У запорізькому парку «Дубовий гай» діє приватна стайня, яка працює під час війни без фінансування міста. 56-річна Інеса Юркевич працює тут майже чверть століття. Разом із командою волонтерів вона опікується тваринами, організовує кінні прогулянки для дітей та дорослих. А до початку пандемії коронавірусу проводила іпотерапію.
Журналістка Inform.zp.ua поспілкувалися з Інесою Юркевич про любов до тварин, потребу у фінансуванні, зміну керівництва “Дубового Гаю” та відсутність підтримки з боку міста.
Починалося з верблюда
Інеса Юркевич почала працювати в “Дубовому Гаю” у січні 2001 року. Тоді разом із чоловіком вони завели верблюда на ім’я Тулкун. У парку тоді працювала приватна стайня, до якої подружжя звернулося з проханням стати частиною команди.
“У нас був верблюдик. Ми на ньому катали всіх охочих у парку і їздили до моря в Кирилівку. Там працювали, катали та фотографували охочих. Потім ми купили собі ослика Беню з Одеського зоопарку”, – розповідає вона.
У відповідь на запитання журналістки про те, як Інеса ставиться до осуду в суспільстві щодо експлуатації тварин, жінка зазначила, що в її господарстві тварини більшість часу відпочивають. А лише два дні на тиждень задіяні в активностях, які допомагають забезпечити їхнє харчування — сіно, фрукти та овочі.
“У зоопарку їм жилося б набагато сумніше, ніж у нас. Це не експлуатація – ми несемо радість людям: щасливі діти – щасливі й батьки, – каже Інеса.
З часом до невеликого тваринного господарства додалися лама, поні та нові коні. Зараз Інеса досі працює зі своїм першим чоловіком. Вони розлучені, однак залишилися діловими партнерами.
“Майже 25 років ми працюємо у “Дубовому Гаю”. Всіх охочих катаємо на прокаті кожні вихідні. В будь-яку пору року. Крім того, коли негода. У нас є прогулянки верхи і для дорослих, і для дітей. Є в нас школа верхової їзди”, – говорить Інеса.
13 років іпотерапії: як коні допомагають дітям
До початку пандемії коронавірусу Інеса займалася іпотерапією з дітьми із особливими потребами. Це метод реабілітації, який часто використовують для допомоги дітям і дорослим з порушеннями опорно-рухового апарату, аутизмом чи після травм.
За словами Інеси, заняття з кіньми давали позитивні результати. Жінка згадує історію Лєри — дівчинки з тяжким ДЦП, яку бабуся й мама привозили на заняття, бо дитина навіть не могла тримати голову.
“Бабуся з мамою клали її на Батира (найстарший кінь у парку, йому 24 роки – ред.), і тримали з двох боків. Ми багато років із ними займалися, вони регулярно приходили. Зараз Лерочці вже 16 чи 17 років. І дитина ходить сама. Так, вона трошки погойдується, може спіткнутися, але вона соціально адаптована. Може за собою доглядати, навіть допомагає мамі по господарству”, – говорить Інеса.
Такі заняття проводили без сідла, на спеціальній м’якій підкладці, щоб був прямий контакт із конем. Температура тіла коня — 38°, що допомагає розігрівати м’язи дитини.
Пандемія та війна
Як зазначає Інеса, найважчі роки для стайні почалися після початку пандемії та повномасштабного вторгнення. “Дубовий Гай” спорожнів, коштів стало менше.
“Коли почався ковід, нам було дуже важко. Це ж не той бізнес, як магазин. Закрив до найкращих часів. Коні – це живі істоти, їм треба їсти. Ми самі на себе заробляємо. На сіно, на корми, на оренду стайні та податки”, – каже жінка.
На кількість відвідувачів вагомо вплинули обстріли “Дубового Гаю”. Зокрема, під час російського обстрілу восени 2022 року одна з ракет влучила в готельно-ресторанний комплекс “Sunrise Park”. Тоді загинула одна людина, п’ятеро були поранені. Внаслідок удару будівля була зруйнована вщент.
“Це зовсім близько від нашої стайні. В одному місці було стареньке віконце, воно вилетіло. І металеві двері відчинилися від вибухової хвилі. Тварини не постраждали. Всі цілі та неушкоджені”, – говорить Інеса.
За словами жінки, її підопічні налякалися, однак залишилися спокійними та врівноваженими. Вона це пояснює віком тварин, адже всі коні у “Дубовому Гаю” дорослі. Тому їхній психологічний стан не постраждав.
Які тварини є у парку?
Нині у Дубовому гаю живе вісім тварин: троє великих коней (Цандер, Діод, Апачі), два поні Батир та Роберт, ослиця Люся, альпака Яша і мінікоза Зоя, яка не виросте більш як на 44 см.
У стайні всі волонтери. Офіційних працівників немає — це просто фінансово не під силу, каже Інеса.
“Волонтери допомагають доглядати за тваринами, купати, чистити їх. Натомість вони отримують можливість спілкування з конячками. Ми їм проводимо безкоштовні тренування”, – каже Інеса.
Відсутність фінансування
З квітня 2022 року парк “Дубовий Гай” належить КП “Титан”. Стайня є частиною парку, але кошти на утримання тварин не виділяють, оскільки власником стайні є приватний підприємець. Попри це, із керівництвом “Титану” проблем або конфліктів ніколи не виникало, зазначає Інеса.
“Нам ніхто не допомагає. Немає ні спонсора, ні інвестора. Ми самі собі заробляємо на життя, а коли багато голів, важко їх утримувати. Наш дохід залежить напряму від погодних умов. Тобто немає сонечка, йде дощ – немає заробітків. Було б непогано якби міська влада взяла над нами шефство і допомагала нам кормами”, – каже Інеса.
За словами жінки, найкращі часи для стайні були тоді, коли директоркою “Дубового Гаю” була Вікторія Чикалова.
“Вона жила життям парку. Вона оживила парк, провела комунікації для того, щоб поливати клумби. При ній з’явилися нові атракціони. Я сподіваюся, що вона захоче сюди коли-небудь повернутися і продовжити розпочату справу. У неї були грандіозні плани”, – згадує жінка.
Наступник Чикалової, Олег Комаренко, намагався витіснити стайню з парку – не продовжували договори, викликали поліцію, створювали тиск.
“Він (Олег Комаренко, – ред.) почав стверджувати, що ми не платимо за оренду. Хоча в мене всі квитанції збережено. Все завжди вчасно оплачувалось, ми законослухняні. Абсолютно безпідставно нас намагалися звідси прибрати”, – розповідає Інеса.
Ми звернулися за коментарем щодо цієї ситуацію до Олега Комаренка, однак відповіді не отримали. У разі реакції ексдиректора на наші запитання, ми доповнимо цей матеріал.
Нагадаємо, що Олега Комаренка звільнили після трагічної загибелі 8-річної Анни Ждан, на яку впала дерев’яна фігура ведмедя вагою 200 кг.
Стан сайні та парку
Під час інтерв’ю з Інесою Юркевич, журналістці Inform.zp.ua провели екскурсію по стайні в “Дубовому Гаю”. За словами жінки, будівлю збудували ще у 1963 році.
“Стайня дуже стара. Ми як можемо її підтримуємо. Але великих коштів немає для того, щоб зробити капітальний ремонт”, – каже Інеса.
На фото – сучасний стан стайні, у якому живуть тварини “Дубового Гаю”. Бажаючі допомогти власникам утримувати стайню можуть надіслати донат за номером картки: 4149437875526137 (ПриватБанк).
Про масштабну реконструкцію “Дубового Гаю” Інеса говорить обережно.
“Якщо місто займеться облагороджуванням і розвитком парку, то я думаю, це тільки прибуток принесе. Люди будуть приїжджати сюди, будуть користуватися послугами. І прибуток буде йти в бюджет”, – каже Інеса.
Однак жінка зазначає, що доцільніше проводити реконструкцію після завершення війни, щоб російські обстріли не пошкодили парк.
Мотивація продовжувати справу
Попри труднощі з фінансуванням, Інеса продовжує працювати у “Дубовому Гаю”. Вона зазначає, що її мотивує любов до дітей та тварин.
“Я навіть не можу назвати це роботою. Це улюблена справа. Ми любимо тварин, і бачимо, що людям це цікаво і потрібно. Тому ми продовжуємо щосили триматися і далі розвивати наш вид діяльності. Вірю, що у нас з’явиться спонсор і нам буде легше”, – каже Інеса.
Зараз ситуація у “Дубовому Гаю” трохи стабілізувалася — люди поступово повертаються до парку, гуляють у вихідні, приводять дітей. Є навіть постійні клієнти, які приїжджають спеціально, щоб покататися верхи.
Авторка: Євгенія Казанцева
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.