Мы в соцсетях
INFORM.ZP.UA – это информационный портал и сайт новостей города Запорожья. Каждый день мы рассказываем главные и свежие новости политики, экономики, культуры, криминал, происшествия, спорта Запорожья и Украины. Фото и видео репортажи за сегодня. Онлайн актуальные и последние новости Запорожья и Запорожской области за день. Информация и персоны Запорожья. INFORM.ZP.UA публикует статьи запорожских журналистов, расследования и честную аналитику. Мы очень ценим наших читателей и отбираем и размещаем для них самую важную информацию о событиях города Запорожья и области.
----:--
Мы в соцсетях
Головна » Политика » Сергій Штепа: про електронні права та гроші на запорізькі мости

Сергій Штепа: про електронні права та гроші на запорізькі мости

Сергій Штепа: про електронні права та гроші на запорізькі мости

Держбюджет на наступний рік негативно вплине на Запорізький регіон – наголошують депутати обласної та місцевих рад. Проте народні депутати від Запорізької області підкреслюють: є позитивні напрацювання та перспективи розвитку нашого металургійного центру.

Які статті держбюджету можна вважати успіхом для Запоріжжя – Inform.zp.ua дізналось у Сергія Штепи – народного депутата від політичної партії «Слуга народу».

– Які позитивні зміни несе держбюджет на наступний рік?

Перш за все, передбачені кошти на будівництво запорізьких мостів. Нещодавно ми повідомили запорізьку спільноту, що мости будуть будуватися, що виділено 750 млн. грн. у поточному році. Але люди почали казати, що це брехня, ці гроші ніхто не зможе використати до кінця року, а тому вони «згорять». Ми пояснювали: не згорять, гроші виділені таким чином, що перейдуть до бюджету наступного року, але нам не вірили. Проте вже за тиждень до Запоріжжя приїхав прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, який наголосив, що гроші залишаться та перейдуть на наступний рік. Ми розуміли, що освоїти їх в цьому році практично неможливо, але це ті гроші, які будуть додаватися до грошей 2020р. і, таким чином буде формуватися достатня фінансова база для запорізьких мостів.

Підкреслю, має відбутися тендер, тому не можна казати, що мости точно будуватимуть китайці або турки. Є багато чуток, що все побудують китайці. Це абсолютний фейк, тому що має бути проведений чесний конкурс.

– Експерти кажуть, якщо будуватимуть китайці, фінансування буде з держбанку Китаю, тому виділені гроші підуть конкретній китайській фірмі. І тендеру на Прозоро не буде. Для такого розвитку подій Верховна Рада має прийняти окремий закон?

Ми 20 років чули, що прийдуть китайці і щось побудують за свої гроші, потім ми будемо це віддавати під державні гарантії. Але скажіть мені, чи є хоча б один об’єкт в Україні, який таким чином побудували китайці за свої гроші? Ні, немає.

– Тобто будують не китайці?

Не можу сказати. Можливо і вони, але якщо саме вони виграють тендер. Але інформації, що ми готуємо якийсь законопроект спеціально під якихось забудовників, такого немає. Ми робимо все можливе, щоб прийшли компанії, які дійсно зацікавлені в цій роботі, виграли тендери і будували мости. Оскільки вже прем’єр-міністр зобов’язався займатися цим проектом, він за нього відповідальний, ми його підтримуємо і маємо сподівання, що вже навесні проведуть тендер і почнуться роботи. Вважаю питання мостів для Запоріжжя – найважливішим, окрім екології звісно. Вже сьогодні відбувається транспортний колапс, люди довго їдуть з лівого берега на правий і навпаки. Відомо, що декілька років ще потрібно буде виконувати на греблі Дніпрогес поточний ремонт дороги та плит. Якщо її перекрити, місто зупиниться. Тому до того моменту, коли буде виконуватися ремонт Дніпрогесу, має бути завершена робота над мостами або хоча б над частиною.

Якщо цього не буде, у Запоріжжя немає майбутнього. Тому наголошуємо, що оперативно потрібно вирішувати проблему. Тому вимагали від уряду, щоб Кабмін передбачив фінансування на мости.

Щодо інших статей. Депутати обласної ради часто говорять щодо фондів, які не виділяються: нібито 1млн грн. дуже мало, потрібно 1,5млн. Але давайте подивимось, як і на що саме використовуються ці кошти. Можливо на корупційні схеми, люди просто бажають, щоб було більше коштів, які можуть роздеребанити. Я не кажу, що так роблять всі, в обласній раді є чесні та відповідальні люди, які кожну копійку витрачають ефективно, за кожну копійку можуть відзвітувати. Але є люди, які використовують ці кошти зовсім не за призначенням. Наприклад, роблять замовлення на фірмах товаришів. Тому треба розуміти, що бюджет формувався так, щоб уникнути політичної корупції.

Фото

Багатьох цікавить питання субвенції. Вона наступного року буде розподілена рівномірно між кожним депутатом! Проста логіка – 28 років у нашій країні субвенції були інструментом політичної корупції. До депутатів приходили певні люди і казали: «Маєш проголосувати за це, це і це». Наприклад, зменшити ренту на металургію або зробити ще щось, що сприяло б роботі олігархів. А ці олігархи вже домовлялись з потрібними людьми, і ті виділяли більшу субвенцію тим, хто голосує як треба. Щоб уникнути тиску щодо субвенції, вона буде розподілятися рівномірно.

– 10,5млн грн. на кожного депутата. Куди Ви будете витрачати ці гроші?

На те, що описано в моїй передвиборчій програмі. Перш за все це дороги у Шевченківському районі. Великий район: за кількістю приватних будинків займає першу або другу позицію в нашому місті. Близько 800 будинків багатоповерхових і близько 20000 приватних. У приватному секторі побудувати або відремонтувати дороги за рахунок лише бюджету, який виділяє гроші на районну адміністрацію, неможливо. Тому треба використовувати з держбюджету субвенції. Маю намір зробити все, щоб відбудувати дороги в приватному секторі, внутрішньоквартальні дороги. Якщо ще щось залишиться, то спрямую кошти на вуличне освітлення, дитячі і спортивні майданчики. Вважаю, що на сьогодні дороги є пріоритетом №1, тому що є місця, де навіть швидка ледь проїжджає. Треба цю проблему негайно вирішувати, а вже потім переходити до всього іншого.

– Уточнення по мостам – 750млн грн. лишається на наступний рік. Скільки додатково буде виділено наступного року?

Якщо не помиляюсь, зараз передбачена сума ще 500млн грн., тобто сукупно це буде 1 250 000грн.

– З 13 млрд., які потрібні на будівництво?

Так, але цих грошей вистачить на завершення додаткового проектування, яке потрібне через те, що мости не будувалися деякий час і потрібен ремонт деяких конструкцій. А також цих грошей достатньо, щоб відкрити тендер і провести його. Знаю, що є такий неформальний намір: кошти від економії та кошти, які будуть зібрані за рахунок того, що якісь корупційні факти викриватимуть, якісь хабарі будуть відстеженні і повернуті до держбюджету, – ці кошти направлятимуться саме на запорізькі мости.

– Дедлайни? Ви передбачаєте, що наступного року буде закінчено перегляд проектування, зроблено ремонт конструкцій, які того потребують, проведено тендер, і фірма, яка його виграє, розпочне будівництво?

Так, я сподіваюсь, що 2020р вже почнеться будівництво. І прем’єр-міністр Олексій Гончарук брав на себе таке зобов’язання.

– Ви вивчали потреби Запоріжжя перед тим, як голосувати за держбюджет? Деякі народні депутати були присутні на сесіях обласної, міської рад. Ви приїжджали до Запоріжжя?

Я завжди приїжджаю до Запоріжжя, коли повинен це робити за регламентом роботи Верховної Ради. Особисто відвідував сесію міської ради, а на сесію обласної ради потрапити не зміг, вона була під час моєї роботи з виборцями. Але мої помічники там були і казали, що дуже цікаво проходить сесія облради… Наприклад, 4 години підряд там видають дипломи та грамоти замість того, щоб вирішувати нагальні питання області. Хоча важливіше спочатку розібратися з бюджетом області, зробити щось корисне, а вже потім роздавати грамоти. Це теж важливо, але не настільки. Знаю, наприклад, що на сесії обласної ради в жовтні звітувала екологічна комісія щодо ситуації по екології у 2018 році. На мою думку, це ненормально.

Щодо потреб Запорізької області. Губернатор Віталій Туринок усім народним депутатам надсилав офіційну інформацію, що саме потрібно області. Там були конкретні позиції, цифри, тому ми прекрасно знаємо, скільки, наприклад, не вистачає на діаліз, на медицину, на освіту і т.д.

– Ці цифри враховані в державному бюджеті?

Вони враховані, але цікавим чином. Кабмін наступного року реалізуватиме програму, яка має неофіційну назву «Велике будівництво». Що саме вона передбачає? Маємо відбудовувати країну за європейськими стандартами. Наприклад, стандарт передбачає певний час, за який людина має діставатися до лікарні: не більше 15 або 30хв дороги. Уряд дивиться, там лише 5-8км, це нормально. Але якщо подивитися на стан цієї дороги, їхати неможливо і дорога займає годину, людина просто не доїжджає до лікарні. В такому випадку будується не лікарня, а ремонтується дорога. Є навпаки місця, де нормальна дорога, але немає поблизу лікарні, тоді будується саме лікарня.

