В Запоріжжі цього літа з’явилась перша сортувальна лінія. Це подія, яка поділяю поводження з відходами городян на «до» та «після». Запит на сортування в суспільстві є. В Запоріжжі кілька років діє освітній проект з навчання правилам сортування відходів. Навіть офіси, кафе, будинки ОСББ ставили відра для пластику, скла, паперу. Але це були поодинокі кроки. Тепер можна говорити про загальноміські масштаби.
В Запоріжжі цього літа з’явилась перша сортувальна лінія. Це подія, яка поділяю поводження з відходами городян на «до» та «після». Запит на сортування в суспільстві є. В Запоріжжі кілька років діє освітній проект з навчання правилам сортування відходів. Навіть офіси, кафе, будинки ОСББ ставили відра для пластику, скла, паперу. Але це були поодинокі кроки. Тепер можна говорити про загальноміські масштаби.
Першим суттєвим результатом за перший місяць роботи сортувальної лінії є тони побутових відходів, які пішли на переробку, а не на звалище, як зазвичай. Як вдалося запустити сортувальну лінію і як це позначиться на об’ємах відходів на сміттєзвалищах, журналісти Inform.zp.ua розпитали Олену Мелешко – координатора проекту «Кольорові відра».
Як все починалось
Олена Мелешко з вдячністю згадує містян та організації, які з перших днів підтримували впровадження сортування в Запоріжжі кілька років тому.
«Спочатку люди взагалі не знали, чому треба сортувати відходи. Ми самі, як громадська організація, не дуже розуміли, що перероблюється, що ні. Ми давали контейнери. І люди сортували так, як їм було зручно, ми їм не заперечували. Ми приїжджали і забирали відходи навіть від кілограму. Уявляєте, велика машина приїжджала аби забрати у людини пакет, в якому, насправді, було звичайне сміття. Так попрацювали рік, зробили роботу над помилками і вирішили змінювати нашу модель. Не може ГО дозволити собі витрачати такі кошти, щоб забрати у людини 1кг відходів, це нерентабельно. Тому залишилася станція у Dream хостелі, пр.Соборний 158, людина може туди приходити і здавати вторсировину», – розповідає Олена Мелешко.
До речі, Україна шукає шляхи вирішення проблеми засмічення країни, вивчає досвід сусідів з ЄС. Не має єдиної європейської практики або технології, яка дозволяє зробити щось корисне зі змішаними відходами, – наголошують фахівці. Але є єдині речі для всіх. Три роки тому в ЄС вирішили, що до 2020 року у всіх країнах-членах Європейського Союзу перероблятимуть 50% усіх відходів. З того часу в деяких державах продовжується інформаційна кампанія щодо сприяння покращенню сортувальння відходів. Відтоді з’явилось чотири обов’язкові фракції: скло, папір, метал та пластик. Деякі країни зобов’язали громадян окремо викидати рештки продуктів (і обов»язково без поліетиленового пакету). Кожна фракція має свій колір і він єдиний по всій Європі. В Запоріжжі на першій сортувальній ліній все відбувається за нормами ЄС: 4 контейнера з відповідними кольорами.
Громадська ініціатива+бізнес=зменшення відходів
Сортувальна лінія з’явилась за підтримки мережі супермаркетів «Сільпо». Бізнес взяв на себе всі фінансові витрати, – пояснює Олена Мелешко.
«Супермаркет поставив контейнер, комп’ютер, провів світло. Ми, як громадська організація, подовжуємо інформувати людей, що вони можуть прийти на станцію, здати вторсировину і отримати за це бали на карту лояльності. Розумію, що результативніше за все колаборації з бізнесом, коли бізнес бере на себе фінансові витрати, а ГО, у якої немає коштів, може інформувати та робити гарну справу. Запоріжжя – 2-е місто, в якому відкрили таку станцію «Сільпо Recycling».І ми будемо другим містом, в якому поставлять аж 2 таких контейнери. Зараз лінія сортування працює на Бабурці, Хортицьке шосе 30. Дуже скоро відкривається така станція у центрі міста також поряд із супермаркетом».
За словами Олени Мелешко, друга сортувальна лінія з’явиться на Перемозі біля Козак Палацу. Там багато транспортних розв’язок, тому, мешканцям міста буде зручно здавати вторсировину. І велика кількість людей в Запоріжжі зможе долучитися до сортування відходів.
