А ви знали, що ДніпроГЕС відбудували татари? Навіть сьогодні на розі проспекту Металургів та вулиці Хмельницького існує татарський квартал. Його назвали так, бо після депортації, ешелон татар завезли до Запоріжжя. Їх розмістили на вулиці Богдана Хмельницького у недобудованому до війни кварталі. Татари добудували квартал, зробили деякі національні прикраси: форми вікон, балконів. Після чого це місце отримало назву “татарський квартал”.
18 травня – знаковий день в історії Криму. 18 травня 1918 р. за умов німецької окупації Криму на засіданні Курултаю ухвалено рішення про відновлення на півострові незалежної держави.
Учасники Першого Курултаю в Ханському палаці в Бахчисараї. Грудень 1917 р.
Під час німецько-радянської війни, 1944-го року людей тринадцяти націй Сталін призначив «ворогами народу» й депортував. Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу (детатаризації Криму) стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 сс «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами, – розповідає відома дослідниця Ганна Черкаська.
За період із третьої години ночі 18 травня 1944 р. до 16:00 20-го травня близько 200 тис. представників кримськотатарського народу (з яких упродовж першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб), тобто фактично всіх, вивезли з Криму для поселення у віддалених районах Середньої Азії, Приуралля й Верхнього Поволжя (нібито за «зраду» під час війни). На збори давалося не більше 30 хвилин, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, побутовий інвентар. Більшість майна конфісковувалася державою. Депортованих направили на спецпоселення до Узбекистану, до ГУЛАГу, для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну. У Запоріжжі – для відбудови Дніпрогесу (і сьогодні на розі пр. Металургів – вул. Хмельницького існує татарський квартал).
За словами Ганни Черкаської, одразу ж у Криму почалася детатаризація: таблички з німецькими назвами замінили російськими («Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск»). Інтенсивно заселяли півострів, особливо військовими, які мали йти у відставку. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилося майже в 10 разів.
Читайте также: В Запорожской области ликвидировали группировку осведомителей российских спецслужб (ВИДЕО)
Депортація кримських татар, здійснена підрозділами НКВС
Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму.
Усі представники депортованих народів отримували сірий, а не кольору хакі паспорт, у графі військовозобов’язаний писали: позбавлений права захищати Батьківщину.
