Освітня реформа: що треба знати запорізьким старшокласникам та їх батькам

Чи закриють 10-11 класи? – батьківські чати палають супротивом щодо освітньої реформи: розподілу початкової, середньої та старшої школи. Мати запорізького дев’ятикласника навіть надіслала інформаційні запити до різних установ з проханням пояснити, як цьогоріч відбуватиметься набір до 10 класів. Відповідні листи вона адресувала запорізькому меру та голові облдержадміністрації, депутатським комісіям та департаментам освіти ЗОДА і міьскої ради. 

Водночас ці емоційні дискусії майже не містять конкретних фактів, – зізнаються самі батьки. Бо нікого з них особисто не повідомляли, що наступної осені їхні діти не зможуть продовжити навчання у своїй школі.  Ніхто з вчителів не отримував попередження про можливе скорочення. І найголовніше: більшість батьків і навіть вчителів особисто не читали концепцію освітньої реформи – Нова українська школа.

«Саме вона є основою для ухвалення законів та інших нормативних актів для практичного впровадження реформи і конкретних змін в кожній школі», – наголошує Олена Сороченко, заступниця директора Департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації.

Тож  ситуація така: навіть планів щодо швидких змін для старших класів шкіл ще немає – але міфи вже є, і їх немало. Журналісти inform.zp.ua відібрали найпоширеніші та попросили прокоментувати експертів.

Інформаційний запит мами 9-ти-класника
Обговорення освітньої реформи в соцмережах
Коментраі з відкритих джерел
Соцмережі про реформу освіти

Міф 1: школи вже закривають 10 класи

Цього року нічого не зміниться для всіх шкіл Запоріжжя. Більше того, у навчальних закладів є кілька років (до 2024-го) тільки на визначення зі своїм статусом: які з них стануть гімназіями, які ліцеями. Простими словами, в складі гімназії діти можуть навчатися з 1-го по 9-й клас. В ліцеї – виключно старша школа.

Навчання у старшій школі зараз триває у 10-11-класах. І так лишатиметься ще 6 років. І тільки з 2027-го з’явиться 12-й клас, і старшокласники навчатимуться вже три роки. До того часу для дев’ятикласників планують запровадити тестування на вибір професії (на кшталт ЗНО). І тільки після цього перехід до ліцеїв (тобто, старшої школи) відбуватиметься на конкурсній основі. Доти кожного 9-ти-класника за бажанням безперешкодно автоматично зараховуватимуть до 10-го.

Освітня реформа не стосується сьогоднішних старшокласників

Освітня реформа не зачепить сьогоднішніх старшокласників

Міф 2: батькам 9-класників треба терміново шукати ліцеї

Освітня реформа старшої школи стосуватиметься дітей, які зараз навчаються в початковій школі. Тож у батьків решти школярів взагалі немає причин для занепокоєння. Крім того, законом про середню освіту передбачено поєднання обох форм – гімназії та ліцею. Тобто, в одному навчальному закладі лишатиметься середня та старша ланка освіти: від 5 до 12-х класів. Очевидно, цим скористаються міські школи, які мають сучасну матеріально-технічну базу та фахових педагогів, високий рейтинг, – прогнозують запорізькі вчителі.

Ніяких швидких змін! Наступні роки тільки формуватиметься мережа гімназій та майбутніх ліцеїв. Спочатку перспективи викладуть на папері, тільки потім почнуться практичні зміни.  Школи мають трансформуватися. Сьогодні вони повинні йти в ногу з розвитком технологій. Реформа дуже доцільна, – вважає Олена Сороченко.

Деякі заклади освіти Запоріжжя побоюються, що у них заберуть першачків, – розповів депутат облради Аскад Ашурбеков. Бо законодавці залишили змогу поєднати в одному закладі тільки дві ланки. В багатьох запорізьких школах вже склалася традиція підготовки школярів з перших класів. Вже напрацьована корпоративна культура. Але конкретних ініціатив поки не розглядалося, – наголошує депутат.

Олена Сороченко

Олена Сороченко – заступниця директора Департаменту освіти і науки ЗОДА

Міф 3: ліцеїв на всіх не вистачить

Неправда. В Запорізькій області на сьогодні більше 520 закладів загально-середньої освіти комунальної власності. До 2027 року в регіоні створять 60-65 ліцеїв. Цю цифру прораховано з урахуванням кількості дітей в регіоні та кількості закладів професійної освіти.

