Продовжуємо знайомство з новообраними депутатами. В рамках спільного проекту Inform.zp.ua та радіо «Максимум-Запоріжжя» журналісти розпитали про нову роботу, особисте і плани на майбутнє Юлію Яцик – народного депутата від політичної партії «Слуга народу», округ №79.
*Відеоверсію інтерв’ю можна переглянути за посиланням або проскроливши сторінку до кінця.
– За правилами нашого проекту ми нічого не повідомляємо про новообраних депутатів. У Вас є можливість розповісти про себе. Чого не знають про Вас ваші виборці?
Здебільшого напевно виборці були орієнтовані на того кандидата, якого вони вже знають. Це такий шанс, який нам надав наш Президент, балотуватися і висуватися від політичної партії «Слуга народу», оскільки саме такий кандидат не мав великих статків, не мав якихось родинних зв’язків або якоїсь політичної сили, яка б лобіювала його по мажоритарці. Тому саме виборці могли обирати того кандидата, якому довіряли, який вже зарекомендував себе в роботі на окрузі як громадянин, як фахівець. Наприклад, я фаховий юрист. Займаюся юридичною діяльністю вже більше 17-ти років. Працювала спочатку в облдержадміністрації, потім в приватній структурі. З 2008-го року створила власну фірму, працювала вже сама на себе, займалася адвокатською діяльністю. Крім адвокатської діяльності займалася волонтерською діяльністю, благодійністю. Але це такі моменти, які я, наприклад, не вважаю за потрібне афішувати. Той, хто отримував допомогу, він про це знає. Добро має залишатися в тиші, це моє особисте ставлення. Тому люди, які вибирали мене, які довірилися мені, вони вже мене знають. Знають за певними справами, за певною правовою позицією, за певної громадською позицією. Я входжу до ініціативної групи мешканців м.Василівка, яка виступає проти будівництва полігону на території міста. І є ще безліч напрямків моєї діяльності, яка виборцям знайома, близька, бо це такі кричущі болючі питання.
– Коли у Вас з’явилося бажання стати парламентарем? Ви до цього йшли певний час, мріяли? Чи це було спонтанне рішення?
Чесно кажучи, це було спонтанне рішення. Я ніколи себе не бачила в політиці. Мій перший і останній досвід підтримання будь-яких політичних сил це 2004 рік, Помаранчева революція, де у мене в кабінеті в ОДА висіли плакати з ростком. Нажаль, не виправдала ця сила сподівань. Я вирішила для себе, що більше жодна політична сила не буда маніпулювати моєю свідомістю, моєю громадською позицією і власним виявленням творити добро. Бо здебільшого на цьому піаряться, афішують це, як якісь дії політичних сил, а не певної кількості людей на певному окрузі. Тому більше з жодними політичними силами я не працювала і під жодним прапором не виступала.
– А як наважились цього разу?
Коли Володимир Зеленський висунув свою кандидатуру на виборах, я його підтримувала. Коли з’явилася можливість висуватися кандидатом від «Слуги народу», мої друзі і однодумці сказали: «А чому б тобі не спробувати?». Спочатку моє ставлення було таким, що навіщо це мені. Я доволі успішний адвокат і те, що я роблю, мені вдається і без жодної політичної сили. Проте напевно підкупило те, що спектр людей, на кого я можу поширити свої добрі справи, може збільшитися і вже на рівні законодавчої ініціативи спростити законодавчу базу, забезпечити доступ людей до правосуддя, вирішити питання екології, вирішити питання забруднень цих стихійних сміттєзвалищ. Ці питання потрібно вирішувати не у якихось точкових окремих випадках, а на глобальному загальнодержавному рівні. Тому, як фаховий юрист, я маю можливість, бажання і відчуваю наснагу на цей час бути корисною саме у складі партії «Слуга народу», як народний депутат.
– За умовами відбору кандидатів треба було створити відео. Чи Ви записували відео і що Ви пропонували, які законопроекти?
