Мы в соцсетях
INFORM.ZP.UA – это информационный портал и сайт новостей города Запорожья. Каждый день мы рассказываем главные и свежие новости политики, экономики, культуры, криминал, происшествия, спорта Запорожья и Украины. Фото и видео репортажи за сегодня. Онлайн актуальные и последние новости Запорожья и Запорожской области за день. Информация и персоны Запорожья. INFORM.ZP.UA публикует статьи запорожских журналистов, расследования и честную аналитику. Мы очень ценим наших читателей и отбираем и размещаем для них самую важную информацию о событиях города Запорожья и области.
----:--
Мы в соцсетях
Головна » Политика » Єгор Семенков: відверто про те, що чекає наш регіон наступного року

Єгор Семенков: відверто про те, що чекає наш регіон наступного року

Єгор Семенков: відверто про те, що чекає наш регіон наступного року

Запоріжжя відчує негативні наслідки запропонованого державного бюджету – про це майже одноголосно заявляють депутати міськради. Можна передбачити, що доведеться переглядати витрати і загалом Запорізькому регіону. Наскільки відчутні скорочення чекають нас в наступному році? – Inform.zp.ua говорило з Єгором Семенковим – першим заступником голови обласної ради.

Головний документ держави читається різними політичними силами по- різному. Наприклад, міністри наголошують, що це один з найкращих бюджетів, де враховані реальні доходи і витрати. Опозиція каже протилежне.

Ваша оцінка, як людини, яка бачила різні бюджети і може порівнювати?

– Буду оцінювати орієнтовні показники обласного бюджету та вплив показників держбюджету, який надано до другого читання, на функціонування Запорізької області, зокрема установ Запорізької облради та громад.

По-перше, економіка країни не функціонує належним чином, якщо спостерігаються негативні явища щодо закриття або порушення провадження у справі про банкрутство великих підприємств. Маю на увазі Запорізький трансформаторний завод.

По-друге, нестабільна ситуація спостерігається на «Мотор Січі».

По-третє, складна ситуація і у запорізьких металургів, адже на сьогодні немає нормального ринку збуту. Значно впали світові ціни на метал – це відображається на функціонуванні і стабільному розвитку підприємств.

Отже, якщо наші великі підприємства відчувають нестабільність, то цілком очевидно, що і бюджети будь-якого рівня, запорізький міський, обласний бюджет, будуть це відчувати. Чому? То що базове джерело наповнення бюджету ОТГ або міста – податок на доходи фізичних осіб, 60% якого залишається в бюджеті міста.

У випадку скорочення заробітних плат, якщо люди не працюють повний робочий тиждень, або відбуваються скорочення персоналу, все це автоматично відображається на обласному і міському бюджеті.

Тому уряду України необхідно терміново звернути увагу на економіку, необхідно зібрати за круглий стіл профспілки, федерацію роботодавців, вагомі громадські об’єднання і запитати: «Шановні, що нам необхідно для того щоб покращити економічний стан?».

– Чи відчуваєте Ви, що влада йде на такий діалог?

– Для мене лакмусом «чи чує влада конкретні проблеми металургів або хіміків», буде, чи відреагує вона на заплановане підвищення тарифів на газ. Чому так? Тому що очікуване підвищення тарифів на газ приблизно 25%. Якщо для населення це приблизно 400 грн. додаткового навантаження на родину, маю на увазі 2-кімнатну квартиру, то для промисловості – це удар нижче пояса. У хімічній промисловості 80% собівартості –  це витрати на газ. Наприклад, підприємство «Дніпроазот» таке подорожчання поставить на коліна. Те ж саме стосується українських металургів – зараз немає нормальної ціни на метал на ринку, і будь-яке навантаження на собівартість продукції навіть на 5% зробить металургію збитковою, це знову ж таки втрата робочих місць, погіршення економічного стану.

– Економічна ситуація в Запоріжжі і в цілому по Україні нестабільна. Як це позначається на державному бюджеті і відповідно, що отримає Запорізька область?

– Чому ми вважаємо, що ситуація нестабільна? В серпні цього року ми побачили недовиконання облбюджету. Дуже значні зусилля направлені на те, щоб виконати бюджет 2019 року. Це не прогнози, це вже реальна картина.

Якщо говоримо про базові показники обласного бюджету на наступний рік, як би не було складно, але ми бачимо бюджет розвитку: приблизно 140 млн. грн., однак, це дуже незначна сума.

Друге – державний фонд регіонального розвитку – приблизно 250 млн. грн.

