Від доступу до інформації до базової комунікації з журналістами – у запорізької влади великі проблеми на всіх рівнях. Війна загострила проблему дотримання закону про доступ до публічної інформації, а також “народила” серед чиновників кількох телеграмних зірок, які зовсім не хочуть комунікувати з медіа напряму.
При цьому, далеко не завжди рятують навіть спільні з журналістами чати. Наприклад, в журнчаті з головою Запорізької ОВА Олександром Старухом, зазвичай, більше скандалів і невдоволення журналістів через відсутність важливої і актуальної інформації по ситуації в області і місті, а також дуже дивної, на межі з хамством, манери спілкування з медійниками очільника області. З іншого боку, хоч якось рятує ситуацію професійна робота спеціалістів з управління інформації. При цьому навіть це не рятує перманентні відмовки чиновників у наданні відповідей на журналістські запити. Відстрочка будь-якого запиту на невизначений час (до кінця війни) – зараз просто палочка-виручалочка обласних посадовців. Нею вони користуються дуже і дуже часто.
Разом з цим, ще одна телеграм-зірка, в.о. міського голови, секретар Запорізької міськради Анатолій Куртєв і депутати зовсім закрили доступ до проєктів і самих рішень міськради, а також заборонили всім, включно з журналістами, доступ на сесії міськради. І чатів з медійниками у них немає. Є тільки безкінечні відосики у власних каналах різних месенджерів. Загальний результат таких комунікаційних рішень в обласній і міській владі – журналісти Запоріжжя постійно стикаються з дефіцитом інформації, навіть тієї, яка дозволена законами воєнного часу.
Так, наприкінці вересня, ми відправили до ЗОВА запит на інформацію, яка не містила жодних обмежень, пов’язаних з війною. В запиті ми уточнювали, скільки журналістів і інших працівників медійної сфери були захоплені у полон/заручники на окупованих територіях Запорізької області. Однак у відповідь, підписану керівницею апарату ЗОДА Зінаїдою Бойко, отримали відписку, якою авторка запиту була відправлена в очікування аж до кінця війни. Насправді, таку стратегію чиновники обрали вже давно. Вони просто завертають більшість запитів, які ім відправляють журналісти. Але це не законно.
Конкретно в цьому запиті чиновники посилаються суто на Указ про воєнний стан і розпорядження голови ЗОВА, яким ще в квітні чиновники фактично закрили доступ до публічної інформації. Будь-якої. За словами медіа юриста Інститута масової інформації Романа Головенка, чиновники мають посилатися не стільки на ці документи, а на фактичну відсутність змоги надати відповідь. Тобто питання про таку відстрочку має вирішуватися індивідуально по кожному запиту, а не суцільно по всіх запитах, як відбувається в Запорізькій області. Тож, така відмова – незаконна.
Втім, схоже, що для чиновників це не привід. Наталія Андреєва, продюсерка “Суспільне Запоріжжя” підтверджує проблеми з доступом не тільки на рівні обласної, але й міської влади. “На інформаційні запити до міської влади ми отримуємо «відписки», комунікація з обласною владою мінімальна”, – розповідає вона.
За її словами, рятує нормальна комунікація з головами територіальних громад області, які погоджуються на коментарі. Але цього недостатньо. “Як результат, ми стикаємося із хвилею обурення — як з боку нашої аудиторії, так і з боку головного офісу Суспільного: аудиторія відчуває брак інформації і або звинувачує нас у тому, що ми не висвітлюємо певних подій у повному обсязі, або, й того гірше, у брехні”, – розповідає продюсерка.
“Інколи здається, що у Запоріжжі панує інформаційний вакуум і нам доводиться якось в тому існувати. Журналісти Суспільного Запоріжжя із розумінням ставляться до ситуації — ми розуміємо, що війна: не про все можна казати, а багато чого насправді достеменно невідомо чи неможливо перевірити. Втім зауважу, що нам вкрай бракує спілкування із цивільною владою як міста, так і області, – говорить Наталія Андреєва. – По факту, чи не єдиний канал комунікації і взаємодії влади із журналістами – це офіційні телеграм-канали ЗОВА, в.о. міського голови Запоріжжя Анатолія Куртєва і очільника ЗОВА Олександра Старуха, який, зрештою, майже дублює канал ЗОВА. Така взаємодія — одностороння: влада публікує, ми читаємо і посилаємося на цю інформацію. В цьому аспекті столичним журналістам, які працюють на загальнонаціональному телемарафоні, пощастило значно більше — на їхні питання у прямому ефірі запорізька влада відповідає охочіше”.
Багато претензій до влади, зокрема, міської, і у керівника проєкту ГО “Запорізький центр розслідувань” Сергія Сидорова.
“Як розслідувачі, ми зацікавлені в тому, щоб працювали усі джерела, з яких ми отримуємо інформацію про роботу влади. І ми бачимо, що місцева влада у Запоріжжі зараз дуже довільно і неправомірно тлумачить обмеження на пасивний доступ до публічної інформації. Мерія не оприлюднює рішення міськради, виконкому, інших структур. Міський департамент архітектури просто вимкнув свій сайт з містобудівним кадастром і містобудівними умовами і обмеженнями”, – розповідає розслідувач.
За його словами, це почалось ще в березні на підставі розпорядження в.о. мера, яке знову ж таки, не було оприлюднено. Журналісти отримали це розпорядження за запитом в серпні.
“Коли ми його отримали, то надали на аналіз юристам з Платформи прав людини. Вони побачили в ньому порушення, що норма “неоприлюднення” безпідставно поширена ще на низку документів, крім тих, що були визначені в Указі президента. Зараз ми, за їх підтримки, подали на це розпорядження скаргу до офісу омбудсмена, очікуємо відповіді”, – розповів Сергій Сидоров.
Ельміра Шагабудтдінова, 061.ua говорить, це – найголовніше, що у журналістів немає доступу до проєктів рішень міськради і виконкому, і, звичайно, доступу до засідань та комісій. За її словами, і в мерії, і в обласній адміністрації є директори департаментів і управлінь, які залюбки надають інформацію і необхідні документи журналістам, а є посадовці, наприклад, департамент охорони здоров’я ЗОВА, де взагалі відмовляються спілкуватися з журналістами з будь-яких приводів і від них просто неможливо отримати жодну інформацію.
“Міськрада, до речі, відповідає на інформаційні запити журналістів, а ось ЗОВА не завжди. Якщо казати про комунікацію журналістів з пресслужбою міськради та ОВА, то є певні питання щодо надання оперативних коментарів, але у мене, наприклад, не було такого, щоб пресслужба відмовила в наданні коментарів”, – розповідає журналістка.
Весь цей комплекс комунікаційних проблем призводить не тільки до внутрішньої кризи з комунікацією влади і журналістів і шкодить не тільки локальній аудиторії. За словами Ольги Звонарьової, власкорки “Укрінформу” в Запорізькій області, під час війни величезний вал фальсифікованої інформації розповсюджують окупанти. Її не можна і не варто ігнорувати. Наприклад, обстріли, які ніби чинить ЗСУ, мобілізація чоловіків чи жінок, звинувачення української влади в злочинах, які скоюють окупанти тощо. Проте, говорить журналістка, іноді дуже складно отримати коментарі від представників української влади з цього приводу. Одна з причин – посадовці не вбачають за потрібне коментувати заяви колаборантів та окупантів. “Тож виходить, що поширюється інформація ворогів, а спростування немає”, – зауважує Ольга.
При цьому, звертає увагу журналістка, в національному телемарафоні новин ледь не щодня представники ЗОВА та деякі міські голови коментують ситуацію, яка є на наших територіях. Тож досить часто під час таких ефірів можна почути ті ж спростування, які посадовці чомусь не надають регіональним медійникам і медійницям.
Підтверджує цю проблему і Ерік Бринза, головний редактор inform.zp.ua. “Публічні виступи представників влади відбуваються виключно через їх власні канали. Журналісти часто не мають змогу отримати відповіді та оперативно інформувати населення. В той час як атаки не припиняються, ігнорування владою місцевих журналістів призводить до того, що люди першими дізнаються новини від проросійських пабліків та ненадійних джерел”, – говорить він. Разом з цим він звертає увагу на позитивні моменти в комунікації – щотижневі звіти та щоденні відеоповідомлення про ситуацію в регіоні, а також співпрацю із окремими журналістами, наближеними до певних представників влади.
Втім запорізькі журналісти не здаються і намагаються інформувати аудиторію за законами воєнного часу всупереч перепонам, які вибудували для них чиновники. Говорять, що системна співпраця з журналістами – це вигідно і владі, а також нагадують чиновникам про те, що треба проводити пресконференції для місцевих медіа та не ігнорувати їнхі щоденні запити. Правда, чиновники поки ще так і не включилися, що це вони працюють для суспільства (і медіа як його частини), а не навпаки, і продовжують розвивати свої канали в месенджерах, освоювати нові формати контенту, якісно уникаючи живого спілкування з місцевими журналістами.
Наталія Виговська, регіональна представниця ІМІ в Запорізькій області