Це були два окремих напрямки. Окремо відео-презентація себе: хто ти, що ти, звідки і взагалі чому фактично виникло бажання балотуватися. І другий напрямок – запропонування 3-х законопроектів, які я, наприклад, мала б можливість і бажання втілити в життя. Я пропонувала 3 напрямки. Це реформування законодавчої бази в тому сенсі щоб спростити це законодавство. Бо у нас безліч законів, підзаконних актів, які одне одному суперечать, на цьому юристи і маніпулюють. Тому і кажуть «закон як дишло», що безліч законів, які не впорядковані, не систематизовані, які потребують спрощення для використання у звичайному житті. Перший законопроект щодо систематизації та оптимізації законодавства. Другий законопроект щодо внесення змін до закону «Про відходи», який би чітко визначив критерії, що таке збирання сміття, сортування сміття, утилізація, які вимоги висуваються окрім ДБН до полігонів, до розміщення цих полігонів на законодавчому рівні. Крім того створення у цьому ж законі окремого розділу, який би регулював і регламентував діяльність підприємств по сортуванню, переробці, сортуванню та утилізації відході. Я думаю, що не відкрию нікому іншу планету, якщо скажу, що всі, навіть малі міста, обростають стихійними сміттєзвалищами, і проблема утилізації та сортування досить поверхнево вирішується. Це і залучення іноземних інвестицій для будівництва сміттєпереробних підприємств в Україні. Це важливий аспект. Коли я включилась до роботи цієї групи, з’ясувалося, що були інвестори в Запорізькій області, які пропонували свої проекти по будівництву підприємств з утилізації відходів, які б забезпечили потреби всієї області. Але у зв’язку з нашою корупційною складовою такі інвестиційні проекти не мали реалізації, нажаль.
– Чи бачите Ви можливість повернути цих інвесторів?
Звичайно, я працюю над цим. Ми співпрацюємо з правоохоронними органами в цій частині для того, щоб уникнути певних зловживань з боку залучення інвестицій, щоб це було чітко, прозоро, інвестори були захищені. Бо це велика проблема в Україні – захист іноземних інвестицій.
І третій законопроект – це реформування пенітенціарної системи. Я, як адвокат, нажаль стикалась дуже часто з цим, бачила в якому занепаді наші слідчі ізолятори і установи виконання покарань. Тому Ви бачите, скільки позовів задовольняє Європейський суд з прав людини наших в’язнів, відшкодовує їм кошти внаслідок неналежних умов перебування цих людей в таких установах. Тому в мене є певне своє бачення і я пропонувала такий законопроект.
– Саме з ними Ви йдете до Верховної Ради? Їх намагатиметесь відстоювати?
Ні. Під час навчання в Трускавці я мала можливість відвідати кілька потенційних складів комітетів, де для себе з’ясовувала, де можу бути найбільш корисною, що мені цікаво. Для себе обрала комітет із забезпечення діяльності правоохоронних органів, бо він мені не просто близький по роботі, а я як сторона з іншого боку бачу прогалини і можу запропонувати, як ці прогалини усунути. Це і реформування кримінально-процесуального законодавства, скасування поправок Лозового, які створили багато складнощів для звичайних рядових громадян. Тому багато законопроектів, які ми фактично вже там розглядали, ми плануємо запропонувати для розгляду на найближчих сесійних засіданнях.
– Тобто Ви лишаєтесь в цьому комітеті?
Так, я планую. Це ще рішення буде обговорюватися. Але я свій вибір зробила.
– Які першочергові питання Ви збираєтесь вирішувати стосовно території, від якої балотувалися? Напевно Ви взяли на себе певні зобов’язання. Які вони і як збираєтесь їх виконувати?
Округ у мене достатньо різноманітний, великий за територією, тому проблем дуже багато. Це і проблеми питної води в Камянці-Дніпровській, в Дніпрорудному, у Василівському районі, в Оріхові. Це і проблема тарифів на житлово-комунальні послуги в Енергодарі, вже відвідую міські сесії в Енергодарі і долучилася до роботи комісії з перегляду тарифів на послуги тепловодоканалу в м.Енергодар. Вже спілкуємося з аграріями, хочу почути ще їх потреби, їх бачення участі держави у їх діяльності, спрощення можливо податкового навантаження, якихось пільг для аграріїв. Тому всі ці питання ми будемо вирішувати, не обмежую себе виключно участю в цьому комітеті і своїм напрямком роботи. Звичайно буду працювати у різних напрямках. Щодо тарифів – я зазначала, що працювала в управлінні економіки ОДА, яке переглядало ціни і тарифи, коли вони регулювалися в 2004-2005 роках. Тому ці питання мені знайомі і можу бути корисна ще в цьому напрямку. Тому звичайно, будемо вирішувати всі питання, але поступово. Ще не склавши присягу я вже включилася до роботи.
