичок. Але як тільки захопили Запорізьку атомну електростанцію, і стали з’являтися новини про можливість радіаційної загрози, то людям дуже швидко стало знову до екології. Тому що екологічна безпека – це все-таки базова річ для безпеки людей. Не краще загинути від бомби, аніж від хімічного забруднення, чи від радіаційної загрози, чи поступово гинути від брудної води. Бо довкілля під час війни також є важливим, довели наші спостереження.
Саме під час війни для людей стала важливою радіаційна та хімічна безпека – те, на що до війни було чимось далеким. Зокрема, ми в Запоріжжі звикли говорити про промислове забруднення, про забруднення довкілля підприємствами чи автотранспортом. І навіть звикли до того, що це є, не дуже на нас впливає, хоча неприємно. Але саме під час війни, коли захопили Запорізьку атомну електростанцію, то запоріжці, а також мешканці інших міст навколо атомних електростанцій, дуже турбувалися про п ризик радіаційного випромінювання. Коли захопили Чорнобильську АЕС, то знову зріс інтерес людей до моніторингу довкілля. І з’явилися нові сервіси, які допомагають людям стежити за тим, що відбувається. І особисто для мене, і для багатьох запоріжців важливою екологічною звичкою стало щоденне простежування, чи все безпечно. Це зараз зробити дуже просто: є карта EcoCity, на якій дані моніторингу забруднення повітря, радіаційного забруднення, хімічного забруднення по всій Україні подаються онлайн. З’явився спеціальний сервіс для тих, кому зручно дивитися все в телефоні, в телеграмі. Коли ми читаємо новини, то тут же в телеграмі можна відкрити бот Radiation and Smog Alarm, і перевірити, що відбувається. Так само, як ми очікуємо сповіщень про повітряну тривогу, так само можна отримувати сповіщення про забруднення довкілля. Це дуже корисна звичка під час війни, погодьтеся.
— Що зараз робити із сортуванням сміття? Чи залишається воно актуальним?
Якраз під час війни ми зрозуміли, що ті відходи, які ми раніше думали віднести в сміття, чи здати, стали дуже корисними. Згадаймо про постійні збори металевих бляшанок для виготовлення окопних свічок. Це ті відходи, які мало кому були потрібні до війни і стали цінною річчю зараз. Згадаймо старий вживаний одяг, особливо зелених та коричневих кольорів, який зараз дуже потрібен, для того щоб робити маскувальні сітки. Виходить, що війна принесла додаткові загрози, але й показала екологічні можливості, такі як: створити нові сервіси, можливість відходи перетворити на цінні речі або одяг віддати тим, кому він потрібен. Дуже важливо пам’ятати, що коли ми опинилися перед загрозою блекауту, або по кілька днів сиділи без електроенергії, то зрозуміли, що заощаджувати не так і важко. Що можна не цілий будинок, не цілу квартиру освітлювати, а одну кімнату. Виявилося, не так і важко прийняти душ, а не ванну, щоб заощадити воду. Цікаво, що зараз є в усіх відділеннях “Укрпошти” є дуже багато невикористаних українцями енергоощадних лампочок, які вони поки що не поміняли. Знаєте про цю можливість?
— Так, це акція така всеукраїнська була. Євросоюз нам фінансування виділив, щоб українці могли замінити свої старі лампи на енергоощадні.
— І досі у відділеннях “Укрпошти” можна поміняти ці лампи! ! Також можна, коли люди вночі прокидаються від тривоги, сидять в коридорі, робити таку корисну звичку, як увімкнути пральну чи посудомийну машину, наприклад.. Бо вночі ми менше створюємо навантаження на енергетичну систему, коли використовуємо електроенергію. Це теж може бути звичкою, яку лишить за собою війна, коли ми більш будемо ставитися до ресурсів, які у нас є.
— Які ще екологічні звички ви порадили б мати людям, або тренд на які речі утворився під час війни?
— Також ми розуміємо, що коли переходили на віддалену роботу, або ми навіть з Вами розмовляємо не особисто, а через інтернет-зв’язок, то ми можемо менше користуватися речами, які нам здавалися потрібними. Не ходячи в офіс, можемо обійтися без стаканчиків кави, без продуктів в обгортках чи пакетиках, які ми з собою носили для того, щоб чимось харчуватися на роботі. Навіть багато хто припинив купувати зайвий одяг і робити додаткове навантаження на систему виробництва та утилізації. Це ті екозвички, які мають залишитися і після війни, на мою думку.
Але поки війна триває, є інші можливості щось змінювати й робити. Буквально вчора моя перукарка прислала мені фото клумб, які вона зробила біля свого багатоповерхового будинку. До цього знайома, також журналістка, показувала фото, де вона доглядає за деревами, знову ж таки – біля будинків. Ці люди, які втратили можливість їздити на дачі, або раніше їздили в село й садили городину, весною відчувають потребу якогось єднання з природою. І для цих людей місто також має такі можливості, як зробити клумбу, піти на толоку у парк, або сквер, який є біля вас. Все-таки у Запоріжжі є декілька річок, на берегах яких люди прогулюються, є стежки. Ці місця дуже захаращені, засмічені стихійними звалищами. То є можливість зараз, поки є трохи вільного часу, не всі працюють, зробити щось корисне для свого міста і для природи, і для себе, щоб гуляти в більш приємних чистих місцях. І в результаті отримувати більш чисте повітря й більш чисту воду.
— До речі, міська влада Запоріжжя закликає долучатися місцеве населення до толоки, яка відбудеться з 23 квітня по 24 травня, вона триватиме понад місяць. І зараз місто причепурюють до Великодня, Великодніх свят, тому запрошуємо запоріжців долучатися до таких громадських ініціатив.
Дякуємо пані Тетяні за поради екозвичок, які треба повертати, або ж втілювати людям, які раніше про це не думали, або хотіли б зробити, але не знали, як правильно.
— Я сподіваюся, що війна нам не завадить піклуватися про довкілля, про людей, бо ми тепер стали більше цінувати те, що в нас було, і те, що в нас є, попри намагання “сусідів” у нас все це забрати.
Повну версію розмови слухайте за посиланням на SoundСloud:
Також читайте про те, які екозвички варто повернути у своє життя.