Тим паче, кожен готовий до сортування, тільки потрібна зручна та комфортна інфраструктура, – визнають громадські активісти. Поки відповідні баки та сортувальні лінії тільки на початку розбудови мережі, надія на мудрість українців, які не будуть «плювати в колодязь, з якого п’ють». І не треба шукати відмовки щодо української ментальності, – підкреслюють психологи, які вивчали звички українців в рідному краї та за кордоном. Цікаво, що за три дні наші громадяни в Німеччині сортують відходи безпомилково та без нагадування.
До речі, саме з німців краще брати корисний приклад сортування відходів, оскільки зараз вони є рекордсменами за кількістю вторинної переробки – більше 60%. Кожен школяр знає, що в тоні старих мобільних телефонів у 60 разів більше золота, ніж у тоні золотої руди. Результативність сміттєвої реформи Німеччини завдячує нескінченій інформаційній кампанії, яка триває з 90-х років минулого століття, – визнають німці.
Сортувальна станція: яка вона і хто там працює?
Сортування сміття в Європі – почесне зобов’язання кожного, прийом вторсировини в Україні – справа безхатьків, вважає більшість українців. Але громадські організації ламають цей стереотип. Так, наприклад, в Києві ГО «Україна без сміття» проводить екскурсії на сортувальну станцію, там же облаштувала лекторій зі зручними стільцями та великим екраном. Як виглядає сортувальна лінія в Запоріжжі?
«Запрошую всіх переконатися, як приємно зайти на станцію на Бабурці. Це 40-фунтовий контейнер, зеленого кольору, на ньому написано «Сільпо Recycling» і висить банер «Кольорові відра». В середині 4 контейнери для сортування відходів. За європейським стандартом, є чотири фракції. Наприклад, «пластик», що до нього входить? PET-пляшки, поліетиленові пакети від 7кг. Потім HDPE-2 – це побутова хімія: шампуні, порошки, якщо є на упаковці HDPE-2, то це можна віддати на переробку. Людина може принести вторинну сировину та отримати за це бали. Взагалі ми працюємо з 26 червня і ніякого запаху немає. Ми приймаємо тільки чисту вторинну сировину», – запрошує Олена Мелешко.
Приємно вражають еко-консультанти. Завжди посміхаються та охоче допоможуть зрозуміти, що з того, що ви принесли, є вторсировиною, а що звичайне сміття.
«У нас працює гарна молодь, віком 18-20 років. Найстарша Юля, їй 21 рік, і вона археолог, а 2 дні на тиждень в свої вихідні приходить на сортувальну лінію. Інша дівчина навчається на журналіста, хлопець-студент – майбутній економіст. Це люди, з якими приємно поспілкуватися і вони не стали б працювати там, де смердить, або погані погані умови. Таким чином ми залучаємо людей, які більш заможні, щоб вони приходили та сортували відходи. У людей є такий стереотип, що сортують люди, яким потрібні гроші. А зараз ми руйнуємо стереотип. Мені дуже подобається, коли до станції приходять сімейні пари разом з дітьми, діти несуть пакети із вторсировиною. Жодна мама не прийде з радістю з малечою в місце, де буде неприємно пахнути», – переконує координаторка проекту «Кольорові відра».
Що приносять люди, а що справді переробляється?
«Люди, мийте всю упаковку, яка лишається та здавайте нам». З таким закликом колись звертались «Кольорові відра» до запоріжців. Але виявляється, що тільки 30% упаковки, яку ми купляємо кожного дня, можливо переробити.
«Якщо купуєте макаронні вироби, кашу, або яйця в упаковці – все це Ви не зможете потім здати на переробку, тому що в Україні воно не переробляється. Ми самі привчали людей, щоб вони все це збирали. Запоріжці все миють, складають, сушать, а взагалі це не переробляється! Зараз ми вже правильно доносимо людям інформацію. На станції ми збираємо лише те, що можна переробити в наших українських умовах», – визнає координаторка проекту «Кольорові відра».
-Паперові стаканчики?
