Вибори-2019: як людям розібратись, що відбувається

Розуміння нових загроз в інформаційній сфері – запорука протидії їм. Запорізький регіон – прифронтовий, тому ситуація вимагає не тільки констатувати факт інформаційної війни, але й брати активну участь в запобіганні маніпуляціям.

Проаналізувати медіаситуацію в Запорізькій області редакція Inform.zp.ua спробувала з Едуардом Гугніним – політологом за покликанням, за посадою – заступником голови Запорізької обласної державної адміністрації.

2019 – рік вибору для українців. Обрали нового Президента. Далі – парламентські вибори. На що звернути увагу?

Звернути увагу хто за що відповідає в Україні! У Конституції написано, Президент – це політична посада. Не зважаючи ні на що, це гарант стабільності у державі і співіснування 3-х гілок влади. Це базові речі, які треба розуміти. Президент не очолює законодавчу, виконавчу, судову гілки влади. Президент – це фігура, яка намагається знаходити паритет існування цих гілок. Після виборів розуміємо, треба формувати не тільки принципи, на яких буде базуватися твоя політика, а треба формувати команду. І тут виникає питання – чи на сьогоднішній момент потрібна новому Президенту команда досвідчених політиків або це повинна бути команда порядних людей. Складно!

Пам’ятаєте, 2004-2005рр, коли Віктор Ющенко казав, « для мене головне – це порядна людина, а професіоналом нехай вона буде десь далі». Пам’ятаєте, чим це все закінчилось. Через два роки у нас була криза, почалися питання з фінансуванням, інерційні процеси розвитку держави нажаль закінчились, почались економічні проблеми, потім політична криза, переобрання, перевибори Верховної Ради, призначення Януковича прем’єр-міністром, реванш тощо.

Тому зараз треба розуміти, що є головним для Володимира Зеленського – новообраного Президента, і чи він хоче змінювати систему. З одного боку так, він казав про це, з іншого боку: казати – це не зробити. Є система влади, політична система. І на сьогоднішній момент, на превеликий жаль, в історії людства лише декілька людей змогли зламати систему і збудувати щось нове. Всі інші політики, керманичі, декларуючи зміну системи, ставали частиною цієї системи.

Яку роль відіграли вже і будуть відігравати ЗМІ в Запорізькому регіоні в цьому великому процесі?

Треба зрозуміти політику нового Президента. Яким чином проводити інформаційну політику? Тому що, 5 років до цього ми розуміли, що рухаємося у бік Євросоюзу, НАТО. Що для нас є головним ворогом Російська Федерація. Стратегічними партнерами є Євросоюз і США. Від цього і була побудована інформаційна політика, розуміли, що ми робимо. Інформаційна війна з Росією була не точкова, вона була системною.

Пам’ятаю 2015 рік, коли тільки прийшов в ОДА, постало питання, що робити з російськими каналами. Ми казали, що потрібна загальнодержавна інформаційна політика, яка дасть змогу не тільки перекрити доступ російським каналам, а яка заповнить внутрішній ринок якісним українським інформаційним продуктом. Що буде зараз – питання.

Зараз можна казати чітко, що велика доля перемоги Зеленського на виборах – це саме соціальні мережі, канал «1+1» та інші, які розповсюджували ідеї, які були базовими у нього.

Ви кажете про національні телеканали. А якщо враховувати регіональні медіа, яку роль вони відіграли?

За соціологічними дослідженнями, на превеликий жаль, доля місцевих телеканалів достатньо мала. На мою думку, на місцевих телеканалах дуже мало аналітичної інформації. Я завжди вважав запорізьку школу журналістики потужною, тому що із Запоріжжя багато людей, які поїхали в Київ і на сьогоднішній момент займають високі посади на телевізійних каналах. Наприклад, Влад Ряшин, який свого часу вів музичну передачу на одному з теле-каналів, а зараз є продюсером великої компанії.

Але на сьогоднішній момент, нажаль, немає регіонального аналітичного контенту. Тому, чесно кажучи, не хотів би перебільшувати роль та місце запорізьких телеканалів.

Будемо чесними, місцеві телеканали поділяють думку за політичними принципами своїх власників. Як Ви оцінюєте, наскільки запорізькі ЗМІ вільно та неупереджено висвітлюють події?

Коли є власник у телеканалу, то таким чином формується і інформаційна політика. Всі розуміють, наприклад, «ТВ-5» завжди були рупором «Запоріжсталі». Пам’ятаю, коли «ТВ-5» був одним із цехів цього заводу. Так само телеканал «Алекс» показує позицію «Мотор Січі». Тут є проблема.

Проте влада – ЗОДА – на сьогоднішній день не має жодного телевізійного каналу, жодної газети. Єдиний інформаційний канал – офіційний сайт.