Однозначно важко сказати, скільки шкіл реорганізують. Триває децентралізація, створення ОТГ, оптимізація. Наприклад, минулого року в Запорізькій області закрили лише один навчальний заклад, в декількох – понижено ступені. Реформа передбачає реорганізацію вже існуючих шкіл, а не побудову нових. Умовна школа, яка зараз навчає діток з 1-го по 11, і в ній висококваліфіковані вчителі, гарна матеріально-технічна база – її можуть переформатувати в ліцей. Поряд школа, де сильніша початкова школа. Зрозуміло, що такий заклад отримає статус гімназії, – пояснює Олена Сороченко.

Зараз задіяні всі органи освіти, які ретельно працюють над створенням карти мережі навчальних закладів – гімназій і ліцеїв. Всі селищні, сільські голови зацікавлені, щоб сформувати такі оптимальні заклади освіти, які буде цілком забезпечено вчителями.

Не може держава започаткувати в кожному селі заклад вищої або професійної освіти. Головна мета реформи – якісні освітні послуги, необхідні в сучасному світі. Щоб дитина не просто прийшла, посиділа і пішла. Нічого в голові не залишилось. Для якості потрібна гарна матеріально-технічна база шкіл. На жаль, держава не може її забезпечити у всіх закладах. Тому має бути за потреби територіально прораховано. Скільки дітей вступатиме до 10-х класів, скільки до закладів професійної освіти. І забезпечити такі можливості, – пояснює Олена Сороченко.

освітня реформа розподілить гімназії та ліцеї

Найголовніше – якісна освіта

Міф 4: у невеликих містечках ліцеїв не буде

Не відповідає дійсності. Перепрофілювання навчальних закладів – компетенція міських рад. За законом, обласна рада має забезпечити створення ліцеїв у населених пунктах з населенням менше 50 тисяч. Де більше – відповідальність міст. Міносвіти доопрацьовує нововведення, щоб реформа відбувалась комплексно і врахувала всі ланки навчання. Досі немає положення про ліцеї, тому для майбутніх освітніх змін ще тільки готується законодавче підґрунтя.  

Питання 9-10-х класів зараз перебуває винятково в інформаційній площині. Йде обговорення, дискусія. До нормативної бази ще навіть не перейшли. Поки що немає конкретних дій облради або місцевих рад, – заспокоює Аскад Ашурбеков.

За його ініціативи відбулася зустріч депутатів з представниками департаменту освіти облдержадміністрації. В спільних планах формування експертної координаційної ради з реформування старшої школи. В неї ввійдуть не тільки фахівці департаменту та депутати, але й представники шкіл. Головне завдання – напрацювати мережу ліцеїв таким чином, щоб вона покривала потреби людей, враховуючи кількість населення і географічне положення. Одне із завдань – отримати зворотній зв’язок від шкіл, зібрати пропозиції та побажання місцевих рад.

Важливо, щоб під час реформи ми не проігнорували потреби невеликих міст. Для цього потрібна ефективна комунікація з місцевими радами. Великі міста: Запоріжжя, Бердянськ, Мелітополь – вони вже починають процес. Їм законодавство дозволяє створювати ліцеї власними силами, – розповідає Аскад Ашурбеков.

Аскад Ашурбеков

Аскад Ашурбеков – депутат Запорізької облради

  Міф 5: ліцеї будуть далеко

Де відкрити ліцей вирішуватиме місцева влада. І мати більше таких закладів громадам буде вигідно. «У розвитку ліцеїв, як центрів старшої професійної школи, місцеві органи влади зацікавлені. Бо це додаткові грошові надходження у якості освітніх субвенцій. Крім того, це людський ресурс», – вважає Аскад Ашурбеков. 

За законом, органи місцевого самоврядування за бюджетні кошти повинні забезпечити підвезення учнів до ліцеїв та повернення додому. І в цьому питанні освітня спільнота бачить декілька викликів, які потребують вирішення до завершення реформи 2027 року.

  1. Підвезення. Ліцеї можуть бути за 50-60 км від населених пунктів. Постає питання якісного та безпечного підвезення всіх учнів з віддаленої місцевості. Потрібен шкільний автобус або кілька, який в понеділок – забере\привезе і в п’ятницю поверне.
  2. Забезпечення проживання дітей. Великих міст це швидше за все не стосуватиметься. Але для дітей, які їдуть до ліцею із сільської місцевості, мають бути створені пансіони по типу гуртожитків. Тут ще терба багато про що думати.
  3. Харчування. Це також стосується діток, які проживають віддалено від ліцею. Якщо дитина виїхала від батьків у понеділок і тільки в п’ятницю повертається, то звичайно держава повинна забезпечити повне харчування на цей період. Це теж потребує чіткої та безкоштовної організації.

Наприклад, створять ліцей в м.Токмак, а у смт Чергінівка його не буде. Діти з Чернігівки матимуть бажання вступити до токмацького ліцею або бердянського. Але кожного дня не наїздишся туди-сюди.  То таким дітям треба забезпечити перевезення, проживання та харчування, – розповідає Олена Сороченко, заступниця директора Департаменту. 

Учні на уроці

У запорізьких громад є можливості для створення пансіонів. У кожному населеному пункті була або лишається досі відповідна інфраструктура: гуртожитки технікумів, коледжів. Ці потужності зараз не завантажені на 100%. Тобто, саме їх можна буде переобладнати , – вважає Аскад Ашурбеков.

Депутат облради передбачає, що більшість ліцеїв створять в районних центрах, загалом по області їх буде близько 20.

Міф 6: реформа руйнує освіту

Неправда. Реформа освіти відбувається за принципом та підходами, характерними для багатьох країн Європи. Україні цінний досвід найближчого сусіда – Польщі, яка після впровадження європейських стандартів отримала яскравий результат. Зараз польська шкільна освіта вважається однією з найякісніших у Східній Європі. 

Тож у запропонованій українській реформі більше плюсів, – наголошують освітяни. «Розмежування початкової, середньої та старшої школи дає можливість сконцентруватися на оновлені матеріально-технічної бази конкретно по кожному напрямку освіти, по кожному закладу», – пояснює Олена Сороченко.

Якщо у директора в закладі буде тільки початкова школа, у нього не болітиме голова про фахового хіміка, фізика, вчителя математики, не треба буде облаштовувати відповідні кабінети. Повірте, вони дороговартістні, мають великий перелік обладнання. А директор, який очолюватиме ліцей або гімназію без початкової школи, не перейматиметься пошуками найкращого вчителя початкових класів. Бо всі хочуть саме такого.

Школярі на уроці

Освітня реформа: яка мета

Що найголовніше для дитини в школі? Питання вже не риторичне, – вважають освітяни. Після впровадження реформи батьки і діти матимуть конкретні відповіді і орієнтири. Гімназії та ліцеї будуть окремими юридичними особами. В гімназії поєднають початкову школу (1-4 класи) та базову середню (5-9 класи). Третій рівень освіти – профільна середня школа, яка матиме статус ліцею (10-12 класи). «Найголовніше для дитини на всіх ланках отримати якісні знання, які дозволять їй в майбутньому реалізуватися. Саме про це повинні турбуватися батьки, на це спрямовано освітню реформу», – пояснює Олена Сороченко.

Інформація про трансформацію навчальних закладів викликала бурхливу реакцію і серед школярів. Особливо переймалися учні 8-9 класів, хоча їх реформа (як ми вже з’ясували!) ніяким чином не зачепить. Ми поспілкувалися з дітьми із різних запорізьких шкіл аби зрозуміти, що може турбувати самих школярів в період освітніх змін. Виявилося, найбільше вони переживають за нове оточення.

Мені б не хотілося переходити в іншу школу. Там інші люди, інше спілкування. Мені важко знаходити нових друзів, – каже Сашко, учень 8-го класу

Навіть не уявляю, як останні два роки навчатися в іншому колективі. Мені це точно було б не комфортно, – розповідає старшокласниця Аліна.

Я хотіла їхати до Польщі після 9-го класу і там закінчувати старшу школу. Польські ліцеї не тільки готують до вступу в університети, але і дають професійні навички. Тому я була готова до переходу в новий колектив, навіть, у зовсім інше мовне середовище, – зізнається дев’ятикласниця Настя.    

Перехід в новий колектив – стрес навіть для дорослого. Проте шкільні психологи кажуть, що до таких змін підлітків готуватимуть заздалегідь. До того ж, мова йде про молодь віком 15-16 років. В такому віці діти і зараз ідуть навчатися в коледжі та технікуми. Іноді вони починають самостійне життя віддалено від батьків. Адаптація дітей до нових умов відбувається набагато швидше, ніж здається, пояснюють освітяни. І ще раз наголошують, освітня реформа та озвучені зміни в структурах існуючих шкіл стосуються школярів, які зараз навчаються в початковій школі. Для решти школярів нічого не зміниться і вони продовжують навчання за звичною системою.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал и станьте частью событий нашего города: https://t.me/informzp1