«Приймаємо. Взагалі їх дуже важко переробити і вони дуже мало коштують. Вони не паперові, а вкриті плівкою. В Україні Змієвський завод – єдиний, де переробляють такі стаканчики. Ще є організація «Зелений птах» в Києві, яка також приймає паперові стаканчики і переробляють їх. Насправді, це невигідно переробникам. Але ми збираємо. Ми знайшли партнерів – Вторсервіс, які забирають ці стаканчики, тетрапаки. Все це повинно бути чистим, сухим обов’язково. Вони збирають велику кількість, пресують і потім це продається на завод в Харківській області. Тобто на наші станції Ви зможете принести паперові стаканчики та тетрапаки. Вважаю, що це успіх!»
-Скло?
Дуже прошу: давайте робити так, щоб воно було ціле. Часто бачу, що намагаються його спеціально розбити. Не треба цього робити, тому що працівники станції можуть просто поранитись.
-Пластик?
Стосовно пластику я дуже раджу відмовитись від поліетиленових пакетів. Так, ми приймаємо 7-кілограмові пакети, але взагалі це не дуже гарна упаковка. У фракцію пластику ми приймаємо стрейч-плівку і термоусадку. «Дякую» китайцям і іншим товаровиробникам, вони роблять дуже багато різної упаковки. Ми навіть іноді беремо щось в руки і стикаємось вперше з такою упаковкою різного кольору, різної якості. Зрозуміємо всі разом, тільки 30% того, що ми споживаємо, можливо переробити. Наприклад, пакетики-маєчки дуже погано переробляються. Деякі пункти прийому їх збирають, але Ви повинні їх вимити, висушити і потім вже здати. Краще від цього якось відмовлятися.
-Упаковки йогурту, сметани, ряжанки
Вся ця упаковка, а ще цукерок, морозива, чіпсів, сухариків, іншої неправильної їжі не перероблюється взагалі не тільки в Запоріжжі, а взагалі в Україні. Намагайтеся зменшувати споживання продуктів і такій упаковці. Упаковку від сметани, йогурту переробляють. Ті, хто їх беруть, вони не завжди гарно поводяться, тому що підкидують це у гарний пластик, який можна переробити. Це не дуже добре для тих, хто потім це купляє для того, щоб зробити ще РЕТ-пляшку.
Перші результати
Станція працює більше місяця. Більше 1000 людей принесли близько 4000 тонн вторсировини, з яких 2 тонн – це макулатура. За цей короткий час врятовано два десятка дерев, – підкреслює Олена Мелешко.
«Тонни вторсировини пішло на переробку, а могли поповнити сміттєзвалище. Вважається, що 100кг макулатури дорівнює одному дереву. Ми врятували 20 дерев! Дуже багато приносять макулатури та РЕТ-пляшки – це основа вторинної сировини, яка потрапляє до нас на станцію. Часто люди приносять те, що не підлягає переробці. Є негатив, тому що людина все це сортувала, зберігала, мила, сушила. Вважається, що будь-який пластик переробляється. Але ні, нажаль це не є правдою, не все, що ми купляємо, можна переробити».
Сортувальна лінія в Запоріжжі – це крок до масштабного сортування в рамках міста. Якщо порахувати: щоденно Запоріжжя поповнює сміттєзвалище 500 тон відходів. Множимо на 365 днів на рік, виходить щорічно полігон зростає 180 000 тон. ГО «Кольорові відра» дає можливість мешканцям Запоріжжя вплинути на ситуацію. Бо, наприклад, в Польщі у Кракові мешканці викидають щорічно більше 300 тис. тонн сміття, яке виробляється у місті, але на полігоні осідає лише 16 тис. тонн, решта – іде на переробку. Таким чином Польща виконує вимоги ЄС, і, завдяки сортуванню, максимально переробляє відходи.
«30% від того, що потрапляє на сміттєвий полігон, можна було б переробити, якщо б люди сортували та віддавали на переробку. Тобто за рік в Запоріжжі за мінімальними розрахунками 100тон відходів потрапить на переробку завдяки такій колаборації. Але сподіваюсь, що у вересні люди приїдуть з морів і будуть більш активними. Я обіцяю, що ми будемо придумувати акції, щоб людям було цікаво сортувати, тобто будемо гратися. Люди – це діти. Їх потрібно долучати», – обіцяє Олена Мелешко.
