16 Июня 2019,   Воскресенье 20:31
Запорожье

Історія Запорізького краю: створення поліції та лісового управління

1 апреля 2019
Главная страница » Жизнь » Культура » Історія Запорізького краю: створення поліції та лісового управління

Запорізька дослідниця та краєзнавиця Ганна Черкаська продовжує розповідати журналістам Іnform.zp.ua про історію Запорізького краю та видатних особистостей.

Дослідниця розповіла про події, що відбувались з 30 березня по 1 квітня у Запорізькій області десятки років тому. Зокрема, про створення поліції, слябінг і життя педагогічного діяча Олександрівська – Євгена Шабельського. 

30 березня

1912 – у Бердянську народився Огульчанський.

1918 – народився Олександр Олесь Жолдак, поет, випускник Запорізького педінституту, автор збірників “Маститі мастаки”. “Вибрики Пегаса”.

1930 – у Бердянську народився Ликов.

1973 – помер мелітополець Дмитро Донцов, творець інтегрального націоналізму.

31 березня

1891 – с. Чорнобай Черкащина народився актор Борис Романицький, один із засновників театру ім. М. Заньковецької (1922 – 1948 рр. – художній керівник театру) 1931-1941 працював режисером у Запоріжжі. 24. 08. 1988 р.

Читайте также: На побережье Азовского моря застрял микроавтобус (ФОТО)

31 березня 1934 року у с. Веселому Запорізької області народився Григорій Нелюбов, льотчик-космонавт (посвідчення №2). 

1 квітня

1 квітня 1846 р. на прохання трудящих у Мелітополі було створено поліцію. Згодом з’ясувалося, що ця інституція не вельми рентабельна, бо з’їдала половину прибутків міста, тому мріяли її спекатися, але марно.

1922 – створено Запорізьке лісове управління.

У 1937 році на комбінаті “Запоріжсталь” введено в дію перший у СРСР і єдиний у Європі слябінг.

У 1939 році місто Ногайськ (жодного ногайського татарина там уже не було) стало центром новоствореного Приморського району, з 1964 року – місто отримало нову назву – Приморськ.

Євген Шабельський

1 квітня у 1841 році у Красноставі Могильовської губернії народився педагогічний діяч Олександрівська, знаний у світі шахіст Євген Шабельський. Старший син командира резервного кавалерійського корпусу генерала від кавалерії. Батько – великий землевласник Катеринославської губернії володів землями на Дону, у Білорусії. Дитинство Євгена пройшло у Донецькій області, село Шабельківка, яке у другій половині ХVІІІ ст. відставний офіцер царської армії (командира дивізії) Іван Шабельський купив у поміщика Таранова.

Читайте также: Суд арестовал членов группировки, совершавших разбои в Запорожской области

Євген Шабельський закінчив Пажеський корпус в Петербурзі, служив у Кінногвардійському полку.
Великим захопленням Євгена Шабельського були шахи. У 23 роки він навіть здійснив поїздку до шахової столиці, в Парижі, побував у знаменитій кав`ярні шахістів «Режанс».

У 33 роки відставний гвардії штабс-ротмістр Євген Шабельський оселився у Олександрівську (нині Запоріжжя) на вул. Троїцькій. Євген Іванович, статський радник (цей чин давав потомственне дворянство, відповідав званню генерал-майора в армії и контр-адмірала на флоті), упродовж тринадцять років (1873 – 1886) був маршалом дворянства Олександрівського та Маріупольського повітів, членом повітової училищної ради. Поряд із педагогом бароном Миколою Корфом Євген Шабельський ревно опікувався освітою.

Читайте также: В Бердянском детском санатории вспышка кори

У 1870 р. Є. Шабельський був куратором училища в Гуляй Полі, сумлінно відвідував школи, дбав не тільки про відкриття шкіл, підготовку підручників, але й про фаховість викладачів. Він їздив у найдальші села. Одного разу під час негоди Євген Іванович упав із коня, одержав кілька травм (одна з яких призвела до сліпоти). Ця обставина змусила Є. Шабельського переїхати до маєтку Горезлі Могильовської губернії, де він повністю віддався грі в шахи. Є. Шабельський багато грав за листуванням, був учасником сеансу одночасної гри, проведеного Вільгельмом Стейніцем 7 лютого 1896 року в Москві. Дізнавшись, що його партнер сліпий, перший чемпіон світу теж вирішив грати, не дивлячись на шахівницю.

31 липня (12 серпня) 1898 р. 57-річний Євген Шабельський упокоївся у своєму маєтку Горе зли.

Після від’їзду Є. Щабельського з Олександрівська вдячні запоріжці його не забули: на сучасній вул. Чекістів (тоді Троїцькій) постав будинок – пам’ятник Є. Шабельському у формі шахової фігури – тури.

Колись це був прибутковий будинок Біленького, який орендував Руський банк.

Шахи були захоплення багатьох представників цієї родини. Його родич Михайло Шабельський (1848 – 1909, Харків) – військовий лікар, випускник Харківського університету, ініціював створення «Харківського товариства любителів шахової гри». Михайло Олександрович Шабельський став першим переможцем у заочному турнірі (за листуванням), організованому петербурзьким «Шаховим журналом» у 1882 – 1885 рр.

Читайте также: В Запорожье прошел фестиваль скворечников (ФОТО, ВИДЕО)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: