У ніч із 5 на 6 грудня Запорізьку АЕС повністю знеструмили — водинадцяте з початку російського вторгнення. А 15 грудня вона втратила підключення до теплової електростанції. У МАГАТЕ стурбовані. Росіяни ж і далі переконують, що це українські війська винні, а самі вони лише стоять на сторожі ядерної безпеки Європи. З’ясуємо, де правда, і спростуємо популярні фейки за допомогою даних із дослідження Truth Hounds.
Фейк 1. ЗСУ обстрілюють ЗАЕС
Звинувачення ЗСУ в обстрілах ЗАЕС не нові. Цей фейк незмінно супроводжує кожне відключення росіянами електроенергії на станції. Мовляв, то українські війська не припиняють бити по території ЗАЕС і лініях електропередач, що й спричинює знеструмлення.
Нагадаємо, що зовнішнє електропостачання є одним із семи стовпів ядерної безпеки, визначених МАГАТЕ. У вересні, за 2 тижні до попереднього знеструмлення, очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі попереджав, що станція працює лише на одній зовнішній лінії електропостачання, всі реактори у стані холодної зупинки, а рівень води у басейні охолодження наближається до критичного.
То що ж відбувається насправді? Енергоатом неодноразово запевняв, що відповідальність за обстріли — на російських військах. Те, що пошкодження ліній електропередач не випадкове, підтверджують опитані Truth Hounds працівники станції. Зокрема, один із них зазначив, що росіяни почали обстріли станції, коли побачили, що працівники не від’єднуються від українських енергетичних систем.
Кілька опитаних підтвердили, що пошкодження ліній електропередач планував безпосередньо Росатом. За словами одного з респондентів, представники Росатому давали вказівки російським військовим, куди саме стріляти, щоб від’єднати станцію від української електромережі. Так, під час одного з обстрілів цілилися в розподільчий щит, у якому сходяться кілька ліній, що постачають електроенергію в українську систему. Це складний об’єкт із багатьма трансформаторами, електричним обладнанням тощо. І потрібні глибокі знання, щоб знати, куди саме влучати, щоб вивести його з ладу.
Пошкодження лінії живлення ЗАЕС саме собою наближає ризик ядерної катастрофи. Що вже казати про ситуації, коли системи станції виводять із ладу навмисно. Це чергова ознака того, що Росія ігнорує принципи ядерної безпеки й інші вимоги МАГАТЕ, а відповідальність за такі порушення перекладає на Україну.
Фейк 2. Україна психологічно тисне на персонал станції
Неможливість тиску чи впливу на персонал — також один із так званих стовпів ядерної безпеки, оголошених МАГАТЕ на початку повномасштабного вторгнення. Але якщо одна зі сторін і порушує цей принцип, то це точно не Україна.
Truth Hounds зафіксували цілеспрямовані дії росіян щодо принаймні 78 українських працівників ЗАЕС. 20 із них розповіли про це фахівцям організації під час інтерв’ю, а ще про 58 постраждалих опитані згадали у своїх розповідях. Утім, є всі підстави стверджувати, що ця цифра значно вища.
Вплив росіян на український персонал станції не обмежувався залякуванням або погрозами. Були зафіксовані систематичні випадки катувань, побиття, сексуального насилля, електричних ударів, погроз стратою чи вбивством та ін. Персонал викликали для допитів, могли викрадати й утримувати в нелюдських умовах. Truth Hounds задокументували випадки тривалого позбавлення їжі, води й медичної допомоги, утримання в переповнених камерах без належної вентиляції. Про системність катувань також свідчить існування мережі зі щонайменше 7 незаконних місць утримання в Енергодарі та його околицях. Допитували офіцери ФСБ, російські військовослужбовці, іноді в допитах також брали участь представники Росатому.
Головна мета — змусити підписати контракт із дочірньою компанією Росатому й/або співпрацювати з місцевою адміністрацією. У такий спосіб росіяни могли отримувати інформацію про проукраїнських працівників ЗАЕС, інших цивільних в Енергодарі, ЗСУ чи карати за проукраїнську позицію самих допитуваних. Також працівників залякували, щоби примусити їх проявляти лояльність до керівництва.
Як зазначає Еліс Мі, старша дослідниця Truth Hounds, докази вказують на циклічність катувань і незаконного утримання. Тобто ці дії стали методом контролю цивільних, зокрема працівників ЗАЕС.
Поширеною серед росіян є практика, коли вони після таких допитів і затримань притягували людей до місцевого суду й ув’язнювали. Так, у березні 2025 року за нібито співпрацю з ЗСУ на 15 років засудили українську працівницю ЗАЕС Наталію Шульгу, а на 18 років за тероризм — інженера з безпеки Сергія Потинга.
Є підтверджені дані, що 13 працівників ЗАЕС досі залишаються ув’язненими, а щонайменше одного замордували до смерті.
«Цю ситуацію не можна відокремити від питань ядерної безпеки, — розповідає Еліс Мі. — Репресії проти атомників та їхніх рідних, постійна російська військова присутність на станції створюють атмосферу, що ускладнює виконання професійних обовʼязків. Ліцензованому персоналу ЗАЕС заборонили евакуюватися з міста, натомість їх примушували й далі працювати в атмосфері залякування. Крім того, Truth Hounds відомо про випадок, коли окупаційні сили змусили працівника заступати на зміну після катувань та позбавлення сну. Це прямо суперечить одному з принципів ядерної безпеки та захищеності МАГАТЕ, який стверджує: персонал станції повинен мати змогу виконувати свої обов’язки й ухвалювати рішення без надмірного тиску».
Систематичні репресії цивільних, порушення міжнародного права та щодня вищий ризик ядерної катастрофи — ключові наслідки окупації росіянами ЗАЕС і Енергодару. А те, що Росія планує відновити роботу станції в поточних умовах, лише наближає нас і світ до можливої трагедії.
Truth Hounds і Greenpeace Ukraine розробили рекомендації для ООН, МАГАТЕ, Ради Європи, наукових установ і громадянського суспільства, як продовжувати тиснути на Росію і змусити її повернути станцію під український контроль. І поки міжнародна спільнота шукає свої важелі впливу, впливаймо на те, що під нашим контролем: відділяймо зерна від полови, а російські фейки — від фактів і перевіреної інформації.
Стаття створена в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.
Партнерський матеріал