– Чи бачите Ви співпрацю з місцевою владою? Я маю на увазі і окремо територіальну і загалом Запорізької області.
Звичайно, бо я не депутат за списком, я депутат мажоритарник. Тому мені довірилися люди, і вони повинні відчути зміни вже на місцях. Без співпраці з органами місцевого самоврядування, з депутатами на місцях, з керівниками комунальних підприємств моя ефективна робота на окрузі просто неможлива. Звичайно і робота з апаратом Запорізької області буде. Нажаль, на цей час вона складна, оскільки дострокові вибори, які планувалися на осінь цього року, вони відкладаються принаймні на весну наступного, бо повинна завершитися реформа децентралізації. Вибори нададуть змогу все ж таки перезавантажити цю первинну ланку, яка надасть змогу мені ефективно співпрацювати. На цей час така ефективна робота є, але вона не буде настільки ефективною, якою я її для себе бачу.
– Пані Юліє, всіх народних депутатів питаю про те, що майбутня коаліція передбачає серйозний вплив Президента. Як Ви вважаєте, чи це позначиться на Вашій роботі народного депутата? Ви вже думали, як відстоювати позицію? Чи не боїтесь впливу більшості, коли Ваш голос не буде почутий?
Мої виборці мене вже знають, я доволі принципова людина. Не самодур, а саме принципово відстоюю свою точку зору, якщо бачу певний сенс у ній і можу її обґрунтувати. Якщо будь-яка сторона, будь-який опонент доведе мені, що десь помиляюсь, я можу погодитися і я скоріше погоджусь на конструктивне вирішення проблеми. Але щодо тиску або впливу адміністративного ресурсу, я для себе його повністю виключаю.
– Чи знаєте Ви, яка зарплата народного депутата і як Ви вважаєте, якою вона повинна бути?
Зарплата 30 тисяч гривень. Але я вважаю, що цього недостатньо, тому що навіть такі побутові проблеми як вийняти квартиру у Києві це вже близько 15-20 тис. грн., тобто зарплата замала. Вважаю і команда Президента розуміє це, в перспективі ця зарплата буде збільшена, озвучують близько 70 тис. грн. Є певний сенс у збільшенні заробітної плати, але до розумних меж. Межі не повинні створювати такий дисбаланс, коли працівники у нас отримують мінімалку, а посадовці, представники суддів, прокурорів, керівники комунальних підприємств величезні грошові кошти у вигляді офіційної заробітної плати. Тому баланс повинен бути.
– Зарплата народного депутата невелика. Від того напевно йдуть всі проблеми, корупція. Не боїтесь таких спокус?
Спокуси я не боюся, я знаю як перед нею встояти, бо як адвокат стикалася з цією проблемою не раз. Коли балотувалася у народні депутати, розуміла, що найближчі 5 років якщо і буде заробітна плата підвищена поступово, то вона не буде значною. Тому у мене є певні заощадження, на які я розраховую. Як в подальшому складеться життя, сам Бог знає. Але принаймні я розраховую на власні сили.
– Пані Юліє, Ви стаєте публічною людиною і до Вас буде прикуто багато уваги. Чи могли б Ви розказати про своє особисте життя? Як любите відпочивати? Чи є у Вас домашній улюбленець? Чи є хобі?
В мене є син, я дуже багато часу проводжу з ним. Для мене на сьогодні це напевно проблема №1, бо я розумію, що я не зможу йому приділити стільки уваги, скільки він потребує наразі. Проте він хоча і малий, йому 7 років, але він з розумінням ставиться до того, що в мене є відповідальний статус. Той вільний час, який є, я здебільшого проводжу з ним. Ми їздимо на велосипеді. Він дуже любить домашніх тварин, тому у нас є від шиншил до собак, кішок.
– Всіх забираєте до Києва?
Ні. Поки дехто переїде на ПМЖ до моїх батьків, такий подаруночок їм тимчасово передам. Немає у мене можливості їх всіх перевезти.
– Чи є у Вас хобі? Як знімаєте стрес?
Я люблю постріляти у тирі. Люблю їздити на картах. Люблю доволі активний відпочинок. Я люблю виїжджати на природу, але щоб з вогнищем, з рибалкою якоюсь. Звичайно подорожі, думаю, що кожна людина своє перезавантаження бачить у подорожах.
