Історія Запорізького краю: король джазу із Запоріжжя

Запорізька дослідниця та краєзнавиця Ганна Черкаська продовжує розповідати журналістам Іnform.zp.ua про історію Запорізького краю та видатних особистостей.

Дослідниця розповіла про події, що відбувались 20 лютого у Запорізькій області десятки років тому. Зокрема, про створення лісництв, а також про факти з життя композитора  Олександра Цфасмана.

Події

1919 – створено Бердянське степове лісництво. 

1931 року – Мелітопольське степове лісництво.

1961 – організовано трести “Запоріжелектромонтаж” і “Запоріжсантехмонтаж”.

1988 – “Правда України” повідомила про початок будівництва ЛЕП-750, яка мала зв’язати Запорізьку АЕС із Приазов’ям.

Король джазу із Запоріжжя

20 лютого 1971 р. помер Олександр Цфасман, композитор, піаніст-віртуоз, перший у Союзі джазовий музикант – професіонал, який здобув консерваторську освіту.

Народився Олександр Цфасман 14 грудня 1906 р. у старому Олександрівську (Запоріжжі) у прибутковому будинку Якова Ліщинського на розі Троїцької та Соборної, 52 – перший чотириповерховий будинок у Олександрівську (після погрому 1905-го зник четвертий поверх і прикраси на даху).

Читайте также: Жители Запорожской области наблюдали редкое астрономическое явление (ФОТО)

На першому поверсі розташовувалися крамнички та єдина в місті жіноча перукарня. Власником «Першої перукарні» (її офіційна назва) був Нахіль Айзикович Цфасман. Крім того там можна було посидіти у платній бібліотеці, подивитися біограф Михайла Пулавського – це предтеча кінотеатру. Другий, третій і четвертий поверхи здавалися під житло та готельні номери. Родина підприємця-перукаря проживала на другому поверсі цього ж дому.

Читайте также: НКРЭКУ разрешили провести внеплановую проверку «Запорожгаз»

14 грудня 1906 року у Цфасманів народився син – Олександр Наумович, майбутній композитор, король джазу. Цфасман-старший сам грав на скрипці, тому з семи років почав учити сина грі на скрипці та фортепіано. Для цього додому приходила вчителька, адже батьки могли це собі дозволити.
З часом Олександр Цфасман переїхав до Москви, навчався в консерваторії. І закохався в джаз.

Тоді це було модно: вважалося, що джаз – музика ідеологічно правильна, бо винайдена пригнобленими неграми. Цфасман створив свій перший ансамбль «Амо-джаз». Вони виступали у найкращих московських кінотеатрах «Мала Дмитрівна» та «Динамо», пізніше – у кращих ресторанах «Отель» та «Інтурист».

Читайте также: Запорожские таэквондисты заняли призовые места на чемпионате Украины

У 1932 р. Цфасман організував ансамбль “Веселі хлоп’ята”, з яким виступав у ресторані “Савой”. У 1937 р. з’явилися на світ 4 записи у виконанні його колективу. Це були цфасмановські “В дальню путь”, “На березі моря” і “Невдале побачення”, а також обробка відомого польського танго “Остання неділя”, що мало назву “Розлука” відоме усім нам як “Втомлене сонце”.

Вокальну партію виконував постійний соліст цфасманівського джазу Павло Михайлов.
У 1945 вперше у Москві виконав у Колонному залі Будинку Спілок та Великому залі “Рапсодію у блюзовых тонах” Дж. Гершвіна, захоплено сприйняту публікою.

Читайте также: В Запорожье предлагают назвать улицу в честь местного певца

Та після війни тенденція змінилася. І хоч аксіомою стали слова: «Сьогодні він грає джаз, а завтра країну продасть», композиції Олександра Цфасмана «Звуки джазу», «Невдале побачення», «Втомлене сонце», «Щасливий дощ» країна співала. Не раз він писав музику для виступів Тарапуньки та Штепселя, зокрема до кінофільму “Тарапунька й Штепсель під хмарами”.

У 1966 р. був одним із засновників Європейської джазової асоціації.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: