Волонтерська культура в Україні, яка почала розвиватись ще в 2014-му році, з початком повномасштабного вторгнення росії на українські землі ще більше загартувалась. Ми спостерігаємо, наскільки сильно активізувались та згуртувалися люди заради допомоги незалежно від віку, сфери діяльності та статусу.
Це історія про те, як спільними зусиллями волонтерів, небайдужих запорожців та закордонних організацій вдалось налагодити поставки амуніції для військових та гуманітарної допомоги для мирних мешканців прифронтової зони, а також прихистити десятки евакуйованих людей з окупованих територій.
Матеріал ми підготували в рамках спецпроекту «5 історій війни».
Наші герої – волонтерська організація “Спорт Округ” та її засновник спортсмен Тимур Кузахметов. Команда волонтерів допомагає всім необхідним українським військовим на запорізькому фронті та переселенцям на тимчасово окупованих територіях та в зонах активних бойових дій.
“Головна наша мета – це допомога військовим”
Наприкінці лютого ми спочатку зробили акцент на допомозі військовим, оскільки вони не були повною мірою забезпечені всім необхідним. Вони не мали касок, амуніції. Так, ми знайшли у Запоріжжі людину, яка продає бронежилети, та закупили у неї 20 штук. Знову ж таки, це все закуповували завдяки пожертвам людей або за донати, – розповідає Тимур Кузахметов.
Весь придбаний захист волонтери відправляють на фронт. Спочатку це були невеликі обсяги для тих бійців, кого знали особисто. Активно допомагали Запорізькій теробороні. Згодом Тимур із командою почали їздити на передову, щоб передати амуніцію та гуманітарну допомогу військовим та мирним людям.
Волонтери “Спорт Округу” виїжджають на позиції військових, які знаходяться неподалік лінії фронту. Такі поїздки організовують один-два рази на тиждень. Команда їздить на територію Оріхова, Кам’янського та Курахового. У Гуляйполе через часті обстріли везуть допомогу рідше, там є небезпека потрапити під ворожий вогонь.
Коли приїжджали з гуманітаркою, поряд були прильоти. Нас попереджали про небезпеку, але ми все одно на свій страх та ризик везли допомогу для бійців та мирних людей. Зазвичай, ми розвозили допомогу на кілька позицій. І на той час нас могло зачепити, але все обходилось. Коли ти бачиш вдячних людей, страх відходить. Головна наша мета – це військові. Якщо там все буде гаразд, то люди швидше повернуться до себе додому, – зізнається Тимур.
Відкриття гуманітарного штабу для допомоги переселенцям
Протягом чотирьох місяців війни команда волонтерів “Спорт Округу” змінювалася. Стабільно в ній залишалося 8 осіб, але загалом щодня працює не менше 10 людей. Кожен волонтер відповідає за процеси збору, сортування та роздачу чи розвезення гуманітарної допомоги. Ось, що кажуть деякі з них про
Тимур Кузахмедов, професійний спортсмен, тренер: “Розпочав волонтерську діяльність 25 лютого. Для мене це дуже важливо, тому що мої батьки переселенці з Чечні, коли почалася війна. Але я вже народився тут, тому розумію як складно тим людям, які втратили все. Нині моя мама, Сестра та бабусі знову переселенці, тільки вже з України до Німеччини. І мені хочеться допомагати людям так, як хотів би, щоб допомагали моїй родині там.
Наша команда дуже намагатиметься допомагати максимально якісно, як тільки можливо це робити з нашими можливостями та умовами”.
Олена Бережна, була ведучою та організатором заходів, тренер: “100 днів готувала обіди для ЗСУ, а потім прийшла у “Спорт Округ”. Волонтер – це позиція. Допомога та підтримка тим, хто потребує. Це бути разом із тими, хто так само бореться за нашу перемогу.
Кирило Плахотніков, тренер CrossFit: приєднався до “Спорт Округу” та почав займатись волонтерством з перших днів війни.
Артур Дякуненко, працював дитячим тренером у сімейному клубі: “В команді “Спорт Округу” із самого початку її відкриття. Бути волонтером – це насамперед бути громадянином своєї країни, патріотом, обличчям своїх батьків, допомагати українському народові”.
Олександр Дегтярьов, працював кур’єром у будівельній компанії та приєднався до волнтерської орагнізації напочатку травня. “Бути волонтером означає наближати нас до перемоги”, – впевнений Олександр.
Хлопець переселенець із Мелітополя. Приїхав і одразу до нас допомагати, найпрацьовитіший і найвідповідальніший волонтер нашої організації, – каже Тимур Кузахмедов.
Микита Ляшенко, продавець іграшок: з командою волонтерів із 17 березня: “Для кожного свій сенс волонтерства. Для мене – це боротьба за волю країни”.
Усі, хто приходить до організації за гуманітарною допомогою, мають надати довідку ВПО та документи, що засвідчують особу. Зазвичай біля входу до будівлі організації люди створюють “живу чергу”. Там переселенців зустрічає людина, яка всіх записує, щоб не сталося непорозумінь.
Після того, як черга людини підходить до видачі гуманітарного набору, у неї перевіряють довідку ВПО та дату останнього відвідування організації.
Тимур розповідає, що раніше в чергах могли стояти і місцеві, що було безрезультатно для них, але наразі приходять лише переселенці. Адже без довідки гуманітарний набір не видадуть, тому стояти по кілька годин місцевим жителям немає сенсу.
Були випадки, коли приходили люди та просили записати разом із ними ще когось, щоб здобути гуманітарку. Записують по кілька людей. А інші люди навіть не встигають стати в чергу. У нас була війна з такими “шахраями”. Хтось записував і продавав своє місце у черзі. Доходило до того, що люди викликали поліцію із проханням розібратися. Думали, що це ми продаємо місця у черзі.
В березні цього року, коли в Запоріжжі зародилася волонтерська організація “Спорт Округ”, вони зібрали навколо себе людей, які допомагали та приносили для переселенців речі, техніку, хтось допомагав грошима.
Небайдужі люди приносили їжу та необхідні речі для військових. Коли у людей закінчувався ресурс, ми почали пошуки постачання гуманітарної допомоги в Україні та з Європи, – каже Тимур.
Спочатку багато гуманітарної допомоги волонтери отримували з Польщі. На кордон України з Польщею волонтери відвозили людей, які евакуювалися, а назад везли гуманітарку. За одну поїздку до Запоріжжя “Спорт Округ” міг привезти 1-3 тонни гуманітарної допомоги.
Також збирати гуманітарні набори із продуктами волонтерам допомагала американська благодійна організація.
Волонтери цієї американської організації якраз були проїздом до Запоріжжя. З одним із них я був знайомий раніше зі спортивної кар’єри. Так, цей волонтер вийшов на мене і ми зустрілися. Їх дуже вразила робота нашої команди, і вони захотіли нам допомагати. Нам було простіше у тому плані, що вони надсилали гуманітарний вантаж великими обсягами, десь по 20 тонн за один раз. Такого обсягу нам вистачає на три тижні.
Чому люди відмовляються евакуюватися з окупованих територій
Оскільки команду “Спорт Округу” добре знали там, куди вони привозили гуманітарну допомогу, іноді люди просили допомогти з евакуацією. Але до самої евакуації так і не доходило. Тимур пояснив це тим, що люди просто не знали, куди їм їхати і хто їх зустріне у Запоріжжі і де вони житимуть.
Люди не розуміють, куди вони будуть їхати. Наприклад, у всіх склався стереотип, що якщо вони приїдуть до Запоріжжя, то житимуть у спортзалі чи у якомусь схожому місці. Якби створювалися гарні умови, то люди активніше виїжджали б з окупованих районів. Нещодавно до нас звернувся чоловік, який виїхав із Василівки. Він залишив дружину з дитиною у Василівці, щоб знайти у Запоріжжі житло, роботу, а потім тільки перевезти родину. Чоловік пішов на реєстрацію в один із гуманітарних хабів Запоріжжя, сподіваючись, що йому допоможуть знайти доступне житло. А отримав замість житла гуманітарку та за фактом залишився без дому. У цьому гуманітарному хабі сказали, що вони можуть поселити лише сімейну пару, тому йому нічим не допоможуть.
У “Спорт Окрузі” розповіли, коли тільки-но почали відкривати евакуаційні коридори і до Запоріжжя стали прибувати маріупольці, вони активно допомагали шукати доступне або безкоштовне житло для переселенців. На допомогу приходили місцеві бізнеси, які заселяли людей у готелі. Когось Тимур за дозволом заселяв у квартири, господарі яких виїжджали на якийсь час із міста.
Зараз ми не маємо можливості заселяти людей. І ось, цей чоловік прийшов до нас, сподіваючись отримати допомогу. Незважаючи на те, що людей на окупованих та прифронтових територіях просять виїжджати, але куди їм їхати?
Чим можуть допомогти запорожці волонтерам зі “Спорт Округу”
Команда волонтерів щотижня видає близько двох тисяч пакетів із гуманітарною допомогою. Усю їжу вони сортують по пакетам, тому дуже потребують звичайних містких пакетів.
Хтось нам привозить пакети безкоштовно. Нещодавно ми купували їх за свої гроші і загалом сума вийшла такою, що на ці гроші можна було б купити форму для наших військових. Ось порівняйте: один тиждень пакетів чи купити військову форму. Ви можете принести нам їжу, байдуже, що це буде. До нас приносять різне з проханням віддати тим, хто цього потребує, – наголошує Тимур.
У планах волонтерів “Спорт Округу” мінімізувати кількість військових, які чогось потребують. На це вони і продовжуватимуть кидати всі сили, збираючи для них одяг, амуніцію та транспортні засоби. Також продовжуватимуть забезпечувати гуманітарними наборами сім’ї переселенців із дітьми, людьми з інвалідністю та пенсіонерами.