– Чи є мрія, до якої йдете?
– Напевно є, але це особисте.
БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ
Ми переходимо до бліц-опитування. Цікавить Ваша думка з поширених питань, які є дискусійними в нашому суспільстві.
– Україна – член НАТО – так чи ні?
Юлія Яцик: Так.
– Мовний закон – залишити чи відмінити?
Юлія Яцик: Доволі дискусійне питання. Для мене питання мови взагалі не стоїть, я можу розмовляти як українською, так і російською. Проте я бачу, що більшість людей це питання непокоїть. Тому моє особисте ставлення, щодо питання мови, історії, культури, взаємовідносин певних жителів України повинні вирішувати місцеві референдуми. Тому питання мови в тому форматі, в якому на сьогодні чинний закон, напевно, ні. Доопрацювання потребує, проте державною мовою повинна залишитись українська.
– Прямі перемовини з ЛНР та ДНР – так чи ні?
Юлія Яцик: Ні.
– Квоти на телебачення та радіо – залишити чи відмінити?
Юлія Яцик: Знову ж таки питання цього законодавства, напевно відмінити.
– Одностатеві шлюби – зафіксувати в законі чи ні?
Юлія Яцик: Ні.
– Земля: продати чи залишити мораторій?
Юлія Яцик: Напевно не зовсім правильне питання. Мораторій не просто на продаж. Питання мораторію дуже гостро стоїть в мене на окрузі. На кожній зустрічі з виборцями мене запитують, коли ж відкриються двері України і ми втратимо державу, розпродавши земельні ділянки. Тут трішки інший зміст цього скасування мораторію. По-перше до скасування мораторію ми маємо провести величезну роботу по інвентаризації земель. Бо у нас дуже багато земель, які фактично зараз обробляються певними фермерами, структурами різноманітними, але вони ніде не обліковані, податки з цих земель не отримуються, не сплачуються. Звичайно інвентаризація ці проблеми вирішить. По-друге, це впорядкування державних реєстрів земель, бо дуже багато накладень, помилок, дуже багато нарікань на роботу цих реєстрів. Щодо питання продажу земель, я Вам як адвокат скажу, фактично продаж земель існує. Є безліч завуальованих правочинів як то емфітевзис, міна, заповіти, якими регулюються ці земельні правовідносини. Нажаль на цей час в таких правочинах жодна зі сторін не застрахована від протиправних дій будь-якої сторони. Тому ті ж фермери хочуть придбати землю, але неохоче йдуть на укладення таких сумнівних договорів, бо в судах вони розбиваються дуже швидко. Тому, щоб забезпечити захист і першої, і другої сторони в цих правочинах, потрібно скасовувати мораторій. Проте на мою особисту думку слід створити такий вузький коридор без вікон, дверей та різноманітних лазівок для того, щоб не маніпулювати цими питаннями. Для того, щоб держава мала також статус того суб’єкта, який може придбавати ці земельні ділянки. Щоб право придбати земельні ділянки залишилося виключно за суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність і можуть це підтвердити. Щоб це були резиденти України, жодних спільних підприємств з іноземними інвесторами або іноземними учасниками-нерезидентами в цих відносинах щоб не було. Щоб таким чином не відходило право власності на земельні ділянки нерезидентам України. Тобто такі сурові чіткі вимоги до сторін правочину. В тому числі мінімальна ціна продажу земельної ділянки, яка б регулювалась державою. Ось такий формат цієї земельної реформи та зняття мораторію можливий. Тому тут трішечки некоректно задане питання. Тому що це не продаж, це лише реалізація права на продаж, яке вже закріплене в Конституції. Бо я як власник можу як здавати в оренду, так і продавати своє власне майно.
– Конституція України: залишити чи переписати?
Юлія Яцик: Потребує деяких змін Конституція. Це основний закон і він, нажаль, на мою думку, недосконалий.
– Дострокові місцеві вибори – так чи ні?
Юлія Яцик: Звичайно.
– Наприкінці у Вас є можливість звернутися до своїх виборців.
Юлія Яцик: Хочу дуже подякувати за ту високу довіру, яку висловили мені виборці, мої односельці, люди, які мене знають особисто, які мене не знають, але довірилися. Я прикладу всі свої зусилля аби цю довіру виправдати. І вперед, лише вперед!
