Мы в соцсетях
INFORM.ZP.UA – это информационный портал и сайт новостей города Запорожья. Каждый день мы рассказываем главные и свежие новости политики, экономики, культуры, криминал, происшествия, спорта Запорожья и Украины. Фото и видео репортажи за сегодня. Онлайн актуальные и последние новости Запорожья и Запорожской области за день. Информация и персоны Запорожья. INFORM.ZP.UA публикует статьи запорожских журналистов, расследования и честную аналитику. Мы очень ценим наших читателей и отбираем и размещаем для них самую важную информацию о событиях города Запорожья и области.
----:--
Мы в соцсетях
Головна » Без категорії » Грудне вигодовування та дієта матері: міфи та факти

Грудне вигодовування та дієта матері: міфи та факти

Грудне вигодовування та дієта матері: міфи та факти

Жінки чують значну кількість суперечливої інформації щодо дієти під час грудного вигодовування, ці рекомендації можуть значно варіювати залежно від культури та традицій, індивідуальних вподобань та фінансів. У деяких культурах певний продукт розглядається як корисний для годуючої матері, тоді як в інших – застерігають від його вживання під час грудного вигодовування (ГВ).

Детальніше про це розповіла лікар методист вищоi категорii КЗ,,IAЦМС департаменту охорони здоров’я Запорiзькоi мiськоi ради”, лiкар акушер – гiнеколог вищої категорiї Людмила Косюк.

Існують найбільш розповсюджені міфи щодо дієти жінки, яка годує груддю. 

Міф 1: жінці потрібно бути вкрай обережною при виборі продуктів харчування, аби не спровокувати здуття та коліки у дитини

  • Не існує поняття «дієта матері-годувальниці»; жінка, яка годує груддю, повинна дотримуватись здорової різноманітної дієти і виключати лише ті продукти, які викликають симптоми у неї або у дитини.
  • Більшість випадків, коли дитина стає дратівливою та плаче без очевидної на те причини, пояснюють саме здуттям внаслідок вживання матір’ю певних продуктів, однак зазвичай це не відповідає дійсності. Більшість дітей не мають жодних проблем з овочами та іншими продуктами в раціоні матері (капуста, огірки, бобові тощо).
  • Невелика частина дітей матиме надмірне газоутворення та дискомфорт після вживання матір’ю певних продуктів. Однак у той самий час конкретний продукт не створюватиме проблеми для всіх дітей. Лише якщо дитина реагує протягом 6 годин кожного разу після вживання певного продукту, варто його уникати.
  • Дотримання жорсткої дієти може спричинити дефіцит мікроелементів у жінки та/або стати однією з причин відмови від грудного вигодовування. Окрім цього, смачна їжа є джерелом для утворення ендорфінів, а обмежена одноманітна дієта викликатиме пригнічення настрою (відчуття провини при її порушенні також не гратиме на користь ГВ).

Міф 2: жінкам, які годують груддю, варто уникати «алергенних» продуктів

  • Жінці слід уникати лише тих продуктів, на які вона сама має алергію, а також тих, на які у дитини виникає виражена реакція (симптоми з боку шкіри, травної та дихальної систем, їх комбінація). Ведення харчового щоденника може допомогти визначити, чи виникають певні симптоми кожного разу після вживання матір’ю конкретного продукту.
  • Дослідження демонструють, що виключення найбільш розповсюджених харчових алергенів (до яких відносяться коров’яче молоко, курячі яйця, арахіс, соя, риба, морепродукти, пшениця, а не фрукти та овочі певного кольору) протягом вагітності та/або лактації не знижує частоту виникнення алергії у дітей до 2 років життя (однак це може відтермінувати її дебют).
  • Не варто забувати, що виникнення висипки у дитини не завжди пов’язано з харчуванням матері, а може бути спровокованим зовнішніми факторами (перегрів, вплив синтетичних тканин та косметичних засобів тощо).
  • Годуючій матері варто уникати вживання непастеризованих соків, однак не через ризик виникнення алергії, а через можливість харчового отруєння.

Міф 3: жінці, яка годує груддю, слід частіше споживати певні продукти, аби збільшити лактацію

  • Жінка не потребує специфічних продуктів (вівсяна крупа, ячмінь, пивні дріжджі, імбир, базилік, банани, солодове молоко, гарбуз тощо) для збільшення лактації. Продукція молока визначається тим, як часто дитина прикладається до грудей і яку кількість молока вона висмоктує (за принципом «попит-пропозиція»).
  • Якщо відсутні психологічні або фізіологічні причини низької продукції молока, годуюча мати буде здатна продукувати достатньо молока для своєї дитини, незалежно від того, що вона їсть.
  • Не існує жодного продукту, який жінка повинна їсти під час лактації, особливо, якщо конкретний продукт їй не подобається. Необхідні поживні речовини містяться у різноманітних продуктах, тому мати все одно отримає все необхідне за умови споживання різноманітних харчових продуктів. Наприклад, омега-жирні кислоти містяться не лише в рибі, а й в соєвій олії, волоських горіхах, насінні чіа та льону, а кальцій – не лише у молочних продуктах, а й у шпинаті та броколі.

Міф 4: годуючій матері потрібно пити молоко

  • Люди – єдині тварини, які споживають молоко, що продукується іншими тваринами. Інші зрілі представники ссавців не п’ють молоко, однак всі вони його продукують в тій кількості і якості, яка потрібна дитинчатам.
  • Молоко розглядається як джерело кальцію, однак існує безліч інших його ресурсів – броколі, перець та шпинат.
  • У окремих культурах дорослі традиційно не п’ють молоко та не їдять молочні продукти, однак жінки в них успішно годують своїх дітей грудним молоком.

Міф 5: якщо жінка дотримується незбалансованого харчування, якість її молока буде низькою, тому варто переходити на штучне вигодовування

  • Люди з недоїданням все одно продукують молоко, оптимальне для годування їх дітей, хоча ризик виникнення нутритивного дефіциту у таких жінок зростає.
  • Існує тісний зв’язок між видом споживаних жирів та жирів, що містяться у грудному молоці, хоча його калорійність є сталим показником. Тому при неможливості споживати дві порції риби на тиждень виправданим буде призначення омега-3 жирних кислот у вигляді харчових добавок.
  • Жінки, які дотримуються вегетаріанства, зазвичай споживають менше кальцію, однак це не впливає на його рівень у грудному молоці. Дефіцит вітаміну В12 є досить реальною загрозою, як для матері, так і для дитини при відсутності у раціоні продуктів тваринного походження, у таких випадках слід подбати про сапліментацію.

Міф 5: годуюча мати повинна «їсти за двох»

  • Здорові жінки, які годують своїх дітей груддю, в загальному потребують 450-500 додаткових ккал на добу, що може буде досягнуто незначним збільшенням споживання здорової їжі. Кількість додаткових калорій, необхідних конкретній жінці, визначається її віком, індексом маси тіла, рівнем активності та об’ємом грудного вигодовування (дитина отримує виключно грудне вигодовування чи догодовується сумішшю).

Міф 6: жінці потрібно пити мінімум 2-3 літри рідини на добу та «лактогенні чаї»

  • Багато матерів, особливо в перші місяці життя дитини, дійсно можуть відчувати більш виражену спрагу, тому буде виправданим тримати в легкому доступі воду. Однак не потрібно пити більше, аніж комфортно конкретній жінці, оскільки це не допоможе збільшити лактацію. Пити потрібно при виникненні спраги та слідкувати, аби не наставало зневоднення.
  • Навпаки, обмеження пиття при надмірній лактації не виправить ситуацію та лише сприятиме дегідратації жінки.
  • Відпочинок, впевненість у собі та часте ефективне прикладання дитини за вимогою є найкращими стимуляторами продукції молока.
  • Надмірна кількість трав’яних чаїв та настоянок (у тому числі «лактогенні» напої) не лише не збільшать продукцію молока, але навіть можуть її пригнічувати.

Міф 7: матерям, які годують дітей грудним молоком, не можна вживати каву

  • Кофеїн дійсно може проникати в молоко (близько 1% спожитого кофеїну) та впливати на дитину, викликаючи порушення сну, збудливість та дратівливість. Він міститься у багатьох продуктах та напоях, включаючи каву, чай та шоколад, а також енергетичних напоях та деяких засобах для симптоматичного лікування грипу та застуди.
  • Варто обмежити вживання кофеїну вагітними та годуючим жінками до 200 мг на добу: чашка фільтрованої кави містить 140 мг кофеїну; чашка швидкорозчинної кави – 100 мг; 1 енергетичний напій (250мл) – 80 мг; 1 чашка чаю – 75 мг; 50 г шоколаду – до 50 мг; кола (354 мл) – 40 мг.
  • Якщо жінка, яка п’є каву, спостерігає, що дитині важко заснути після годування грудним молоком, варто зменшити кількість кофеїну у харчуванні.
  • Недоношені діти на новонароджені можуть бути більш чутливими до дії кофеїну.

Міф 8: Грудне вигодовування та алкоголь непоєднувані

  • Варто уникати грудного вигодовування протягом 2-3 годин після споживання одного напою алкоголю (355 мл 5% пива, 148 мл 11% вина або 44 мл 40% горілки), при споживанні більшої кількості відповідно збільшується і період часу, коли дитину не можна годувати грудним молоком. 
  • Можна давати дитині заздалегідь заготовлене грудне молоко. Немає потреби зціджувати молоко для того, аби очистити його від алкоголю – його рівень в молоці падатиме разом із рівнем в крові. Однак це варто зробити при виникненні дискомфорту в грудях.
  • Алкоголь може погіршувати відтік молока та зменшувати кількість молока (за рахунок пригнічення окситоцинового рефлексу), яку отримує дитина, а при щоденному вживанні навіть пригнічувати лактогенез.
  • Варто пам’ятати, що після прийому будь-якої кількості алкоголю не можна спати в одному ліжку з дитиною через ризик виникнення синдрому раптової дитячої смерті.
  • При надмірному вживанні алкоголю (понад 6 напоїв за день) про дитину має піклуватись інший тверезий дорослий.

Як все ж має виглядати дієта жінки, яка годує свою дитину грудним молоком?

Здорова дієта годуючої матері включає наступне:

  • Принаймні 5 порцій різних фруктів та овочів на добу, включаючи свіжі, заморожені, консервовані та сушені овочі та фрукти та не більше 150 мл пастеризованого соку без цукру.
  • Вуглеводи (цільнозерновий хліб, макаронні вироби, рис та картопля).
  • Клітковина (цільнозерновий хліб, макаронні вироби, бобові, фрукти та овочі).
  • Білки (м’ясо нежирних сортів, курятина, риба, яйця, горіхи, насіння, соєві продукти та бобові). Щотижня слід вживати 2 порції (1 порція = 140 г) риби, включаючи жирні сорти (свіжа макрель, сардини, форель та лосось). Варто обмежити вживання риби з високим вмістом ртуті (акула, риба-меч, марлін, тунець) – не більше 1 разу на тиждень.
  • Молочні продукти (молоко, сир та йогурт) та інші джерела кальцію (тофу, житній хліб, бобові та сухофрукти).
  • Достатньо рідини для тамування спраги (чай та кава, що не містять кофеїн, трав’яні чаї, 100% фруктовий сік без цукру (не більше 150 мл на добу) та мінеральна вода).
  • Вітамін D (10 мкг на добу), особливо в період з кінця вересня по березень/квітень.
  • Існує рекомендація для жінок, які годують груддю, продовжувати вживати свої пренатальні вітаміни