Російські телеграм-канали розпочали нову інформаційно-психологічну операцію, спрямовану на мешканців прифронтового Запоріжжя. Пропагандисти поширюють повідомлення про нібито масове вилучення квартир за комунальні борги з подальшим їхнім продажем за безцінь переселенцям із західних регіонів та військовослужбовцям.
Журналісти Inform.zp.ua для проєкту «Антифейк» розібрали кожну тезу цього вкиду разом із запорізькими експертками з нерухомості, щоб показати реальну макроекономічну картину ринку житла в місті.
Так, телеграм-канал окупантів «На самом деле в Запорожье» 31 серпня розповсюдив історію про двокімнатну квартиру площею 44 кв. м на вулиці Лівобережній, яку нібито продали з аукціону за 274 тисячі гривень через комунальні борги. Пропагандисти стверджували, що ця практика набирає масового характеру: людям блокують картки, швидко судять і відбирають житло, а викуповують його приїжджі із Заходу України та військові.
Фактичний аналіз ринку нерухомості та юридичних процедур повністю спростовує цю маніпуляцію.
Міф про «масове вилучення» житла
Керівниця запорізького агентства нерухомості Олена Мельник, яка працює на ринку з 2012 року, категорично спростовує інформацію про масові конфіскації. За її словами, держава не ініціює вилучень житла за поточні борги з комуналки.
«Це їхній вкид. Комунальні служби відкриті до спілкування. Якщо людина йде на співпрацю, вони роблять реструктуризацію боргів», — пояснює Мельник. Наприклад, маючи 30 тисяч гривень боргу перед тепломережею, достатньо сплачувати хоча б по 200 гривень щомісяця, щоб уникнути судових проваджень.
Якщо справа все ж доходить до реєстру боржників і блокування банківських карток, власник сам ухвалює рішення про продаж квартири, щоб розрахуватися з боргами. Практика укладання угод виглядає інакше:
- Покупець дає дещо більший завдаток (наприклад, 1500 доларів замість стандартних 1000).
- Цими коштами до укладання основної угоди гасяться борги.
- Інформація (квитанції) передається через адвокатів до виконавчої служби.
- Після зняття обтяжень нотаріус оформлює договір купівлі-продажу.
Рієлторка Олександра Хохлова додає, що продаж квартир з торгів існував і до повномасштабної війни, але зазвичай це стосувалося великих непогашених банківських кредитів.
«Це тривалий судовий процес. Якщо у людини накопичився борг 50-80 тисяч гривень за комуналку, це не означає, що в неї підуть і заберуть квартиру», — зазначає експертка.
Спростування тези про «західняків»
Теза російських пабліків про те, що запорізькі квартири скуповують переселенці із західних областей, не відповідає дійсності. За словами Олени Мельник, за всі роки повномасштабної війни в її практиці був лише один подібний випадок: на початку вторгнення військовий з Луцька разом із матір’ю придбав дешеву однокімнатну квартиру, щоб не платити за оренду житла, оскільки розраховував залишитися в місті щонайменше на рік.
Навпаки, основний попит на нерухомість у Запоріжжі формують місцеві мешканці та ВПО з прифронтових зон:
Переселенці з області: житло купують мешканці населених пунктів, що знаходяться ближче до лінії зіткнення — Кушугума, Балабиного, Комишувахи, Новоолександрівки, Лежиного, а також з Донецької області. Це люди, які хочуть залишитися ближче до дому. Грошей на купівлю житла в Івано-Франківську чи Тернополі вони зазвичай не мають, оскільки ціни на нерухомість у Запоріжжі значно нижчі. Купують переважно за готівку.
Внутрішня міграція: запоріжці, які проживають у районах, що частіше піддаються обстрілам (Космічний, Шевченківський, Піски), продають свої квартири, додають кошти та переїжджають на Правий берег — у Бородинський чи Хортицький мікрорайони.
Військові: військовослужбовці переважно орендують житло для проживання, а купують його здебільшого за державними програмами, сертифікатами чи ваучерами на покращення житлових умов для своїх родин (до 2 мільйонів гривень). Наразі клієнти з ваучерами активно шукають варіанти, очікуючи на фінансування державних програм.
Чи віддають квартири «за безцінь»?
Попри падіння цін порівняно з довоєнним періодом, квартири в Запоріжжі не продаються за 2-3 тисячі доларів, як це було на початку 2000-х років. Наразі власники не готові віддавати двокімнатні квартири дешевше 10 тисяч доларів.
Через внутрішню міграцію ціни на Правому березі навіть зростають. За словами Олександри Хохлової, хороша двокімнатна квартира там коштує 30-35 тисяч доларів, трикімнатна — 35-45 тисяч, а чотирикімнатна — до 60 тисяч. Водночас якісні квартири в новобудовах на Пісках (близько 80 кв. м) змушені знижувати в ціні з 60 до 50 тисяч доларів через відсутність попиту на цей район.
Торг на ринку присутній, але він математично обґрунтований. Олена Мельник пояснює, що зараз нормальною практикою є знижка у 2-3 тисячі доларів під час укладання угоди, тоді як раніше торгувалися на 1-1,5 тисячі. Проте, якщо власник відмовляється об’єктивно оцінювати ринок і завищує ціну, він втрачає час. Наприклад, клієнт, який відмовився продати трикімнатну квартиру на Космосі за 28 тисяч доларів, через рік був змушений укласти угоду вже за 19 тисяч.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів