Мы в соцсетях
INFORM.ZP.UA – это информационный портал и сайт новостей города Запорожья. Каждый день мы рассказываем главные и свежие новости политики, экономики, культуры, криминал, происшествия, спорта Запорожья и Украины. Фото и видео репортажи за сегодня. Онлайн актуальные и последние новости Запорожья и Запорожской области за день. Информация и персоны Запорожья. INFORM.ZP.UA публикует статьи запорожских журналистов, расследования и честную аналитику. Мы очень ценим наших читателей и отбираем и размещаем для них самую важную информацию о событиях города Запорожья и области.
----:--
Мы в соцсетях
Головна » Без категорії » Президент України вирішив не йти по червоній доріжці на саміті в Брюселі

Президент України вирішив не йти по червоній доріжці на саміті в Брюселі

Президент України вирішив не йти по червоній доріжці на саміті в Брюселі

Про присутність на саміті Петра Порошенка журналісти знають лише теоретично, поки його ніхто не бачив. По червоній доріжці він не проходив, з пресою на разі не спілкувався

Історичним Брюсельський саміт для України не стане: перспективи на членство і ЄС не дадуть, Росію не визнають країною агресором, “План Маршала” не підтримають.

Про це стало відомо вчора в ході брифінгів офіційних осіб проекту Східне партнерство. Українська сторона не виконала всіх зобов’язань, а тому не може розраховувати на новий етап у стосунках з Європейським Союзом. Зокрема, найбільше претензій висловлюють до процедури е-декларування, яка мала стати одним з найважливіших етапів у боротьбі з корупцією. Протягом року чиновники заповнювали декларації, на цьому рівні все  зупинилося. Їх не аналізують і до відповідальності не притягують, що є неприпустимим у розвитку відносин з ЄС.

Серед основних прохань з боку української влади було переведеня України у статус такої, яка притендує на членство в ЄС. Проти задоволення цього пункту виступили лідери кількох країн челенів ЄС, зокрема  Німеччини та Голландії.

“Лідери країн членів ЄС в принципі поки не готові розглядати можливість членства в Європейсьому Союзі  будь-якої з шести країн Східного партнерства. Заглиблюватися  на схід можна і треба, але обіцяти додаткові перспективи поки зарано. З іншого боку є чітке визначення того, що будь-яка країна Європи може стати членом ЄС, але виключно за умов виконання усіх вимог. Поки такої країни немає, а тому говорити немає про що”  – такою є позиція офіційних осіб проекту  Східне партнерство.

Стосовно визнання Росії країною агресором позиція така: – Росія не входить до числа країн Східного партнерства, а тому приділяти їй увагу на саміті не є доцільним. Подібні конфліктні ситуації вирішуються на зовсім інших рівнях. В України є окремі можливості у досягненні необхідних їй рішень. Стосовно “плану Маршала” зовертають нашу увагу на те, що ЄС і так у досить великій мірі виділяє кошти на підвищення рівня України та забезпечення покращення умов для українців.

Серед позитивних моментів – збільшення експорту українських товарів

З позитивних моментів називають те, що Україна збільшила експорт своїх товарів у країни ЄС на 20%, товари є якісними і по ціні конкурентно спроможними.  Європейці висловлюють очікування на розвиток відносин у сфері торгівлі. Закликають українську владу триматися в тонусі і ставити для себе нові задачі. Після пройдених етапів, на думку спікерів брифінгу, українська сторона розслабилася і втратила мотивацію, це загальмувало процес виконання домовленостей.

Прямо зараз проходить засідання лідерів країн ЄС, де очевидно будуть прийняті рішення про підтримку країн Східного партрнерства у цифровій сфері – забезпечення низьких трифів у роумінгу для кращої комунікації між громадянами країн. Підтримка освіти, зокрема старт роботи окремих шкіл для розвитку молоді. Затвердять інфраструктурну підтримку для будівництва доріг та аеропортів , а також налагодження транспортної комунікації.

На жаль Україна, після саміту скоріш за все отримає негативні для себе результати. Зокрема лідер Угорщини наполягає на вимозі до України припинити утиски національних меншин. Мова йде про нещодавні рішення Президента України стосовно української мови навчання у школах національних менших.