Кабмін робитиме все, щоб ОТГ мали опорні лікарні, опорні школи і т.д, і щоб час, за який до них можна дістатися, відповідав сучасним європейським стандартам. Ці стандарти передбачають декілька критеріїв – відстань фізична у кілометрах, час, за який реально можна дістатися з урахуванням стану дороги. У тих випадках, коли є, наприклад, лікарня або школа і дорога, але немає транспорту, буде просто запускатися додатковий муніципальний автобус. Також ця програма передбачає взагалі деяке скорочення шкіл, але тут треба пояснити, яке саме.

Це дуже важливо, тому що коли людина чує, що будуть закриватися школи, це звучить дуже погано. Наведу декілька фактів, які дозволять цю ситуацію прояснити. В середньому на одного учня в середній школі витрачається на рік 21000грн. Але є багато шкіл, в яких навчаються 5-30 учнів на всю школу. В середньому в таких школах 1 учень коштує державі приблизно 100тис грн. Але справа навіть не в грошах. Як показує практика, якість освіти у таких школах погана. Ці люди потім не можуть здати ЗНО, не можуть потрапити до університету. Що передбачає програма Кабміну? Будуть запущені додаткові автобуси до тих шкіл, де надається нормальної якості освіта. Буде прокладена нормальна дорога до цих опорних шкіл, щоб учні не по 5-10 осіб ходили до школи, а їздили за якісною освітою. Таким чином витрати місцевих бюджетів на утримання шкіл або інших закладів будуть знижуватися. І саме тому фінансування цих статей трошки знижується. Звісно, що взяти і знизити фінансування на те, що вже існує, привело б до колапсу. Але у Кабміні також не дурні працюють.

– В одному з відео звернень президент сказав, що наступного року буде збудовано 100 лікарень, 100 шкіл, 100 садочків. Але в держбюджеті немає статей на фінансування будівництва саме нових закладів.

Окремих статей, щоб було написано «100 шкіл» або «100 лікарень» немає, але ці кошти там передбачені!

– За час Вашої роботи в парламенті, вирішення яких місцевих проблем (крім мостів) Вам вдалося?

Невірно казати «крім мостів», тому що мости – це проблема №1 або №2 для Запоріжжя. Я навіть не можу пояснити, яка проблема є важливішою: екологія чи мости. Вони приблизно на одному рівні, тому що і та, і та проблема не дозволяє людям нормально жити. Їх потрібно вирішувати обидві, але у питанні мостів ми просунулися більше ніж в екології, там потрібен дуже комплексний підхід.

Щодо інших питань можу відзвітувати, хоча не пройшло 100 днів роботи, але щось вже зроблено. Мені приємно казати про вирішення проблеми на вул. Фабрична в пос. Калантирівка. Там є проблема, якій років 15-20, коли нечистоти викидалися на дорогу, потім цю дорогу розмивало, там був дуже неприємний запах. Цю проблему вирішено за декілька місяців, як я почав працювати народним депутатом за 77-м округом. Я звертався неодноразово до міської ради, до райадміністрації писав звернення. Потім приїжджали туди і казали, що нам не подобається якість робіт, просили змінити.

Що зараз є? Дорога повністю відбудована, ями залатані. Та труба, з якої текли нечистоти, під’єднана до іншої труби і всі дірки відремонтовані! Я радий вирішенню цієї проблеми, тому що це було досить небезпечно. До нас зверталися люди і казали, що коли заїжджали до свого двору на автомобілі, який проїхав тією дорогою, через кілька днів помирали домашні тварини. Розуміємо, що в нечистотах може бути що завгодно. Цю проблему вдалось вирішити до того, як якійсь людині стало погано!

Є багато позитивних відповідей, яких ми добилися від міської ради та райадміністрації. Наприклад, райадміністрація точно включить до бюджету наступного року ремонт внутрішньо квартальних доріг у воєнному містечку по вул.Військбуд. Там погані дороги, взагалі багато проблем і з будинками, і зі сквером. Ці проблеми не можна вирішити всі одразу, але саме цю – вирішать. Я, як народний депутат є органом законодавчої влади, але впливаю на виконавчу. Якщо вони вже дали зобов’язання включити це питання до бюджету на наступний рік, то мають це зробити. Тому можна розраховувати, що наступного року на Військбуді принаймні будуть нормальні дороги – це я теж вважаю своєю допомогою.

Буде виконано ремонт будинків та деяких внутрішньо квартальних доріг. Наприклад, вул.. Чарівна, 48. Ще під час передвиборчої кампанії звернув увагу на величезні ями, там їхати неможливо. Знаю точно, що наступного року на Чарівній, 48 будуть робити дорогу. Взагалі сподіваюсь, що за наступні декілька тижнів отримаю ще багато відповідей від органів виконавчої влади на свої депутатські звернення та запити і зможу після 100 днів роботи вже більш детально відзвітувати.

– 100 днів депутатства. Спікер сказав, що в парламенті день рахується за два. Як би Ви оцінили роботу, турборежим?

Перш за все дізнався, що багато колег з Верховної Ради не тільки не читають закони, вони не читають навіть висновки комітетів, не знають, чи комітет рекомендує той чи інший закон, чи ні. Вони тиснуть на кнопочку «за» або «проти», не розуміючи, за що саме голосують. Це ненормально. Ще мене вразив цинізм, з яким працюють деякі люди у Верховній Раді. Вони подають сотні абсолютно беззмістовних поправок до законопроектів. Потім просять поставити ці поправки на підтвердження. Коли вони це роблять, мають хвилину виступати щодо кожної поправки. Таким чином затягують розгляд питань, не даючи нам можливості щось змінювати в країні або роблячи процес більш тривалим. Тому не можна казати про «день за два», може в плані виснаженості, але не в плані ефективності. Не через те, що ми погано працюємо, а через те, що нам заважають фізично. Ми не можемо розглянути законопроект за годину або за 20хв, це робиться 2-3 години. Приклад: депутат від однієї з політичних сил подав 40 правок до законопроекту. За ці правки не голосують навіть депутати його фракції, але він кожну правку просить поставити на підтвердження, щодо кожної з цих правок бере час, а потім каже: «Якщо Ви мені щось скажете, я буду по кожній з цих правок просити додатковий час». Це просто нахабний цинізм! Він розуміє, що ці правки не мають жодного змісту. Його ж фракція не голосує за ці правки. Навіщо просити на них час…

– Чим Ви пояснюєте такі дії?

Ми робимо все, щоб змінити щось в країні, щоб її деолігархізувати, щоб знищити схеми, які працювали багато років. А деякі люди у Верховній Раді з цих схем живуть. Кожен день, який ці схеми існують, дає цим людям прибуток. Вони роблять все можливе, щоб хоча б один день, хоча б один місяць виграти, щоб ці схеми проіснували, щоб вони ще кілька мільйонів заробили. Не хочу сказати, що всі не з партії «Слуга народу» погані. Є гарні депутати з інших фракцій, а є такі, хто заважає нормальній роботі.

– Партію «Слуга народу» багато критикують. Не тільки політичні опоненти, а й експерти. Як сприймаєте критику, і чи враховує фракція корисні зауваження?

Ми враховуємо критику, враховуємо поправки від опозиції. Як це було раніше? Є коаліція, є опозиція. Опозиція подає поправки, їх ніколи не враховують. Подивіться засідання нової Верховної Ради. Якщо подають реально змістовні поправки, ми їх завжди враховуємо, ми за конструктив. Коли опозиція подає безглузді незрозумілі поправки, звісно їх відхиляємо.

– Коректні правки чи ні. Як це зрозуміти?

Наприклад, була поправка залишити акциз на паливо у міському бюджеті. Ми проголосували всією фракцію «за». Є невеличкі містечка та селища, де побудували 1-2 заправки і майже весь бюджет формується з податків саме з цих заправок. Позбавити цих надходжень було просто неможливо, тому ми врахували цю гарну правку. Всі народні депутати зробили все можливе, щоб цей акциз залишився на місцях. Вважаю, це правильне рішення.

– Неадекватні правки?

Про неадекватні не хочу казати. Є правки поміняти слово «близько» на «біля», або поміняти слово «та» на «і», тобто якась просто беззмістовна дурня. Такі поправки є, їх сотнями додають. Є поправки, які просто просять переформулювати одне юридичне поняття іншими словами. Не змінюється ні сенс, ні юридичне підґрунтя, але вони це просять зробити.

Щодо критики. Нас більше всіх, тому і критики будемо отримувати більше, ніж хтось інший. Коли Володимир Зеленський йшов на вибори, казав: «Йду на один термін». Йому не цікаво, який у нього рейтинг, йому цікаво зробити щось для України. Те ж саме казали ми. Ми туди пішли не для того, щоб зробити якісь популістські реформи і залишитись на другий термін. Ми прийшли, щоб реально щось змінити в Україні. Реальні зміни – це не завжди приємно, інколи навіть болісно. Ми зараз приймаємо непопулярні реформи. Розуміємо, що втрачаємо рейтинг, але ми робимо те, що маємо зробити. Можливо люди не зрозуміють одразу, але у перспективі це дасть позитивний результат. Тому нормально сприймаємо, якщо це нормальна адекватна критика. Ставши депутатом зрозумів, що є багато неадекватної, коли люди, наприклад, питають: «А чого не зроблені двері під’їзду?». Вибачте, але це питання не до народного депутата, навіть, не до міської ради. Або питають, чому не залатані ями на якійсь вулиці. Вибачте, це питання до міської ради, а не до Верховної Ради.

– З початком роботи скільки встигли прогуляти засідань?

Жодного. Я відвідав 100% засідань. Можна перевірити на сайті Верховної Ради у моєму профілі. Більше того, я голосував у 97% випадків. Інколи можна просто не встигнути натиснути кнопку або вона не спрацьовує і на сайті відображається, що ти не голосував. Але разом з цим у мене середній відсоток голосування 97. Я завжди працюю, я завжди на місці. Взагалі ми прийняли дуже багато важливих і цікавих законів, не тільки знаття недоторканості. Ми проголосували, що депутатам не будуть нараховуватися кошти на депутатські повноваження, якщо вони не проголосували хоча б у 70% випадків. Тому зараз депутати почали ходити на засідання, майже повна зала. Принаймні коли дивився, було 380-390 людей, іноді більше 400. Треба враховувати, що нас не 450, а 429. Крім того є люди, які просто хворіють або у відрядженні. Тож майже 100% відвідуваність.

– Найближча перспектива від парламенту 9-го скликання і від народного депутата Сергія Штепи?

Не люблю робити прогнози і давати обіцянки. Люблю звітувати, що реально зроблено. Перш за все маємо прийняти законопроекти, що дозволять демонополізувати економіку, в тому числі металургію та інші галузі. Маємо плідно працювати над питаннями мостів і екології. Робота народного депутата – це не тільки робота з виборцями і робота в сесійній залі. В першу чергу це розробка законопроектів та співпраця з міністерствами для імплементації всіх цих рішень.

Я працюю в Міністерстві цифрової трансформації, яке зараз працює над проектом електронні права та електронний паспорт. Відома ситуація: поїхав на роботу та забув права. Якщо зупиняє поліція, маєш заплатити штраф, можуть затримати. Якщо телефон є при собі, просто показуєте електронні права і все. Саме така постанова Кабміну буде винесена найближчим часом. Звісно ці права будуть працювати тільки в межах України. Якщо їдете закордон, то повинні мати фізичну копію прав. Те ж саме стосуватиметься паспорту. Взагалі зараз працюють багато робочих груп з питань різних платіжних електронних систем. Робимо все, щоб різні платіжні систему по типу PayPal могли зайти на ринок України. Це додатково стимулюватиме фінансовий сектор України. Всі IT-шніки, які працюють в цій сфері, розуміють про що йде мова і підтримують цю роботу.

Працюємо над втіленням ідеї «держава в смартфоні» та проектом «Дія», який дозволить надавати всі державні послуги в електронному вигляді. Ці послуги зараз надаються у ЦНАПах, треба фізично кудись іти. Ми хочемо, щоб більшість послуг можна було отримати через смартфон. Звісно це проект на великий час, тому що питання не тільки технічної реалізації, треба збільшити Інтернет-покриття держави. Але робимо все можливе і наше завдання до 2024р Інтернет має бути на 99% територій. При цьому розуміємо, що не всі люди матимуть змогу користуватися смартфоном, тому залишаємо ЦНАПи, де можна послуги отримати фізично. Але якщо людина вміє користуватися смартфоном, їй буде значно простіше послуги отримати за декілька хвилин просто сидячи у вдома.

– Коли запрацює програма «Дія» і особистий кабінет, який обіцяв Михайло Федорів на презентації проекту «Держава в смартфоні»?

На сайті «Дія» є окрема сторінка, де чітко прописаний план роботи по проекту, можете зайти і подивитися. Електронний кабінет, наскільки знаю, запрацює з початку 2020р і буде поступово наповнюватися новими послугами, тобто місяць за місяцем будуть втілюватися додаткові послуги. Взагалі цей проект розрахований на 2-3 роки, думаю, що через 3 роки він почне функціонувати. Є такі сподівання. Знаю, як працює Мінцифра, бачу обличчя, які бажають зробити якомога скоріше. Думаю, вони будуть це робити як і ми в турбо-режимі.