Екологічний фонд – близько 100 млн. грн. – це також незначна сума. Ми неодноразово звертали увагу Верховної Ради, Кабміну на те, що 100% екологічного податку повинно залишатися в регіоні. Промислові підприємства працюють тут, в Запоріжжі та області і відраховують цей податок, тому логічно, що кожна гривня повинна залишатися тут. Це інструмент для розвитку територій.

– Але нажаль він не залишається?

– Залишається тільки 30%. І саме тому 100 млн. грн. для Запорізької області в цілому це дуже незначна сума.

 – Де найбільші втрати відчує Запорізька область?

– Почну з медичної реформи. В 2020 р. на виконання Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» запрацює програма медичних гарантій. Створена Національна служба здоров’я, яка буде закуповувати конкретні медичні послуги. Отже, майже всі заклади охорони здоров’я Запорізької облради повинні перетворитися на некомерційні комунальні підприємства. Це не торкнеться лише Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи, Запорізького обласного спеціалізованого будинку дитини «Сонечко», центру медико-соціальної експертизи (МСЕК), обласної бази спеціального медичного постачання. Всі інші, на думку НСЗУ, повинні бути перетворені в КНП.

Підкреслюю, це моя особиста думка, однак на сьогодні обласна рада вимушена приймати рішення між дуже поганим і поганим. Поясню чому.

В проекті держбюджету-2020 передбачено фінансування медичної галузі лише на перший квартал, тобто до 31 березня буде профінансована система медичних закладів Запорізької області.

А далі ті, хто перейдуть на фінансування з Національної служби здоров’я, будуть отримувати оплату медичної послуги. При цьому станом на сьогодні ми не знаємо, скільки коштує кожна послуга, скільки коштує послуга з проведення операції видалення апендициту або операція на серці. Завтра будуть створені медичні КНП, лікарні будуть формувати свої фінансові плани. Щоб розрахувати план, вони мають знати, скільки коштує кожна послуга, скільки людей до них у лікарню прийде – таким чином вони можуть формувати бюджет. Так от, на сьогодні ми не маємо затверджених показників, скільки коштує кожна послуга.

– Чи готові запорізькі лікарні перейти на цю нову систему фінансування?

– Обласна рада дуже уважно ставилася до цієї реформи. Неодноразово ми запрошували експертів з Києва для підготовки наших лікарень до найбільш плавного переходу.

Чи готові? Я вже сказав, що це «дуже погане» або «погане» рішення. Коли ми створимо КНП, перейдемо на фінансування за допомогою Національної служби здоров’я, ніхто не гарантує, що всі лікарні будуть функціонувати. Адже якщо лікарні будуть збитковими, то що робити?

Ви вже бачите, що, наприклад, в Молочанську лікарня закривається. Дуже не хотілося б, щоб інші наші обласні або районні лікарні спіткала та ж участь. Думаю, що держава повинна забезпечувати статтю 49 статтю Конституції та, забезпечуючи стабільне фінансування, не допускати скорочення мережі медичних закладів.

Нові правила гри мають бути зазначені заздалегідь, щоб будь-який медичний заклад встиг підготуватися. Тому сьогодні, розглядаючи показники державного бюджету-2020, зауважую, що планується фінансування медичних закладів обласної ради тільки на перший квартал, і це велика проблема.

– Важко робити прогнози, але все ж таки, після того, як не буде вже державного фінансування, що зміниться для звичайних мешканців Запоріжжя, коли вони звертатимуться до лікарні?

– Думаю, що Департамент охорони здоров’я ОДА повинен вийти і відверто розповісти, що очікує кожного громадянина.

Це моя особиста думка, однак доступність медицини буде значно знижена, нажаль.

Тому держава, Міністерство охорони здоров’я повинні відповідально підійти до реформи, яка розпочата ще попередньою владою, і подивитися, щоб громадяни були з нормальною послугою за адекватні кошти.

– Які ще втрати будуть в Запорізькій області, враховуючи цифри державного бюджету, які Ви бачили?

– Хотів би сказати про додаткову дотацію держбюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з держбюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я.

На наступний рік Запорізька область отримає на 47% менше, ніж в 2019 році. Це означає, що кожна громада в Запорізькій області, кожен районний бюджет, бюджет міста та області отримають в 2 рази менше суму на утримання шкіл та лікарень, я маю на увазі саме додаткову дотацію.

У зв’язку з тим, що її не вистачає, громади направляють свої бюджети розвитку на фінансування закладів освіти та медицини. Тобто в громадах не залишається коштів на будівництво або поточні ремонти, не залишається бюджету розвитку.

– Важко зрозуміти: президент обіцяє наступного року 100 нових шкіл, 100 нових дитячих садочків, Ви кажете, що в половину менше буде фінансування. Не те що будувати нові, важко буде утримувати вже існуючі?

– Розумієте, треба оперувати тими цифрами, які зараз бачимо. Можливо, якась державна програма буде спеціально направлена, щоб побудувати або реконструювати 100 шкіл. Однак я бачу показники держбюджету. За оцінкою спеціалістів, наприклад, додаткова дотація, про яку говорили вище, повинна бути більшою на 351 млн. грн.

– З чим можна порівняти недофінансування цієї статті? Буде менша зарплата або нестача коштів на харчування дітей?

– Наведу приклад. В Запорізькій області багато мешканців декількох населених пунктів не мають централізованого водопостачання – в Новомиколаївському, Вільнянському районах, у Приазов’ї. Люди змушені купувати воду по 200 грн. за куб. Якщо порівняти з обласним водоканалом, він продає воду за 12,47 без ПДВ.

Інший приклад. Один кілометр водогону, в залежності від діаметру, коштує 1 млн. грн., тобто 100 млн. грн. – це 100 км водогону. Це означає, що десятки тисяч людей можна було б забезпечити якісною питною водою.

Можна було б відремонтувати десятки кілометрів труб на всій протяжності, наприклад, західного групового водогону, який подає воду від Якимівки до Бердянська. Тобто область втратила дуже велику суму порівняно з минулим роком!

– Пане Єгоре, ми зараз констатуємо втрати і проблеми. Народні депутати розуміють свою відповідальність, вони приходять на сесії обласної ради? Чи радяться з депутатами облради? Чи вивчають ці проблеми? Чи лобіюють їх вирішення?

Ми побачимо, наскільки ефективно спрацювали народні депутати, коли буде остаточно ухвалено Закон України «Про державний бюджет на 2020 р».

У нас є питання, скільки конкретно коштів отримає Запорізька область на ремонт та реконструкцію доріг.

Нагадаю, що проблемами є ремонт траси Запоріжжя-Василівка-Мелітополь, Запоріжжя-Бердянськ. Наші курорти користуються попитом, саме тому відновлення цих трас має пріоритетне значення.

Держава показала, що може будувати швидко на прикладі траси Запоріжжя-Маріуполь. Тому ми чекаємо на позитивні зрушення і по іншим напрямкам.

Має значення вплив депутатів і їх активна позиція у відстоюванні додаткових дотації, акцизного податку (після запису цього інтерв’ю з’ясувалося, що акцизний податок залишиться в місцевих бюджетах), щоб екологічний податок залишався на місці – це все повноваження народних депутатів України.

Ще наведу приклад – на наступний рік реверсна дотація, тобто вилучення з обласного та місцевого бюджету, збільшується на 155 млн. грн. при тому, що промисловий майданчик відчуває системні проблеми. Ця дотація складе 741 млн. грн. – гроші, які держава забирає у Запорізького регіону. Якщо конкретно для обласного бюджету, то це 123млн. грн.,  знову ж таки більше на 21 млн. грн., ніж минулого року.

І тепер згадайте, що додаткова дотація зменшилася вполовину…

Є один приклад, в чому стало краще: на утримання доріг місцевого значення з державного бюджету в цьому році область отримає на 300 млн. грн. більше, майже 900 млн грн. Це нас дуже тішить, що можна бути спокійними за утримання доріг і в зимовий період, і за виконання певних ямкових ремонтів.

– В області побував прем’єр. Риторика щодо розвитку області незмінна вже декілька років – добудова мостів, забезпечення конкурентоспроможності продукції запорізьких промисловців. Але яку фінансову підтримку держава гарантує і що передбачено бюджетом саме для підприємців? 

– Повторю думку про те, що можновладцям необхідно бути за круглим столом з промисловцями, федерацією роботодавців, профспілками.

Будь-яка цивілізована країна світу підтримує розумну галузеву політику. Що це означає?

В економіці будь-якої держави є історично розвинуті галузі, наприклад, в Україні це машинобудування, літакобудування, металургія, енергетика. Держава робить акценти на розвитку цих галузей.

Цей принцип в України не застосовується належним чином. Наприклад, Запорізький залізорудний комбінат. На рівні Верховної Ради пропонувалося збільшити рентну плату за руду в 5 разів, тобто збільшити навантаження на це підприємство, на металургійні підприємства, які купують цю руду. Це поставило б на коліна запорізьку металургію.

За моєю інформацією, федерація роботодавців довела, що не можна приймати цей закон, адже це втрата робочих місць і взагалі втрата металургії як такої.

Коли Ви кажете про підтримку галузей промисловості з боку уряду, це має виражатися в формуванні зручної податкової системи, це єдиний правильний шлях підтримки тих чи інших галузей.

Які галузі необхідно підтримувати? Ті галузі, які історично дають Україні валютну виручку, які стабільно утримують робочі місця, а це машинобудування, металургія, енергетика тощо.

– Тобто прогнозованої галузевої політики Ви не бачите?

– Зараз, нажаль, акцентованої розумної галузевої політики я не бачу.

– Тарифи на газ. Тема рейтингова в інформаційному просторі і болісна для кожного українця, не тільки для промисловості. Що відбуватиметься з тарифами? Прогнозів багато, фахових оцінок майже немає. Ваші оцінки та прогнози?

– Справа в тому, що Укртрансгаз заявив про збільшення тарифів на транспортування газу на $33 за тисячу кубометрів. І паралельно з цим газорозподільчі організації, відомі як облгази, аналогічно заявили про підвищення тарифу на транспортування розподільчими мережами в середньому на $16. Сумарно ці дії у разі їх реалізації призведуть до подорожчання газу для промисловості та населення на 1270 грн за тисячу кубометрів. Додаткові витрати українських споживачів перевищать 36 млрд грн. Це відчує кожна українська сім’я, однак, ще більш потужного удару це нанесе по українським хімікам, виробникам скла, металургам.

Для Запоріжжя металургія базова галузь, яка утримує найбільшу кількість робочих місць, здійснює найбільші відрахування до бюджетів всіх рівнів. Для нас принципово важливо, щоб металургія була в нормальному стані, це наша стабільність, запорука поступового розвитку.

Знаю, що сьогодні відбувається велика дискусія між Федерацією роботодавців, великими промисловими корпораціями. Вони хочуть зустрічі з міністром енергетики, з прем’єр-міністром, щоб довести державі, яка затверджує цей тариф: якщо Ви піднімете ціни на газ, Ви можете зруйнувати цілі галузі промисловості. Ті галузі, які надають валютну виручку і утримують сотні тисяч робочих місць. Треба правильно розставляти пріоритети!

Ми говорили про державний бюджет, які він матиме наслідки для нашого регіону. Все це відповідальність народних депутатів, які повинні за нього проголосувати. Ми говорили про підтримку народних депутатів Запоріжжя і області щодо лобіювання інтересів регіону. Загалом Ваша оцінка роботи нової Верховної Ради? Їх власна оцінка, що робиться дуже багато і приймається багато законів, які позначаться на подальшому житті українців. Ви бачите в перспективі покращення від тих законів, які вже прийняті?

– Я бачу багато гуманітарних ініціатив, зокрема, скасування депутатської недоторканності.

Однак в той же час, багато ініціатив, які не обговорені з суспільством, зокрема – відкриття ринку землі. Можна прогнозувати, що відкриття ринку землі дасть певне економічне пожвавлення. Однак, в той же час, сьогодні суспільство не готове до відкриття ринку землі. Днями було перекриття траси в районі Новобогданівки Мелітопольського району саме в якості протесту щодо земельного питання. Фермери не готові до цього, люди не готові, не було широкого обговорення цього питання. І взагалі, хто сьогодні знає, за якими правилами хочуть відкрити ринок землі?

Я розумію так, що якщо хочете відкрити ринок, покажіть проект закону, за який плануєте голосувати, з конкретними правовими механізмами, обговоріть на рівні всієї України, а краще зробіть референдум.

Вже після цього можна говорити про прийняття рішень. Так, у країнах світу є відкритий ринок землі, однак для цього є цивілізовані механізми, які працюють вже десятки років.

Ми говоримо про відкриття ринку землі, а за якими правилами, ніхто не розуміє. Чи будуть іноземці мати право купувати цю землю? Чи залишиться взагалі український фермер?

На своєму особистому досвіді: приїжджаєш до села, в якому орендар землі, великий фермер мешкає в Києві. Він не спілкується з мешканцями, він не підтримує системно дитячий садок, будинок культури на цій території.

І приїжджаєш до іншого села, де фермер живе поруч з людьми – так, він забезпечена людина, однак він системно допомагає односельчанам, вкладає власно зароблені кошти в будинок культури, в школу, він присутній території. І взагалі успіх будь-якої країни, будь-якої території – це мати базове підприємство. Наприклад, для Дніпрорудного це Запорізький залізорудний комбінат, для Запоріжжя – це великий історично потужний промисловий майданчик, для маленького села – це потужний фермер або фермерське господарство. За таких умов буде поступовий розвиток території.