Про стратегічний курс на приватизацію та залучення інвестицій, про рівні можливості та однакові правила участі в аукціонах, а також про те, чому приватизація – це не тільки наповнення Державного бюджету говоримо сьогодні із заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях – начальником Управління реалізації повноважень у Запорізькій області Олександром ДМИТРІЄВИМ
– Олександре Володимировичу, давайте розпочнемо одразу з козирів. Приватизація – тільки для обраних?
– Зараз Фонд державного майна і ми як його представники у регіонах всіма силами розвінчуємо цей міф. Давайте із самого початку. Певний об’єкт вноситься до Переліку об’єктів приватизації, який затверджує Фонд. І не просто затверджує, а й оприлюднює на своєму офіційному сайті. Потім ми, у регіональних відділеннях, приймаємо рішення про приватизацію, які до речі також публікуємо на сайті. Далі розпочинається безпосередня передприватизаційна підготовка – ми відкрито шукаємо оцінювачів у разі потреби, вносимо всі наявні відомості про об’єкт у віртуальну кімнату даних на сайті www.privatization.gov.ua. Та й врешті решт вже давно минули ті часи, коли продаж об’єктів проходив за зачиненими дверима. Всі наші об’єкти малої приватизації продаються виключно через електронну торгову систему Прозорро.Продажі. Аукціони проходять у режимі реального часу. І подивитись їх хід може абсолютно кожен. А по закінченню торгів система відкриває дані про учасників та їхні цінові пропозиції. Тому зараз наш курс – прозора й відкрита приватизація та рівні можливості для кожного українця. До речі, основна теза, яку висувають наші колеги із центрального апарату (і ми цілком її підтримуємо), що кожен українець – інвестор.
– Я думаю, все-таки, це перебільшення.
– Зовсім ні! Ми зараз говоримо про об’єкти малої приватизації. Їх балансова вартість не перевищує 250 млн грн. Що це за об’єкти. Це можуть бути нежитлові будівлі (магазини, пральні, лазні, гаражі, клуби, адмінбудівлі тощо), чи об’єкти незавершеного будівництва, або єдині майнові комплекси державних підприємств. Стартова ціна – тобто ціна, з якої власне і починаються торги – дуже реальна! Наші колеги із сусідніх областей, наприклад, мали досвід, коли стартові ціни на адміністративні будівлі були менше тисячі гривень! Уявіть собі! Звісно, такі об’єкти як магніт притягують покупців. І як результат – збільшення числа учасників торгів та здорова конкуренція! До слова, експерти із Фонду держмайна підрахували, що у цьому році порівняно з минулим вдвічі збільшилась середня кількість учасників і як наслідок збільшується кінцева вартість об’єкта продажу. І це, зауважте, в умовах коронакризи!
– Тим не менш залишаються об’єкти, які не продаються протягом тривалого часу. З чим це пов’язано? І чи є в них перспективи?
– Такі об’єкти, дійсно, є у кожній області. Подекуди це результат невмілого управління об’єктами, недбалості органів управління, інколи – недосконалості законодавчої системи. Але в цьому випадку законом передбачена можливість знизити стартову ціну навпіл. Це другий етап аукціону, коли ми не можемо знайти нового власника на першому аукціоні. Та й це ще не все. Є так звані «голландські аукціони» – аукціони на пониження ціни, коли кінцева вартість може становити всього 1 % від стартової. На цьому тижні якраз відбулись такі аукціони у нас, у Запорізькій області.
– Як правило про це воліють не розповідати. Вихваляються тільки багатотисячними чи мільйонними угодами.
– І ми в Управлінні, звичайно, радіємо, коли ми укладаємо мільйонні угоди та бюджет отримує кошти від продажу цих об’єктів! Але, розумієте, ми розглядаємо приватизацію державного майна не тільки як надходження коштів тут і зараз, коли гроші від придбаних об’єктів надходять у бюджет. Приватизація – це також довготривала інвестиція. Адже за статистикою на кожну витрачену гривню при купівлі інвестор додатково вкладе ще 4-6 гривень у подальшому. Наприклад, придбавши за незначну для Держбюджету суму гараж, новий власник вкладатиме кошти у ремонт, модернізацію та закупку сучасного обладнання. І вірогідно вже за рік зможе на базі колись занедбаного об’єкта державної власності відкрити сучасну станцію техобслуговування. Що маємо в результаті? По-перше, нові робочі місця, по-друге, додаткові податки, по-третє, зростання якості послуг завдяки збільшення конкуренції на ринку. І можна продовжувати далі… Тобто замість напівзруйнованого майна маємо об’єкт, що приносить прибуток, у тому числі державній і місцевій скарбницям! От чого ми прагнемо!
– Чи є вже реальні та позитивні результати ваших прагнень?
– Обов’язково! Ми шукаємо ефективних інвесторів, які купуючи нерідко занедбані об’єкти, не бояться вкладати фінанси, власні сили та час для подальшого розвитку свого бізнесу, а також інфраструктури населених пунктів, створення нових робочих місць. І ми їх знаходимо! І тоді на місці захаращеної, непрацюючої тривалий час бази відпочинку «Горіховий Гай» у Приморську виростає сучасний оздоровчий комплекс! Або ж замість трьох недобудованих багатоповерхівок у Мелітополі маємо сучасні комфортні житлові будинки. І ми, дійсно, пишаємось тим, що держава обирає саме ці будинки для виділення квартир для дітей-сиріт! У нас є приклади сільгосппідприємств, які також перебували у державній власності. А сьогодні ПрАТ «Сонячне 2007», ТОВ «Агрофірма «Жовтневий» та ПАТ «Племзавод «Степной» та інші – це сучасні, високотехнологічні підприємства, чию продукцію без перебільшення знають по всій Україні!
Але нам є чого прагнути. Абсолютно точно можу сказати, що зупинятись ми не збираємось. Сьогодні ми відкриті для діалогу із бізнесом, із владою, із громадськістю. Ми готові приймати заявки на приватизацію від зацікавлених осіб – потенційних власників, які зацікавлені в інвестиціях.
Місце об’єктів, які вже отримали нових ефективних власників, займають об’єкти, чий приватизаційний шлях тільки починається. І ми, професійна команда приватизаторів, робимо все можливе для залучення компетентного та відповідального інвестора!
