Головна » Суспільство » Майстерня з видом на селище менонітів та сарматський курган: в яких умовах творить запорізький скульптор Сергій Савченко

Майстерня з видом на селище менонітів та сарматський курган: в яких умовах творить запорізький скульптор Сергій Савченко

Майстерня Сергія Савченко
Вхід у світ Сергія Савченка. Фото: inform.zp.ua

Після кількох днів суцільного дощу нарешті виглянуло сонце. Саме такої погоди чекали журналісти Inform.zp.ua, щоб завітати до майстерні запорізького скульптора Сергія Савченка. Цього разу тут ми застали не лише нові роботи майстра, а й черепаху Тортілу, знайому багатьом мешканцям Хортицького району. Скульптуру привезли на ремонт – їй потрібна нова голова.

Роботи Сергія Савченка можна побачити в парку Героїв Національної гвардії України та в інших локаціях Бабурки. Та мало хто з перехожих знає, де саме народжуються ці незвичайні композиції та з чого вони складаються. Майстерня скульптора розташована на території гаражного кооперативу. Тут старий посуд стає частиною морського пейзажу, непотрібні речі перетворюються на декор, а звичайні будівельні матеріали – на скульптури.

Світ, який починається за воротами

Ще на вході до гаражного кооперативу увагу привертає незвичайна експозиція. Морські мешканці, химерні фігури, робот, поруч із яким чемно сидить песик, – усе це лише перша частина творчого простору Сергія.

Скульптор одразу попереджає: не завжди варто шукати в його роботах однозначне пояснення. Деякі задуми змінюються просто під час роботи, коли з’являються нові ідеї.

«Людям все треба пояснювати: що це таке? Чому він саме такий? Що це означає? Це моя творчість, іноді я змінюю початковий задум, адже в голову приходить свіжа ідея. Не завжди я роблю все саме так, як уявляв напочатку. Це творчий процес і певні елементи можуть змінюватися в ході роботи», – пояснює скульптор.

Спершу Сергій веде нас до приміщення, яке колись облаштовував для себе, а згодом віддав під студію синові. Той також займається творчістю.

«Він у мене музикант, художник, дуже творча особистість. Тут вони з друзями збираються, проводять свої репетиції, сперечаються, обговорюють свої справи, спілкуються, відпочивають», – розповідає Сергій.

Огорожа біля студії теж витримана в морській тематиці. На ній можна роздивитися акулу, рибку, черепаху, морських зірок, краба, коника, медуз і равликів. Поруч акуратно складена цегла – частину з неї майстер уже використав для облаштування території.

Коли непотрібні речі стають мистецтвом

Цегла, бетон, артбетон, пісок, метал, шпаклівка, дерево, пластик, скло, кахель – Сергій використовує найрізноманітніші матеріали. До них додаються речі, які інші люди вже не планують використовувати: старий посуд, плафони, вази, іграшки, побутові прилади та навіть деталі від техніки.

«Люди виносять з гаражів все, що їм не потрібно, коли готуються продати майно. Цілі коробки різних речей, які я в подальшому можу використати для оформлення своєї майстерні, для створення нових скульптур», – ділиться Сергій.

Плетені вази, старий посуд, магнітофони, будильники, м’які іграшки, канати та навіть клавіатура – кожен предмет може отримати нове призначення. Стіни й огорожі майстерні хочеться роздивлятися довго: серед декоративних елементів поступово впізнаєш то знайомий предмет посуду, то старий плафон, то якусь деталь побутової техніки.

На веранді, куди нас запросив господар, особливо помітно, як Сергій поєднує речі з різних часів. Тут є елементи декору і з радянського минулого, і з сьогодення. Наприклад, чарки у формі рибок, які колись стояли в сервантах чи не в кожній родині, тепер стали частиною настінного океану. Старі плафони, вази та салатники перетворилися на елементи огорожі. Навіть звичайні шланги в руках майстра стають частиною морського світу.

«Розрізав, додав якоїсь форми, текстури, пофарбував – і от, вже це не якісь шланги, а морські змії, підводні мешканці», – говорить майстер.

Не менш різноманітна й плитка, якою Сергій декорує свої роботи. Її майстер уже має достатньо, хоча колись доводилося купувати матеріал самостійно.

«Колись я плитку спеціально купував, а потім мені почали її приносити. Люди дізнавалися, що я творю скульптури, бачили, як я облаштовую свою майстерню та приносили мені непотрібні залишки плитки, якісь старі свої запаси. Плитка різної текстури, різних кольорів. Їм вона вже не потрібна, а у мене все піде в роботу. Взагалі, дуже багато різного матеріалу мені приносять», – ділиться майстер.

Саме так поступово сформувався простір, в якому майже кожна річ має свою історію та нову функцію. Лави, столи, стіни й навіс Сергій також облаштовував власноруч. Серед декоративних деталей – мушлі равликів і рапанів, вмуровані просто в стіни.

«Звісно, все це не робилося одразу. Це все творилось потроху. Спершу одна частина, потім – інша, і так далі, далі, поступово сформувався такий простір. Це моя майстерня і я тут почуваюсь особливо. Тут відпочиває моя душа», – ділиться Сергій.

Морське царство з краєвидом на історію

Окрема особливість майстерні – її розташування. Серед скульптур, мушель і незвичайних декоративних елементів можна затриматися надовго, але господар радить не забувати й про краєвид.

«Ви подивіться, який тут краєвид: тут горизонт відкривається на 180 градусів. Ви десь таке бачили? Це особливе місце», – заявляє господар майстерні.

Опале осіннє листя додає барв морському царству, в якому ми опинилися. А за огорожею відкривається зовсім інша картина – краєвид на поселення та курган.

«Ви бачите оте поселення? Колись тут була менонітська колонія, он видно старий курган сарматів. Ви уявляєте? На цій землі колись жили сармати!», – натхненно ділиться Сергій.

У цьому просторі переплітаються різні світи: морська тематика, речі з минулих десятиліть, сучасні скульптури та історія місцевості. І кожна деталь, здається, має тут своє місце.

На огорожі можна побачити рибок, чудернацьких тварин, пантеру, восьминога, мушлі, дельфінів і глечики. Особливо привертають увагу перевернуті весільні бокали із синього скла. У сонячний день вони нагадують небесні дзвони з обручками посередині. Поруч – роги оленя та фігурки коней.

Майстерня, до якої хочеться повертатися

Сергій розповідає, що його простір цікавий не лише дорослим. Якось у майстерню завітали діти з художньої школи. Вони з цікавістю розглядали незвичайні предмети, торкалися декору й засипали господаря запитаннями.

«Діти були у захваті. Я в якийсь момент подумав, що вони тут щось зламають, адже з дитячою цікавістю, намагалися помацати все, роздивлялися, торкалися, ставили купу питань. Та, на щастя, вони були акуратними і нічого не зламали. Разом ми створили двох рибок. Одну я подарував їм, на згадку про цей день, а друга ось тут висить, стала елементом декору цієї стіни», – радісно ділиться спогадами Сергій.

Одну з робіт майстра – черепаху Тортілу – добре знають мешканці Хортицького району. Її встановили в парку Героїв Національної гвардії України 15 травня 2026 року. Над створенням скульптури Сергій працював близько трьох місяців. Металевий каркас він покрив артбетоном, а панцир оздобив мозаїкою з блакитними та жовтими смугами й стилізованими тризубами.

Однак Тортіла вже не вперше потребує ремонту. Влітку Сергій кілька разів відновлював пошкоджені елементи. Згодом із панцира відбили частини мозаїчного оздоблення, а на корпусі з’явилися тріщини. Тепер черепаха знову в майстерні. Цього разу їй потрібна нова голова. Майстер уже змонтував для неї каркас з арматури, але скільки часу триватиме ремонт, поки не береться прогнозувати.

За словами Сергія, йому пропонували оплатити відновлення скульптури, однак він відмовився. Натомість майстер отримує донати від мешканців Бабурки, які пам’ятають його роботи та сумують за рідним районом. Донати почали надходити у 2025 році після того, як одна з шанувальниць творчості скульптора поділилася дописом про нього в соцмережах.

«Хтось 100 доларів скине, хтось менше. Я за всі донати вдячний, адже люди пам’ятають про мене, про мою роботу, про рідне Запоріжжя і сумують за містом, хочуть, щоб воно було чистим та красивим», – розповідає Сергій.

Тортіла ще повернеться до парку Героїв Національної гвардії України. Спершу потрібно завершити ремонт, а вже потім черепаха знову займе своє місце, де її звикли бачити мешканці району.

А тим часом у майстерні скульптора народжуються нові задуми. Тут старі речі отримують друге життя, звичайні матеріали стають частинами незвичайних композицій, а кожен куточок зберігає сліди багаторічної творчості. Можливо, саме тому це місце таке особливе для свого господаря: воно постійно змінюється, але в кожній новій роботі залишається частинка його самого.

Раніше ми писали, що у парку Героїв Національної гвардії України в Запоріжжі пошкодили скульптуру черепахи Тортіли. У фігури відбили частини мозаїчного оздоблення панцира, а на корпусі з’явилися тріщини.

Читайте також:

  • У Запоріжжі чоловік розбив цеглиною скульптуру козака з мультфільму: що відомо (ФОТО).
  • Розбиті урни та графіті на лавах: який вигляд має сквер Гутніка-Залужного в Запоріжжі (ФОТО).
  • Розмита плитка та пробитий дах: який вигляд має Правобережний пляж у Запоріжжі (ФОТО).

📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️