Мы в соцсетях
INFORM.ZP.UA – это информационный портал и сайт новостей города Запорожья. Каждый день мы рассказываем главные и свежие новости политики, экономики, культуры, криминал, происшествия, спорта Запорожья и Украины. Фото и видео репортажи за сегодня. Онлайн актуальные и последние новости Запорожья и Запорожской области за день. Информация и персоны Запорожья. INFORM.ZP.UA публикует статьи запорожских журналистов, расследования и честную аналитику. Мы очень ценим наших читателей и отбираем и размещаем для них самую важную информацию о событиях города Запорожья и области.
----:--
Мы в соцсетях
Головна » Политика » Хто з кандидатів в народні депутати їздить маршруткою

Хто з кандидатів в народні депутати їздить маршруткою

Хто з кандидатів в народні депутати їздить маршруткою

Пересадити всіх депутатів у маршрутки, – закликають виборці. Зрозуміло, що це неможливо, але вирішити проблему можна, коли ти її знаєш в обличчя.

Коли востаннє кандидати в народні депутати їздили маршруткою? Та головне: як вони збираються наближати реформу міського транспорту, якщо потраплять до парламенту. На цю тему дискутували в запорізькій студію радіо «Максимум» (101,FM) самовисуванці та представники політичних сил, що балотуються до Верховної Ради.

Яким бачите вирішення проблеми міського транспорту?

Олександр Тиховод – керівник відділення OTP банку, фінансист, балотується до Верховної Ради за 74-м округом.

Транспорт должен быть комфортным. Если хотим уехать, к примеру, в 8 утра, возникают большие сложности: недостаточное количество большегрузного транспорта. Если все же «садимся», другая проблема –  оплатить проезд: идти через весь салон к водителю, либо ждать кондуктора. Это некомфортно. Можно сделать безналичный расчёт, есть система пост-терминалов, покупать проездные билеты, соответственно сделать наш проезд более комфортным. Что касается маршруток, здесь большая сложность получить билет. Считаю, что решать проблему необходимо совместно и прежде всего, уйти от наличного расчёта в транспорте. 90% должен быть безналичный расчёт. Это важно, удобно, комфортно и соответствует нашему времени.

Дмитро Сірий – кандидат в народні депутати, самовисуванець по округ №75, депутат міської ради

На законодательном уровне практически невозможно урегулировать эту проблему. Каждый город Украины имеет свои особенности: расположение, количество населения, маршруты, привязки и т.д. Городской транспорт является лицом городской власти. И она должна прорабатывать маршруты, чтоб транспорт ходил бесперебойно, остановки находились в положенных местах и т.д. Плюс к этому, сам транспорт должен быть комфортным, на лето оборудован кондиционерами и т.д.

Каждый город идёт своим путём реформирования. Некоторые – берут маршрутки по найму. Другие города идут путём возрождения коммунального транспорта. Я сторонник второй теории, как депутат горсовета, как член профильной комиссии по жизнеобеспечению. С первого дня своей каденции я настаивал: город должен восстановить автопарки. Потому что маршрутки, к сожалению, небольшие автобусы с невероятным пробегом, в очень плохом техническом состоянии. Постоянно видим аварийные ситуации: колесо отпало или ещё что. Поэтому комиссия по жизнеобеспечению неоднократно выступала с тем, чтоб город обновлял свой автопарк.

Ви наполягаєте, що проблема міського транспорту в Запоріжжі і загалом по Україні – це головний біль місцевої влади, а не народних депутатів?

Д.Сірий: Это вопрос содействия народных депутатов. Народный депутат распределяет бюджет на развитие округа и может направить свои средства в городской бюджет для закупки дополнительного передвижного состава. Но с точки зрения организации самого процесса, законодательный уровень – это не та площадка, где нужно регулировать вопросы транспортных перевозок внутри городов.

Ігор Чумаченко, депутат міьскої ради, партія «Опозиційний блок», балатується як мажоритарник

Я представляю команду Володимира Буряка, є головою постійної профільної комісії. Проблема міського транспорту, вважаю, синергетична. На законодавчому рівні ми повинні вирішити питання щодо децентралізації. Тому що міський бюджет, який сьогодні складає 9 млрд. грн., більшість статей – захищені. Фактично на бюджет розвитку міста спрямовується 800 млн. грн.. Від цього залежать всі напрямки розвитку життєзабезпечення міста, в тому числі і транспорта.

Ми винесли на сесію програму про розвиток муніципального транспорту. Вперше було піднято питання про його придбання у лізинг. Раніше такого досвіду не було. Нам не вірили,  як це лізинг – якась боргова яма… Але нас підтримали депутати, і проблему зрушили з місця. На сьогодні 95 великих автобусів вже закуплено, у тому числі 85 у лізинг. Міський бюджет фактично розрахувався і програма розширяється. Придбані 13 європейських трамваїв, у 2016р. – 5 тролейбусів, в 2017р. капітально відремонтовані та вийшли на лінію 2 тролейбуси.

Щодо планів розвитку транспорту, вони започатковані в 2016р, це програма великого транспорту, яка вже діє. Це нові маршрути Комунарського і Олександрівського районів, де я балотуюся в народні депутати. Перший маршрут в місті був відкритий «Бородинський – Південний мікрорайон», це пілотний проект, я його лобіював і він пройшов.

Д.Сірий: Вы не имели никакого отношения к 18-му маршруту, не надо врать. Это городская программа, но Вы к этому не имели никакого отношения.

І. Чумаченко: Це міська програма! І далі розвивається. Зараз занепокоєні 59-м маршрутом і 74-й маршрут, який подовжуємо до Південного мікрорайону. Питання вирішимо найближчим часом. Місто поділяють на перспективні, спальні райони. У мене такого немає. До центру міста треба добиратися за 30-40 хвилин, транспорт має бути безпечний, комфортний і вчасний.  

Стосовно законодавчого забезпечення так, ми вже багато років намагаємось ввести програму електронного білету, але є законодавчі перепони щодо введення цієї програми.

Що стосується мобільних додатків. Є електронні табло, з яким інтервалом ходить транспорт. Є мобільний додаток «Дозор». В мене мати його використовує, слідкує, як транспорт рухається. Тому що за цією програмою розвитку міського транспорту ми забезпечили весь рухомий склад GPS-датчиками і це відображається в додатку.

Далі соціальний транспорт у Запоріжжі – трамвай. В 4 рази дешевше міському бюджету обходиться запорізький трамвай. Він збирається фактично з нуля на «Запоріжелектротрансі». Це новий сучасний трамвай. 80-й трамвай вже оснащений GPS-навігатором, кнопкою безпеки. Все робиться для розвитку безпечного, комфортного і доступного транспорту в Запоріжжі.

Д. Сірий: Электронный билет – это местный уровень, причём тут Верховная Рада, давайте быть реалистами. Город более маленького масштаба скажет потом, что им электронный билет не нужен, потому что там логистика и территория устроены не так. Вы будете их обязывать это делать?

І. Чумаченко: Має бути прописано, що запровадження місцевими владами електронного квитка можливе і за які кошти. Чи можуть витрачатися кошти держбюджету на ці програми.

Д. Сірий: Коллега немного неправильно апеллирует фактами. В 2016г наш бюджет был с огромным профицитом, самым большим за всю историю Запорожья. Вы говорите, что лоббировали программу о закупке автобусов в лизинг. Напомню, что в 2016г профильный заместитель мэра Сергей Мешок выступил с заявлением, что никакой лизинг не нужен. Он заявил, что городская власть планирует закупить б/у автобусы и троллейбусы Skoda где-то в Европе. И фракционный тогда ещё депутат Серый выступил с требованием рассмотреть возможность покупки автобусов в лизинг нашего украинского производства.

Що робити з пільговиками?

Д. Сірий: Вопрос льготников действительно на уровне Верховной Рады. Если коснёмся децентрализации. В 2016г. бюджет Запорожья наполнился, был профицит, бюджет развития, если не ошибаюсь 1,7млрд. грн. Что такое децентрализация: в бюджет города добавили дополнительные поступления, в то же время сняли бюджетную нагрузку. К примеру, льготников, о которых  сейчас говорим, начал оплачивать бюджет государства, а не бюджет города. Приходила целевая субвенция. Но к 2018г вся децентрализация пришла к тому, что «плюс» в бюджете как был, так и остался, а бюджетную нагрузку добавили. Бюджет города начал своими силами оплачивать проезд льготникам, коммунальные услуги в учебных заведениях и т.д. Это весомая нагрузка, которая отразилась на бюджете, и он не может выделять какие-то средства на развитие отдельной отрасли, например, транспорта.

С точки зрения Верховной Рады Украины, нужно добиваться реформирования децентрализации, чтобы на местный уровень поступало больше средств. Чем больше средств будет поступать на местный уровень, тем больше возможностей оплачивать проезд льготникам. С монетизацией можно согласиться, но невозможно ограничивать пенсионеров в проезде, к примеру, 30 поездок в месяц. Потому что пенсионеры не могут прогнозировать, сколько раз в месяц нужно съездить в больницу и т.д.

О.Тиховод: Такая интересная дискуссия, но, я как потребитель услуг, хочу понимать, что можно уже сейчас сделать с минимальными ресурсами, как Вы говорите, денег не хватает. Мы постоянно разрабатываем какие-то программы, но есть понятия «делать» и «сделать». Нужно начинать с того, что сейчас можно сделать и что можно улучшить. На самом деле всё просто, нужно посмотреть договора с перевозчиками, маршрутчиками , что они обязаны. И посмотреть, что они не выполняют. Прежде всего, это качество услуг. Почему мы ездим стоя? Почему водитель ездит в шортах, в майке? Я не понимаю, в каком состоянии он выходит на маршрут. Это достаточно просто сделать – контролировать перевозчиков. Дальше интересно, есть ли конкуренция среди перевозчиков? Конкуренция предполагает развитие качества услуг, борьбу за пассажира и т.д. Как я вижу, у нас за пассажира никто не борется, потому что едешь в маршрутном такси, оно разваливается.

Муниципальный транспорт – это здорово, но в +32°С проехать в нём достаточно тяжело. Поэтому давайте начинать с малого, исправлять то, что сейчас есть, потом уже смотреть на программы. И опять же, программы рассчитаны на год, два, 15 лет, мы что-то разрабатываем. Я пытался найти, в чём же мы отличаемся от Европы, что же в Европе такого, чего мы не можем сделать. Там ничего нового нет! Единственное, что они это делают, а мы разрабатываем и спорим. Самое главное в этой ситуации объединить усилия и всё-таки выполнять работу для граждан, для того, чтоб они получали качественные услуги.

Касательно льготников однозначно – монетизация. Это глобальный вопрос, который предполагает изначального повышения качества жизни, а это непосредственно работа народного депутата законодательно работать на то, чтоб пенсионер получал большую пенсию, рабочий получал большую заработную плату. Льгота  монетизована. Он должен получать доплату на свою пластиковую карточку либо расчётный счёт и дальше уже рассчитываться в транспорте.

І. Чумаченко: На жаль, у Вас немає досвіду роботи. Тема маршруток вузька. Ми кажемо про проблему розвитку великого транспорту. Головна мета щоб гроші з Києва, які надходять внаслідок децентралізації, надходили в місто. На законодавчому рівні треба відповідальність сторін Києва і Запоріжжя щодо виконання умов децентралізації. Тоді ми насичимо діючі програми. Але треба на державному рівні вирішувати проблему щодо недофінансування внаслідок децентралізації. Це головна проблема для майбутніх кандидатів. Я сьогодні в команді Володимира Буряка і саме він сьогодні це питання ставить.

Д. Сірий: Игорь Николаевич говорит всё время, что Владимир Буряк ставит вопрос, чтоб добиваться из Киева. С моей точки зрения Владимир Буряк как раз таки пассивно относится к тому, чтобы выбивать деньги из госбюджета. За последние 4 года мэрской каденции субвенций практически не поступало. Если они и были, то минимальные. Если сравнить с соседним Днепром, то там субвенции в огромном количестве, и мост там ремонтируется за счёт субвенции государства. И транспорт развивается, и модернизация домов и всё остальное. У нас бюджет города рассчитывает только на собственные силы.

І. Чумаченко: Згоден, немає запорізького лобі народних депутатів. Я переписуюсь з одним народним депутатом, як голова профільної комісії, немає зв’язку. Питання губляться чи в портфелях, чи в комітетах. Дмитро каже про Дніпро. А хто там депутати? Голова бюджетної комісії. І він вибиває із бюджету гроші на розвиток Дніпра. У нас хтось вибив на щось гроші?

О.Тиховод: Насчёт моего опыта. Мне просто интересно, если длительное время на протяжении годов не выходит получить какие-то субвенции, финансирование, то какое качество этого опыта, какая эффективность. Мы длительное время пытаемся что-то получить, что-то пишем, коммуницируем, но эффективности нет, правильно?

І. Чумаченко: Стосовно комунікації, на сьогоднішній день у депутата міськради є звернення і далі лобіювання цього звернення. За нашу каденцію у Дмитра вже закони є, у мене вже 4 закони є, які ми провели через сесію міської ради, далі через парламентські комітети. Це наша гордість. Ви закидаєте на субвенцію, з січня на Запорізьку область виділяється 603 млн. грн., у нас на сесії було звернення: «Шановні друзі, як Ви цю субвенцію на місто Запоріжжя порахували?». Порахували десь у фінансовому департаменті ОДА. Є поняття для субвенції, як її нараховувати. Було звернення на обласну раду, і субвенцію збільшили. Такі методи роботи депутата на рівні міської ради. Якщо в статусі народного депутата, на Запоріжжя, я впевнений, ми добилися би суму більше в 1,5 рази.

Чи можливо інтегрувати один вид транспорту в інший?

Д. Сірий: Электронный билет и я спокойно могу менять вид транспорта, пересаживаясь из одного в другой. Вот многих городах внедрён «билет горожанина»: в Днепре, Киеве. На сегодня этот проект разработан, его давно пора принимать. Но коллегам по горсовету мешают политические амбиции. С одной стороны есть фракция «Оппозиционный блок», которая считает, что это они придумали электронный билет. С другой стороны фракция «Блока Петра Порошенко», которые считают, что они первыми. Мне лично, как внефракционному и беспартийному депутату горсовета, смешно. Но из-за чьих-то политических амбиций страдает простой запорожец. Моего единственного голоса в городском совете, к сожалению, недостаточно для того, чтобы принять это вопрос.

Пане Ігорю, чому не голосують?

І. Чумаченко: У нас немає суперечок з цього питання. Ми вже вивчили досвіді Харкова. Мені подобається ідея вішати на транспорт чіп з QR-кодом, щоб це була дійсно соціальна картка містянина і на проїзд, і на користування приміським транспортом. Деякі програми приймаємо, а потім шукаємо гроші. В цьому разі ми повинні знайти фінансування, щоб не було як з медичною реформою, а потім вже запустити.

О.Тиховод: Можно вопрос? Если Вы изучали опыт Харькова, мне как потребителю услуг интересно, как они нашли финансирование на реализацию этой программы?

І. Чумаченко: В цьому сенсі треба використовувати закон «Про державне приватне партнерство». Ми використовуємо його на прикладі будівництва аеропорту, автозаводської поліклініки. Так само в Харкові через цей закон провели «карту харківчанина». Вважаю, що такі проекти масштабні фінансово вагомі треба впроваджувати на підставах співфінансування, треба йти і шукати інвесторів. Знову про запорізьке лобі: та хоч б ця каденція народних обранців привела одного інвестора до Запоріжжя з соціальною програмою, або будівництва чи втрутилась в програму розвитку муніципального транспорту. Тому що маючи статус народного депутата простіше спілкуватися в міністерствах і знаходити спільну мову з тими, хто має гроші і хоче вкладати їх в розвиток місцевої інфраструктури.

Хто з кандидатів їздить маршруткою?

О.Тиховод: 85-й маршрут, я сажусь на кинотеатре «Космос», встаю на бул. Шевченко. Если проехать в час-пик и спросить у потребителей услуг: «Как Вы относитесь к городской власти?», то можно получить жёсткий чёткий ответ. И то, что мы, изучаем, проектируем, уже 28 лет никак не сделаем, это конечно людей не устраивает. Я всё-таки считаю, что невозможное возможно, главное не делать, а сделать и объединять усилия для того, чтобы город процветал, был комфортным, качественным и безопасным, и прежде всего навести порядок в том, что мы имеем, и сохранить то, что у нас есть.

Д. Сірий:. Горжусь маршрутом №18. Ездил и неоднократно. Я прекрасно знаю свой округ, даже эскиз остановки на конечной тоже прорабатывал я. Каждому из нас пора отбросить политические амбиции и флаги. Мне лично импонирует позиция легендарного мэра Поляка, который говорил: «У меня есть одна партия – партия запорожцев». У автобуса нет партийного флага, у канализации или канализационной трубы нет партийного флага. Поэтому давайте отбросим это и отработаем на жителей Запорожья, на авторитет нашего города. Нам пора в парламенте создавать группу запорожских депутатов, которые действительно будут поднимать имидж нашего города, привлекать сюда инвесторов.

І. Чумаченко: В 2015р. підтримали нас, команду Володимира Буряка, на виборах. Є певні результати, їх бачать містяни. Без політичних закликів, лозунгів, дійсно ми йдемо на вибори, щоб привести в Запоріжжя кошти, сформувати запорізьке лобі в парламенті України всі ті питання, які ми почали в 2015-2016р, їх дуже багато, не треба навіть казати, що зроблено чи ні, їх наповнювати коштами, які заробляє Запоріжжя, а Київ на сьогодні грабує і забирає наші кошти, розподіляє їх на всю Україну. Це головна мета і задача для запоріжців і для мене, як корінного запоріжця.