“Не дуже приємний запах, а з часом з’являється осад на посуді. Доводиться щодня фільтрувати воду. Так і смак краще, і склад безпечніше”.
“На роботу замовляємо виключно очищену воду. Не можемо перевірити, чи добросовісно відноситься постачальник до розливу води. Проте так хоч немає страху, що з чаєм вип’ємо ще якихось домішок”.
“За десять років змінила місце проживання з Хортицького району на Вознесенівський, а вода яка в одному кінці міста, така ж і в іншому. Висновок – пити взагалі неможливо”.
Ми опитали мешканців різних районів для того, щоб скласти враження про якість води по місту. Всі були незадоволені її якістю. Та з різних причин відмовиляються вживати нефільтровану воду.
В якому стані зараз знаходиться система очищення централізованого водопостачання в Запоріжжі, та як її покращити в майбутньому, дізнавались у експертів та інженерів.
Чисті стоки – перший крок до якісної води
Запоріжжя – одне з небагатьох міст, де за 2019 рік зафіксували найбільший відсоток відхилень якості питної води. Як за санітарно-хімічними та мікробіологічним показниками.
Однією з водних проблем залишається зношеність систем централізованого водопостачання. Труби, по яким тече вода, мають незадовільний стан. З цього випливає підвищений рівень захворювань. Це несе загрозу для населення, – наголошують експерти.
Стічні води в Запоріжжі проходять механічну та біологічну очистку на Центральних очисних спорудах. Це споруди Лівого берега – ЦОС-1 і Правого берега – ЦОС-2.
При механічному очищенні затримуються великі і дрібні нерозчинні домішки. Під час біологічного очищення речовини, що містяться в стічних водах, розкладаються.
Науковці говорять, що більшості населених пунктів Запорізької області очищення стоків немає. А це значить, що всі каналізаційні стоки з вигрібних ям потрапляють в підземні води. Потім знову опиняються в річці.
Це повинна бути системна робота на рівні держави. Ніякі неочищені стоки не повинні скидатися в малі річки, які формують річку Дніпро, – пояснює вчений, завідувач кафедри загальної та прикладної екології і зоології Запорізького національного університету, професор Іван Рильський.
Для першого етапу модернізації очисних споруд “Водоканалу” потрібно більше півмільярда гривень. Реалізація всього проекту реконструкції може тривати до десяти років.
Як пояснив Валерій Еделєв, радник міського голови, модернізація очисних споруд полягає в тому, щоб створити спеціальні резервуари закритого типу.
Це величезні резервуари, куди збираються всі стоки.Під впливом певних технологічних процесів вони будуть перетворюватися в сухий залишок. Його вивозитимуть в спеціальні могильники, де будуть закопувати, тому що іншого використання просто не може бути.
У Мінрегіонрозвитку уточнюють, що санітарний стан питної води у місті залежить від якості води в Дніпрі. За даними Держводагенства, в 2019 році до антирейтингу забруднювачів вод по Україні увійшов запорізький “Титано-магнієвий-комбінат”. До цього в списку був присутній ще й комбінат “Запоріжсталь”.
Запорізький “Водоканал” два роки тому встановив норми приймання стічних вод підприємств до системи централізованого водовідведення. В документі визначені допустимі концентрації забруднюючих речовин по двадцяти одному показнику, що можуть скидатися до систем централізованого водовідведення. Загальні вимоги до всіх підприємств і установ однакові. Скиди не повинні бути токсичними для населення та навколишнього середовища.
Як планують покращити стан питної води в Запоріжжі?
В середньому, запорожці за добу споживають майже 143 тисяч кубометрів питної води. Уявіть, якої потужності повинні бути очисні споруди для того, щоб споживачі отримували чисту та безпечну воду.
Базове підприємство водокористування господарств в Запоріжжі – комунальне підприємство “Водоканал”. Саме воно готує воду питної якості на Дніпровських водопровідних станціях №1 та №2 (ДВС-1, ДВС-2). А також транспортує її споживачам Запоріжжя, смт Вільнянськ, смт Н.Миколаївка і для частини Запорізького району.
На ДВС-1 і ДВС-2 для отримання питної води під час знезараження використовують хлорування. Але проблема в тому, що хлор ніяк не розпадається і залишається у воді. В Європі цьому методу вже давно знайшли заміну. Замість хлору європейці використовують озонові технології. Озон як окислювач на 51% сильніше хлору і в три рази швидше вбиває бактерії. Тим паче, він безпечний для очищення води та здоров’я людини.
Запоріжжя теж може отримати технологію озонування питної води. Для міських стоків це дуже значне переоснащення, тому що озон швидко перетворюється на кисень і не залишає токсичних залишків. Отже, очищення стічних вод перед скиданням може бути більш вигідним за хлор.
Якість води в Дніпрі з кожним роком буде погіршуватися. Нам необхідно створювати нові технології для очищення води. І один з компонентів очищення – озон. Ми з’ясовуємо, чи можливо в майбутньому під час реконструкції очисної споруди ДВС-2 оснастити його озонатором. В тому числі, працюємо над отриманням фінансування для розробки потужного озонатора, – розповідає Дмитро Алєксієвський, доктор технічних наук Інженерного інституту ЗНУ.
Синтез озону – енергоємне виробництво. Для цього потрібне повітря і електрика, пояснює Дмитро. Коли вода насичується озоном, він починає нейтралізувати всі шкідливі речовини в ній (віруси, бактерії, грибки). Для Запоріжжя потрібні два потужних озонатори, які виконували б очистку води на станціях ДВС-1 і ДВС-2.
Керівництво “Водоканалу” позитивно сприймає ініціативу озонування води. Зараз спеціалісти підприємства разом з інженерами Лабораторії Промислової електроніки ЗНУ проводять дослідження, щоб з’ясувати, чи підходить озон для ефективного очищення дніпровської води. Дослідження проводять на обладнанні Лабораторії на базі “Водоканалу”. Генераторів озону середньої потужності, які раніше сконструювали інженери, цілком вистачає для їх проведення.
Озонуючі станції потребують регулярного технічного обслуговування, оскільки працюють з електричними полями.
Розробка проекту озонового очищення води – комплексна робота. В тому числі це й кадрова підготовка. Інженер уточнює, що в найближчі роки, під час розробки озонатора, він планує зібрати і навчити команду фахівців.
Західні станції не можуть “зайти” до нас через те, що для них не створено інфраструктуру й належне обслуговування. Вуз зі свого боку може створити базу для підготовки фахівців для обслуговування технологій саме такого типу. Тому ми активно залучаємо до роботи аспірантів і студентів, з подальшою можливістю створити з них команду, – зауважує Дмитро.
За попереднім планом, на розробку потужного озонатора має піти близько трьох років. За цей час планується повністю створити інфраструктуру для функціонування озонатора: підготовка кадрів, самостійне виробництво, ремонт та обслуговування систем.
Як в Україні впроваджують європейські норми?
За даними ВООЗ, приблизно чверть населення постійно ризикує захворіти хворобами, пов’язаними із споживанням недоброякісної питної води. До них належать інфекційні захворювання (вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо) і хвороби, що пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьо-зелених водоростей).
Головна ціль водної політики України – забезпечити населення якісною водою. В Угоді про асоціацію з ЄС з Україною водна політика базується на шістьох директивах ЄС. Для того, щоб покращити показники та стан усього водного середовища країни, директиви мають бути імплементовані в українське законодавство. У тому числі ті, які стосуються міських стоків та якості питної води: Директиви № 91/271/ЄС, ціль якої захистити природне середовище від негативного впливу скидів стічних вод промисловості; Директива 98/83/ЄС, яка покликана забезпечити населення якісною водою та Директива 91/676/ЄС, яка в майбутньому зменшить забруднення вод нітратами від сільськогосподарської діяльності.
У багатьох країнах Євросоюзу воду можна пити просто з крану. В Європі існують стандарти якості питної води та мінімальні гігієнічні вимоги до матеріалів, що контактують з водою (труби або крани). Такі заходи допомагають уникнути забруднення. В країнах ЄС споживати воду централізованого водопостачання не тільки дешево, але й екологічно безпечно. Споживачі можуть економити гроші, зменшуючи використання бутильованої води та відходи пластику.
В Україні у 2018 році Кабінет Міністрів прийняв постанову “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод” на основі двох директив (Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС та Директиви 2008/56/ЄС). Це дало змогу розпочати діагностику стічних вод та моніторинг річок. Адже, якісна та безпечна питна вода починається із чистих річок, ставків та озер.
28 квітня 2021 року уряд зробив перший крок до покращення ситуації із централізованим водопостачанням в регіонах та прийняв Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми “Питна вода України” на 2022—2026 роки.
Що пропонує Уряд для вирішення водної проблеми:
- будівництво та реконструкція водозабірних споруд;
- реконструкції водопровідних та очисних споруд, а також утилізації осадів;
- будівництво та впровадження станцій доочищення питної води із застосуванням новітніх матеріалів, технологій, обладнання, приладів та науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок;
- приведення нормативно-правової бази у сфері питного водопостачання та водовідведення у відповідність із законодавством ЄС.
До вирішення проблеми якості води в Дніпрі, яка потім потрапляє до централізованого водопостачання, треба підходити на рівні всієї країни. Скільки би рішень не пропонували фахівці та інженери, вирішувати питання з водою краще комплексно. Починаючи від очищення дніпрової води, стоків, знезараження та контролю води по всім показникам. Зокрема, запровадити контроль за всіма підприємствами, не тільки великими, але й малих і середніми приватними підприємствами, які використовують воду, для обов’язкового встановлення багатоступеневих систем очищення стоків.