Ми відійшли від розуміння темників, від прив’язування ЗМІ до влади, але, нажаль, у цей період ми не перейшли на якісний продукт. Вийшло так, що нішу темників заповнили власні політичні погляди власників медіа.

Стандартів ВВС News не з’явилося? Чи були порушення в роботі ЗМІ в період президентських виборів?

Ці вибори взагалі були дуже цікаві з точки зору законодавства. Тому що можна було помітити порушення: починаючи з бордів, які розміщуються на фоні кольорової гами окремого кандидату. І закінчуючи тим, що багато провайдерів знехтували вимогами і не зняли своєчасно рекламу. І вона не може відноситись до порушень кандидата, тому що не він розміщує, він знайшов провайдера, дав продукт, а вони вже повинні дотримуватись норм.

Конкретних справ немає, можливо якісь окремі випадки «джинси». А взагалі, мені здається, що в інформаційному просторі, якщо є необхідність, то знаходяться технології, які можна використати в законний спосіб.

Медіа-експерти визначають загальноукраїнську проблему «неспроможність органів влади комунікувати з громадянами простою мовою». Така проблема є в Запорізькому регіоні? Як Ви оцінюєте відкритість ОДА? Як часто Ви конкретно і Ваші колеги щось коментуєте не тільки для офіційної сторінки ОДА, а просто журналістам?

Наведу приклад. В ОДА проходить багато заходів. Проводимо всеукраїнський туристичний фестиваль, який позиціонує Запорізьку область, як туристичну мекку. Пішов анонс, що проводимо прес-конференцію. Уявіть, на прес-конференцію не прийшов жоден журналіст. Чому?

Що стосується мого соціально-гуманітарного напряму, постійно кожного вівторка проводимо прес-конференції з того чи іншого питання. Пояснюємо все: від алкогольного отруєння людей у Вільнянську, до аналізу стосовно інформаційних війн. Дуже цікаво розмовляти з журналістами, коли вони ставлять з різного боку питання. Нам потрібно спілкуватись. Наприклад, в Запоріжжі не вистачає відкритого спілкування. Є багато знакових людей, але де як правило ми бачимо Ростислава Шурму? По «ТВ-5». Де бачимо В’ячеслава Богуслаєва? По «Алексу». А я пропонував: хлопці, зберіться, у Вас є якісні журналісти. І зробіть формат, як в нормальних державах, де 2-3 журналісти з різних ЗМІ, і нехай вони задають питання цій людині. І це буде показувати незаангажованість. У нас, на жаль, цього немає.

Виникає питання, чому люди не отримують простою мовою відповіді? Тому що в них не питають цього здебільшого. Я скільки разів казав: приходьте, питайте, давайте розмовляти на різні теми…

Тобто Ви вважаєте, що Запорізька ОДА відкрита для журналістів, було б тільки в них бажання приходити, питати, писати і аналізувати?

Так, відкрита!

Попереду вибори. Фейкової інформації з’явиться ще більше. Ви соціолог, політолог і державний діяч. Порадьте людям, як розібратися, де правда, де напівправда, де фейкова інформація?

Довго можна розмовляти з цього приводу. Часто люди кажуть, що в політиці немає моралі. Але у мене інше розуміння. Я поділяю погляди людей, які кажуть, що в політиці мораль є, але вона інша. Зрозуміємо, політик – це перш за все людина, яка хоче подобатись. І вона каже те, що хочуть чути люди. А звичайна людина вірить. Часто спілкуючись з людьми питаю: «Навіщо голосуєте за цю людину?». Відповідають: «Ми її гарно не знаємо. Ми не голосуємо «за» її політичні погляди. Голосуємо за те, що сподіваємось, що він\вона все змінить в країні. Якщо не змінить, будемо тоді «проти». Тому нічого нового не придумаю, колу скажу одну річ. Коли людина обирає, по-перше, вона повинна почати голосувати не «проти», а «за». Чую багато висловлювань, що «я не йшов голосувати за цього політика, я йшов голосувати проти того». Це перша проблема, треба голосувати «за», а не «проти». Коли ми створюємо сім’ю, ми ж не кажемо про те, що я одружусь на тій людині, бо вона краща за іншу. Ні, ми не так обираємо.

По-друге, голосування – це ж вибір не одного дня. Політологи підкреслюють, що голосування – акт імпульсивний. І дуже багато людей в день виборів голосують саме емоційно, а не раціонально. Впевнений, коли готуєшся до вибору свого майбутнього, ти повинен аналізувати і робити висновки не з того, що сказано, а з того, що зроблено. Це найголовніше на сьогоднішній момент. Знаєте, коли нові представники влади приходить, починають казати, що попередні були погані, тому що вони нічого не зробили. А коли починаєш аналізувати: «так, це зроблено, і це, оце було правильним….».

Тому наголошую: голосувати «за», а не «проти», і аналізувати справи, а не слова. На жаль, слів буде дуже багато, більшість – пустих обіцянок.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: