Минуло три роки з моменту однієї з найбільших техногенних катастроф сучасної історії – підриву греблі Каховської ГЕС російськими окупаційними військами в ніч на 6 червня 2023 року. Цей акт екоциду змінив географію, клімат та економічний ландшафт Запорізького регіону, створивши довгострокові виклики, з якими область змушена боротися в умовах повномасштабної війни.
Від «Великого Лугу» до рукотворного моря: історія створення Каховського водосховища
Каховська ГЕС імені П. С. Непорожнього, що була нижньою сходинкою Дніпровського каскаду, мала коротку, але драматичну історію. Будівництво гідровузла розпочалося у вересні 1950 року за постановою Ради Міністрів СРСР. Об’єкт будували силами управління «Дніпробуд» як одну з «великих будов комунізму». У червні 1955 року почали монтаж першої турбіни, а 18 жовтня того ж року вона була введена в експлуатацію – цей день вважається датою народження станції. 13 жовтня 1956 року запрацював останній, шостий гідроагрегат, а 19 жовтня 1959 року об’єкт прийняли у промислову експлуатацію.
Створення водосховища площею 2155 кв. км стерло з карти унікальний природний край – Великий Луг, де розташовувалися шість із восьми Запорізьких Січей. Протягом майже 70 років (1956–2023) водосховище було фундаментом економіки півдня України, забезпечуючи роботу Північнокримського та Каховського магістральних каналів.
Підрив Каховської ГЕС: акт екоциду та воєнний злочин
В ніч на 6 червня 2023 року, приблизно о 02:50, російські окупаційні війська, що контролювали станцію від перших днів повномасштабного вторгнення, здійснили підрив машинного залу та греблі Каховської ГЕС. Цей міжнародний злочин став результатом цілеспрямованого закладання великої кількості вибухівки всередині технічних приміщень, доступ до яких мали лише російські військові та персонал під їхнім наглядом. Окупанти заздалегідь підготували ґрунт для катастрофи: протягом усієї весни 2023 року вони тримали закритими засувки на станції, штучно накопичуючи величезні обсяги води. Коли ж у ніч на 6 червня вони підірвали машинний зал, цей накопичений ресурс значно посилив гідродинамічний удар. Саме цей розрахунок на максимальний ефект перетворив руйнування греблі на масштабну катастрофу, яка миттєво знищила енергетичну інфраструктуру та залишила без води цілі райони на півдні України.
Наслідки вибуху миттєво стали катастрофою: величезна хвиля води ринула вниз за течією, затоплюючи десятки населених пунктів. Це призвело до трагічної загибелі людей, знищення природи та руйнування тисяч домівок. Ця трагедія охопила 80 населених пунктів, переважна більшість з яких знаходилися на лівобережжі Херсонщини. Стихія, спричинена терактом, затопила 620 квадратних кілометрів території в чотирьох областях – Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській, – залишивши без даху над головою близько ста тисяч жителів. Хоча окупаційна адміністрація намагалася мінімізувати масштаби лиха, розслідування міжнародних агенцій, зокрема АР, вказують на значно страшніші наслідки: за їхніми даними, кількість загиблих обчислюється сотнями. Офіційно підтверджені дані лише з правобережної частини Херсонщини налічують 32 загиблих, 28 постраждалих та 39 зниклих безвісти. Окрім непоправних людських втрат, екологічна та інфраструктурна шкода, завдана Україні країною-агресором, оцінюється у приблизно 1,5 мільярда доларів США. Окрім безпосередньої руйнації греблі, цей теракт спричинив падіння рівня води у водосховищі до критичних позначок, що зробило неможливою подальшу роботу гідроелектростанції та перервало постачання води до Північнокримського каналу, систем меліорації та промислових вузлів. Міндовкілля визнало знищення Каховської ГЕС актом екоциду, адже воно призвело до безповоротних змін у навколишньому середовищі, зокрема до відновлення Великого Лугу. І найближчим часом кількість видів рослин буде тільки зростати, каже біолог Павло Олійник:
«Ліс буде трошки самопроріджуватися, але кількість видів, напевно, буде зростати ще якийсь певний час. Як довго – не відомо. І чому важливі ці території для збереження без затоплення, адже це як велика природна лабораторія, яка буде давати знання людству про те, як відроджуються екосистеми наново. Швидше за все, тут відродиться плавневий ліс зі своїм великим біорізноманіттям».
Екологічні наслідки: зміна природного балансу регіону
Три роки після підриву Каховської ГЕС показали, що екологічні зміни не обмежилися лише фактом зникнення водосховища. На місці водосховища земля почала перетворюватися на пустелю, а повітря й ґрунт стають токсичними через хімічні забруднення. Коли вода відступила, на поверхні залишився бруд, який десятиліттями вбирав у себе промислові відходи, пестициди та залишки добрив. У перші місяці після катастрофи відбулася масова загибель риби та інших водних організмів, що призвело до розмноження шкідливих бактерій, тому вода стала токсичною.
«Там більше не буде риби, ми втратимо безхребетних, молюсків, ракоподібних, це величезні збитки. Ми повернемося до 1950 року. За часи існування водосховища там відбулася адаптація екосистеми до нових умов, тепер вона регресує до умов попередніх. Це стрес для екосистеми», — сказав еколог, експерт Мережі захисту національних інтересів ANTS Олег Листопад.
Ці зміни стають наочними навіть при огляді міських зон відпочинку, таких як пляж «Магадан», Центральний пляж, парк «Дубовий гай» та інфраструктурних об’єктів, як-от річкові порти та системи міського водопостачання. Зокрема, у районі Дніпровської ГЕС ми бачимо скелі, що повністю вийшли на поверхню, які раніше десятиліттями перебували під водою, що є яскравим свідченням того, як різко змінився ландшафт річки.
Аналогічна тривожна ситуація спостерігається і на Жданівському пляжі, де колись глибоководна акваторія перетворилася на великі піщані відмілини, а берегова лінія відступила на десятки метрів углиб Дніпра.
Зникнення величезної водної поверхні в таких місцях призвело до відчутних змін у локальному мікрокліматі, зробивши літо більш посушливим, а температурні коливання – різкішими. Це створює додатковий стрес для місцевої екосистеми, яка змушена адаптуватися до умов, де вода стала не лише дефіцитною, а й потенційно небезпечною через високу концентрацію токсичних домішок, що залишилися після катастрофічного скиду води, зазначають учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Каховське водосховище: вплив на клімат і досягнення Цілей сталого розвитку».
Промисловий виклик: боротьба за ресурси в умовах дефіциту
Для промислового комплексу Запоріжжя, який історично базувався на безперебійному доступі до водних ресурсів Дніпра, підрив ГЕС став викликом небаченого масштабу, що змушує підприємства працювати на межі технологічних можливостей. Більшість великих заводів регіону, таких як «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь» та Запорізький завод феросплавів, були спроєктовані з урахуванням стабільного підпору води, і сьогоднішня реальність змушує їх в екстреному порядку проводити глибоку модернізацію водозабірних споруд.
Окрім технологічних складнощів, промисловість зіткнулася з проблемою логістики: припинення судноплавства по Дніпру через падіння рівня води унеможливило використання річкових портів, які раніше були ключовими для експорту металургійної продукції. У результаті питання доступу до води перетворилося на головний чинник виживання запорізької промисловості, де навіть незначні коливання рівня річки, які ми бачимо сьогодні на прикладі обмілілих прибережних зон, можуть стати критичними для подальшої роботи заводів.
Логістичний колапс: кінець судноплавства на Дніпрі
Ще одним наслідком підриву Каховської ГЕС стала повна зупинка судноплавства на ділянці Дніпра від Запоріжжя до гирла річки. Внаслідок неконтрольованого скиду води рівень у Каховському водосховищі впав нижче навігаційних позначок, що зробило експлуатацію судноплавних шлюзів технічно неможливою.
«Терористичний акт РФ матиме катастрофічні наслідки для всього регіону в цілому та майбутнього відновлення судноплавства зокрема. … Через різке підтоплення територій зруйновано та виведено з ладу інфраструктуру портів та терміналів, розташованих в області, багато затонулих суден», — зазначив голова Адміністрації судноплавства Євген Ігнатенко.
Цей графік демонструє, як на початку катастрофи оцінювалися загрози для екології, експорту та водопостачання, багато з яких згодом стали нашою реальністю. Як показав час, наведені Міністерством захисту довкілля дані про ризики стали реальністю, що призвело до повної зупинки річкової логістики та масштабної екологічної кризи.
До катастрофи Дніпро був стратегічною транспортною артерією, якою щорічно транспортувалися мільйони тонн вантажів. Зупинка руху суден спричинила системний логістичний колапс: припинення навігації призвело до розриву налагоджених логістичних ланцюгів та переорієнтації експортерів на дорожчі залізничні та автомобільні перевезення. За оцінкою т. в. о. генерального директора Укргідроенерго Богдана Сухецького, відновлення судноплавства на цій ділянці вимагатиме не лише деокупації лівобережжя, а й проведення колосальних за обсягом днопоглиблювальних робіт, капітального будівництва нових гідротехнічних споруд та відновлення зруйнованої інфраструктури шлюзів, що в умовах повоєнного часу може розтягнутися на роки або навіть десятиліття.
Ядерна загроза: ставка-охолоджувач в умовах обміління
Зникнення водної маси у водосховищі позбавило станцію природного джерела живлення — ставка-охолоджувача.
«Ситуація з ядерною безпекою на Запорізькій АЕС залишається надзвичайно крихкою та небезпечною. Втрата Каховського водосховища позбавила станцію основного джерела води для охолодження реакторів, що створює безпрецедентні виклики для підтримки безпеки об’єкта» — наголошував Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі під час неодноразових візитів та у звітах організації.
В умовах триваючої окупації станції ці чинники у поєднанні з обмеженим доступом до технічного обслуговування перетворюють ЗАЕС на зону підвищеної небезпеки, де будь-яка позаштатна ситуація з водозабезпеченням може спровокувати масштабний ядерний інцидент.
Авторка: Катерина Кокорєва
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️